Конспекты уроков по украинскому языку и литературе для 5-9 классов

Конспекти уроків з української мови та літератури

Автор: учитель української мови та літератури – Бондаренко Людмила Григорівна

• 2017 -

Зміст

Правила вживання апострофа (5 клас)……………………..….

Підготовка до твору-опису природи за власними спостереженнями «Мелодія осені» (6 клас)………...…….….

Євген Гуцало. «Сім'я дикої качки». Сюжет, особливості композиції. Проблематика твору (7 клас)…………………....

Людина і світ природи крізь призму моральних проблем за твором Євгена Гуцала «Сім'я дикої качки» (7 клас)…….…...

Роль поета та поезії в житті суспільства. Проблема морального вибору людини та розуміння нею життєвих цінностей у поемі «Давня казка » Лесі Українки. Образи твору (8 клас)……………………………………………..….....

Свіча великого Кобзаря . Шевченко - поет і художник.

(9 клас)……………………………………………….………….

Вступ

Використання комп’ютера та Інтернету, уміння знаходити потрібну інформацію, застосовувати її – це потреба нашого часу і суспільства, у якому ми живемо.  
    XXІ століття зумовлює пошук альтернативних шляхів освіти. Отже, необхідно забезпечити формування знань, умінь та навичок учнів новими засобами навчання.

Одним із таких є навчання з використанням інформаційних технологій (ІТ). Школярам необхідно дати можливість вивчати світ не лише за допомогою підручників, а й за допомогою ІКТ та мультимедії, адже діти звикли сприймати навколишнє середовище весело, безпосередньо. Вплив на зорові й слухові рецептори сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу. 

Мультимедійні технології передбачають взаємодію візуальних і аудіоефектів під керівництвом програмового забезпечення. Це, звичайно, дає великі можливості школярам для творчості. 

5 клас

Тема уроку. Правила вживання апострофа

Мета уроку –

навчальна: сформувати знання учнів про правила вживання апострофа;

вивчити правопис слів із апострофом;

удосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність;

розвиваюча: розвивати творчі здібності учнів;

уміння отримувати необхідну інформацію шляхом дослідження, самостійного пошуку;

виховна: виховувати любов і повагу до рідної мови.

Очікувані результати –

учні повинні знати правила вживання апострофа;

учні повинні вміти правильно вимовляти та писати слова із апострофом; пояснювати вивчену орфограму за допомогою правил; знаходити, аналізувати й виправляти помилки; творчо використовувати самостійно отримані знання.

Тип уроку: нестандартний.

Форма уроку: презентація проекту «Мандрівка орфографією».

Обладнання: картки з індивідуальними завданнями, підручники, аудіовізуальний матеріал (слайди), тести в комп’ютерному форматі, поезія Д. Білоуса.

Методи і прийоми: метод «Мікрофон», бесіда, ігри «Лови помилку»,«Знайди третє «зайве», «Впізнай і запиши фонетично», графічна розминка, лінгвістична казка.

План уроку

І. Організація учнів до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Слово вчителя

2.Ознайомлення із завданнями, які виконували десятикласники, готуючись до створення проекту «Мандрівка орфографією»

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Лінгвістична казка

IV. Оголошення теми та мети уроку

Маршрут мандрівки

V. Осмислення і засвоєння вивченого

Зупинка 1. Знайомство з апострофом

Зупинка 2. Опитування

Зупинка.3. Дослідження-пошук

Зупинка.4. Тренувальні вправи літературного характеру

( Робота з індивідуальними картками)

VІ. Закріплення і узагальнення вивченого

1. Гра «Знайди третє «зайве»

2. Графічна розминка

3. Гра «Впізнай і запиши фонетично»

4. Гра «Лови помилку»

5. Тестування із теми «Апостроф» ( у комп’ютерному форматі)

VІІ. Підсумок уроку

Бесіда

VІІІ. Рефлексія. Оцінювання учнів

Інтерактивний метод «Мікрофон»

ІX. Домашнє завдання

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організація учнів до уроку

(Привітання, побажання хорошого настрою)

Вчитель. Це урок нестандартний. У ролі вчителя сьогодні – десятикласники, які працюватимуть з вами-п'ятикласниками. Вони заздалегідь провели опитування серед вас, підготували для вас цікаві завдання.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя. (Читаю поезію Д. Білоуса)

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться,

В ній вимовляється, -

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова - основа життя.

1. Ознайомлення із завданнями, які виконували десятикласники, готуючись до створення проекту «Мандрівка орфографією»

   1. Мета проекту

{ ДОСЛІДИТИ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

{ ВИВЧИТИ ПРАВОПИС СЛІВ іЗ АПОСТРОФОМ

{ ОТРИМАТИ ЦІКАВІ ВІДОМОСТІ ПРО АПОСТРОФ

{ ФОРМУВАТИ ОРФОГРАФІЧНІ НАВИЧКИ

{ РОЗВИВАТИ ТВОРЧ ЗДІБНОСТІ УЧНІВ

{ ВИХОВУВАТИ ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ МОВИ

1. План виконання проекту

• Зібрати необхідну літературу з теми

• Обговорити питання для дослідження в групі

• Дослідити особливості правопису апострофа

• Знайти додаткові відомості з теми

• Проаналізувати матеріали

• Створити мультимедійну презентацію.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель. Діти, пригадайте, який розділ мовознавства вивчає правильне написання слів? (Орфографія).

- А що таке орфоепія?( Розділ мовознавства, що вивчає правильну вимову слів).

Лінгвістична казка

Вчитель. І ось одного разу посперечались сестри Орфографія і Орфоепія, кому належить Апостроф. Перша стверджувала, що – їй, інша говорила: «Ні, це мій слуга, він не буде служити нікому, крім мене!».

Сестри так розсварилися, що маленький Апостроф не витримав і втік. Ось тоді зчинився в королівстві хаос. Люди перестали розуміти один одного, почали говорити і писати неправильно, адже зник такий важливий знак. В королівство почали надходити скарги від сусідів: Фонетики, Морфології...

Сестрам стало соромно за свою нерозумну поведінку, і вони вирушили на пошуки Апострофа. Не хотів він повертатися, сказав, що і сестри, і багато дітей не знають правил його вживання. То навіщо їм Апостроф?

Тому давайте вивчимо правила вживання Апострофа і допоможемо сестрам повернути його, щоб у королівстві знову настав мир і спокій. А допоможуть нам у цьому десятикласники.

IV. Оголошення теми та мети уроку

Правила вживання апострофа.

Маршрут мандрівки

V. Осмислення і засвоєння вивченого

(Учні 10 класу знайомлять п’ятикласників із апострофом )

Зупинка 1. Знайомство з апострофом

• Я – товариш голосних,
  Та стараюсь не для всіх.
  Тільки над Є, Ї, Ю, Я
  Висить скибочка моя.

• Пригадайте, чи завжди літери Є, Ї, Ю, Я позначають два звуки?

( Ї – завжди, Я,Є,Ю – в постпозиції після голосного, м’якого знака, апострофа, на початку слова).

Зупинка 2. Опитування

Під час опитування ми виявили :

• & Знання п'ятикласників про апостроф поверхові та вимагають уточнення

• & “Правопис апострофа” є типовою помилкою в учнівських роботах

• & Учні не володіють прийомами запам’ятовування основних правил правопису апострофа .

Зупинка.3. Дослідження-пошук

• Апостроф – це графічний значок, який вживається для позначення роздільної вимови твердих приголосних

У словах українських У словах іншомовних

РЕЗУЛЬТАТИ ПОШУКУ

Апостроф в українських словах перед буквами Я,Ю,Є,Ї

Ставимо

• *1. Після букв б,п,в,м,ф

Підказка “МАВПА БУФ”

(б'є, п'ять, арф'яр, в'юн

• *2. Після літери р, що позначає твердий звук [р]

(подвір'я, матір'ю, довір'я)

• *3.Після префіксів та першої частини складних слів (з'явитись. дит'ясла, пів'яблука)

• *4. Після літери к у слові Лук'ян та споріднених слів

(Лук'янівка, Лук'яненко).

Не ставимо

• *1. Після літер б, п, в,м,ф, якщо перед ними стоїть кореневий приголосний (крім р)

• (цвях, свято, морквяний, але верб'я, черв'як).

• *2. Після м'якого приголосного [р] (ряска, буря, рюкзак) .

Апостроф у словах іншомовного походження перед буквами Я,Ю,Є,Ї

Ставимо

Не ставимо

Зупинка.4. Тренувальні вправи літературного характеру

( Робота з індивідуальними картками)

(Умовно клас ділиться на 4 групи, кожна група отримує вправу)

Вправа 1. Випишіть слова у дві колонки: у ліву - без апострофа;

у праву - з апострофом Язичок, ад..ютант, дит..сла, в..йокати, О..Генрі, ик..ати, б..юро, Лук..ян, юртов..язівець, рутв..яний, сузір..я, обв..язати, ад..жика, б..ють, ін…кція, солов..ї, лл..яний, ад..ютант, Мін..юст, ад..єктив.

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру - прочитаєте слова Ліни Костенко

Вправа 2. Випишіть слова у дві колонки: у ліву - з апострофом, у праву - без нього

Дит..ясла, пів..Антрактиди, комп..ютер, рутв..яний, кур..йозно, верб..я, Св..ятослав, снопи, напів..єврей, Р..єпін, св..ятописи, тьм..яно, цв..ях.

Ключ. Підкресліть у кожному слові передостанню букву – дізнаєтеся другу назву «Поеми про море» Олександра Довженка

Вправа 3. Запишіть слова у дві колонки:

1) у яких вживається апостроф; 2) у яких не вживається апостроф

Торф..яний, етични..й, опам..ятатися, Ворб..йов, м..ясо, олі..я, духм..яний, ув..язнення, унтер..офіцер, розв..язати, вузьки..й, коль..є, об..єм, дев..ять, от..ямитись, тьм..яний, уб..є, р..яска, Оль..вія, нев..язкий, енергооб..єднання, Монтеск..є, агрооб..єднання, п..єдестал, етнозв..язки, Руж..є, М..юнхен, уз..вар.

Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте початок висловлення головного героя роману «Вершники» Мусія Половця: «… браття милують згоду.

Вправа 4. Розташуйте слова у два стовпчики: в перший з апострофом, у другий без нього

М..ясо, ляль..ка, арф..яр, ін..фекція, Руж..є, ні..який, ін..єкція, св..ято, кур..йозний, ф..юзеляж, яйце - м..ясний, в..юн, інтерв..ю, авант..юра.

Ключ. Прочитавши перші букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому, отримаєте справжнє ім'я та прізвище Марка Вовчка.

Перевір себе (ключі до вправ)

Вправа №1

Ключ. «Я вибрала долю собі сама»

Вправа №2

Ключ. «Лебедина пісня»

Вправа №3

Ключ. «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду»

Вправа №4

Ключ. Марія Вілінська

VІ. Закріплення і узагальнення вивченого

Вчитель. Подякуймо нашим десятикласникам, які допомогли вам засвоїти правила вживання апострофа. Закріпимо вивчене.

