«О МОВО РІДНА! ЗОЛОТА КОЛИСКА"

2013

«О МОВО РІДНА! ЗОЛОТА КОЛИСКА»

Сценарій свята до Дня української писемності та мови

Ведуча

Земля моя найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю.

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю! Художній номер — музична композиція «Україночка».

Ведуча

Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я

Ведучий

І найдорожче — рідна мова,

Наснагу й силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

Поки в нас рідна мова є.

Ведуча. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку — це тернистий шлях боротьби. Дуже багато жорстоких літ пере­била наша рідна мова, мужньо витерпівши знущання, заборони. Якою ж була боротьба української мови за незалежність?

Звучить мелодія. На сцені учні. Кожен із учнів зачитує одну із дат в скор­ботному календарі української мови.

1720 рік — указ Петра І про заборону книгодрукування українською

мовою.

1769 рік — видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та книг.

1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік — закрито українські недільні школи.
1863 рік — указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік — указ російського царя Олександра II про заборону друку­вання нот українських пісень.

1884 рік — закрито всі українські театри.

1908 рік — вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана цар­ським урядом Росії шкідливою.

1914 рік — російський цар Микола II ліквідує українську пресу. 1938 рік — сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік— видано постанову про так зване посилення вивчення російської;мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру­пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою. 1989 рік — видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.

1991 рік — прийнята державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року.

Ведуча

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить-співає наша мова,

Чарує, тішить і п'янить.

Ведучий

Як довго ждали ми..

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

Ведуча

На ноги інша не сп'ялася,

А українська знов жива!

Нарешті стала, відбулася!

Говорить, думає, співа!

Художній номер — пісня «Чорнобривці».

Ведуча. Повинна жити мова, яка стала піснею в далекі часи Івана Вишенського і Григорія Сковороди, яка пролунала на весь світ піснями «Наталки Полтавки» Івана Котляревського та гостротою Шевченкового вірша. Слово Тараса підхопили сини і дочки українського народу, збага­тили та через випробування принесли в духовну скарбницю України.

Ведучий

«Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос. Більш нічого.
А серце б'ється, ожива, Як їх почує...»

Художній номер — пісня «Світе ясний, світе тихий». Художній номер — му­зична композиція «Привітальна».

Ведуча. Ми пишаємося іменами наших українських письменників, се­ред яких Марко Вовчок, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус, Василь Симоненко. Вони своєю творчістю виборювали право на існування мови. Ведучий. Із сивої давнини, від Кирила і Мефодія, від Нестора Лі­тописця впродовж багатьох років розвивалася, розросталася наша мова вглиб і вшир. Плекають, пестять ЇЇ поети і прозаїки.

Ведучий. А згадаймо український дотепний жарт! А сміх іскрометний! Українці сміялися з давніх-давен, сміялися споконвіку. Українці — це загальновідомо — творці і носії найтоншого гумору.

Ведуча. Отож, українці сміються відтоді, доки себе пам'ятають, бо гумор, сміх, веселість, дотепність є однією з найкращих національних рис. Час іде, мудра ріка веселих народних усмішок не мілішає, і талано­витих гумористів не меншає. Адже і ми ростимо своїх власних. Художній номер «Гумореска».

Ведучий

А там калина над рікою

Віночки білі одягла.

Від сонця і тепла весною

Чудовим цвітом зацвіла.

Там солов'ї гніздечко звили

І ллється пісня чарівна.

Ведуча

Пісню люди підхопили,

Вложили душу у слова,

Любов'ю щедро напоїли,

І пісня, трепетна й жива,

Над рідним краєм полетіла

Високо, в сині небеса.

І щиро всіх теплом зігріла її ліричність і краса!

Музичний номер «Веснянки».

Ведуча

Скільки в мові тепла і палкого кохання!

Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,

Та іскристої радості і шанування,

Що, хоч просто говориш — виходять вірші!

Ведучий

Українські пісні мама ніжно співала,

Коли ще в сповитку були діти малі.

Українською мовою благословляла,

Як розходились ми на дороги земні!

Художній номер «Батьківська пісня»:

Ведуча. Українська мова поряд з італійською, іспанською — одна з наймелодійніших і наймилозвучніших у світі. Нею можна висловити найрізноманітніші людські почуття, написати найскладніші наукові пра­ці, її можна чудово використовувати на рівні міжнародних відносин.

Ведучий. Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи. Тож послухайте вірші наших юних авторів, написаних рідною мовою.

Художній номер — вірші поетів-початківців.

Ведуча

Мово моя, ти пречиста і славна,

Трепетна, наче ранкова роса.

Ти називаєшся нині — державна!

Все в тобі є: і багатство, й краса!

Ведучий

Мовою рідною я розмовляю,

Вільно живу я у ріднім краю.

І Україну мою прославляю,

Вірність і серце я їй віддаю.

Художній номер — пісня «Хай живе надія». з

Ведуча. Літературно-мистецьке свято до Дня української писемнос­ті та мови завершено.