Контроль и оценка знаний учеников как условие поднятия эффективности урока

Контроль і оцінка знань учнів

як умова підвищення ефективності уроку

Важливою умовою підвищення ефективного учбового пронесу є систематичне здобуття вчителем об'єктивної інформації про хід учбово-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію вчитель отримує в процесі контролю учбово-пізнавальної діяльності учнів. Серед проблем, які роблять істотний вплив на підвищення ефективності i якості навчання, особливе місце займають контроль i оцінка знань учнів. Дійсно, контроль i оцінка необхідна частина освітнього процесу. Від того, як здійснюються перевірка i оцінка знань учнів, багато в чому залежить їx учбова дисципліна, відношення до навчання, формування інтересу до предмету, а також таких найважливіших якостей, як самостійність, ініціативність, працьовитість. Проблема оцінки i оцінної діяльності - одна з актуальних проблем, як в педагогічній теорії, так i в педагогічній практиці. Невід’ємною частиною складного процесу учбово-виховної роботи е контроль. Початковим моментом контролю е спостереження i перев1рка. Як елемент орієнтовної діяльності контроль має piзнi функції, з яких головна. - функція зворотного зв'язку. Тільки постійно маючи iнфopмaцiю про те, «як поводиться», як реагує клас, група, учень можна надійно йти вперед по шляху опанування знань, умінь i навиків. Лише тоді вчитель може бути упевнений в тому, що він вивчає так, як задумано i як належить.

Вчитель у своїй роботі повинен використовувати не лише загальноприйняті форми контролю (самостійна i контрольна робота, усний опит біля дошки), але й систематично винаходити, упроваджувати cboi засоби контролю.

Прості засоби контролю - це перфокарти, на яких записана завдання. На перфокарті учень ставить + навпроти правильної відповіді, а в графі «Пропущені розділові знаки» зазначає кількість пунктограм, які він помітив. Перевіряють правильність виконання завдання учні. Кожну правильну відповідь оцінюють одним балом.

Є ще один з видів контролю - «Аукціон знань». Двома балами оцінюється правильна i вичерпна відповідь. Слово надається тому, хто піднімає догори сигнальну картку. Також серед учнів можна провести гру «Конкурентна боротьба». Наприклад, вивчаючи у восьмому класі тему «Головні члени речення», можна дати таке завдання, як списати речення i визначити вид присудка.

Вивчаючи в шостому класі тему «Прикметник», можна провести гру «Морфологічна скринька». Треба зазирнути у скарбничку «Морфологія», взяти одну з карток iз прикметником та указати його значення i морфологічні ознаки.

I ще один з видів контролю є робота в парах. Діти, наприклад, повинні поширити i підкреслити всі члени речення.

Вивчаючи в сьомому класі тему «Д1ієприкметник», можна провести «Графічний диктант». Один учень виконує завдання біля дошки, a вci решта виконують у cвoїx зошитах. За правильно виконане завдання учні отримують по одному балу.

Наприкінці уроку можна провести інтерактивну гру «Мікрофон». I поставити такі питання, як: «Чи сподобався урок? Чим?».

Ще серед методів контролю е усний опит, який вимагає усного викладу учнем вивченого матеріалу, зв'язного оповідання про конкретний об'єкт навколишнього світу. Такий опит може будуватися як бесіда, розповідь учня, пояснення, читання тексту, повідомлення про спостереження або дошці. Письмовий опит полягає в проведенні piзниx самостійних i контрольних робіт. Самостійна робота - невелика (за часом 15-20 хвилин) письмова перевірка знань i умінь школярів. Самостійна робота може проводитися фронтально, невеличкими трупами i індивідуально. Так, наприклад, індивідуально-самостійну роботу може отримати учень, який пропустив багато учбових днів, не засвоїв якийсь розділ програми. Доцільно використовувати індивідуальні самостійні роботи i для соромливих учнів, що відчувають дискомфорт при відповіді біля дошки. Пропонується проводити i динамічні самостійні роботи, розраховані на нетривалий час. Це cnoci6 перевірки знань i умінь, який дозволяє контролювати i коректувати хід засвоєння учбового матеріалу i правильність вибору методики навчання школярів. Для таких poбiт я використовую індивідуальні картки, повчальні тексти, текстові завдання, таблиці. Контрольна робота використовується при фронтальному поточному i підсумковому контролі з метою перевірки знань i умінь школярів на досить крупній i повністю вивченій темі програми. Так, для розвитку самоконтролю i самооцінки, що вчаться доцільно підібрати самостійні i контрольні роботи по різнорівневих варіантах. Є ще тестові завдання. Вони привертають увагу перш за все тим, що можуть виявити р1вень загального розвитку: уміння застосовувати знання в нестандартній ситуації, порівнювати правильну i неправильну відповідь. Особливою формою письмового контролю є графічні роботи. До них відносяться малюнки, діаграми, схеми. Їх мета - перевірка уміння, що вчаться використовувати знання в нестандартній ситуації, користуватися методом моделювання. Одним з видів контролю е тематичний контроль. Функції тематичного контролю: систематизувати i узагальнити матеріал всієї теми, шляхом повторення i перевірки знань попередити те, що забуває, закріпити його як базу, необхідну для вивчення подальших розділів учбового предмету.

Правильно організований контроль i оцінка знімають у школярів страх перед контрольними роботами, знижують рівень тривожності.

Отже, уміння цікаво організувати контроль і оцінювання знань учнів є запорукою прагнення учнів підготувати завдання якісно.

■

Соскова Наталя Миколаївна

учитель української мови і літератури

Дебальцівської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №5

Контроль і оцінка знань учнів

як умова підвищення ефективності уроку

Література

1. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання.-К., 2007

2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок :інтерактивні технології навчання - К.,2003.

3.Пилипенко В., Коваленко О. Особистісно орієнтовані технології у школі. – Харків, „Основа”, 2007

4.Токмань Г. Методи викладання літератури в їхній особистісній спрямованості на учня // Дивослово. – 2004 - №2

5.Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання. Інноваційні технології : модульно – розвивальна система навчання //Дивослово - 2002. -№11

6.Фасоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання : шлях становлення // Українська мова і література в школі.-2006.№5

7. Фасоля А. Проблема методичного інструментарію.- //Дивослово. – 2005. - №9.

8. Фасоля А. Особистісно-зорієнтований урок літератури – мета, зміст, технологія уроку // Дивослово. -2004 - №8.

9. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні технології в системі особистісно – зорієнтованої освіти // Дивослово. - 2006. - № 4.

10. Гриценко Л. Основні ідеї інтерактивного особистісно орієнтованого навчання // Завуч. – 2003. - №15.