1. Гра «Знайди третє зайве» слово в групах слів

1) Медв...ний, духм...яний, рум...яний;

2) дерев...яний, м...ясний, мавп...ячий;

3) рясний, бур...ян, кучер...явий.

Картка 2

1. Графічна розминка

[соловйіний], [дзв’акнути], [п’уре], [вйокнути], [пов’ітр’а].

1. Гра «Впізнай і запиши фонетично»

(М'ята) (Гравюра)

(Комп'ютер)

(Сузір’я)

1. Гра «Лови помилку»

Тестування із теми «Апостроф» ( у комп’ютерному форматі)

(Показую написані слова, діти виправляють помилки)

Цв’ях, без’ідейний, бур'як, від’їжджати, дит'ясла, фотоз’йомка, Лукян, півєвгена, з’єднання, Св’ятослав, арфяр.

Тестування із теми «Апостроф» ( у комп’ютерному форматі)

1. Вказати два рядки, в яких апостроф не ставиться

 святий,звязок, матірю;

 духмяний,півяблука, п’ять;

 різдвяний,кювет, тьмяний;

 вюн, мята,крякати;

 зоря, пів Америки, ряска;

 пюре, Мюнхен, матірю.

1. Апостроф ставимо у словах:

 пянкий  Мінюст  фюзеляж

 міжгіря  комюніке  бязь

1. Правильно написане слово



1. Неправильно написане слово



1. У словах: компютер, пєдестал, конюктивіт,

Лукян, півялинки, вербя, червяк

апостроф      

1. Чим відрізняються слова: бурян і буряк?     

VІІ. Підсумок уроку

Вчитель. Діти, ми довели, що знаємо правила вживання апострофа, і хлопчик Апостроф із нашої казки повернувся до королівства. А сестри зрозуміли, що він потрібен їм обом. Тому обіцяли більше не сваритися. У королівстві знову запанував спокій, і це все завдяки вам.

Бесіда

- З якою метою вживається в словах апостроф?

- Перед якими буквами він ставиться?

- Скільки звуків тоді позначають ці букви?

- У яких словах іншомовного походження вживається апостроф ?

VІІІ. Рефлексія. Оцінювання учнів

Інтерактивний метод «Мікрофон»

Опитування «Закінчіть речення»:

на уроці я навчив(ла)ся...;

мені найбільше сподобалось… .

ІX. Домашнє завдання

1. Вивчити правила вживання апострофа.

2. Підібрати 5 речень зі словами, що пишуться з апострофом.

3. Написати лист до Апострофа.

6 клас

Тема. Підготовка до твору-опису природи за власними

спостереженнями «Мелодія осені»

Мета:

навчальна –

*допомогти учням дібрати матеріал (образні слова) до твору опи­су природи;

*навчити дотримуватись чіткої послі­довності викладу думок;

розвивальна –

*роз­вивати вміння виражати в письмовій формі результати спостережень за природою;

*удосконалити мовленнєво-мислительні навики усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення;

виховна -

*формувати естетичні смаки;

*виховувати бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати :

учні повинні знати -

*послідовність написання твору;

*типи і стилі мовлення та сфери їх вживання;

*розуміти значення поняття пейзаж;

вміти –

*добирати матеріал до твору-опи­су природи, точні й образні слова;

*дотримуватись чіткої послі­довності викладу;

*виражати в письмовій формі результати спостережень за природою;

*усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення;

*складати сенкани.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Форма уроку: урок-спостереження.

Обладнання: роздавальний матеріал, ілюстрації картин художників-пейзажистів(мультимедійна презентація), тво­ри письменників про красу природи, диск із записом музики

А. Вівальді «Осінь».

Методи і методичні прийоми: прийом «Осіннє дерево», бесіда, загадки, прийом «Вхід у малюнок», прийом «Продовж думку і уяви».

Міжпредметні зв’язки: українська мова - українська література – музика – образотворче мистецтво.

План уроку

І. Ознайомлення учнів з темою та кінцевою метою уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Повторення матеріалу про стилі та типи мовлення

(Прийом «Осіннє дерево»)

1. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Розвиток зв'язного мовлення. Підготовка до написання твору. Систематизація матеріа­лу (гронування)

Вступне слово вчителя. (Пам'ятка-ціль)

Прослуховування музики Вівальді. Обговорення вражень)

Гроно І. «Осінній калейдоскоп»

1. Бесіда

2. Складання сенканів

3. Огляд фотоматеріалів, репродукцій картин

(бесіда за побаченим - прийом «Вхід у малюнок»)

Проблемне питання

Гроно ІІ. Музика листопаду

1. Бесіда

2. Прийом «Продовж думку і уяви»

Гроно ІІІ. Дари осені

1. Гра “Хто швидше?”

2. Усна замальовка «Осінь у моєму місті(селі)»

Гроно ІV. Прощальний вальс осіннього листя.

Пам’ятка-нагадування

ІV. Підсумок уроку

Перебіг уроку

І. Ознайомлення учнів з темою та кінцевою метою уроку

Мотивація діяльності учнів

(Читаю власну поезію)

Осінь-чарівниця

Золота, чарівна осінь-трудівниця

Запрягла багряних коней в золоті стремена.

Поспішає, лиш би не спізниться,

Щоб забрати вчасно бунчуки й знамена.

Котрі літо красне заховало

У далекім мареві туману.

Ось веселка радісно заграла,

Осінь вводячи в оману.

Ще кружляє «літо бабине» в повітрі,

Сонячне проміння ніжно пестить нас,

Розбавляє фарби в золотій палітрі

Осінь-чарівниця уже в котрий раз.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Повторення матеріалу про стилі та типи мовлення (прийом «Осіннє дерево» )

( У класі стоїть макет дерева із відкріпними листками-запитаннями, на які учні повинні дати відповідь.)

• Які стилі мовлення ви знаєте?

• У яких сферах вони функціонують?

• Які типи мовлення вам відомі?

• Які ознаки має текст-опис?

• Які види описів відомі вам?

• Що таке пейзаж?

• Які слова-синоніми можна підібрати до слова пейзаж?

— Яка різниця між художнім та науковим опи­сом природи?

—Яка різниця між пейзажем, створеним ху­дожником і пейзажем, створеним письменником?

1. Перевірка домашнього завдання.

Обговорення вражень, отриманих від екскурсії до лісу.

Ці враження можна передати у прозовій чи віршованій формі.

Зразки дитячих робіт:

Осінь

Осінь жовта, золотиста,

Із дерев спадає листя.

Білка грається надворі

з друзями у колі.

І жартують діти з нею,

Радісно й весело,

Але знають: незадовго

Прийде зима невесела.

***

Жовте листя опадає,

Яблуня розлога червоніє

Яблуками спілими в саду.

Сумно вже курличуть журавлі,

Відлітаючи в далекі теплії краї.

З ранцями новими школярі

Поспішають в класи світлі та ясні.

Осінь прийшла крадькома

Людям всім дарує щедрі врожаї.

ІІІ. Розвиток зв'язного мовлення. Підготовка до написання твору. Систематизація матеріа­лу (гронування)

Вступне слово вчителя.

Твір-опис природи за власними спостереження­ми — це висловлення своїх вражень, почуттів, думок . У ньому слід передати своє став­лення до описуваного.

Пам'ятка-ціль

Для написання твору-опису потрібно:

- провести спостереження за природою восени;

- розглянути картини художників-пейзажистів;

- прослухати “мелодію осені”;

• обговорити враження від екскурсії до осіннього лісу, парку;

• підібрати художні засоби;

• скласти план твору;

• підготувати усний твір-опис

Гроно І. «Осінній калейдоскоп»

Осінь — це радість і смуток, спокій і натхнення, світла печаль за літом. Осінь приходить набагато раніше, ніж здається. Ще коли листя зелене, вдень справжнісінька спека, вже тоді у повітрі відчувається подих осені. Коли ж з'являються перші пожовклі листочки, а вночі дмухає холодний вітер — тоді вже осінь зовсім близько.

Барви осені різнокольорові. Жодна інша пора року не радує око таким багатством кольорів та відтінків, хоч кожна по-своєму красива. Осінь недарма називають золотою – особливо в жовтні, коли листя на деревах стають усіх можливих кольорів – лимонно-жовті, жовтогарячі, золоті, червоні та насичено-багрові. 

(Додаток 1 слайд 4)

Загадка для початку. Без пензлика, без олівця, розфарбувала деревця. (Осінь).

1. Бесіда

• Як ви уявляєте собі «осінній калейдоскоп»?

Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.

Н. Замрія

• Осінь-красуня, наче талановита художниця, розмалювала кущі, дерева, квіти.

- Назвіть «фар­би» осінньої палітри.

• Який колір осені сподобався вам найбільше? Чому?

• Чому осінь часто називають золотою? Який з осінніх кольорів нагадує золото?

• Знайдіть у навколишній природі якнайбіль­ше відтінків жовтого кольору.

- Яке небо восени?

- Розгляньте малюнок і підберіть епітети до слова «небо» .

(Різнокольорове, яскраве, урочисте, святкове, сумне, червоне, жовтогаряче, безмежне, всепоглинаюче).

Допоміжний художній матеріал.

2.Скласти сенкан (вільний вірша з 5 рядківза формулою:

Тема (іменник). Осінь.

Опис (два прикметники).

Дія (три дієслова).

Ставлення (фраза – 4 слова).

Синонім (1 слово).

Очікувані результати:

Тема (іменник). Осінь.

Опис (два прикметники).Золота, жовтокоса.

Дія (три дієслова).Мандрує, чарує, дарує.

Ставлення (фраза – 4 слова). Люблю золоту, жовтокосу осінь.

Синонім (1 слово). Пора року.

Проблемне питання

- Чи можна цей вірш вважати сенканом?

• Золота, барвиста осінь-чарівниця

• Багрянить, чарує, шелестить, іскриться.

• Ех! Люблю я осінь,

• Бо – зими сестриця,

• І дари приносить, щедрі й соковиті.

3. Огляд фотоматеріалів, репродукцій картин

(Бесіда за побаченим)

Прийом «Вхід у малюнок»

- На вашу думкую, чи є осінь за цими горами?

- Куди прямує осіння річка?

Доберіть епітети та образні слова, що влучно передають розмаїття осінніх «фарб» у лісі (бар­виста,

- Якими рядками відомих вам віршів ви мо­жете підтвердити свою думку?

Гроно ІІ. Музика листопаду

1. IIрослуховування музики Вівальді

Обговорення вражень

(Діти роблять висновок, що музика листопаду (процесу опадання листя)стає дедалі сумнішою. Дерева поступово скидають своє листя.)

2.Прийом «Продовж думку і уяви»

• Які звуки притаманні осінній порі в лісі?

- Спробуйте продовжити думку: «Осінні листочки подібні до яскравих метеликів, тому що…».

- А тепер уявіть себе композитором і спробуйте відтворити музику листопаду.

- Як ви думаєте, про що «співає» осінній лис­топад?

ШЕПІТ, ШЕЛЕСТ, ШЕРЕХ ЛИСТЯ
Шепіт, шелест, шерех листя...
Ходить осінь золотиста,
Жовтокоса, багряниста,
З тихим шумом падолисту.

