Мета: Виховувати повагу і любов до членів своєї родини. Вчити
поважати життєвий досвід старших членів родини,
прислухатися до їхніх порад. Познайомити з ремеслами родин, наслідувати
народні традиції.
Хід свята
Під музику діти заходять до залу
Діалог: Вчитель – Учні
- Куди ви ідете?
- Щастя шукати.
- А де ваше щастя?
- За полями, за лісами, за синіми морями.
- А чи дійдете туди?
- Так.
- А ніжки не болітимуть?
- Швидше виростуть більші.
- Ой, не ходіть, ніжки не трудіть. Ваше щастя вдома, бо це всім відомо. Коло рідної матусі, дорогенької бабусі, біля тата, дідуся, бо родина – це краса.
Учитель
Усе, що є найкраще у дитини:
Її талант, культура, доброта —
Від тата й мами йде і від родини —
Незаперечна істина свята.
Сім’я, родина — це велике диво,
Там є любов і ласка, і тепло.
Там дітям затишно і радісно, й щасливо,
Тепер у нас і завжди так було.
Як тато є й матуся є рідненька,
Там добре дітям, є в них доброта.
В дітей тоді й сорочечка біленька,
І ластівкою мрія заліта.
Сім’я, родина в кожного хай буде,
В ній стільки щастя, мудрості й тепла!
Живіть щасливо на землі цій, люди,
Й щоб доля ваша світлою була
1 дівчинка
Рід, родина і сім’я,
Серед них - маленька я.
Мов перлинка – намистинка,
Я – дівчатко – українка!
Родовід – моя родина,
Я ж її мала краплина.
Люблю всю родину я,
Разом ми – одна сім’я!
2 хлопчик
Свої традиції у нашого народу є,
Свої пісні і звички, й рідна мова,
Культура й щастя в нас також своє,
Святині й обереги — це чудово!
3 дівчинка
Хоч всі ми люди, але різні ми.
В народів різних різні є святині.
А ми от добрими ідемо в світ людьми,
І наша мати то є берегиня.
4 хлопчик
Так, берегиня роду на землі
І берегиня всіх традицій, дому.
І вчаться в мами діточки малі,
Щоб мудрими у світі йти потому
Ведуча.
Мати й батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди.
Мама… Джерело життя на землі. Серце матері благословенне і сповнене віри, любові, краси. Її помисли, молитва охороняють дитину протягом всього її життєвого шляху. Недарма народ каже: « Материнська любов із морського дна дістане!»
Мами вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина – це слово «мама».
Пісня з презентацією « Мама»
5.Є немало мам у світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша.
Хто така? Скажу вам я-
Рідна матінка моя
6.Просте, звичайне слово мати,—
А скільки ніжності й тепла!
Якщо всі ласки їх зібрати,
Не буде міри їм й числа
7.Пам'ятаймо, любі діти,
Пам'ятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі.
Найдорожчі — наші мами!
8..Спасибі, рідні й любі мами,
Що ви сьогодні тут із нами.
До вас наше перше слово.
Матусі, будьте здорові
Ведуча.
Слід згадати та віддати шану, як у народі кажуть, голові сім’ї – батькові. Справді, батько – господар у домі. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдячні діти!
9.Горе , чи нещастя,
Чи біда яка,
Всіх нас виручає
Батькова рука.
10.Батькова правиця
Знає труд і піт.
І з руки цієї
Ми йдемо у світ.
11.Ніжна, рідна, щира,
Добра і міцна,
У житті дорога
З нею не страшна.
12.Як підеш у люди,
Що б там не було,
Хай в тобі не згасне
Батькове тепло.
13.Батьку любий, тату милий,
Нинішньої днини
Ти від нас прийми щиренький
Дар на ці гостини.
14.Цей дарунок- тепле слово,
Щире побажання.
Щоб прожив багато літ.
Не зазнав страждання.
15.Щоб усе тобі вдалося,
Щастя не минало.
Щоб твоє велике серце
Смутку не зазнало.
Танок «Черевички»
Ведуча.
Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.
16.Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас - дітей.
17.Чому так багато навколо тепла?
Це ж моя бабусенька його принесла!
Скільки в бабусі сонця й тепла!
Скільки в неї радості, щедрого добра!
У душі бабусі – почуттів глибінь,
А в очах у неї – неба ніжна синь.
У руках невтомних – праця без кінця,
А в устах ласкавих – мова мудреця!
Як же не любити бабусю дорогу?1
Я перед бабусею завжди в боргу
Ведуча
Тільки вслухайтесь: бабуся, бабусенька, бабуня-солодуня!
Яке ніжне, красиве, лагідне і пестливе слово.
Бабуся — невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть все, навіть останньою краплиночкою води поділиться. А дбає бабуся про тебе тому, що ти — її дитиночка-кровиночка. А чого тільки нас не навчають бабусі: прясти та ткати, шити і вишивати, садити і вирощувати квіти, готувати їжу та білити хату, працювати на городі і в полі. Бабусі передали нам, як скарб, численні народні звичаї і поради, успадковані від попередніх поколінь. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвилин, коли люба бабуся оповідала байки, казки, не забудете до смерті.
