Урок обобщения и систематизации знаний, умений и навыков по теме "Древняя Индия и Древний Китай"
Урок проводится в форме игры с использованием интерактивных технологий.
В ходу урока учащиеся смогут закрепить свои знания о географических и природно-климатических условиях Древних Индии и Китая, о создании, расцвете и гибели этих государств,о культуре и религиозных верованиях в учебной игре. Продемонстрируют умения работать в группе, находить в тексте и исправлять ошибки, выделять лишнее из логической цепочки., производить самооценивание успехов изученной темы
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Урок обобщения по теме "Древние Индия и Китай"»
Урок узагальнення з теми «Давня Індія та Китай»
Дидактичні задачі уроку:
- узагальнити та систематизувати знання учнів з теми;
- розвивати творче та логічне мислення, уяву,пам'ять, увагу;
- вчити висловлювати власну думку, аналізувати історичні факти та події,
- формувати інформаційну, логічну, просторову,самоосвітню та аксіологічну компетентності.
Тип уроку - урок узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.
Форма уроку - навчальна гра з використанням інтерактивних технологій.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- узагальнити отриману інформацію про географічне і природно-кліматичні умови давніх Індії та Китаю, про утворення, розквіт і загибель цих держав, культуру та релігійні вірування за допомогою навчальної гри;
під час гри знаходити в тексті історичні помилки та виправляти їх, вилучати зайве з логічного ланцюжка;
працювати в групі;
здійснювати самооцінювання досягнень вивченої теми.
Обладнання:
електронна дошка для перегляду презентації;
у кожного учня картки з літерами від»А» до «Г»;
картки для виконання завдання «Текст з помилками»;
картки з поняттями;
картки з «Розповіддю Мюнхаузена»;
картки з завданнями для конкурсу «історична математика»;
обладнання для «аукціону»;
картки для оцінювання;
картки для рефлексії.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда:
З історією яких країн ми знайомилися протягом останніх чотирьох уроків?
Що з вивченого вам найбільше запам’яталося?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вправа «Блеф-клуб»
Учитель зачитує невеличкий текст, у якому наводить вигадані факти, перемежовуючи їх з реальними.
Текст з помилками.
«Високого рівня в Давньому Китаї досягла медицина. Лікарі того часу використовували клонування мікроорганізмів для подальшої заміни ними хворих органів у пацієнта, застосовували ефір для знеболювання під час хірургічних операцій, які проводили з допомогою лазерного ножа, лікували хвороби голковколюванням, володіли секретом лікування злоякісних пухлин, втрачених сьогодні. Написали твори з дієтології, лікувальної гімнастики, знали про лікувальні властивості чаю, створили збірник «Бесіда». В якому описувались методи психологічної профілактики хвороб»
Бесіда:
Чи вірите ви, що таке могло статися насправді?
Чому дехто з вас вірить, а дехто – ні?
ІV. Оголошення теми та очікуваних результатів.
Систематизація й узагальнення знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.
Учитель оголошує тему уроку, розповідає правила гри, розповідає, що на партах лежать картки для оцінювання, де представник в групі буде фіксувати відповіді товаришів, участь кожного в роботі. На основі цих карток в кінці уроку будуть підведені підсумки про участь кожного учня і виставлені оцінки. По ходу гри учитель коригує усно відмітки в картках. Клас ділиться на 2 групи.
Отже, ми починаємо. Не забувайте. Що гра групова, колективна. Результат залежить від згуртованості команди. Доречним є чудове латинське висловлювання: «UBICONCORDIA – IBIVICTORIA» («Де згода – там перемога»).
І конкурс – розминка
Географічне положення Індії та Китаю.
Учитель. Всі учні вдома виготовили комплект літер ві «А» до «Г» і відповіді, які вони вважають правильними, будуть показувати буквами. Команди працюють по черзі.
Питання для І команди:
Індія розташована в:
А) Європі; б) Африці; в) Азії; г) Північній Америці.
8. До винаходів, що прийшли до нас із Китаю, належать:
А) порцеляна, б) вживання ліків у вигляді пігулок, в) компас,
Г) ліфти в багатоповерхових будинках.
ІVетап – «Бліц – вікторина»
Учитель. Участь беруть всі ігроки одночасно( правило першої руки)
Який винахід індійців іноземці називали «білою вовною»?
(Бавовну)
Як називається найдавніше місто Індії, знайдене археологами?
(Мохенджо-Даро)
Яка релігія носить імя мудреця, названого в народі
«Просвітленим»? ( Буддизм)
Що свідчило про високий рівень побуту в місті Мохенджо-
Даро? ( наявність водогону)
Які племена, що жили в Індії, називали себе «шляхетними
людьми»? ( арії)
Як називалися тропічні ліси, що вкривали долину Гангу?