Шелест, шурхіт по діброві...
Стиха осінь колискові
Шепче нам про неба просинь.
Шепче осінь. Шепче осінь...
Т. Корольова

- Підберіть дієслова, що влучно характеризу­ють ці звуки (шумить, шелестить, шарудить, хрустить, скриплять, шепоче).

Загадка на допомогу:

То шерхне, то хрусне, то трісне

Килимок під ногами барвистий.(Опале листя)

• Які порівняння спадають вам на думку, коли спостерігаєте, як падає листя на землю?

• Який настрій викликає у вас музика листопаду?

• Чи можна віднести до музики листопаду журливий спів пташок та шарудіння вітру?

ЛЕЛЕКИ
Ходять лелеки по лузі, 
Ходять лелеки у тузі: 
Завтра у вирій далекий 
Будуть летіти лелеки.

• Шкода їм кидати літо. 
  В рідному краї, а треба, 
  Треба у вирій летіти: 
  Он уже осінь у небі.

• Ой, уже осінь усюди 
  Сіє туманами мжичку! 
  Скоро вже холодно буде: 
  Жаби ховаються в річку.

• Завтра ранесенько-рано, 
  Сонце лиш сходити стане, 
  В сизім осіннім тумані 
  Клекіт лелечий розтане.
  М. Познанська

Гроно ІІІ. Дари осені

1. Гра “Хто швидше?”

Умова: назвати осінні дарунки, дібрати художні засоби

Загадки на допомогу

Без вікон, без дверей – повна хата людей. (Гарбуз)

Соковите, червоненьке,
круглобоке, солоденьке. (Яблуко)

Кажуть, щоб хвороб не знати,
треба всім мене вживати.
може, ви мене й з’їсте,
тільки сльози проллєте. (Цибуля)

1. Усна замальовка «Осінь у моєму місті(селі)»

• Осінь напоює природу своїми осінніми аро­матами. Якими, на вашу думку, запахами сповне­ний осінній ліс?

• Порівняй, чи однакові дари осені в місті та в селі?

ДАРИ  ОСЕНІ
Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.
(Г. Шевчук)

(На основі малюнків і вірша діти дають свої відповіді)

Гроно ІV. Прощальний вальс осіннього листя

Загадка на допомогу

Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить
Сонце вже не припікає
І коли це все буває? (Восени)

• У чому полягає прощальний вальс осені?

• Про що мріють дерева, залишившись без листя?

- Чи можна сказати, що дерева плачуть, прощаючись зі своїм листям ? Про що вони мріють у цей час?

Поезія на допомогу

Ой, навіщо мені листя,

Коли вже іде зима.

Коли холодно вже стало

І пташок ніде нема.

Краще скину я листочка

І тихесенько засну.

Буду спати, буду ждати

Сонце, радість і весну.

(Олександр Олесь)

Робота над поезіями

ДОЩОВА ОСІНЬ
Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.

Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.

Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,-
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках».

І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.
(А.Качан)

ОСІННІ ТАНЦІ

Вітер взяв сопілку в руки:
— Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?
Захиталися жоржини:
— Може, й ми!
Тільки ти нас над землею підійми!
— Шкода часу,— вітер каже,—
Підіймать!
Видно, вам не доведеться танцювать!
Тут як зірвуться листочки із дубка,
Із вербички, із берези,
Із кленка,— хто червоний, хто жовтавий,
Хто рудий, а хто трішечки зелений —
Молодий.
Як закрутяться у танці
Угорі! І низенько над землею,
У дворі. Вітер кинувся за ними:
— Ой, ду-ду!
От хто вміє танцювати
до ладу!
(К. Перелісна)

• Що являють собою осінні танці?

• В парі з ким танцює листя свій прощальний вальс?

• Які кольори використали автори?

• Що спільного у цих поезіях?

• Які художні засоби використали автори?

Пам’ятка-нагадування

Готуючись до твору, потрібно:

а) речення будувати правильно (у певній логічній послідовності);

б)дотримуватися граматичних та лексичних норм української мови (листя опале, а не опавше; восени, а не осінню…);

в) ділити текст на мікротеми, відповідно до змісту;

г) пам'ятати, що це повинен бути твір-опис у художньому стилі

ІV. Підсумок уроку

(Діти складають план твору – опису, опираючись на грона, запропоновані вчителем. На завершення читаю власний вірш)

Передзвін осінніх мелодій

Передзвін осінніх мелодій

Промчався так швидко повз нас.

З віночком любистку, мов злодій,

Чкурнув, обганяючи час,

Несучи журбу під пахвою

Й намисто з вчорашніх турбот.

«Облиш, не бери із собою

Одних лиш мінорних ти нот.

Візьми щось веселе й погідне

В прийдешній зимовий той час.

Що кожному серцю є рідне,

Що збадьорить усіх нас».

На друго­му уроці учні пишуть твір «Мелодія осені».

Пара уроків з української літератури

в 7 класі

за темою «Євген Гуцало

«Сім'я дикої качки»»

Урок 1

Тема уроку. Євген Гуцало. «Сім'я дикої качки». Сюжет, особливості композиції. Проблематика твору

Мета уроку:

навчальна -

*дати знання про основні події життєвого і творчого шляху письменника;

*допомогти засвоїти зміст та усвідомити про­блеми твору, їхнє художнє вирішення;

* збагатити словниковий запас;

розвивальна -

* удосконалити навички виразного читання та переказування твору;

*розвивати творчі здібності;

виховна -

*виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Очікувані результати:

учні повинні знати -

*факти з життя Євгена Гуцала;

*зміст оповідання, його тему, основну думку, імена героїв;

учні повинні вміти -

* виразно читати й переказувати уривки з твору «Сім′я дикої качки»;

*визначати художні засоби епічного твору;

* складати план до твору;

* характеризувати образи, давати власну оцінку діям і вчинкам персонажів; *добирати цитати з оповідання для підтвердження думки;

* знаходити і коментувати опис природи;

*визначати проблеми твору;

* творчо використовувати самостійно отримані знання.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, ілюст­рації до них.

Теорія літератури: оповідання; тема, ідея твору, сюжет, композиція.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Міжпредметні зв’язки: українська мова – біологія - географія.

Прийоми і методи: «Мозковий штурм», «Пригадай», словникова робота, евристична бесіда, «Спостереження», кросворд,

групова робота, прийом «Психоаналіз персонажів», «Передбачення», прийом «По той бік дзеркала».

План уроку

І. Організація учнів до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (анкетування)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку( прийом «Передбачення»)

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання.

2. П′ятихвилинка «Пригадай»

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Слово вчителя.

2.Виразне читання оповідання «Сім'я дикої качки».

3.Словникова робота за питаннями учнів.

4.Обмін враженнями, евристична бесіда

5.Спостереження над побудовою твору — композицією(прийом «Психоаналіз персонажів»)

4.Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

V. Закріплення знань, умінь та навичок

1. Робота з таблицею «Творче конструювання»

2.Розгадування кросворда

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

Прийом «По той бік дзеркала»

Перебіг уроку

Епіграф: Слухаймо душу природи, пізнаваймо її

загадкове життя, любімо і бережімо її,

тільки тоді збережемо світ.

Є.Гуцало

І. Організація учнів до уроку

(привітання, побажання хорошого настрою та плідної праці)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

На парті перед кожним учнем лежить анкета, яку він заздалегідь заповнює удома..

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Прийом «Передбачення»

Розглянувши епіграф, заповнивши анкету, чи можете ви здогадатися, якою буде тема нашого уроку?

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання(діти зачитують і аналізують свої анкети)

2. П′ятихвилинка «Пригадай»

- Які епічні жанри ви знаєте?

- Чим відрізняється казка від оповідання?

- Які оповідання про природу ви пригадуєте?

- Що таке тема твору? Ідея? Композиція?

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Ім'я письменника Євгена Гуцала відоме далеко за межами Ук­раїни, його твори перекладені багатьма мовами світу. Він — лауреат премії імені Ю. Яновського та Державної премії України імені Т. Г. Шевченка.

Є. Гуцало народився на Вінниччині в учительській родині. Ди­тина війни. Закінчив педінститут і багато років працював у редак­ціях газет

та видавництві «Радянський письменник». Переїзди дали йому можливість ознайомитися з новими краями і людьми. Гостре око журналіста помічало й закарбовувало в пам'яті цікаві людські ха­рактери, житейські історії, які перетворювалися на багатий матеріал для майбутніх книжок. Не випадково свою першу збірку Є. Гуцало назвав «Люди серед людей» (1962 р.).

Євген Пилипович Гуцало подарував юним читачам такі книж­ки: «Олень Август», «Пролетіли коні», «З горіха зерня», «У лелечо­му селі», «Бережанські портрети», «З вогню воскреслі», «У полі бі­лий кінь», «За обручем» та ін.

Письменник дуже любив природу, тонко її відчував, уболівав за те, щоб зберегти красу для багатьох наступних поколінь.

Літерату­рознавець М. Жулинський писав: «Світ наш неподільний, світ лю­дини, тварини, рослини, світ невимовно прекрасний і гармонійний у своїй первозданній започаткованості, але як легко порушити цю рівновагу, як просто зруйнувати незримі ниті між людиною і при­родою! Як безпечно крокує цим коротким життям людина у своїй егоїстичній закутості, не охоплюючи співчуттям, милосердям, співпе­реживанням навколишнє життя. Євген Гуцало... спонукає до співпе­реживаючої елегійності, до прояснення почуттів, до отверезіння на­вальних планів-задумів перетворення, підкорення природи...»

Євген Гуцало — письменник багатогранного, самобутнього таланту, поет і прозаїк, романіст, повістяр, публіцист і справжній майстер «малої прози» — новел та оповідань, яких багато він на­писав для середнього шкільного віку, прагнучи своїми творами не лише відтворити існуючу ре­альність, а й виховати справжніх людей.

Кожне оповідання Є. Гуцала вражає, залишає в душі читача глибокий слід, змушує замислюва­тись над сенсом життя і справжніми його ціннос­тями.

Літератор Василь Плющ писав: «Можна ще й ще говорити про Гуцалові оповідання, адже майже кожне з них — то відшліфований шедевр... Бо кожне оповідання — неповторне...»

Центральні образи оповідань письменника — люди, пов'язані з містом, з селом, що постають у своїх живих і органічних зв'язках із навколиш­нім світом. Є. Гуцало багато уваги приділяє дітям і молоді, особливо тій, що поки що шукає себе, стоїть перед вибором свого життєвого шляху.

Справжній син своєї землі, сам народжений у селі на Вінничині, Євген Гуцало є поетом приро­ди, що тонко відчуває й відтворює її зміни — хо­лодні світанки, сумні вечори, морозяні чи дощові днини, гру кольорів, гаму запахів. Він є охорон­цем краси, добра, людяності.

З одним із таких оповідань Є. Гуцала про людську доброту й жорстокість, бездумність, милосердя та справжню турботу про природу — «Сім'я дикої качки» — ми сьогодні й ознайомимося.

2.Виразне читання оповідання «Сім'я дикої качки»

3.Словникова робота за питаннями учнів

А тепер пригадаймо визначення терміна «опові­дання».

