Свято рідної мови

Свято рідної мови (виховна година у 2 класі).

Мета: активізувати та систематизувати знання дітей з української мови, розвивати кмітливість, логічне мислення, пам’ять, комунікативну, творчу компетентності; виховувати почуття гідності, любові до своєї Землі, до рідної мови, коректне ставлення до опонентів, повагу до членів своєї команди.

Обладнання: „мовна квітка”, карта України, квіточки і стрічки для віночка, магнітофон, декорації, костюми до вистави.

Зал святково прикрашений. На свято запрошені гості.

Учитель. „Рідна мова дорога людині, як саме життя”. Без мови не може існувати народ, його культура. Любов до рідної мови – найприродніше і найглибинніше духовне начало людського життя, бо мова – це сама душа нашого народу.

1.Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода, –

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода!

2.Мово, моя найчистіша криниця,

Є і краса, і багатство в тобі.

Кожен приходить до тебе напиться.

В радості, в щасті, у тихій журбі.

3.Ти з джерела і струмочка дзвінкого,

З лісу і поля, з квіток і роси.

З лугу розквітлого, з неба ясного,

З грому, веселки, світанку, з краси!

1. Мово, веселим струмочком біжи

І об’єднай всі джерельця малі

Про Україну усім розкажи –

Дивний, чарівний куточок землі.

1. Мово, струмочки в ріку об’єднай,

Дужим потоком течи серед квіт

І на Землі зазвучи, заспівай,

Щоб прислухався до тебе весь світ!

1. Мовою рідною славлю я день,

Працю і хліб, що лежить на столі.

Скільки звучить українських пісень

В різних куточках святої Землі!

1. Мово прекрасна моя, не мовчи,

Не загубись поміж іншими ти.

А соловейком весняно звучи,

Сміло, крилато у світі лети!

1. Сил набирайся і гордо злітай,

Благословляю тебе на політ!

Мово чарівна, звучи і співай,

Щоб прислухався до тебе весь світ!

Пісня „Василечки”

КОНКУРСНА ПРОГРАМА

На дошці мовна квітка. Кожна пелюстка – це конкурс. Пелюстки різнокольорові. Розкривати квітку можна в довільному порядку. Всередині – сюрприз.

Обирається дві команди, командири, назви „Квіточка”, „Стрічечка”, емблема. Обирається журі. За перемогу в конкурсі команда отримує 3 бали (у вигляді стрічки або квітки, які стануть віночком по закінченню конкурсної програми), друга команда 1 або 2 бали.

1. „Казковий вернісаж”

Хто швидше відгадає назву казки.

Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь, Кабан біжить,

Тут і Вовк іде, й ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім

Ось-ось-ось порветься дім.

(«Рукавичка*.)

Хатка ця відома всім,

В ній маляток рівно сім,

Восьма мама — ой рогата!

Ще й частенько йде із хати,

Просить двері пильнувати,

Вовкові не відкривати.

(«Вовк та семеро козенят».)

Через поле, через ліс

Хтось, співаючи, котився.

Хто це і кого зустрів?

Чим він кожному хвалився?

Поміркуйте, хто б хвалька

Зміг порятувати,

І як далі у старих

Жив би він у хаті?

(«Колобок».)

У селянки, у Христини

Син родивсь із горошини.

Час ішов так день за днем —

Став синок богатирем...

Поміркуймо тепер трошки,

Цей богатир ... (Котигорошок.)

У діда з бабою хлопчина —

З'явився він із деревини,

У печі зміючку спік,

З гусеням додому втік.(Івасик~Телесик.)

Сиднем у землі сиділа,

Час настав — і всіх здружила:

Діда, бабу, внучку й Хвінку,

Мишку та кицюню Мінку. («Ріпка».)

2КОНКУРС.”Прислів’я – притча предків”.

Для глядачів гумореска

В мене зубки випадають

Скоро в тата іменини.

Я і мама з магазину

Принесли йому пакунок —

Подарунок.

Наказала мені мама:

—Держи язик за зубами...
Але всі те добре знають:

В мене ж зубки випадають...

—То хіба я можу, мамо,
Держать язик за зубами?