Ось перед вами лише частина скарбу з бабусиної скриньки.
Розповідь про бабусю.
« Вишивкою займалися мої прабабуся й бабуся. Бабуся розповідала, як вони довгими зимовими вечорами вишивали рушники. В бабусиній хаті , що на Чернігівщині, на стінах завжди висять вишиті картини, по кутках образи, а над ними рушники з мереживом. Столи застелені вишитими полотняними скатертинами (доречі полотно прабабуся ткала сама). В спальні ліжка теж застелені вишитими простирадлами, а згори подушки теж вишиті.
Деякі вироби прабабуся передала моїй мамі на згадку і як сімейну реліквію.»
Ведуча
Всі ці вироби Ви можете побачити на нашій виставці.
Гарно бабці вишивають,плетуть, ткуть … й співають. Та своїх онуків навчають.
Зустрічаймо дует :
Бабуся – Наталя Михайлівна з онучкою Софією.
Пісня
18.Люба, добра бабцю,
Ми, твої внучата,
Звертаємось до тебе,
Щоб щастя побажати.
19.Хай тебе в своїй опіці
Бог не відпускає,
Хай тобі міцне здоров'я
Й силу посилає.
20.А до того, наша бабцю,
Хай ще на додаток,
Гордість дасть тобі й утіху,
За нас, за внучаток.
21.Мій вусатий дід
Знав, як Божий день,
Свій прадавній рід
Та співав пісень.
По краплинці пив я
Дідові слова,
То — святі скарби,
То — вода жива.
Ведуча.
-Дідусь.це справжня енциклопедія. Незабутні його розповіді, цікавинки надовго закарбовуються в пам'яті, тому що виховують любов до природи, її тваринного і рослинного світів, вчать нас мудрості та краси, благородства і мужності.
Дідусь... Ця людина в нашому житті завжди викликає повагу. Досвід, отриманий у спадок від нього, залишається золотим набутком на все життя. Про життєву мудрість наших дідусів складено чимало легенд, давніх історій.
22.Дідусю мій рідненький,
Я так тебе люблю!
Вродливий ти своєю добротою
І серцем, що для нас живе.
Дай Бог тобі здоров'я і спокою,
Сто літ живи і знай:
Ми любимо тебе.
23.Я вітаю свого діда,
І таке йому скажу:
— Із тобою я дружу!
Ти хороший, ти ласкавий,
Ти привітний,, гарний, славний,
Будь здоровим, не хворій,
Дідусеньку, рідний мій
24.Мій дідусь життя прожив,
Скарб великий він нажив –
Двійко милих онучат
Скрізь гасають та кричать!
На коліна посідають,
Про минуле розпитають…
Дідом я своїм пишаюсь –
І до нього пригортаюсь!
Послухайте про ремесло дідуся.
« Мій прадід плете кошики. Навчився він цьому ремеслу ще до війни, а навчив його дідусь однокласника- дід Панько. Ось і до цього часу це є одна з найулюбленіших справ дідуся.
Восени він їде до лісу за дубцями, а взимку плете різноманітні кошики.
Я спостерігаю за тим, як плете мій прадід , і хочу сказати, що це дуже нелегка справа. Вся моя родина вважає дідусеві вироби зразком високого мистецтва.»
Ведуча
Улюбленими піснями наших дідусів були козацькі пісні. Для Вас,наші дорогенькі, звучить ця пісня.
Пісня «Ой, чий то кінь стоїть…»
Ведуча
Тож доброму роду нема переводу. Хай завжди так буде, як говорить народне прислів’я «Як велика і дружна родина, то минає лиха година».
Бо кожен несе відповідальність один за одного, у кожного за інших болить серце. У великій родині немає заздрощів і непорозумінь, а є велика людська любов, яка зобов’язує людей бути чесними, справедливими, добрими.
25.Я стою на порозі батькі?вської хати,
Тут портрети на стінах, вінки й рушники.
Тут надії і мрії знялися крилато
Та веселі й журливі пісні та казки.
Найдорожча у світі світлиця — світлина,
Де наповнилось ласкою серце моє.
Де відчула любов і турботу дитина,
Бо побачила вперше тут сонце своє.
Рідний дім, рідні люди, найкраща родина,
Найдорожчі традиції, думи й пісні...
Саме з цього — Вітчизна, моя Україна.
Саме з цього — дороги у Всесвіт ясні.
Ведуча
Саме зі своєї сім’ї, з родини іде у світ людина і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси і справедливості. Саме з сім’ї несе вона у світ правду, чесність, віру, традиції і звички. То ж недарма народне прислів’я каже: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина». Тому:
Живіть всі дружно і крилато,
Щоб рід людський наш не здрібнів.
Любов оберігайте свято,
Навчіться добрих, щирих слів.
І світ любіть, що наче казка,
Для нас відкрився у житті.
І сонечкова щира ласка
Хай зігріває вас в путі.
Пісня «Родина»