Оповідання — це невеликий за обсягом прозо­вий твір, сюжет якого заснований на певному епі­зоді з життя одного (іноді декількох) персонажів. Важливу роль тут відіграють художні деталі (по­буту, психологічні), наявність описів, роздумів

4.Обмін враженнями, евристична бесіда

- Яке враження справило на вас оповідання?

- Чому Тося ходила хвостиком за Юрком?

- Які почуття були у Юрка до Тосі?

- Чому Тося не завадила забрати хлопцеві каченят, чому не зро­била це потім, як побачила, що каченята не їдять і не п'ють?

- Чому місцеві хлопці перестали товаришувати з Юрком?

- Яке почуття було у хлопця, коли він їхав із села до міста, чому?

5.Спостереження над побудовою твору — композицією

(прийом «Психоаналіз персонажів»)

(Описи, розташування персонажів, художні особливості).

Спочатку автор змальовує чудовий опис старого дубового лісу вранці, радісний настрій хлопчика, який іде на риболовлю.

Відповідно до розвитку подій змінюється й пейзаж. Юрко засмучений — повертається з порожніми руками, ще й Тося приче­пилася, буде розказувати, який він невдалий рибалка. І «повітря по-сухішало, блакить між стовбурами зблякла».

Образ Юрка, безвідповідального міського хлопця, протистав­ляється Тосі, чуйній дівчині, яка прагнула врятувати каченят, не­зважаючи на те, що втратить прихильність людини, яка їй не бай­дужа. ,

Опис каченят викликає співчуття, бажання захистити, не на­шкодити. («Дрібненькими полохливими клубочками котилися каче­нята», «стомлені й перелякані».)

Вражає художня деталь — «розпачливий материн крик», крик матері-качки, яка втратила дітей.

Усі ці елементи композиції підпорядковані розкриттю ідеї твору.

4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

- Давайте спробуємо визначити ідею твору і коло основних проблем, порушених автором в оповіданні «Сім'я дикої качки».

(Діти записують у зошити).

Очікувані відповіді

Ідея твору — засудження бездумного ставлення до природи, до своїх учинків.

Проблеми:

- охорона й збереження дикої природи;

- проблема дружби;

- активного захисту добра;

- совісті й сорому;

- утручання в закони природи, руйнування життя «сім'ї»;

- відчуження міської людини від природи, порушення гармонійного зв'язку з природою.

Сюжет оповідання «Сім'я дикої качки»
Експозиція	Опис, дубового лісу, по якому йшов Юрко, та його настрою.
З ав'язка	Юрко і Тося повертаються з риболовлі, бачать качку з каченятами, і хлопець забирає пташенят.
Розвиток дії	Юрко намагається нагодувати, напоїти диких ка­ченят, але вони відмовляються; втрачає інтерес і кидає їх, іде до хлопців гратися. Тося згадує про пташенят, забирає їх і несе до річки .
Кульмінація	Тося випуcкає каченят на воду, кличе качку; їй допомагають хлопці.
Розв'язка	3 Юрком ніхто не хоче товаришувати; він їде до міста, і йому дуже соромно.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

1. Робота з таблицею «Творче конструювання»

— Пригадайте відомості з 5-го класу про сюжет, кульмінацію.

Заповніть таблицю.

(Передбачувані відповіді )

2. Розгадування кросворда (додаток 3)

Ключове слово в ньому на­зиває одного з персонажів твору «Сім'я дикої качки».

1) Місце, де провів свій ранок Юрко. (Річка.)

2) Що спочатку приваблювало Юрка в Тосі, а потім стало на­бридати? (Увага.)

3) Що, як великий промінь, лежало на плечі у Юрка, коли він ішов уранці старим дубовим лісом? (Вудочка.)

4) Той, про кого розповідав Юрко Тосі, що він зловив його в міському озері на вудку. (Крокодил.)

5) Те, що збирався робити Юрко з дикими каченятами. (До­глядати.)

К

А

Ч

К

А

Відповідь: качка.

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання (демонстрація вчительської презентації

Створити проект « Людина і світ природи »

1-ша група – створити презентацію на тему « Людина і світ природи»

Ключове питання – Чи завжди людина чинить правильно?

Тематичні питання :

1.Від чого залежить гармонія співіснування людини і світу природи?

2.Чи має право людина змінювати світ природи на користь собі?

3. Людина для природи друг чи ворог?

2-га група – створити публікацію на тему «Що вам відомо про диких качок?»

3-тя група – створити веб-сайт на тему «Чи торкнувся серця Юрка крик розпачі сірої качки-матері?»

Урок 2

Тема уроку. Людина і світ природи крізь призму моральних проблем за твором Євгена Гуцала «Сім'я дикої качки»

Мета уроку:

навчальна -

*навчити учнів самостійно визначати і аналізу­вати певні питання

морально - етичних проблем;

* формувати світоглядні установки і моделі шляхом осмислення критичного став­лення до власних учинків, дій, виявів доброти, благородства, чесності;

*закріпити набуті знання, уміння і навики учнів 7 класу за твором Є. Гуцала „Сім'я дикої качки ”шляхом створення проекту « Людина і світ природи » (презентації, публікації, веб-сайту);

*провести тестування, дослідження та опитування, результати якого будуть відображені у вигляді графіків та діаграм;

* опрацьовувати матеріали, знайдені в Інтернеті та друкованих виданнях;

розвивальна –

*розвивати мислення, увагу, творчі здібності учнів;

*вдосконалити навики роботи з комп′ютером, роботи у групах;

* розвивати навики зіставлення, аналізу й синтезу вивченого;

виховна –

*виховувати в дітей любов і бережливе ставлення до навколишнього

світу; *людяність, милосердя, почуття власної відповідальності.

Очікувані результати:

учні повинні знати –

*зміст оповідання «Сім'я дикої качки» ;

* його тему, основну думку;

учні повинні вміти: давати власну оцінку діям і вчинкам персонажів; *самостійно визначати і аналізу­вати ключове, тематичні та змістові питання;

*формувати світоглядні установки і моделі по­ведінки, шляхом осмислення критичного став­лення до власних учинків, дій, виявів доброти, благородства, чесності;

*визначати проблеми твору;

*провести дослідження та опитування, опрацьовувати матеріали, знайдені в Інтернеті та друкованих виданнях.

* створити проект « Людина і світ природи » (презентацію, публікацію, веб-сайт;

* усвідомити, що лише крізь призму морально-етичних цінностей можна зберегти цілісність і гармонію природи.

(Учасники І групи під час роботи над презентацією повинні вміти: аналізувати і робити висновки з власних досліджень, виступати перед аудиторією, представляти результати досліджень за допомогою діаграм та графіків.

При створенні публікації учасники ІІ групи повинні вміти: стисло і чітко викладати результати досліджень, правильно використовувати цитування та посилання на інтернет-ресурси, ілюструвати думки, ідеї і висновки, комбінувати текст і зображення, проводити соціологічні дослідження та оформлювати їх у вигляді таблиці.

Створюючи веб-сайт, учасники ІІІ групи повинні вміти: аналізувати та оцінювати інформацію, посилатися на використані джерела, естетично оформлювати веб-сторінки.

Обладнання: портрет Є. Гуцала, збірка творів, ілюстрації до твору, матеріали про диких качок, презентація вчительська, інтернет-ресурси, запис «Звуки природи».

Тип уроку: нестандартний.

Форма уроку: урок-захист проектів

Міжпредметні зв’язки: українська мова, біологія, географія,

математика, інформатика.

Прийоми і методи: метод проектів, тестування , дослідження та опитування, проблемні питання, міні-диспут, робота в трьох групах над створенням презентації, публікації, веб-сайту, випереджувальні завдання; прийом «Склади ромашку», «Творче конструювання», порівняльна робота, гра «Знайди + і - ", прийом «Передбачення», «Обери позицію», «Точка дотику», «Добери свою кінцівку», метод «Прес».

План уроку

І. Організація учнів до уроку

Психологічна настановка

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності(демонстрація вчительської презентації.) (пам'ятка)

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

1. Прийом «Склади ромашку»

V. Закріплення набутих умінь і навичок

1. Прийом «Літературний експрес»

2. Захист проектів учнями

Презентація

Веб-сайт

Публікація

3. Гра «Знайди + і - »

4.Прийом “Точка дотику”

VІ. Підбиття підсумків уроку

Проблемне питання«Обери позицію» (метод «Прес»)

VІ. Узагальнення вивченого (проблемне питання)

Прийом «Розшифруй»

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

(див. засоби оцінювання).

VІІІ. Домашнє завдання. (Прийом «Добери свою кінцівку»)

Дібрати кінцівку до оповідання.

Перебіг уроку

І. Організація учнів до уроку

(визначення емоційної готовності до уроку

Психологічна настановка

У мене вийде!

Я зможу!

Я досягну успіху!)

Лунає мелодія із записом голосів пташок

Слово вчителя

Доброго дня, діти!

На вулиці співає дзвінко птах,

А в класі йде урок літератури.

Бринить усмішка в когось на вустах,

Ми пізнаємо світ природи і культури.

Людської треба доброти, Щоб соловейко тьохкав, - нині

Щоб цвіт з’явився на калині, Природі, звірові, людині

Щоб ночі в ранок перейти, Людської треба доброти.

- Чи вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя, говорять тварини, шепоче вітер, кому кивають голівками квіти? Послухайте… Це звуки самої природи, яка повсякчас звертається до нас, але чи завжди ми дослухаємося до її мудрого й доброго голосу?

Урок сьогодні незвичайний. Я рада вітати вас сьогодні, дорогі мої юні дослідники, журналісти та науковці на уроці захисту проектів, до якого ви готувались заздалегідь.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку (презентація)

- Прошу глянути на дошку і сказати, чий це портет?

(Є. Гуцала)

• Зверніть увагу на епіграф:

« Слухаймо душу природи, пізнаваймо її

загадкове життя, любімо і бережімо її,

тільки тоді збережемо світ»

Є.Гуцало

• Отже, сьогодні ми продовжуємо працювати над оповіданням Євгена Гуцала «Сім'я дикої качки».

• Запишемо тему нашого уроку.

• Погляньмо на план роботи на уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Склади ромашку»

Щоб допомогти ромашці розцвісти, потрібно актуалізувати свої знання.

- Що таке сюжет?

- З яких елементів він складається?

- Яка тема оповідання?

- Що таке кульмінація? Де вона у творі?

- Хто головні герої оповідання?

( - Від чого залежить гармонія співіснування людини і світу природи?
- Чи має право людина змінювати світ природи на користь собі?
- Людина для природи друг чи ворог? ) - ці проблемні питання залишаю відкритими, оскільки ми зможемо відповісти на них після захисту ваших проектів.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

(демонстрація вчительської презентації).

V. Закріплення набутих умінь і навичок

1. Прийом «Літературний експрес»

Спробуймо розв'язати проблеми цього твору, бо ці проблеми хвилюють нас з вами і сьогодні.

- З чого починається оповідання? Який на­стрій складається у вас на початку твору?

- Як відреагувала ранкова природа лісу на радісний крик Юрка?

- Чому автор змальовує природу лісу, наче живу, що має людські якості? Наведіть цитати з тексту, які це підтверджують.