( джунглі)
Назвіть ім’я бога вогню ( агні)
Яка соціальна група індійців перебувала поза кастами?
( недоторкані)
Який винахід самі індійці називали «чотири ряди військ»?
(шахи)
Як перекладається з китайської словосполучення «молоде листя»?
(чай)
Яка грандіозна споруда уславила давньокитайських
будівельників? (Велика Китайська стіна)
Vконкурс - ІСТОРИЧНА МАТЕМАТИКА
Учитель: оголошується конкурс капітанів. Хто швидше і правильно.
Розв’язати історичні задачі та позначити дати на лінії часу.
( по 2 задачі капітанам)
У 1974 році була знайдена гробниця імператора Цінь Шіхуанді. Підрахуйте, скільки часу минуло між цим відкриттям та початком правління Цінь Шіхуанді в Китаї?
Відповідь. ( 221 р. до н.е. + 1974 = 2195 років)
Писемність у Китаї з’явилась 4 тис. років тому. Вирахуйте
Приблизно рік, коли це відбулося.
Відповідь. ( 4000 – 2014 = )
Індська цивілізація виникла приблизно у 2300 році доьн.е. Визначте, коли вона розпалася, якщо відомо, що проіснувала ця цивілізація близько 600 років.
Відповідь. 2300 – 600 = 1700 років.
Виникнення однієї з найперших династій Китаю відносять до
2205 року до н.е. Скільки років минуло від тих часів?
VІ конкурс - ЗНАННЯ ІСТОРИЧНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ.
Учитель. Поки капітани вирішують задачі, команди працюють в наступному конкурсі. На столах картки з поняттями. За 1 хвилину дати визначення поняттям.
І команда
Каста, карма, варни, конфуціанство.
ІІ команда
Цивілізація, буддизм, індуїзм, нірвана.
VІІ конкурс – ВИНАХОДИ
Учитель. Участь беруть всі ігроки одночасно (правило першої руки).
Яку цифру запропонували індійські математики для
позначення пустоти? ( нуль)
2. Що перейняли арабські математики, а потім і весь світ
в індійців? (цифри)
3. Яку логічну гру винайшли в Індії? (шахи)
4. Як називаються знаки, за допомогою яких пишуть у Китаї?
(ієрогліфи)
5. Які матеріали винайшли китайці для письма? ( папір, туш)
6. Який прилад допомагав китайцям орієнтуватись на місцевості? ( компас)
7. Вибухова речовина, що була винайдена для свят та війни.
( порох)
8. Товар, що особливо цінувався в Європі і секрет виробництва якого було державною таємницею? ( шовк)
9. Що визначали за допомогою сейсмографа?
( силу підземних поштовхів)
10. Галузь знань про людину, в якій давні китайці досягли великих успіхів і яка популярна дотепер? ( медицина)
11. Матеріал, що використовували китайські майстри для виготовлення чашок і красивих ваз ? (порцеляна)
VІІІ конкурс
Завдання командам - ВИПРАВИТИ ТЕКСТ
Учитель. Перед вами картки з розповіддю барона Мюнхаузена. Він, як завжди, забрехався. Чи не могли б ви виправити неточності, яких він припустився, щоб перемогла істина.
Розповідь Мюнхаузена.
Юний друже! Я багато мандрував світом і відвідав усі країни світу. Однією з таких країн була Індія. Мандруючи цією країною, я бачив річку Ніл (1). Найдавніша цивілізація тут з’явилася в долині річки Дніпро (2). Арійський народ в Індії спілкувався індійською мовою (3). В Індії є густі непрохідні, заболочені соснові ліси (4). Я бачив, як наполегливою працею індійці підкоряли багату, але сповнену безліччю небезпек природу своєї країни. Свої знання про історію Давньої Індії я поповнив, читаючи найдавніші збірки священних гімнів – Конституцію Індії (5). Ця країна сповнена різних таємниць і пригод.
Призначений учителем учень декламує вірш і показує вправи.
Треба нам перепочити, щоб з історією дружити,
Мати гарную статуру пропоную фізкультуру.
Наші пращури колись на дві кінцівки піднялись.
Зараз ми – сучасні люди, тож ходить на місці будем.
Люди прямо не ходили – нагинали шиї й спини,
Щоб вам виглядать відмінно, тулуб всі тримайте рівно!
Зараз як первісні люди ми плоди збирати будем:
Руки вгору піднімайте і навшпиньки всі вставайте.