Гра „Знайди хвостик”

Хто мовчить, Рана загоїться,

Маленька праця

Готуй літом сани, Не той урожай, що на полі,

Не кивай на сусіда,

Сама баба сметану злизала,

зле слово — ніколи.

краща за велике безділля.

той, що у коморі.

коли сам спиш до обіду. а на кота сказала. а взимку воза.

той двох навчить

„Ігротека” (провести гру з вболівальниками)

«Хлібчик*

Усі, хто бажає грати, беруться за руки і стають попарно (І за царою) на якійсь відстані від гравця, в якого пари нема, і є «хлібчиком».

«Хлібчик» вигукує:

• Печу-печу хлібчик! ,
  Задня пара питає:

• А випечеш?

• Випечу!

• А втечеш?

• Побачу!

З цими словами два задні гравці біжать наперед, з тим, щоб стати перед «хлібчиком». А той намагається спіймати одного з них перш ніж вони візьмуться за руки. Якщо йому це вдасться, то він разом із упійманим гравцем стає наперед, а гравець, що лишився без па­ри, стає «хлібчиком». Гра повторюється в тому ж порядку. Правила гри: остання пара може бігти тільки після закінчення переклички.

«Чаклун»

На початку гри вибирають чаклуна. Для цього один з гравців простягає перед собою праву руку долонею донизу, а інші під­ставляють під неї вказівний палець. По команді: «Раз! Два! Три!» всі забирають руки, а гравець з простягнутою рукою має захопи­ти чийсь палець. Той, чий палець був захоплений таким чином, стає чаклуном. Він намагається догнати когось і доторкнутися до нього рукою. Той, кого піймали, завмирає, розвівши руки в сто­рони. Зняти чари з нього можуть інші гравці, якщо доторкнуть­ся до нього рукою. Але чаклун стежить за своєю «здобиччю», і, як тільки хтось зніме чари, він намагається зачарувати й тих, хто наважується виручити товариша.

Правила гри: зачарований гравець залишається на місці. Той, кого зачарували тричі підряд, сам стає чаклуном, а його по­передник приєднується до гравців.

3 Конкурс. ”Крилаті вислови”

Знайти пояснення фразеологізмам.

Язик до Києва доведе. Не видавати таємницю.

Прикусити язика. Замовкнути.

Тримати язика за зубами. Багато і дотепно говорити.

Гострий на язик. Розпитати про дорогу, яку не знаєш.

В цей час декламуються гуморески Г.Бойка.

Хвастунець

Хлопчик Толя молодець,

Тільки трішки хвастунець.

Якось ми ішли на став,

Він мені таке сказав:

—Слово честі, не хвалюся —

Я ні-чо-го не боюся!.. —

Враз на слові цім — з дороги

Толі ящірка під ноги.

З переляку, у тривозі

Наш хвалько мерщій навтік.

Так спіткнувся на дорозі

Й прикусив собі язик!

Хто хвалитись'полюбляє

В кого звичка є така,—

Хай ці вірші прочитає І прикусить язика!

КОНКУРС 4. „Піжмурки”

Вгадати слова за першими звуками поданих слів.

Слова до теми «Посуд»

Черепаха, альбом, шия, килим, актор (чашка).

Трактор, акваріум, рака, індик, лижі, кошик, ананас (тарілка).

Сорока, карета, лілія, яблуко, нога, крига, автобус (склянка).

Лисиця, окуляри, журавель, кришталь, айстра (ложка).

Слова до теми «Одяг»

Собака, вода, електрика, тигр, риба (светр).

Свинка, орел, рука, Око, черв'як, каблучка, акула (сорочка).

Квочка, урок, реп'ях, театр, коровай, абетка (куртка).

Субота, уста, квартира, ніс, арена (сукня).

Слова до теми «Овочі»

Мак, онук, рак, кит, вишня, антена (морква).

Клубок, аґрус, пиріг, уривок, солома, тополя, апельсин (ка­пуста).

Острів, гілка, ірис, ранок, обрій, кущ (огірок).

Птах, екран, робота, екскаватор, ціна (перець).

Слова до теми «Тварини»

Кінотеатр, ікра, шуба, кавун, армія (кішка).