- Чи був Юрко справедливим до Тосі, коли звинуватив її у невдалій рибалці?

- Чому Юрко почав брехати Тосі про свої ви­гадані досягнення в рибалці?

- Як характеризує Тосю те, що вона перша почула, що лісом йдуть качка з каченятами?

(Обережність, чуйність, боїться порушити зви­чайне життя лісу.)

- Як повів себе Юрко, коли побачив сім'ю ди­кої качки? Для чого це було йому потрібно?

- Чи могла Тося щось удіяти, щоб запобігти біді, яку відчувала?

- Як поводився Юрко з каченятами, коли при­ніс їх до хати? Чи можна назвати це справжньою турботою?

- Хто підказав Тосі, що сталася біда? Як вона це зрозуміла?

- Чому Юрко розгнівався, коли зрозумів, що Тося взяла каченят?

- Як повели себе сільські хлопці, коли поба­чили Тосю у воді? Чи злякалася Тося, побачивши Юрка?

- Чому після того Юрко не товаришував із сільськими хлопцями?

- Чи визнав Юрко свою неправоту?

- Яких героїв в оповіданні більше: добрих чи злих?

- Чому перед від'їздом Юрко весь час бігав до річки в надії побачити сім'ю дикої качки?

- Чому Тося не наважувалася попрощатися з Юрком? А що заважало Юркові, хоч і кортіло, попрощатися з Тосею?

- Як ви гадаєте, чи повторить коли-небудь Юрко свій вчинок? З чого це видно? Чи хотілося Юркові подякувати Тосі за її людяність і милосердя?

- Молодці, діти. Ви добре попрацювали, і у нас вже готові відповіді на проблемні питання.

- Отже, демонструйте свої роботи.

2.Захист проектів учнями

Роздаю журі листи оцінювання

Нагадую, ми працювали над проектом «Людина і світ» за методикою Блума.

Отже, щоб дати відповіді на наші глобальні проблемні питання, учні 1-ої

групи досліджували конкретну проблему, чому Є.Гуцало
назвав оповідання “Сім’я дикої качки”, а не просто “Дикі качки».

А)Презентація учнівська

Що уособлює поняття «сім'я», і на що замахнувся Юрко (не усвідомлюючи цього, лише зго­дом зрозумівши), скоївши такий жорстокий вчинок?

(Я вважаю, що забравши каченят від качки, Юрко розбив сім'ю.

Тому що сім'я — це початок життя. Тут зарод­жується і плекається любов батьків до навколиш­нього світу. Сім'я — найсвятіше.

Отже, розірвавши цю ланку, Юрко замахнувся на початок життя, гармонію, закони світу, на яких він побудо­ваний. Він знехтував материнські почуття сірої качки і дитячі почуття каченят. Тому Є. Гуцало назвав оповідання саме «Сім'я дикої качки». )

А ще учні досліджували, які проблеми порушені у творі? (Слайди 6-9)

Б) Чи торкнувся серця Юрка крик розпачі дикої качки, розкажуть нам

учні 2-ої групи. Веб-сайт

Вони пропонують вам виконати тести

В) Ознайомлять нас із життям диких качок юні журналісти, які провели опитування, чим харчуються дикі качки?

Публікація

3. Гра «Знайди + і - » (Презентація вчительська

(Перша група знаходить +, друга знаходить - )

(У процесі розгляду питань учні складають порівняльну характеристику Юрка та Тосі і запи­сують її у зошити.

(Додаток 6).

+	-
Юрко.
Любить милуватися природою. Має почуття сорому. Багато знає. Життєрадісний.	Не думає про наслідки своїх дій та вчинків. Любить хвастатися. Нетовариський, грубуватий.
Тося
Добре ставиться до природи. Товариська. Прагне до нових знань. Щира. Засуджує зло.	Дуже довірлива. Не має наполегливості при захисті своєї правоти.

(Передбачувані відповіді )

4. Прийом “Точка дотику”. (завдання для третьої групи)

- Назвіть спільні й відмінні риси Юрка та Тосі

- Що їх об'єднувало?

VІ. Підбиття підсумків уроку

Проблемне питання «Обери позицію» (метод «Прес»)

У нас залишилося ще питання, яке ми не опрацювали. Я хочу почути ваші роздуми.

Схема:

Я вважаю…

Тому що…

Отже…

1.Чи полягає, на вашу думку, таке різне став­лення героїв до природи в тому, що Юрко — місь­кий хлопець, а Тося і її товариші — сільські діти?

(Я вважаю, діти, що виросли на природі в селі, звичай­но, розуміють її краще і чуйніше ставляться до неї.

Тому що вона є частиною їхнього життя. Міські діти трохи відірвані і відчужені від природи, дивлять­ся на неї більш як на місце розваг та наживи. Але без природи жодна людина існувати не зможе.

Отже, й міські діти повинні усвідомлювати всю цін­ність і гармонію природи, поважати її закони, бути уважними і спостережливими, прислухати­ся до добрих порад сільських дітей.)

1. Прийом «Розшифруй»

Спробуйте розшифрувати прислів’я (при потребі допомагає вчитель).

т 2 ре	му	ж 4 и	ни
Т 1 ак	ко	з 10 ла	щоб
ти,	ч 12 и	ба	ти.
не	н 7 і

Відповідь: Так треба жити, щоб нікому зла не чинити!

VІІ. Підсумок уроку

Повернімося до наших проблемних питань-пелюсток.

Діти роблять висновок.

Слово вчителя.

Для дитини, яка опинилася в подібній до Юркової ситуації, дуже важливо осмислити все і зробити певні висновки. Дія в оповіданні

Є. Гуцала розгортається на природі, але подібний випадок, в якому проявляють­ся морально-етичні якості людини, може трапитися будь-де і будь з ким.

Головне — ніколи не втрачати почуття доброти, милосердя, людяності, завжди бути готовим прийти на допомогу. Ми повинні прагнути самовдосконалення через визнання власної провини.

Не забувайте, що ви — Людина, Людина з великої букви.

Ви - господарі свого життя. У ваших силах зробити так, щоб подібних ситуацій не траплялося зовсім, змінити життя на краще.

Ми повинні вихо­вувати в собі любов до навколишнього світу, вчитися поважати, берегти і захищати його цілісність, його гармонію, прислухатися один до одного. І тоді світ навколо нас стане кращим, добрішим, щасливішим.

Отже, як казав Є.Гуцало: »Слухаймо душу природи, пізнаваймо її загадкове життя, любімо і бережімо її, тільки тоді збережемо світ».

Оцінювання учнів (див. засоби оцінювання додаток 2.)

VІІІ. Домашнє завдання. Прийом «Добери свою кінцівку».

8 клас

Тема уроку. Роль поета та поезії в житті суспільства.

Проблема морального вибору людини та

розуміння нею життєвих цінностей у

поемі «Давня казка » Лесі Українки. Образи твору

Мета уроку:

навчальна –

*поглибити знання школярів про життєвий і

творчий шлях Лесі Українки;

*з’ясувати погляди поетеси на призначення

мистецтва і митця;

*дослідити у творі «Давня казка» ідею вільної

творчості, вільнолюбства людини;

*розглянути проблему морального вибору

людини та розуміння нею життєвих цінностей;

розвивальна –

*вдосконалити навички роботи з художнім

текстом, навики виразного читання і переказу;

*розвивати логічне мислення, творчі здібності,

*вміння аналізувати,систематизувати та

порівнювати прочитане;

* вдосконалити вміння визначати художні засоби;

виховна –

*виховувати в учнів громадянську позицію,

високі моральні якості.

Очікувані результати:

*учні повинні знати зміст твору «Давня казка»;

* розуміти значення нових слів;

*визначати художні засоби;

*аналізувати, систематизувати та порівнювати прочитане;

* творчо використовувати самостійно отримані знання;

*висловлювати власні думки про роль і місце митця в суспільстві.

Тип уроку: нестандартний.

Форма уроку: засідання.

Обладнання: портрет Лесі Українки, її родини, текст програмового твору; дидактичний матеріал ( завдання, презентація творчості поетеси, аудіозапис гри на фортепіано, ілюстрації до поеми «Давня казка»).

Перебіг уроку

І. Організаційний настановчий момент

(Клас поділено на три групи: «Талановиті», «Пошуковці», «Майстри слова».

Звучить запис гри на фортепіано, я читаю уривок поезії Лесі Українки «До мого фортепіано»)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Гроно «Передбачення» ( додаток 1, учительська презентація, слайд 1)

1. Розгляд фотоальбому (слайд 2)

ІІІ. Оголошення теми, завдань уроку (слайд 3)

Епіграф. Як я умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень.

Леся Українка

Девіз. … Я в серці маю те, що не вмирає.

Леся Українка

ІУ. Актуалізація опорних знань

1. Гроно “Хронологічний ланцюжок” (слайд 4)

1871р.-народження Лесі Українки.

1879р.- перший вірш «Надія».

1889р.- підручник «Стародавня історія східних народів».

1893р.- 1-ша зб. «На крилах пісень».

1899р.- 2-га зб. «Думи і мрії».

1913р.- смерть поетеси.

2. Перевірка домашнього завдання

Виступ учнів із презентаціями (додаток 2, учнівська презентація)

У. Робота над особливостями побудови поеми

1. Бесіда

- Який це твір за жанром?

- Пригадаймо, що таке поема?

(Поема — ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь супроводжується

розкриттям авторських переживань і роздумів.)

• Які поеми ви вже вивчали?

(6-й клас — М. Вороний «Євшан-зілля»,

8-й клас — І. Франко «Іван Вишенський»)

• Яка тема цього твору?

( Зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.)

• Яка ідея твору?

( Уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет);

(засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ).

• Основна думка?

( У пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.)

1. Гроно-доведення
   Довести, що “Давня казка”- це ліро-епічна поема-казка (методом «Прес» (див. слайд 6)

1гр. – казка;

2гр. - ліро-епічна поема;

3гр. –поема-казка.

Очікувані результати:

Ознаки поеми:

— зображення подій і характерів переважно високого, героїчного змісту;

• єдність епічної розповіді та глибокої ліричності;

• піднесена, яскраво-емоційна мова;

• ліричні відступи;

• наявність дійових осіб;

• докладність зображення подій та персонажів;

• тривалий час дії;

• віршована форма;

• середній обсяг (для ліро-епічних творів);

Ознаки казки:

• зачин,

• події відбуваються в давноминулі часи,

• в якійсь невідомій країні,

• головні персонажі - поет і Бертольдо - зустрічаються тричі, як і в казках.)

• Які ще особливості поеми «Давня казка» ви можете назвати?
  
  

(Використання комічного, сатиричного та іронії.)

• Пригадаймо, що таке комічне….

(В іронічному плані вживаються слова «лицар» і «лицарство» щодо Бертольда та його воїнів. В Україні «лицар» — мужня, благородна Людина, захисник волі. Таким лицарем Леся Українка вважала поета:

Нас таки чимале військо,

Маєм свого отамана,

Він у нас одважний лицар...

В іронічному плані написані окремі рядки «поетових пісень».

У сатиричному плані показано взаємини між графом і народом.