А тепер ми всі мисливці: там вовки, а там – лисиці.
В боки шиї повертайте, хижих звірів пошукайте,
Щоб родину захищати, треба гарно в ціль влучати,
Уявіть, що ви стрільці! Тож вперед! Ви молодці!
Ми хвилинку відпочили, всі пограли, всі раділи…
Тож почнімо працювати та історію вивчати!
ІХ конкурс – історичний аукціон.
Учитель. Наступну частину ми проводимо у формі історичного аукціону.
Його тема «Блискучі ідеї».
Маю нагадати, що аукціон – це особливий спосіб продажу товарів. Запропоновані предмети – лоти.
Пропонуємо перелік предметів і визначаємо їхню стартову ціну.
Стартова ціна означає, що ви можете взяти участь в торгах, назвавши стільки одиниць історичної інформації про цей предмет, скільки балів зазначено в ціні.
«Одиниці» історичної інформації – це будь-які істотні відомості про місце, час, походження, особливості іх використання.
Той, хто називає ці одиниці, отримує собі в актив заявлену кількість балів, а якщо додає ще «одиниці» інформації додатково, то отримує бали теж додатково.
Товар
Стартова ціна
1. Шовк
3
2. Папір
2
3. Китайська медицина
3
4. Чай
2
5. Порцеляна
2
6. Порох
1
7. Компас
2
Х. Підведення підсумків уроку. Рефлексія
Підсумки уроку вчитель повідомляє, спираючись на картки оцінювання та власні враження, оголошується команда, яка набрала найбільше балів та прізвища найактивніших гравців. Оголошуються результати узагальнення, учитель оцінює роботу учнів. Латинське висловлювання «UBICONCORDIA - IBIVICTORIA» («Де згода – там перемога») було актуальним.
Рефлексія.
Учні усно продовжують речення:
На уроці я дізнався (лася), що…
Мені дуже сподобалося те, що…
Пізнавальним для мене стало те, що…
На картках для рефлексії учні мусять червоним маркером взяти в коло той «смайлик», який буде відображати справжнє враження від уроку.
ІХ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання
( 1 хв.)
повторити вивчений матеріал за темою;
написати відгук про гру на уроці для сайта школи.
Література.
О.Г. Бандровський, В.С. Власов. Всесвітня історія. Історія України. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ «Генеза» 2014
О.Е. Охредько. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). Дидактичні матеріали до уроків. 6 клас.
Інтегрований курс історії 6 клас. Дидактичні матеріали.
Харків. Видавнича група «Основа» 2006
О.Є. Святокум. Всесвітня історія. Історія України. 6 клас.Розробки уроків. Видавництво «Ранок» Веста 2007
Т.Ладиченко, Я. Камбалова, Т. Теремецька. Викладання всесвітньої історії. 6 клас. Київ. Видавництво «Аконіт», 2006
Учсі уроки до курсу «Історія стародавнього світу». 6 клас. Харків. Видавнича група «Основа». 20
Додаток 1.
Історична математика
1. У 1974 році була знайдена гробниця імператора Цінь Шіхуанді. Підрахуйте, скільки часу минуло між цим відкриттям та початком правління Цінь Шіхуанді в Китаї?
2. Писемність у Китаї з’явилась 4 тис. років тому. Вирахуйте
приблизно рік, коли це відбулося.
3. Індська цивілізація виникла приблизно у 2300 році до н.е. Визначте, коли вона розпалася, якщо відомо, що проіснувала ця цивілізація близько 600 років.
4. Виникнення однієї з найперших династій Китаю відносять до
2205 року до н.е. Скільки років минуло від тих часів?
Додаток 2.
ЗНАННЯ ІСТОРИЧНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ
І команда
Каста, карма, варни, конфуціанство.
ІІ команда
Цивілізація, буддизм, індуїзм, нірвана.
Додаток 3.
Розповідь Мюнхаузена.
Юний друже! Я багато мандрував світом і відвідав усі країни світу. Однією з таких країн була Індія. Мандруючи цією країною, я бачив річку Ніл (1). Найдавніша цивілізація тут з’явилася в долині річки Дніпро (2). Арійський народ в Індії спілкувався індійською мовою (3). В Індії є густі непрохідні, заболочені соснові ліси (4). Я бачив, як наполегливою працею індійці підкоряли багату, але сповнену безліччю небезпек природу своєї країни. Свої знання про історію Давньої Індії я поповнив, читаючи найдавніші збірки священних гімнів – Конституцію Індії (5). Ця країна сповнена різних таємниць і пригод.
