Пряма мова

Тема: Пряма мова. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Мета: поглибити знання пятикласників про розділові знаки в реченнях з прямою мовою; формувати загально пізнавальні вміння знаходити речення з прямою мовою й пояснювати розділові знаки, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою та використовувати їх в усному і писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроків

Оголошення епіграфа уроку

Мова — найголовніший організатор духовного життя,

єдності й розвитку народу...

Д. Павличко

Спостереження над мовним матеріалом.

Прочитайте записані на дошці слова з твору І. Цюпи. Поміркуйте, що б ви відповіли на подібне питання. Поясніть, які речення передають думки дійових осіб, а які — думки автора тексту.

Його непокоїло, коли діти на питання: «Яким ти хочеш вирости?» — відповідали: «Сміливим, хоробрим, дужим»,— але майже ніхто не говорив: «Чесним і добрим».

ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1 Слово вчителя.

1)   Що називаємо прямою мовою. Будова речень із прямою мовою. Слова автора й пряма мова.

Прямою мовою називається висловлювання якоїсь особи, передане дослівно, без змін.

Пряму мову супроводжують слова автора, які вказують, кому вона належить. Наприклад:

Питаються якось хлопця подорожні люди: «Чи багато верстов, сину, до Києва буде?» (С. Руданський)

2)   Розділові знаки при прямій мові. (Опрацювання за схемою.)

Розділові знаки при прямій мові

 3)   Використання прямої мови в художньому стилі.

У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови. Пряма мова створює ілюзію точного відтворення чиєїсь мови, використовується для характеристики персонажа.

  Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу

Вправа 194

Диктант-вікторина.

-З якої казки взяті речення? Записати, пояснити розділові знаки.

1) Ідуть брати та й думають: «Коли б на доброго хазяїна натрапити!»(«Названий батько»)

2) Пан аж розсердився: «Як це? Я такий розумний, а вона мої загадки повідгадувала!»(«Мудра дівчина»)

3) «Оце вже і втретє моя правда!» - сказав радісно батько. (« Про правду і кривду»).

  Конструювання речень.

Перебудуйте подані речення на речення з прямою мовою.

Хвалилась вівця, що в неї хвіст як у жеребця. Хвалилась калина, що з медом солодка. Казав хрін, що він добрий з м’ясом. А м’ясо каже, що воно й без хрону добре. Хвастала кобила, що з возом горшки побила. (Нар. творч.)

Запишіть речення, правильно розставляючи розділові знаки. Складіть схеми речень, поясніть розділові знаки.
1. Гроза скоро почнеться сказав Федя і подивився на небо. 2. Я знаю сказала вона вас неможливо переконати. 3. Володимир Сосюра писав Любіть Україну, всім серцем любіть! 4. Хто творить розумну і добру людину найкращий майстер таким було рішення стариків.

Замініть пряму мову непрямою.
1. Андрій сказав: «Я бачив таких людей багато»(Андрій сказав, що він бачив таких людей багато). Ми спитали: «Коли буде потяг до Києва?»(Ми спитали, коли буде потяг до Києва). Мати попрохала: «Ви не запізнюйтеся , будь ласка»(Мати попрохала, щоб ми не запізнювалися).

«Я теж садівником буду!» — палко промовив Юрко. 2. «Я б сонце засліпив,— розхвастався Ліхтар,— якби мене хтось підійняв до хмар!»

Синтаксичний практикум.

Складіть речення з прямою мовою таким чином, щоб подані словосполучення й речення виступали в ролі слів автора.

Батько говорив; матуся радила; відповідав чемно; Оленка захоплено вигукнула; дідусь спитав; командир наказав

.

Фразеологічний тренінг.

Прочитайте фразеологізми, поясніть їх значення, уведіть їх у речення з прямою мовою.

Узяти до своїх рук. Коли рак у полі свисне. Закарбувати собі на носі.

Робота біля дошки.

Записати речення, накреслити схему кожного. Пояснити вживання розділових знаків. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Дуже хвастав Дід Мороз: «Я страшніший бур і гроз!» А Весна стоїть, сміється: «Хай Мороз не задається!» Якось я спитала у Весни: «Ти чому приходиш, поясни!» Зеленому колоскові співа жайвір колискову: «Тебе вітер колихає, тебе дощик поливає». «І чого ти зажуривсь?» - цокотять синички.

Диктант – усмішка.
Випрала мати сорочку, і каже малому Яшкові: « Неси, синку, повісь на сонці, хай сохне.» Вернувся Яшко в хату з сорочкою: « Чого ж ти не повісив?» - питає мати. « Не дістав до сонця», - відповів Яшко.

  Пояснювальний диктант.

Запишіть речення, поясніть постановку розділових знаків. Накресліть схеми речень.

Лисиця скаржилась одна: «І що за світ?! Скрізь ворогів стіна!» (В. Еллан) Скрипіло колесо криве: «Усяк по-своєму живе!» (П. Гришко) «Хто там?» — як музика, звучить із хати. «Бач, як міцно заснув»,— дивуються мати. (Панас Мирний) Ходить вітер і пита з болем: «Де поділо ти жита, поле?» (В. Сосюра)

VІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VІІІ. Домашнє завдання.