Ворота, опік, вершник, костюм (вовк)

Ледар, естафета, вата (лев),

Золото, елеватор, борщ, радість, аварія (зебра).

ПІДСУМОК – „СПЛІТАННЯ” ВІНОЧКА НАВКОЛО КАРТИ УКРАЇНИ.

Відкривається серединка мовної квітки – сюрприз.

Інсценування української народної казки „Колосок”

Дія перша

(На сцені хатка, тин. Із хатки виходить Півник.)

Ведучий.

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Стоїть біла-біла хата,

І живуть в ній мишенята,

З ними Півник-трудівник,

Що вставати рано звик.

Півник.

Ку-ку-ріку! Гей, вставайте! До роботи'приступайте! Бо хто рано устає, Тому завше Бог дає!

(Виходять заспані мишенята — Круть і Верть.)

Круть.

І чого галасувати...

Може, я ще хочу спати...

Верть (позіхає).

Все робота та робота... Та й мені поспать охота.

К р у т ь (вказуючи на Півника).

На плече косу повісив...

Ач, нема на нього Лиса!

хати. Звучить

(Мишенятка повертаються до пісня „Вийшли в поле косарі”.)

Півник.

Підмету ще двір як слід,

А тоді зварю обід.

Бо ж відомо іздавна —

Без труда нема плода.

(Півник бере мітлу і підмітає двір.)

Півник. Ой, а що це? Колосок!

Пощастило! Ну й деньок!

Гей, до мене, мишенята!

Час і вам попрацювати!

(Виходять невдоволені мишенята.)

Півник. Колосок ось!

Круть (глумливо). Дивина!

Півник. Хто поїде до млина?

Верть. Ой, не я, нога болить...

Круть. В мене спина стала нить...

Півник.Добре, сам усе зроблю. Змолочу й в млині змелю.

(Півник виходить, а мишенята починають веселитися. Звучить пісенька „Два півники”.)

Дія друга

(Та сама декорація. Під тином стіл, накритий скатерти­ною. Знову з'являється Півник з мішком. Мишенята присідають за тином.)

Півник.

Де руки й охота,

Там справжня робота!

Круть і Верть!

Місити тісто!

Круть (встає з-за тину)

-Ми не проти цього, звісно,

та потомлені такі,

Що не здіймемо й руки.

(Півник маше рукою і йде до хати. Мишенята починають грати та стрибати. З хати чути голос Півника.)

Півник.

Круть і Верть! Допоможіть

Пироги мені зліпить!

Круть. Ой, не я! Тільки не я!

В е р т ь. Це робота не моя! ,

(Мишенята скачуть, пустують. Звучить пісня. Раптом мишенята зупиняються, починають принюхуватися.)

Круть. Верть, щось смачно пахне дуже!..

В е р т ь. Я такий голодний, друже...

(Виходить Півник. Він несе миску з пирогами, ставить на стіл. Мишенята дістають великі бутафорські виделки, швиденько вмощуються за столом.) Півник.

Не спішіть за стіл сідати. Спершу хочу запитати. Колосок хто змолотив?

Круть (голосно). Звісно, ти!

Верть (голосно). Ти це зробив!

Півник.

Хто зерно у млин завіз?

Хто мішок додому ніс?

Круть (тихіше). Ти змолов...

Верть (тихо). Приніс додому...

Півник.

А по тому?

Тісто в діжі хто місив?

Пиріжки оці ліпив?

Круть (тихо). Ти, все ти.

Верть (тихо). Ліпив і пік...

Півник.

Ну, а ви все скік та скік? Що ж робили ви?

Мишенята (разом, тихенько). Нічого...

Півник.

Вам моя пересторога,

Якщо хочеш добре їсти,

Працювати треба, звісно.

Пам'ятайте мудру вість:

Хто не робить, той не їсть!

Бо робота всіх годує,

Ну а лінь лише марнує.

(Засоромлені мишенята виходять з-за столу. Завіса.)

Пісня. „Не давайте суму жити”

Література. О.І.Божко, А.А.Назаренко «Предметні тижні та олімпіади

в початковій школі» - Х., «Ранок», 2008.

Журнал «Початкова освіта» №41, 2005.

Інтернетресурси.