kopilkaurokov.ru - сайт для учителей

Создайте Ваш сайт учителя Курсы ПК и ППК Видеоуроки Олимпиады Вебинары для учителей

Тема: Перехід дієприкметників в інші частини мови

Нажмите, чтобы узнать подробности

Тема: Перехід дієприкметників в інші частини мови

Мета: навчити учнів визначати лексичне значення слів у реченні, розрізняти однозвучні пасивні дієприкметники і прикметники, зміцнювати правописні навички учнів; виховувати потяг до досліджень.

Обладнання:таблиці(стор121,підручник І.Ющука),словники антонімів та синонімів укр. мови.

Форма уроку: урок –дослідження

 

Хід уроку

 

І. Мотивація навчання школярів.

  1. Організаційний момент
  2. Оголошення теми та мети уроку.
    • Ви вже спостерегли, що на кожному уроці від дієприкметників слід чекати “сюрпризів”. Запишіть речення і виясніть, які слова в ньому вжиті в невластивому для них значенні:

У приймальному стояли рідні хворого.

(Семикласники визначають, що в даному реченні прикметники приймальному, рідні, хворого вжиті у значенні іменника.)

  •  Таке явище називається субстантивацією.

 

ІІ. Сприйняття нового матеріалу.

  • Як ви гадаєте, чи можуть дієприкметники вживатися у значенні іменника? (проводжаючі, полонений, потопаючий, переможений, арештований.)

Вправа. Визначте граматичне та лексичне значення однозвучних слів. До яких частин мови вони належать?

Вихований матір¢ю. Вихований поступиться. Вихований хлопчик.

Висновок. За будовою ці слова однакові, мають форму дієприкметника, але за лексичним значенням це різні частини мови: дієприкметник, іменник, прикметник.

Основна властивість іменника – предметність, прикметника – стала ознака, дієприкметника – ознака, зумовлена (викликана) дією.

  • Для того, щоб розрізнити однозвучні (омонімічні) пасивні дієприкметники і прикметники, пропонуються такі орієнтири

 

  • Називають ознаку, зумовлену дією чи постійну ознаку;
  • Можна замінити дієсловом чи ні;
  • Мають при собі залежні слова чи не мають;
  • Чи завжди в них є такий самий наголос.
    • Обговорення таблиці (с. 121 підручника І. Ющука)
    • Виявлення способів розрізнення омонімічних дієприкметників і прикметників.

Омонімічні дієприкметники не поєднуються з означально – кількісними прислівниками типу дуже, трохи, а прикметники їх легко приєднують(дуже вихований хлопець).

Дієприкметники вживаються в прямому значенні, а омоніми-прикметники – у переносному (вихований хлопець – чемний, культурний тощо).

До дієприкметника не можна дібрати прикметниковий синонім, а до прикметника – можна (похилене дерево - криве).

  • Дієприкметники, що різняться наголосом, виражають ознаку за способом приготування страви, а прикметники – саму страву.
  • Від дієприкметників – омонімів не можна утворити антоніми з префіксом не, а від прикметників – можна.

Вправа на розрізнення активних дієприкметників від патронімічних прикметників. Порівняйте слова, знайдіть відмінність, дібрати до них синоніми та антоніми.

Блискаючий і блискучий, киплячий і кипучий, плачучий і плакучий, зігнилий і гнилий, достиглий і стиглий.

(Прикметник блискучий має антонім тьмяний, синонім – яскравий, сліпучий. Дієприкметник блискаючий можна замінити словами той, що блискає,тобто дієсловом.)

 

ІІІ. Підведення підсумків уроку.

Слово “дослідникам”

  • Дієприкметники можуть переходити в інші частини мови (іменник, прикметник).
  • На відміну від прикметника, не мають антонімів і синонімів, а їх можна замінити дієсловом.
  • Вони бувають настільки подібними до дієприкметника, що їх інколи дуже важко розрізнити. Не завжди є чітка межа між дієприкметниками і прикметниками. Особливо це стосується дієприкметників із префіксом не-, недо-.

Доповнення вчителя

У прикметники дієприкметники переходять “поодинці”, без залежних слів; субстантивуються, тобто переходять в іменники з дієприкметниковим зворотом. Наприклад: потерпілі від стихійного лиха живуть у наметах.

Дієприкметники є багатою базою для творення інших частин мови: прислівника (чаруюче, захоплююче, хвилююче, схвильовано, стурбовано), дієприслівника (чаруючи, захоплюючи, хвилюючи, схвилювавши, стурбувавши), предикативної форми на –но, -то, -єно (складено, накрито, написано) тощо.

IV. Домашнє завдання. Вправа 107

Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Наладить дисциплину на своих уроках.
Получить возможность работать творчески.