У комічному – гра слів: «божевільний», «він робив походи довгі – від порога та до печі»

3. Композиційна побудова твору (слайди 7-8)

Очікувані відповіді дітей

а) експозиція:

Десь колись, в якійсь країні

Проживав поет нещасний;

б) зав'язка: зустріч поета з Бертольдом; перший діалог,
у якому розкриваються основні риси характеру поета
й Бертольда на тому етапі їхнього життя; другий діалог,
де протиставляється уявлення про щастя поета й Бертоль-
да; вірші початкуючого поета;

в) розгортання подій:

Забажалось королеві

Звоювать чужеє царство.

Пісня поета спрямовує Бертольдових воїнів у походи, зве­селяє рідну країну й розважає «не одну сумну родину»; під впливом життєвих обставин, суспільних порядків ще більше погіршується характер Бертольда;

г) кульмінація: сутичка народного поета з всевладним
графом Бертольдом на ґрунті захисту інтересів трудящих;
вірші поета цієї пори — справжні шедеври; визначення ха-
рактерів Бертольда й поета;

д) р о з в'я з к а:

Так довіку у темниці

Довелось поету жити,

За тюремний спів він мусив

Головою наложити.

VІ. Робота над змістом твору

1. Гроно-ствердження “Так або ні” (слайди 9-10)

(проводиться у формі літературного диктанту із взаємооцінюванням)

• Поет був багатим

• Граф був старим і потворним

• Молодь часто відвідувала Поета

• Лицар Бертольдо був благородним

• Поет сказав, що його багатства стане й на царя

• Бертольдо був родичем Поетові

• Граф полюбив Поета і став його другом

• Поет допоміг лицареві завоювати бусурманське царство

• Бертольдо віддячився Поетові

• Граф справді був спочатку добрим правителем

• Під час походів граф знову закохався

• Поет вирішив стати вояком і боротися з графом

Очікувані відповіді дітей (слайд 11)

1. Ні. 2. Ні. 3. Так. 4. Ні. 5. Так. 6. Ні. 7. Так. 8. Ні. 9. Так. 10. Ні. 11. Ні. 12. Ні.

2. Характеристика образів

Інформаційне гроно до характеристики образу поета

( завдання для першої групи (слайд 12))

-талановитий

-гордий, впевнений у своїх діях

-убогий, але “завжди вільний”

-любов до народу

-завжди готовий допомогти

-не приваблює золото, лаври.

Інформаційне гроно до характеристики образу Бертольда

( завдання для другої групи (слайд 13))

- “Лихий такий, крий боже...”

- прагнення до збагачення

- зневажливе ставлення до простого люду

- улесливий і підступний

- корисливий, бездушний.

1. Гроно “Точка дотику”

( завдання для третьої групи (слайд 14))

Що спільного у поета і Бертольдо?

• молоді,

• гострі на язик,

• розуміють силу слова,

• визнають красу почуття кохання.

1. Гроно «Асоціативний кущ» (слайд 15)

- Який синонім до слова граф можна дібрати? (гнобитель народу)

- З якою рослиною у вас асоціюється граф? Поет?

- Встановіть відповідність

Очікувані результати (слайд 16)

VІІ. Підсумок уроку

1. Гроно “Обери позицію” (слайд 17)

Твір Лесі Українки „Давня казка" актуальний до цього часу чи ні?

(Діти висловлюють свої думки).

1. Слово вчителя.

Своєю ідеєю поема "Давня казка" звернена і до сучасної дійсності, коли наша Україна, ставши на шлях незалежності, долає численні політичні, економічні й соціальні труднощі. Справжній поет не має права стояти осторонь цих негараздів, доки його народ буде виборювати щасливе життя для рідної землі. Бо як сказала Леся Українка:

Не поет, хто покидає
Боронить народну справу,
Щоб своїм словам блискучим
Золотую дать оправу;
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани! 

3. Повернення до епіграфа та девізу уроку

(Запалюю символічну свічу Лесі Українки)

Нехай оця свіча ніколи не згасає,

Бо маємо у серці те, що не вмирає.

VІІІ. Оцінювання. Домашнє завдання (диференційоване)

1. Написати відгук на «Давню казку».

2. Придумати свою кінцівку твору.

3. Намалювати портрет Ізидори.

9 клас

Тема. Свіча великого Кобзаря (Т. Шевченко - поет і художник)

Мета:

навчальна –

*розглянути творчість Шевченка в літературно-мистецькому контексті;

*узагальнити вивчене про життєвий і творчий шлях

Т. Шевченка;

*систематизувати знання про поетичну та малярську спадщину великого митця; *допомогти учня­м усвідомити важливість поетичних і мистецьких творів Тараса Шевченка, їх духовної величі;

*показати шляхи становлення Т. Шевченка як художника;

розвивальна-

*удос­коналити вміння і навички виразного читання художніх текстів;

*розвивати творчі здібності;

виховна –

виховувати почуття шанобливої пам ’яті  до великого Кобзаря.

Очікувані результати:

*учні повинні знати: біографію Шевченка, зміст вивчених творів («Катерина», «Наймичка»…), лексичні особливості творів Шевченка; шляхи становлення Т. Шевченка як художника;

*повинні вміти: виразно читати художні тексти, робити висновки і умовиводи, порівнювати Шевченка – поета і Шевченка – маляра.

Обладнання: портрет Т. Шевченка зі свічкою, "Кобзар", збірка репродукцій картин митця, презентація.

Тип уроку: нестандартний.

Форма уроку: творча майстерня.

Міжпредметні зв'язки: українська мова - українська література – образотворче мистецтво - музика - історія.

Методи і прийоми: бесіда, «Мікрофон», «Мовознавче дослідження», Метод «Дерево рішень», робота груп: літературознавців, мистецтвознавців, акторів (випереджувальні завдання), інсценізація.

Епіграф: У рухах пензля і пера

нескорена душа палахкотіла.

( В. Яцюк)

План - сценарій уроку

І.Організація учнів до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя

І V. Актуалізація опорних знань

«Мікрофон»

«Мовознавче дослідження»

V. Узагальнення і систематизація вивченого

1). Робота над проблемними питаннями за трьома першими пунктами плану уроку (метод «Дерево рішень»):

1. Жіноча доля у творах Шевченка («Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями…»).

2. Краса природи рідної Вкраїни («Садок вишневий коло хати…»).

3. Нещасливе кохання великого генія («Любове свята моя, богине моя страждальная…»). (Виступи підготовлених заздалегідь груп: літературознавців, мистецтвознавців, акторів, серед яких виконавці ролей:

Т. Шевченка, Оксани Коваленко, Катерини, Варва­ри Рєпніної, Ганни Закревської, Ликери).

2. Читання поезій: «Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями»,

«Садок вишневи коло хати», «Ой діброво – темний гаю», «Ми вкупочці колись росли», «Якби зустрілися ми знову».

3. Виконання пісні «По діброві вітер виє».

4. Інсценізація.

VІ. Підсумок уроку (Оцінювання учнів).

4-те питання плану. Свіча як символ пам’яті про великого Кобзаря («Думки, мережані сльозами, і долетять коли-небудь на Україну…»,«Заповіт»).

VІІ. Домашнє завдання.

Перебіг уроку

І.Організація учнів до уроку

(Привітання, побажання хорошого настрою та плідної роботи у «Творчій майстерні».)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (читаю власну поезію)

Володар в царстві духа

Тарас Шевченко - наш учитель,

Із ним – минуле й майбуття.

Він справедливості творитель,

Яку проніс крізь все життя.

Володар в царстві духа й жертва долі,

Наш покровитель, рятівник,

В часи цькування думки й волі

Мовчать не вмів, мовчать не звик…

Пройшов тортури і заслання,

Солдатську муштру і вигнання –

Душі своєї не згубив,

Нові шедеври все творив й творив.

Боролись в ньому два світи.

Часто питав себе: „Хто ти:

Поет чи маляр? Може, самоук?”

То пензля, то перо все брав до рук.

Та до останніх днів не зміг

Обрать одну із двох доріг.

Так залишився до кінця

Власних тенет заручником митця.

Все ж запалив свічу сміливу й одиноку,

Яка перетворила в попел враже око.

І полум′я її горить донині

На честь і славу нашій Україні.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя

Тарас Шевченко – світоч українського народу; поборник правди і свободи. Саме він своєю полум’яною поетичною та мистецькою творчістю виражав споконвічні вільнолюбні прагнення нашого народу. Та чому ж ми кажемо «виражав» ?! Продовжує виражати й тепер! Хоч самого поета й немає, але його невгасна свіча, запалена серед безпросвітної суспільної темряви, продовжує горіти й сьогодні.
     Отже, наше завдання – простежити, як в одній особистості співіснували два творчі світи: поетичний і малярський.

Якщо про Шевченка-поета ви знали з дитинства, то про Шевченка-художника дізнаєтесь сьогодні. Адже він як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Тарас прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення, обстоював правду не лише в поезіях, а й у мистецьких творах.

( Див. презентація слайд 1).

Сьогодні у нашій «Творчій майстерні» працюють юні мистецтвознавці, юні літературознавці, юні мовознавці та юні актори (Т. Шевченко, Катерина, Варва­ра Рєпніна, Ганна Закревська, Оксана Коваленко).

(Запис теми, епіграфа і плану роботи в зошити)

План роботи на уроці

( див. презентація слайд 2)

1. Жіноча доля у творах Шевченка («Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями…»).

2. Краса природи рідної Вкраїни («Садок вишневий коло хати…»).

3. Нещасливе кохання великого генія («Любове свята моя, богине моя страждальная…»).

4. Свіча як символ пам’яті про великого Кобзаря («Думки, мережані сльозами, і долетять коли-небудь на Україну…»).

І V. Актуалізація опорних знань

«Мікрофон»

- Яке відношення має Тарас Шевченко до нової української літературної мови?

- Коли вийшов «Кобзар»?

- На які періоди поділяється творчість Шевченка?

«Мовознавче дослідження»

• Читаючи твори, що ми можемо сказати про мову творів?

Мовознавець 1 (М.:)

Шевченко перший в Україні глибоко зрозумів вагу літературної мови в письменстві, й тому творив її, пильнуючи, щоб була вона якнайкращою. Київ на той час, по заснуванні в ньому 1834 р. університету, поволі відроджувався на український культурний осередок. На 1846 рік зібралося тут чимало українських культурних діячів, що й заклали були Кирило-Мефодіївське Братство 47, яке на українську мову дивилося, як на самостійну літературну мову. Воно навчало: "Щоб кожен слов’янський народ мав свій язик, свою літературу". Але наступного 1847 року над братчиками вчинений був урядовий погром, і всіх їх порозкидали далеко поза Київ: Шевченка заслано на 10 літ, Миколу Костомарова запроторено в Саратів на 9 літ, а мовного Шевченкового вчителя Куліша — на 3 роки в Тулу. З цього часу спинилося Шевченкове свідоме навчання української мови, спинилося й її літературне оформлення в Києві.