Додаток 4
Інформація для аукціону
Шовк —
натуральна текстильна нитка тваринного — продукт виділення залоз гусіні шовкопрядів при звиванні коконів. Довжина шовкової нитки може досягати
800—1000 м. Вона має трикутний переріз і подібно до призми відбиває світло, завдяки чому має гарний блиск.
Найвідомішим застосуванням ниток шовку є виготовлення шовкових тканин.
Вигодовуванням личинок шовкопряда і виготовленням шовку займається шовківництво.
У світовій практиці шовк натуральний має різні позначення на етикетках: silk, seide, soie.
Винахідник :
Цай Лунь Країна : Китай Час винаходу : 105 р.
Медицина
Серед писемних пам'яток традиційної китайської медицини особливе місце належить трактату «Канон медицини Жовтого Предка». Згідно з легендою, Хуанді — легендарний «Жовтий предок» китайського народу — вважається і основоположником китайської медицини. Йому приписується також авторство першого медичного кодексу.
Китайці, як і інші стародавні народи, розглядали організм людини як зменшений світ, що в ньому здійснюється постійний взаємообмін між п'ятьма основними елементами, з яких складається світ: вогнем, землею, водою, деревом і металом.
У Китайській імперії в період її найбільшого посилення існувала державна медична установа — медичний приказ. Основним його призначенням було обслуговування потреб імператорського двору і передусім особисто імператора.
Підготовка лікарів у Стародавньому Китаї мала фамільний характер, медичні знання передавалися з роду в рід. З утворенням царства, посиленням впливу релігії почалася й шкільна підготовка лікарів при храмах; керівна роль у медицині перейшла до жерців.
Лікар Цан Гун (III ст. до н. е.) перший почав вести записи перебігу захворювання досліджуваних хворих (дати огляду їх, помічені зміни в симптомах, призначене лікування, результати лікування).
Хуа Туо, живший з 112 до 207 р. н.е.., використовував для анестезії при своїх сміливих, на той час операціях, яка стала видатною, чайну суміш “Ма-фей-сан”.
Іншою значною подією в історії китайської медицини є опублікування Лі Шичженем в 1578 році фармацевтичного збірника «Бен-Цзяо Ган-Му».
До нашого часу дійшло більш ніж шість тисяч китайських книг по медицині, в яких розповідається про різні методи лікування. Деякі з цих книг допомагають китайським лікарям і в наш час в якості довідкових посібниках.
Одночасно з призначенням спеціальних ліків і застосуванням акупунктури давньо-китайській медицині відомі наступні методи дії, які використовуються згідно з показаннями в різних областях медицини:
1. Скребковий масаж, наприклад, за допомогою монети .
2. Наклеювання лікарських засобів на шкіру.
3. Банки.
4. Введення медикаментів в шкіру шляхом “утюжки”.
5. Гідротерапія.
6. Лікування лікарськими парами та димом.
7. Накладання пов’язок з бджолиним воском.
8. Грязі.
9. Лікувальна гімнастика.
10. Масаж.
11. Китайська дихальна терапія.
12. Щипкова терапія хребта (переважно в дітей).
Різні з цих методів, і зараз знаходять багатогранне використання в лікарській практиці, і по можливості вдосконалюються.
Для китайської медицини є характерним цілісний підхід до аналізу явищ.
Історія чаю
Згідно з китайською традицією, чай був відкритий культурним героєм Шень-нуном, покровителем землеробства та медицини, одним з Трьох Великих, що створили всі ремесла і мистецтва. За переказами, Шень-нун подорожував у пошуках цілющих трав з котлом на тринозі, в якому кип'ятив воду для цілющих відварів. У 2737році до н. е. в казан з окропом впали кілька листочків чайного дерева. Відвар здався смачним і викликав бадьорість: з тих пір Шень-нун не пив інших напоїв. Саме в Китаї стали вперше вживати чай як ліки, а потім — і як напій. Саме від китайської назви чаю («ті») походять назви чаю в різних мовах, причому вибір північної або південної вимови вказує на основний спосіб доставки чаю — відповідно, сушею або морем. Чаювання перетворилося на вишукане проведення часу, вершиною якого була Сунська чайна церемонія. Саме такий варіант приготування чаю запозичили японці, пізніше включивши його до своєї чайної церемонії.
Порцеля́на
— один із видів тонкої кераміки — білий матеріал. Слово «порцеляна» походить від староіталійського «porcellana» — назви молюска Concha Veneris. Назву запозичено у зв'язку з напівпрозорим виглядом його мушлі (черепашки), яка подібна до справжньої порцеляни.