Просмотр содержимого документа
«Тема: Перехід дієприкметників в інші частини мови »

Тема: Перехід дієприкметників в інші частини мови. 7 клас Мета: навчити учнів визначати лексичне значення слів у реченні, розрізняти однозвучні пасивні дієприкметники і прикметники, зміцнювати правописні навички учнів; виховувати потяг до досліджень. Обладнання:таблиці(стор121,підручник І.Ющука),словники антонімів та синонімів укр. мови. Форма уроку: урок –дослідження

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів.

  1. Організаційний момент

  2. Оголошення теми та мети уроку.

    • Ви вже спостерегли, що на кожному уроці від дієприкметників слід чекати “сюрпризів”. Запишіть речення і виясніть, які слова в ньому вжиті в невластивому для них значенні:

У приймальному стояли рідні хворого. (Семикласники визначають, що в даному реченні прикметники приймальному, рідні, хворого вжиті у значенні іменника.)
  • Таке явище називається субстантивацією.

ІІ. Сприйняття нового матеріалу.

  • Як ви гадаєте, чи можуть дієприкметники вживатися у значенні іменника? (проводжаючі, полонений, потопаючий, переможений, арештований.)

Вправа. Визначте граматичне та лексичне значення однозвучних слів. До яких частин мови вони належать?

Вихований матірю. Вихований поступиться. Вихований хлопчик.

Висновок. За будовою ці слова однакові, мають форму дієприкметника, але за лексичним значенням це різні частини мови: дієприкметник, іменник, прикметник.

Основна властивість іменника – предметність, прикметника – стала ознака, дієприкметника – ознака, зумовлена (викликана) дією.

  • Для того, щоб розрізнити однозвучні (омонімічні) пасивні дієприкметники і прикметники, пропонуються такі орієнтири

-Називають ознаку, зумовлену дією чи постійну ознаку;

  • Можна замінити дієсловом чи ні;

  • Мають при собі залежні слова чи не мають;

  • Чи завжди в них є такий самий наголос.

    • Обговорення таблиці (с. 121 підручника І. Ющука)

    • Виявлення способів розрізнення омонімічних дієприкметників і прикметників.

Омонімічні дієприкметники не поєднуються з означально – кількісними прислівниками типу дуже, трохи, а прикметники їх легко приєднують(дуже вихований хлопець). Дієприкметники вживаються в прямому значенні, а омоніми-прикметники – у переносному (вихований хлопець – чемний, культурний тощо). До дієприкметника не можна дібрати прикметниковий синонім, а до прикметника – можна (похилене дерево - криве).
  • Дієприкметники, що різняться наголосом, виражають ознаку за способом приготування страви, а прикметники – саму страву.

  • Від дієприкметників – омонімів не можна утворити антоніми з префіксом не, а від прикметників – можна.

Вправа на розрізнення активних дієприкметників від патронімічних прикметників. Порівняйте слова, знайдіть відмінність, дібрати до них синоніми та антоніми.

Блискаючий і блискучий, киплячий і кипучий, плачучий і плакучий, зігнилий і гнилий, достиглий і стиглий. (Прикметник блискучий має антонім тьмяний, синонім – яскравий, сліпучий. Дієприкметник блискаючий можна замінити словами той, що блискає,тобто дієсловом.)

ІІІ. Підведення підсумків уроку.

Слово “дослідникам”

  • Дієприкметники можуть переходити в інші частини мови (іменник, прикметник).

  • На відміну від прикметника, не мають антонімів і синонімів, а їх можна замінити дієсловом.

  • Вони бувають настільки подібними до дієприкметника, що їх інколи дуже важко розрізнити. Не завжди є чітка межа між дієприкметниками і прикметниками. Особливо це стосується дієприкметників із префіксом не-, недо-.

Доповнення вчителя

У прикметники дієприкметники переходять “поодинці”, без залежних слів; субстантивуються, тобто переходять в іменники з дієприкметниковим зворотом. Наприклад: потерпілі від стихійного лиха живуть у наметах. Дієприкметники є багатою базою для творення інших частин мови: прислівника (чаруюче, захоплююче, хвилююче, схвильовано, стурбовано), дієприслівника (чаруючи, захоплюючи, хвилюючи, схвилювавши, стурбувавши), предикативної форми на –но, -то, -єно (складено, накрито, написано) тощо.

IV. Домашнє завдання. Вправа 107



Получите в подарок сайт учителя

Предмет: Внеурочная работа

Категория: Уроки

Целевая аудитория: 7 класс

Скачать
Тема: Перехід дієприкметників в інші частини мови

Автор: Чаплинская Оксана Алексеевна

Дата: 08.12.2014

Номер свидетельства: 141096


Получите в подарок сайт учителя

Видеоуроки для учителей

Курсы для учителей

ПОЛУЧИТЕ СВИДЕТЕЛЬСТВО МГНОВЕННО

Добавить свою работу

* Свидетельство о публикации выдается БЕСПЛАТНО, СРАЗУ же после добавления Вами Вашей работы на сайт

Удобный поиск материалов для учителей

Ваш личный кабинет
Проверка свидетельства