(М.:)2

Шевченко мав багато даних, щоб глибоко пізнати свою рідну мову, бо першу молодість провів на селі. Як знаємо, він любив слухати оповідання старих, а на Звенигородщині на той час було кому й багато про що оповідати, так що молодий Тарас не тільки закохувався в чари мелодійної київської мови, але й знайомився з іще живою тут ідеологією Запоріжжя, козацтва та Гайдамаччини. Шевченко мав добрий голос і кохався в піснях, яких знав без ліку. То був взагалі час, коли інтелігенція кохалася в українських піснях, а Звенигородщина давала їх Тарасові з найчистішого джерела. При кожній спосібності Шевченко співав, а це приносило йому глибоке знання мови й пісенного ритму, що він пізніш переніс на свої вірші. В російській школі Тарас не вчився, а це зберегло його мову, а головно сам спосіб думати (складню) від помітнішого чужого каламутства, — у нього завжди складня народна.

V. Узагальнення і систематизація вивченого

Літературознавець (Л).:

Ти свічку засвітив святу,

Поміж недолюдків та гречкосіїв

Ми пронесем свічу оту

У майбуття, що сповнене надії.

Мистецтвознавець (М1).:

Поезія і живопис... Два великі світи... Дві одвічні грані божественного перевтілення людської душі. В них сонце і темінь, любов і ненависть, небесне і земне. За ними - творці і генії, що запалювали дух. Вони завжди уявлялися людству із запаленими свічками. Тих духотворців давно нема, а їхні свічки горять і досі невмирущим спадком із найсвітліших почуттів. Серед них є і Шевченкова. Для нас вона найпомітніша, бо живе у ній особливої любові жар, непідвладний часові.

Шевченко. Дивне, однак, це всемогутнє покликання. Я добре знав, що живопис - моя майбутня професія, мій хліб насущний. І замість того, щоб вивчати її глибини, та ще й під керівництвом такого вчителя, яким був без­смертний Брюллов, я складав вірші, за які не мав ані гроша, які, врешті, позба­вили мене волі і які, незважаючи на всемогутню нелюдську заборону, я все-таки потихеньку кропаю.

(Щоденник, 1 липня 1857 року )

Самому тепер не віриться. Я з брудного горища, я, нікчемний хлопчак, на крилах перелетів у чарівні зали академії художеств... І що ж я робив? Важко подумати, я займався тоді складанням малоросійських віршів... Перед його (К. Брюллова) дивними творіннями я замислювався і виношував у серці сво­го сліпця Кобзаря і своїх кривавих Гайдамаків.

(Щоденнник, 1 липня 1857 року)

М2.: Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. У Шевченкові поєднувалися і боролись водночас поет і художник. Про свою пристрасть до писання і малювання Кобзар оповів у вірші

"А.О. Козачковському":

Довго те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя – дяка,

Гарненько вкраду п'ятака – 

Бо я було трохи не голе.

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу.

Та й списую Сковороду 

Або "Три царіє со дари".

Дослідниця спадщини Кобзаря З.Тархан-Береза підкреслює, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка. Для Шевченка тема жіночої долі була згустком крові, що запеклась у його серці. Навіть назви творів "Наймичка", "Відьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-Черниця" красномовно промовляють про долю героїнь цих творів. Як же втілювалися образи жінок у малярській творчості Кобзаря? Згадаймо зустріч Катерини – матері з офіцером або ж Івася – поводиря з батьком – паном. Трагічні за своїм змістом,  глибокі за психологічною мотивацією, ці сцени ніби зливаються з живописним полотном.

Робота над планом (метод «Дерево рішень»)

( див. презентація слайд 3)

1. Жіноча доля у творах Шевченка («Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями…»)

(Проблемні питання)

• Які теми висвітлює Шевченко?

• Чому доля жінки завжди трагічна?

• Які твори про жінок ви вчили?

• Пригадаймо зміст «Катерини» (діти розповідають поему).

Л.: Але знову і знову, наче всевладна стихія, душу завойовувала поезія. її тематична палітра являє нам людську кривду, героїчне минуле, красу природи України. З особливою душевністю писав Шевченко про гірку долю жінки. "Такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу", - відзначав М. Рильський. Жодна жінка, виписана Кобзарем, не знаходить щастя. Саме такою, страдницею і водночас нескоре­ною, бачив поет її і в житті. "Наймичка", "Відьма ", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця". А серед них безмовною русалкою підноситься із дна ріки Катерина: може, Іванка свого шукає, а може, прагне помсти кривдникові.

Катерина.

Не вернуся!

В далекому краю,
В чужу землю, чужі люди
Мене заховають,
А своєї ся крихотка
Надо мною ляже
Та про долю, моє горе,
Чужим людям скаже-
Не розказуй, голубонько!
Де б не заховали,
Щоб грішної на сім світі
Люди не займали,

Ти не скажеш... ось хто скаже,

Що я його мати! Боже ти мій! ... лихо моє! Де мені сховатись? Заховаюсь, дитя моє, Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою, Безбатченком!..

Вчитель.

- Чи можемо ми засуджувати Катерину?

- Що змусило її так повестися?

- Чи засуджує Катерину Шевченко?

М.: У живопис Шевченкова Катерина прийшла через чотири роки після написання поеми. До появи цієї картини (демонстрування) в українському мистецтві не було твору з таким гострим і злободенним сюжетом. Уперше героїнею живописного полотна стала людина з народу - дівчина-кріпачка, принижена і ображена в найкращих своїх почуттях.

( Див. презентація слайд 4).

Шевченко. Я намалював Катерину в той час, як вона прощалась з моска­лем і верталась в .село; у царині під куренем дідусь сидить, ложечки струже, а вона, сердешна, тільки не плаче... а москаль дере собі, тільки курява ляга... По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тільки мріє. Отака моя картина

(Т. Шевченко, лист до Г. Тарнавського, 25. 01. 1843)

Вчитель.

- Чи є такий епізод у творі?

М.: Такого епізоду, який ліг в основу живописного полотна, у поемі немає, як немає і образу діда. Тому вважати картину ілюстрацією до однойменного поетичного твору Шевченка не можна, хоча є між ними і спільне. У поемі краса дівчини протиставлена тяжкій долі, як і на картині. Прекрасне облич­чя засмучене, чарівна голівка опущена, очі почервонілі від сліз, що їх вона ледве стримує.

Вчитель. Сам Шевченко співчуває Катерині.

Шевченко. А за віщо, Боже милий!

За що світом нудить?

Що зробила вона людям,

Чого хотять люди?

Щоб плакала!.. Серце моє!

Не плач, Катерино,

Не показуй людям сльози,

Терпи до загину!

Катерина. Терпіла, Тарасе, та сил більше не стало. Пішла зі світу у страшній розпуці, бо нічим не поправити долю мою гірку. Та спокою не знай­шла ні по сім, ні по тім боці горя. Де ж то, по яких світах блукав мій Івась? Вже й тебе немає, Кобзарю, та свіча твоя горить. Тож і мій Івась живий, гадаю, і мандрує з перебендею у твоїх віршах.

Учениця читає поезію «Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями»

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі — чужі люди,

Роблять лихо з вами.

Москаль любить жартуючи,

Жартуючи кине;

Піде в свою Московщину,

А дівчина гине...

Якби сама, ще б нічого,

А то й стара мати,

Що привела на світ Божий,

Мусить погибати.

А серце в'яне, співаючи,

Коли знає, за що;

Люди серця не побачать,

А скажуть — ледащо!

Кохайтеся ж, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі — чужі люди,

Знущаються вами.

Вчитель. Розглянемо Шевченка-поета і Шевченка-художника, що описує і змальовує природу. ( Див. презентація слайд 5)

2.Краса природи рідної Вкраїни («Садок вишневий коло хати…»

М.: Митці усіх віків прагнули оспівати природу, яка давала їм силу і натхнення. Краса української землі завжди полонила творчу душу Шевченка, кликала до пера і пензля. Тривалий час він жив поза межами України, але марив нею, згадував рідну Черкащину, Київщину. У 1843 р. з'явилася мож­ливість поїхати в Україну, відвідати рідне село.

Вчитель. Які поезії про природу ви знаєте?

1 – ша учениця читає поезію «Садок вишневий коло хати».

Діти виконують пісню «По діброві вітер виє».

2 –га учениця читає поезію «Ой діброво – темний гаю».

Ой діброво - темний гаю! Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом, -

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Возьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою, -

Та й спать ляже, втомившися

Турбою такою!

Вчитель. Такою поставала Україна не тільки у поезіях.

Шевченко. Я хочу рисовать нашу Україну... Я її нарисую в трьох книгах, в першій будуть види, чи то по красі своїй, чи по історії прикметні, в другій теперішній людський бит, а в третій історію... В год буде виходити 10 картин

(Лист Т. Шевченка до О. Бодянського, травень 1844 р.)

М1 :. За тематикою пейзажні малюнки Т, Шевченка 1843-1847 рр. можна поділити на три групи: ті, що на них зображено море, сільські краєвиди, і ті, що на них відтворені історичні та архітектурні пам'ятки. Перша група цих творів розповідає про убоге життя покріпаченого селянства (демонстрування ілюст­рацій фотоальбому "Селянська родина", "На пасіці", "Удовина хата"). Часто зустрічається зображення мальовничих околиць та куточків сіл, містечок, берегів тихих рік, ставків, урочищ. Здавалося, тут душа митця знаходила спо­чинок. Але ще більшим болем серед цієї чарівної природи відлунювали в душі народні страждання "У Києві", "Вознесенський собор у Переяславі", "Аскольдова могила", "Церква всіх святих у Києві" та ін.). Ці твори сповнені справжньої поезії, в них лагідна, мрійлива українська природа знайшла свого натхненного покровителя. Майстерні вони і з боку малярської техніки. (Демонстрування пейзажів. Див. презентація слайди 5-8).

М 2.: Однією з перлин української національної графіки є "Живописна Україна". Це альбом офортів. Офорт - гравюра на міді або цинку з малюн­ком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравю­ри. Шевченко збирався видавати по 12 творів щороку, а виручені кошти по­винні були допомогти родині звільнитися з неволі. На жаль, цей задум здійснити не вдалося. Вийшов лише один альбом, куди ввійшло шість відбитків замість 12 запланованих (демонстрування: "Судна рада", "Дари в Чигирині"

Див. слайд 9).

Найвідоміший офорт "Дари в Чигирині" присвячений історичній темі. У передпокої гетьманської світлиці - три посли з сусідніх держав — Туреччини, Польщі і Росії - з дорогими подарунками для Б. Хмельницького. На варті біля входу до світлиці, де відбувається рада, стоять козаки.

3. Нещасливе кохання великого генія («Любове свята моя, богине моя страждальная…»)

Вчитель. Як кожна жива людина , Шевченко хотів кохати і бути коханим, але йому це не завжди вдавалося.

Л1.:Тисячі сторінок написано, сотні архівів вивчено, щоб відтворити образи тих, кого кохав Пушкін.... На «Любовному небосхи­лі» Гете не залишилося жодного нерозкритого сузір'я — всіх знайдено, названо. Чим зумовлено цей постійний інтерес до інтимного життя ви­датних людей?

