Цель: формировать у участников понятия «толерантность»; развивать социальную интуицию, чувствительность; формировать толерантное отношение к окружающим, к обществу, к определенным ситуациям, отрабатывать навыки бесконфликтного общения; развивать фантазию, творческие способности.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Тренинг «Толерантность»»
Тренінг « Толерантність»
Мета: формувати в учасників поняття «толерантність»; розвивати соціальну інтуїцію, чутливість; формувати толерантне ставлення до оточуючих, до суспільства, до певних ситуацій, відпрацьовувати навички безконфліктного спілкування; розвивати фантазію, творчі здібності.
Форма проведення: тренінг.
Хід проведення
I. Знайомтво
Ведучий пропонує учасникам назвати своє ім’я та продовжити речення:
«Я люблю..., ..., ...»;
«Я не люблю..., ..., ...».
II. Правила роботи в групах
Для спільної продуктивної роботи учасників занять ведучий пропонує правила, підготовлені заздалегідь:
не перебивати;
уміти слухати;
відстоювати свою думку;
проявляти доброзичливість;
виявляти повагу один до одного;
точно виражати свої думки;
бути активним у роботі.
Якщо в ході проведення вправи в учасників виникли будь-які побажання відносно правил, то вони можуть вносити свої зміни.
III. Очікування учасників
На плакаті намальований кошик для врожаю. Учасникам пропонується на стікерах у формі листочків, що символізують паростки рослин, написати свої очікування від тренінгу та «посадити» їх навколо кошика.
IV. Основна частина
Інформаційне повідомлення «Толерантність»
Вправа «Асоціативний кущ» Мета: засвоєння поняття «толерантність» за рахунок розширення його смислового поля і візуалізації контексту.
У центрі аркуша пишеться слово «толерантність». Учасники методом «мозкового штурму» добирають асоціації до слова та записують їх довкола, немов гілки куща.
Вправа «Риси толерантної особистості» Мета: ознайомити учасників з основними рисами толерантної особистості; дати можливість підліткам оцінити рівень своєї толерантності.Підготовка: бланк опитувальника з колонкою В на великому аркуші прикріпляється на дошку або ст.Процедура Учні отримують бланки опитувальника. Ведучий пояснює, що 15 характеристик, перерахованих в опитувальнику, властиві толерантній особі.
Бланк для вправи
Риси толерантної особистості
Колонка А
Колонка В
1. Відверта з іншими
2. Поблажливість
3. Терпіння
4. Почуття гумору
5. Чуйність
Риси толерантної особистості
Колонка А
Колонка В
6. Довіра
7. Альтруїзм
8. Терпимість до відмінностей
9. Уміння володіти собою
10. Доброзичливість
11. Уміння не засуджувати інших
12. Гуманізм
13. Уміння слухати
14. Допитливість
15. Здатність до співпереживання
Спочатку в колонці А поставте:
«+» — напроти тих трьох рис, які, на вашу думку, у вас найбільш виражені;
«0» — напроти тих трьох рис, які у вас найменш виражені.
Потім у колонці В поставте:
«+» — напроти тих трьох рис, які, на ваш погляд, найбільш характерні для толерантної особистості.
Цей бланк залишиться у вас і про результати ніхто не дізнається, тому ви можете відповідати чесно, ні на кого не озираючись. На заповнення опитувальника дається 3–5 хвилин. Потім ведучий заповнює заздалегідь підготовлений бланк опитувальника, прикріплений до дошки. Для цього він просить підняти руки тих, хто відзначив у колонці В першу якість. Число тих, хто відповідав, підраховується і заноситься в колонку бланка. Так само підраховується число відповідей по кожній якості. Ті три якості, які набрали найбільшу кількість балів, і є ядром толерантної особистості (з точки зору класного колективу).
Психологічний зміст вправи.
Учні одержують можливість:
1. Порівняти уявлення про толерантну особистість кожного з членів групи із загальногруповим уявленням.
2. Порівняти уявлення про себе («+» у колонці «А») з портретом толерантної особистості, створеним групою.
