Презентация "Путь в мир творчества"

Шлях у світ мистецтва Презентація вчителя української мови та літератури Бондаренко Л.Г.

Шлях у світ мистецтва

Після смерті батька, малого Тараса віддали в школу до сільського дяка, де він вчився читати й писати. Уже з дитячих років виявляється в ньому надзвичайна допитливість розуму, особлива вразливість натури. Наймилішим же заняттям для нього, що перетворювалося на справжнє свято, були оповіді про минуле. Тоді ж проявляється неабиякий його хист до малювання

Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя-дяка,

Гарненько вкраду п'ятака –

Бо я було трохи не голе,

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І везерунками з квітками

Кругом листочки обведу.

Та й списую Сковороду

Або

« Т р и ц а р і є с о д а р и».

Та сам собі у бур'яні,

Щоб не почув хто, не побачив,

Виспівую та плачу…

Портрет пана Енгельгардта

Після смерті батьків доля завела Шевченка до пана Енгельгардта, де він працював кімнатним козачком.

Незабаром Енгельгардти поїхали до Варшави. Там Тараса віддали в науку до якогось маляра, який, розгледівши в юнакові великий талант, порадив панові віддати його відомому митцю Францу Лямпі молодшому.

У 1830 році у Варшаві вибухнуло повстання, що змусило Енгельгардта покинути її разом із своєю челяддю і виїхати до Петербурга.

Вісімнадцятий рік свого життя поет зустрів уже в непривітному вологому Петербурзі.

Портрет В.Ширяєва

Шевченко ублагав пана віддати його на чотири роки живописцю В.Ширяєву для подальшого навчання, аби пан мав свого дворового художника.

У 1836 році термін контракту закінчився, але Шевченко залишається в нього вже як найманий робітник-підмайстер.

Саме в цей час він робить і перші поетичні спроби — з’являється балада «Причина».

• Перспектива стати малярчуком не захоплювала Шевченка, хотів учитися справжньому мистецтву живопису. Тому білими вечорами Тарас ходив до Літнього саду і змальовував там, як умів, статуї, розставлені по алеях.
• Під час одного з таких «сеансів рисування» в Літньому саду Шевченка випадково зустрів студент Академії мистецтва Іван Максимович Сошенко. Ця зустріч вирішила долю Шевченка. Сошенко, переглянувши малюнки юнака-самоука, побачив, що вони виконані талановитою рукою, а Шевченко признався йому, що мріє навчитися малювати по-справжньому. Сошенко почав допомагати Тарасові.

• Зустріч Тараса з Іваном Сошенко

Цю зустріч, за словами першого біографа

Т. Шевченка,

О. Кониського, «треба вважати за найважливіший момент у житті нашого Кобзаря: вона перевела його через той рубікон, що межував людей з кріпаками, темряву зі світлом, волю з неволею».

Пізніше І. Сошенко познайомив його з Євгеном Гребінкою,

О. Венеціановим,

В. Жуковським,

К. Брюлловим— відомими культурними діячами того часу, які відіграли визначальну роль у подальшій долі Тараса Шевченка .

У лютому 1837 р. Товариство заохочення художників дозволило Шевченкові неофіційно відвідувати навчальні класи Академії мистецтв, а у квітні Карл Брюллов, знаменитий російський художник, намалював портрет Василя Жуковського. Портрет розіграли в лотереї за 2500 крб., величезну на той час суму. За ці гроші Тараса Шевченка викупили з кріпацтва.

• Так почався вільний шлях Т.Г.Шевченка у світ мистецтва.

Молодий Шевченко в майстерні Карла Брюллова