Як сировину для добування використовують білу глину — каолін, кварцевий пісок і польовий шпат . Порцеляну отримують високотемпературною термічною обробкою цієї суміші. З розвитком техніки з’явились різновиди порцеляни: цирконієва, глиноземна, літієва тощо.
Порцеляна має невелику пористість, через що вона непроникна для газу та води, має доволі високу механічнуміцність, термостійкість, електроізоляційні властивості. На зламі має склоподібний вигляд, що спікся. Цінується порцеляна, яка просвічується на світлі.
Порцеляна вперше була отримана в 620 році у Китаї. Порцеляна мала великий попит в країні, тому виникло декілька порцелянових центрів і її різновидів
Китайці століттями берегли таємницю й удосконалювали свою порцеляну. У Європу китайську порцеляну завезли португальські мореплавці.
Винахід і застосування димного (чорного) пороху
Першим вибуховою речовиною, що застосовувався у військовій техніці і в різних галузях господарства, був димний або чорний порох - суміш калієвої селітри, сірки і вугілля в різних співвідношеннях. Поява димного пороху відноситься до глибокої давнину. Вважають, що вибухові суміші, подібні димного пороху, були відомі за багато років до нашої ери народам Китаю та Індії, де селітра мимовільно виділяється з грунту. Цілком природно, що населення цих країн випадково могло виявити вибухові властивості селітри в суміші її з вугіллям, а потім відтворити і застосувати цю суміш для різних цілей.
Найбільш ймовірно, що з Китаю та Індії відомості про димному поросі поширилися спочатку до арабів і грекам, а потім і до народів Європи.
Папір
вперше був винайдений у ІІ ст. до н. е. в Китаї. Перший папір виготовляли з молодих пагонів бамбука, подрібненого до волокон.
У 105 році якийсь Цай Лунь, який був важливим чиновником, при дворі імператора династії Хань приготував особливий сорт паперу, утворивши киплячу суміш з кори тутового дерева, старих тканин, пеньки і непридатних рибальських сіток. Отримана маса, розтиралася в пульпу до стану пасти, і змішувалася з водою.
У суміш опускали очеретяне сито на дерев'яній рамці, витягали і різко струшували. Отримані аркуші паперу сушили, а потім вибілювали під впливом сонячних променів. Процес з часом поліпшувався із застосуванням вилуговування, полірування й глянцювання для надання паперу міцності і гладкості.
Древній Китай – країна традиційної ізольованості: всі свої винаходи китайці намагалися тримати в секреті. Не минув цієї участі і папір. Тому вдруге папір був «винайдений» у Самарканді - одному з центрів науки і культури Середньої Азії того часу. Звідти папір став поширюватись по всьому світу.
Де вперше з'явився компас?
Одна з найпоширеніших версій свідчить, що компас винайшли в Китаї приблизно п'ять тисяч років тому. Шматки руди, які володіли чудову властивість притягувати до себе дрібні металеві предмети, китайці називали «люблячим каменем» або «каменем материнської любові». Жителі Китаю першими звернули увагу на властивості чарівного каменю. Якщо йому надати форму довгастого предмета і повісити на нитку, він займав певне положення, вказуючи одним кінцем на південь, а іншим - на північ.Було дивним, що відхилена від свого положення «стрілка» після коливань знову займала початкове положення. Китайські літописи містять вказівки на те, що така властивість магнітного каменю використовували мандрівники, щоб визначати правильне положення при русі по пустелях, коли в небі не було видно денного світила і зірок.
Перший китайський компас стали використовувати при русі караванів через пустелю Гобі. Значно пізніше магніт став використовуватися для орієнтування в мореплавстві. Згідно з китайськими джерелами, приблизно в V-IV століттях до нової ери мореплавці стали використовувати металеву голку, натерту магнітним каменем і підвішену на шовкової нитки. Дивно, що в той час компас не дістався до Індії та Європи, адже тоді між Китаєм і цими регіонами вже налагоджувалося морське сполучення. Але грецькі письменники тих часів не згадують про компасе.ВВажається, що в Європу компас потрапив не раніше III століття до нової ери через арабських мореплавців, які бороздили води Середземного моря. Але окремі дослідники не виключають, що це корисне пристосування було знову винайдено європейцями, які самостійно відкрили ефект, вироблений магнітною стрілкою, підвішеній на тонкій нитці.
Компас - стародавній винахід, незважаючи на відносну складність його пристрою. Імовірно вперше цей механізм був створений в Стародавньому Китаї ще в III столітті до нашої ери. Пізніше його запозичили араби, через яких цей прилад потрапив до Європи.