ТАРАС ШЕВЧЕНКО

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

УРОК Тема. Тарас Шевченко, «Мені тринадцятий минало», українська література 5 клас

Мета: ознайомити учнів зі змістом вірша Т. Шевченка, його художніми особливостями, з’ясувати автобіографічну основу; розвивати навички виразного читання, аналізу віршів, асоціативне мислення; виховувати почуття милосердя, здатність до співпереживання, естетичний смак.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, збірки творів та ілюстрації до них; аудіозаписи віршів Шевченка у виконанні відомих артистів; пісні на його слова.

Теорія літератури: вірш, автобіографічна основа вірша; ліричний герой.

ХІД УРОКУ Тема. Тарас Шевченко, «Мені тринадцятий минало», українська література 5 клас

І. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «Поетична хвилинка»

Варіант учителя.

За сонцем хмаронька пливе…
(Уривок)

За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
(Т. Шевченко)

Можливий коментар учня.

Поет змальовує прекрасний пейзаж — захід сонця над морем. Природа оживає: хмаронька, як дбайлива мати дитя, прикриває сонечко, закликаючи його до сну. Вірш вражає своєю ніжністю, яскравим кольоровим малюнком, навіть десь глибоко прихованим гумором.

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

а) переказ короткого біографічного нариса про Т. Шевченка; найбільш цікавих епізодів з його життя;

б) переказ легенд, цікавих матеріалів про Т. Шевченка, знайдених учнями самостійно.

2. Літературний диктант

(Проводиться за методикою попередніх літературних диктантів.)

1. Коли й де народився Шевченко? (14 березня 1814 р. на Київщині, можлива відповідь: на початку ХІХ ст. в Україні.)

2. Хто були батьки Шевченка? (Селяни-кріпаки.)

3. Як поет потрапив з України в Петербург? (Разом з паном як служник.)

4. Які таланти мав Шевченко? (Талант малювати, писати.)

5. Хто допоміг Шевченкові звільнитися від кріпацтва? (Друзі-земляки, відомі художники й письменники.)

6. Де навчався Тарас Григорович? (У Петербурзькій Академії художеств.)

7. Як царський уряд покарав бунтівного поета? (Вислав служити солдатом у казахські степи.)

8. Що було найтяжчим покаранням для поета на засланні? (Заборона писати й малювати, туга за рідним краєм.)

9. Як називалася перша книжка Т. Г. Шевченка? («Кобзар».)

10. Яку книжку видав Шевченко для освіти селянських дітей? («Буквар».)

11. Чим, окрім художніх творів, прославився Шевченко? (Картинами, гравюрами.)

12. Які риси характеру Шевченка гідні наслідування? (Патріотизм, волелюбність, мужність.)

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Багато спогадів, особистих вражень, подій життя Т. Г. Шевченка лягли в основу його поезій. Це і прекрасна природа рідного краю, і тяжка сирітська доля, і життя матері-кріпачки, яка мріє про краще, вільне життя сина; і друзі дитинства, і багато іншого. Використання фактів особистого життя у художніх творах називається їх автобіографічною основою. Але слід пам’ятати — вживання займенника «я» не завжди свідчить про те, що йдеться про особу автора. Письменник може завдяки своїй творчій уяві проникатися думками й переживаннями своїх героїв. Наприклад, Т. Г. Шевченко в одному з віршів про дівчину-сироту пише: «Ой одна я, одна, як билиночка в полі… » Отже, персонаж вірша, від імені якого ведеться художня оповідь, називається ліричним героєм.

2. Виразне читання учителем (або в аудіозапису) вірша Т. Г. Шевченка «Мені тринадцятий минало».

3. Читання вірша найбільш підготовленими учнями.

4. Словникова робота.

Покликали до паю — до обіду;

рай — привабливе, благодатне місце;

помарніло — тут: зблідло, потемніло;

плоскінь — рослина, з якої роблять прядиво, нитки;

лани — поля.

5. Обмін враженнями від поезії.

(Що запам’яталося, вразило, які емоції викликало.)

6. Поділ твору на частини й добір заголовків до них.

Орієнтовна відповідь.

1. Добрий настрій Тараса.

2. Хлопчик усвідомлює свою сирітську долю.

3. Дівчина втішила малого пастушка.

7. Евристична бесіда з елементами аналізу вірша.

— Прочитайте першу частину вірша. Які почуття у вас вона викликає? (Ми відчуваємо радісний настрій героя вірша, його захоплення красою світу й поділяємо ці почуття.)