У тому, кого і як кохає велика людина, та й звичайна теж, розкрива­ється історія цілого покоління. Окрім того, у митців це один із ключів до розкриття таємниці їхньої творчості, її тематики, головних сюжетів, до розгадки соціальних, політичних і життєвих ідеалів.

Л2.:Ці міркування актуальні стосовно Тараса Шевченка, який кохав палко й не задля натхнення, а шукаючи жіночий ідеал, прагнучи виходу із самотності, особистої та суспільної.

Мало кому в коханні так не щастило, як Тарасу Григоровичу. Маючи унікальні таланти, гострий розум, привабливу зовнішність, він, здавало­ся б, був приречений на успіх у жінок. Натура творча й уразлива, Кобзар часто закохувався, і в нього закохувалися. Та особисте життя так і не скла­лося. Не судилося Тарасові Шевченку продовжити свій родовід.

Л1.:Першим коханням юного Тараса була сусідка-ровесниця Оксана Коваленко. Кучерява Оксана і Тарас ще маленькими дітьми вкупі гратися, а потім одне одного й покохали. Матері не раз жартували про майбутнє одруження своїх мазунчиків.

Інсценізація

(з'являється Тарас-хлопчик з Оксаною-дівчинкою)

Тарас. Ти у вінку — найкраща за всіх панянок у світі. Я тобі ще й чо­бітки справлю із срібними підківками.

Оксана. Срібними?

Тарас. І золотими дзвіночками на каблучках. Оксана. Таких ні в кого ще не було.

Тарас. А в тебе будуть.

Оксана. За що ж справимо?

Тарас. Одіб'ємось від Злиднів. Тоді усе.

Оксана. Без тебе — нікуди.

Тарас. А як до пана покличуть?

Оксана. Не піду! Хоч убий — не піду.

Тарас. А я не віддам тебе нікому і втечу до тебе звідки завгодно.

(Тарас й Оксана поволі виходять, взявшись за руки).

Л1.:Після другої перерви Шевченко побував у різних місцях, і довідався, що Оксану звів приблуда-москаль, вона мала від нього дитину, а потім, покинута ним, збожеволіла. Це шокувало поета.

Учень читає вірш «Ми вкупочці колись росли»

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились,

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Одружимо їх.

Не вгадали.

Старі зарані повмирали.

А ми малими розійшлись

Та вже не сходились ніколи.

Мене по волі і неволі

Носило всюди. Принесло

На старість ледве і додому.

Веселеє колись село

Чомусь тепер мені, старому,

Здавалось темним і німим,

Таким, як я тепер, старим.

«...Чи жива ота Оксаночка?» — питаю

У брата тихо я.

«Яка?»

«Ота маленька, кучерява,

Що з нами гралася колись.

Чого ж ти, брате, зажуривсь?»

«Я не журюсь. Помандрувала

Ота Оксаночка в поход

За москалями та й пропала.

Вернулась, правда, через год,

Та що з того. З байстрям вернулась,

Острижена...»

Вчитель. Історія знеславлення Оксани, скупі братові слона про поведінку занапащеної дівчини лягли згодом в основу «Капітанші»,

«Наймички». Неймовірний, просто містичний збіг трапився в літерату­рі й у житті. Після опублікування «Катерини» Шевченко дізнався, що описав, по суті, долю своєї першої любові.

Л1.: 30 червня 1843 року перебуваючи в селі Мойсівці на бенке­ті в

Т. Г. Волховської, Шевченко знайомиться з Ганною Закревською — дружиною поміщика Платона Закревського, одного з власників села Березова Рудка на Полтавщині. Шевченко потім неодноразово приїз­див до маєтку Закревських. Він написав портрети Ганни й Платона. Та­рас закохався в Ганну. (Див. слайд 10)

Ганна Закревська. Перед моїм портретом зупиняються й довго стоять люди, навіть ті, які нічого не знають про історію кохання Шев­ченка, бо мої очі невідступно переслідують їх. Мої очі тільки на перший погляд здаються чорними, але якщо придивитися, ви побачите, як старанно Шевченко витримав у них справжній їхній погляд, сяючу навколо великих зіниць глибоку синяву, тому що очі мої були синіми. Хоч синіх очей поет майже ніколи й ніде не оспівував, бо улюбленими очима його поем були очі карі.

Тепер останнє свідчення, найвирішальніше — вірші Шевченка. Він не любив друкувати на віршах посвят жінкам. До заслання це робив, як виняток, для Оксани Коваленко, та й то залишив крапки в її прізвищі, для Варвари Рєпніної присвятив «Тризну». Вірш «Якби зустрілися ми знову», всупереч звичайній стриманості поета, адресований конкретній особі, схо­ваний під двома літерами — Г. 3. Отож, Ганні Закревській, тобто мені.

Учень читає поезію;

Якби зустрілися ми знову,

Чи ти злякалася б, чи ні?

Якеє тихеє ти слово

Тоді б промовила мені?

Ніякого. І не пізнала б,

А може б, потім нагадала,

Сказавши: снилося дурній.

А я зрадів би, моє диво!

Моя ти доле чорнобрива!

Якби побачив, нагадав

Веселеє та молодеє

Колишнє лишенько лихеє.

Я заридав би, заридав!

І помолившись, що не правдивим,

А сном лукавим розійшлось,

Слізьми — водою розлилось

Колишнєє святеє диво.

М1.: У середині жовтня 1843 року Тарас Шевченко, вже відо­мий на той час поет і маляр, завітав до Яготина робити копії портрета князя Миколи Рєпніна.

Родина князя складалася зі старої княгині, онуки останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського, сина Василя з дружиною й незаміжньої дочки Варвари.

(Див слайд 11)

Л1.: Тридцятип'ятирічна княжна Варвара була надзвичайно доброю й щирою дівчиною. Деспотична мати не дозволяла їй побрати­ся з князевим ад'ютантом, у якого вона колись закохалася. Ця сердечна рана надломила її особисте життя. Зустрівшись із тридцятирічним Шев­ченком, який став душею компанії, княжна відчула, що Тарас — обра­нець її серця.

Варвара Рєпніна. Коли б я бачила з його боку любов, то, може, відповіла йому пристрастю, бо його не можна було не любити. Я напи­сала повість свого життя і дала подивитися Шевченку. Поміж сторінка­ми виразно читалося освідчення в коханні. Я бачила, що вразила його, але не вдячності я чекала, а чогось більшого.

М2.: Не судилося Т. Шевченку і княжні бути разом. Рідня, осо­бливо мати, доклали зусиль, щоб розлучити їх. Княгині здавалося, що Шевченко, колишній кріпак, не рідня її доньці Варварі. Княжна з туги захворіла і вісім днів нічого не їла. Варвара Рєпніна в подальшому так і не вийшла заміж. Відраду для себе знаходила в релігії.

Вчитель. Під час десятирічної солдатчини в Тараса Шевченка зав'язався платонічний роман із дружиною коменданта форта Агатою Усковою. Але він закінчився невдало. Все більше Тараса тягнуло на Україну.

Учень читає «Немає гірше, як в неволі»

Немає гірше, як в неволі

Про волю згадувать. А я

Про тебе, воленько моя,

Оце нагадую. Ніколи

Ти не здавалася мені

Такою свіжо-молодою

І прехорошою такою

Так, як тепер на чужині,

Та ще й в неволі. Доле! Доле!

Моя проспіваная воле!

Хоч глянь на мене з-за Дніпра,

Хоч усміхнися.

Л2.: Звільнення із заслання знову пробуджує в Шевченка прагнення мати сім'ю, дружину, дітей. Він постарів, хворий, змучений цингою. Вигляд аж ніяк не парубоцький: кожух, чоботи, сорочка.

Учень читає поезію:

Треба одружитись,

Хоча б на чортовій сестрі!

Бо доведеться одуріть

В самотині. Пшениця, жито

На добрім сіялись лану,

А люде так собі пожнуть

І скажуть: «Десь його убито,

Сердешного, на чужині...»

О горе, горенько мені!

Вчитель. Бажання одружитися було дуже сильним, хоч із кріпачкою. Він зустрічає її в домі поміщиць Карташевських. Це Ликера Полусмакова. У Ликері він побачив свою Оксану, і знову з новою силою захотілося поету тихого сімейного щастя.

Такий нерівний шлюб засуджували всі, але поет лишався невмолимим. Тургенєв, який бачив Ликеру, так описує дівчину: «Істота молода, свіжа, не дуже красива, але з чудовим білявим волоссям і тією чи то гордовитою, чи то спокійною поставою...». Ця постава й обдури­ла поета. Насправді ж Ликера мріяла про гроші, панське життя. А ще їй хотілося «досадити панночкам Карташевським».

Ликера. Шевченко пропонував мені руку й серце. Казав, що купить хатину гарненьку, біленьку, із садочком. Я буду в ній справжньою госпо­динею! Узимку поїду до Парижа або Петербурга. Я в дорогому вбранні, вся в коштовностях, наче справжня пані. Я заведу собі прислугу.

А взагалі, хіба ж би я за такого пішла, якби не подарунки та не те. щоб бути пані?!

Вчитель. Коли вже мало відбутися весілля, неспо­дівано прийшовши додому, Шевченко застав Ликеру в обіймах іншого (учителя). Усі мрії Шевченка про сімейне щастя зазнали краху, він так і залишився неодруженим до кінця своїх днів.

VІ. Підсумок уроку

4. Свіча як символ пам’яті про великого Кобзаря («Думки, мережані сльозами, і долетять коли-небудь на Україну…»)

Вчитель. На жаль, сімейного щастя Шевченко так і не зазнав, але зумів запалити поміж людей «свічу-заклик» до боротьби за краще майбутнє України.

Він запалив свічу сміливу й одиноку,

Яка перетворила в попел враже око.

І полум′я її горить донині

На честь і славу нашій Україні.

(Учні запалюють свої свічки від «Шевченкової»)

Вчитель. Запаливши свої свічечки від символічної Шевченкової свічі, ми повинні берегти її полум'я, не дати йому погаснути, Бо в ньому - дух поета, його палка любов до народу України, тривога за її долю, і найголовніше - помисли і заповіти великого Кобзаря . (Учні виконують «Заповіт»).

(Оцінювання учнів)

VІІ. Домашнє завдання

1.Написати твір чи створити малюнок із присвятою

Т. Шевченку.

2. Підготувати ребус чи кросворд за творчістю

Т. Шевченка.

Використані джерела

1.Шевченко Т. Г. Кобзар. – К.:Рад. Шк., 1987.

– 3-е видання.

2. Нестандартні уроки з укр. мови і літ. – Т.: Мандрівець, 2006.

3. Інтернет-ресурси: http://taras-shevchenko.in.ua/.

4. Шевченко – творець літературної мови:

http://blog.i.ua/user/2725462/576048/.

5. Загадки про осінь (https://www.google.com.ua/).

6. Вірші про осінь (http://doshkolenok.kiev.ua/,

http://doshkolenok.kiev.ua/skazki-legendy/466-virshi-pro-

osin.html) .

7.Малюнки осені (https://www.google.com.ua/,

https://www.google.com.ua/).

8.Рідна мова. Нетрадиційні уроки.

5-12 класи/Х.:ТОРСІНГ ПЛЮС, - 2007.

101