Учням пропонується самостійно намалювати таку емблему толерантності, яка могла б друкуватися на суперобкладинках, політичних документах, національних прапорах. Процес малювання займає 5–7 хвилин. Після завершення роботи учні розглядують малюнки один одного (для цього можна ходити по кімнаті). Потім учні можуть об’єднатися в підгрупи на основі схожості між малюнками. Важливо, щоб кожен з них самостійно вирішив приєднатися до тієї або інший групи. Кожна з новоутворених підгруп повинна пояснити, що спільного в їх малюнках, і висунути гасло, яке відображувало б суть їхніх емблем (обговорення — 3–5 хв.). Завершальний етап вправи — презентація емблем кожної підгрупи.
Вправа «Килим ідей» Мета: усвідомлення причин проблеми; усвідомлення власних дій, спрямованих на вирішення конкретної проблеми.
Необхідно підготувати нарізані смужки паперу трьох різних кольорів, по 30–40 смужок кожного кольору, три великих аркуші паперу, клей, наклейки двох кольорів (по дві наклейки кожного кольору для кожного учасника), один плакат.
1. Розуміння проблеми.
Кожна група отримує 10 кольорових смужок і великий аркуш паперу. На кожній смужці учасники записують відповідь на питання: «Чому проблема існує? Чому в нашому житті важко бути толерантним?». Після цього на великому аркуші паперу утворюють «килим», наклеюючи всі смужки так, щоб написане можна було прочитати.
2. Шляхи вирішення проблеми.
Групам роздається по 10 смужок іншого кольору, на яких учасники записують пропозиції щодо вирішення цієї проблеми. Потім ці нові смужки наклеюються на «килим». Після закінчення роботи групи показують свої «килими» і зачитують ідеї.
3. Індивідуалізація діяльності.
Кожен пише на смужках третього кольору про те, що він особисто може зробити, щоб змінити ситуацію. Група збирає індивідуальні смужки, але не приклеює їх до «килима». Групи по черзі читають свої смужки, приклеюють їх на плакат. Схожі пропозиції приклеюють одну під іншою.
4. Оцінювання ідей. Кожен учасник отримує дві червоні і дві зелені наклейки.
Червоний означає — «точно це зроблю», зелений — «спробую це зробити». Учасники підходять до плаката, ще раз перечитують усі ідеї та приклеюють наклейки на вибраних ідеях (необов’язково використовувати всі наклейки).
Психологічний зміст вправи.
Кожен учасник отримує можливість поміркувати, що зробить особисто він, щоб допомогти вирішити цю проблему.
V. Підсумки
Ведучий роздає стікери, які символізують плоди — урожай. Він пропонує написати, чи виправдалися очікування. Потім учні по колу озвучують їх і прикріплюють до плаката в кошик.
VI. Завершення тренінгу
Жила-була на світі сім’я. Вона була не проста. Більше 100 чоловік налічувалося в цій родині й усі були такі різні. Сім’я займала ціле село, так і жили всією ріднею і всім селом. Ви скажете: «Ну і що, хіба мало великих сімейств на світі?». Але річ у тому, що сім’я була особлива — мир і злагода панували в ній. Отже, на селі ні сварок, ні лайки, ні бійок і розбратів не було.
Дійшов поговір про цю родину до самого владики країни, і вирішив він перевірити, чи правду говорять люди. Прибув він до села, і душа його зраділа: довкола чистота, краса, достаток і мир. Добре дітям, спокійно людям похилого віку. Здивувався владика. Вирішив дізнатися, як селяни досягли такого ладу. Прийшов до голови родини і сказав: «Розкажи, як ти досягаєш такої згоди і миру в твоїй сім’ї». Той узяв аркуш паперу й почав щось писати. Писав довго, видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав аркуш владиці. Той узяв аркуш і почав розбирати карлючки старого. Розібрав насилу і здивувався. Три слова були написані на папері: «любов», «прощення», «терпіння». І в кінці аркушу: «Сто разів любов», «Сто разів прощення», «сто разів терпіння». Прочитав владика, почухав, як велося, за вухом і запитав:
— І все?
— Так,— відповів старий,— це і є основа життя будь-якої гарної сім’ї.