— Прочитайте другу частину вірша. Як змінився настрій героя і чому? (Хлопчик усвідомив усю гіркоту своєї сирітської долі, приниження від бідності, тому його охопили сум і туга, що вилилися в сльозах. Контраст настрою передається за допомогою зміни кольорів.)

— Знайдіть у тексті вислови про кольори. («Сонце почервоніло», «село почорніло», «небо голубеє і те помарніло».)

— Опишіть настрій хлопчика. (Вся душа хлопчика протестує проти несправедливості світу. Але йому залишається лише плакати.)

— Прочитайте третю частину вірша. Висловіть свою думку з приводу прочитаного. (Дівчинка-сусідка втішає добрим словом та поцілунком малого пастушка. І це допомагає йому зібратися з духом, побороти свій сум, більш оптимістично поглянути навкруги. Добре, коли поруч є щирі, співчутливі, добрі люди.)

— Визначте емоційно забарвлені слова у вірші, які створюють відповідний настрій, допомагають розкрити його головну думку. (Порівняння: «Мені так любо, любо стало, неначе в Бога»; епітети: «приязно молилось», «Господнє небо і село»; метафори: «рай запалило», «село почорніло», «небо голубеє і те помарніло»; синоніми: «гріло», «пекло».)

— Яка головна думка поезії? (Треба з оптимізмом дивитися на життя; добре, коли поряд є добрі, щирі й співчутливі люди; потрібно бути уважним і милосердним до людей.)

8. Підсумок учителя.

Вірш Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало» — автобіографічний. І хоча з часу його написання минуло понад півтора століття, нас не може залишити байдужими незахищеність, вразливість дитини-сироти. Ми розуміємо, яке важливе значення має для людини (особливо дитини) вчасно сказане слово підтримки, співчуття і допомога у складній життєвій ситуації.

9. Розгляд репродукції картини І. Їжакевича «Шевченко-пастух», порівняння із сюжетом вірша «Мені тринадцятий минало».

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Олесь Кмітливець зашифрувала в головоломці прислів’я, яке співзвучне з головною думкою вірша «Мені тринадцятий минуло».

Відповідь. Чужа ласка — сироті Великдень.

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш «Мені тринадцятий минало»; підготуватися до його виразного читання; зробити ілюстрації; підготувати «поетичну хвилинку».

Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?

Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.

Быстро и объективно проверять знания учащихся.

Сделать изучение нового материала максимально понятным.

Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.

Наладить дисциплину на своих уроках.

Получить возможность работать творчески.

=> ПОЛУЧИТЬ СУПЕРСПОСОБНОСТИ УЧИТЕЛЯ <=

Просмотр содержимого документа
«ТАРАС ШЕВЧЕНКО»

Т. ШЕВЧЕНКО. ТВОРЧЕ ЖИТТЯ ПОЕТА. «МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО».

ЗМІНА ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ НЕЗАХИЩЕНОЇ ДИТЯЧОЇ ДУШІ У ВЕЛИКОМУ І СКЛАДНОМУ СВІТІ

Біографія Тараса Шевченка

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...». Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився. У 1882 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.

Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — п’яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської та української культури (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою).

Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — п’яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської та української культури (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою).

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом,

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було.

Мені так любо-любо стало

Неначе в Бога …

Уже покликали до паю

А я собі у бур ’ яні

Молюся Богу… І не знаю,

Чого маленькому мені,

Тоді так приязно молилось,

Чого так весело було?...

1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюлова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях. У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.
1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюлова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях. У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.
1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюлова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях. У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.
1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюлова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях. У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.
1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюлова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях. У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.

Вражені гіркою долею юного Шевченка, Брюллов та Жуковський у 1838 р.

викупляють

його

з кріпацтва.

К.Брюллов

В.Жуковський

У ці роки Шевченко багато працював як художник, майже цілком присвятивши себе мистецтву офорта (1860 р. Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка гравірування).

У січні 1860р. під назвою “Кобзар” вийшла збірка, яка складалася з 17 написаних до заслання поезій (з них тільки цикл “Давидові псалми” повністю опубліковано вперше).

У 1845 р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Країну» — серію картин, де відображено історичне минуле України, її побут і природу. Мріяв Т. Шевченко оселитися десь над Дніпром. Жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого поета.

У 1845 р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Країну» — серію картин, де відображено історичне минуле України, її побут і природу. Мріяв Т. Шевченко оселитися десь над Дніпром. Жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого поета.

Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну і за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою. Народ свято шанує пам’ять свого великого поета. З 1918 р. щорічно відзначається День народження Т. Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу.

Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну і за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою. Народ свято шанує пам’ять свого великого поета. З 1918 р. щорічно відзначається День народження Т. Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу.