Якість мовної освіти

ЯКІСТЬ МОВНОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Стратегічною метою сучасної освіти є формування високоосвіченої, інтелігентної, самодостатньої творчої особистості з інноваційним типом мислення і діяльності, здатної гідно відповісти на виклики цивілізації. Україна є полікультурною і багатонаціональною державою, тому особливого значення набуває виховання громадян у природовідповідному середовищі національної культури (духовної і матеріальної), становлення патріота України. Усе це потребує оновлення методології та змісту освіти загалом, і мовної зокрема.

В Україні функціонує система неперервної мовної освіти, підкріплена виваженою мовною політикою держави, спрямованою на досконале володіння рідною мовою кожним її носієм, обов’язкове оволодіння державною українською мовою всіма громадянами (незалежно від національності, віросповідання, сфери суспільно-виробничої діяльності), на знання іноземних мов, виховання мовної толерантності

За допомогою рідної мови діти починають пізнавати навколишній світ, входити в людську спільноту, прилучатися до національної та світової культури, щоб потім, вийшовши зі стін навчального закладу, продовжувати розвивати її далі як невід’ємну частку загальнолюдської культури. Як форма існування і вияву національної та особистісної самосвідомості рідна мова є засобом самопізнання, саморозвитку і самовираження людини, формування нового типу особистості й суспільних відносин у полікультурному світі.

Мета вивчення мов полягає у становленні духовно багатої особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися виражальними засобами мови, її типами, стилями, жанрами, формами в усіх видах мовленнєвої діяльності, орієнтується в постійно зростаючому інформаційному потоці, уміє самостійно навчатися і самовдосконалюватися.

Освітні, розвивальні та виховні цілі реалізуються не лише на уроках мови, а й у процесі вивчення всіх інших навчальних предметів, у проведенні позакласних і позашкільних заходів.

Шкільній етап мовної освіти є кількаступеневим (початкова, основна, старша). Кожен ступінь характеризується специфікою залежно від статусу виучуваної мови, мети і завдань курсу, комунікативних потреб, вікових особливостей учнів.

Основне призначення мовної освіти в початковій школі – забезпечити загальний розвиток учнів, виробити в них мотивацію до вивчення мов, розвивати вміння слухати і розуміти мовлення, навчити читати і писати, на основі доступної мовної теорії формувати практичні вміння і навички (зокрема й комунікативні), а найголовніше – уміння вчитися.

В Указі Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» створення національної системи моніторингу якості освіти на основі критеріїв держав – членів Європейського союзу та забезпечення участі загальноосвітніх навчальних закладів у Міжнародних обстеженнях якості освіти визначено як один із пріоритетних заходів . Перші кроки на шляху формування системи моніторингу якості загальної середньої освіти на загальнодержавному рівні здійснюються з розумінням того факту, що вона повинна стати певною інформаційною базою в структурі системи управління якістю загальної середньої освіти. Управлінська діяльність передбачає перш за все чітке розуміння того, якою повинна бути якісна освіта в Україні, які цілі ставить перед собою вчитель, на які результати націлює учнів. Невід᾿ємною складовою цієї діяльності є моніторингові дослідження якості освіти.

Освітній моніторинг – це система збору, обробки, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи, що орієнтована на інформаційне забезпечення управління, дає можливість робити певні висновки про стан об’єкта у будь-який момент часу та дає прогнози його подальшого розвитку. Ці дослідження дають можливість отримувати необхідну об’єктивну інформацію, виявляти проблеми й визначати передумови для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті. Вони передбачають систематичний контроль за будь-яким процесом в освітянській галузі з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам.

Саме широке впровадження моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів початкової школи допомагає не лише педагогу контролювати, відслідковувати й корегувати навчальні здобутки кожного учня, а й надає можливість кожній дитині мати уявлення про рівень його навчальних здобутків, про своєчасне коригування цього рівня відповідно своїх можливостей. Тим самим, моніторинг якості початкової освіти виступає своєрідним механізмом управління якістю освіти від національного, обласного, районного до шкільного, класного, індивідуального.

Характерною відзнакою будь-якого моніторингу (як внутрішнього, так і зовнішнього) є те, що він має бути систематичним і планомірним. Цілі і завдання таких досліджень мають бути оголошеними заздалегідь, результати проаналізованими, узагальненими .

У рамках моніторингу здійснюється виявлення та оцінювання проведених педагогічних дій. Моніторинг і оцінювання будуть настільки ефективними, наскільки вдало поставлено мету, коректно задано стандарти й норми.

Управлінська діяльність якістю освіти спирається на професіоналізм самого педагога, на його вміння обробляти отриману в ході досліджень інформацію, правильно планувати корекційну роботу, об’єктивно оцінювати навчальні можливості кожної дитини і націлювати її на більш високий результат. Тому моніторинг має вплив на методику роботи вчителя. Він ставить перед учителем конкретні методичні завдання й створює умови для його застосування в навчальному процесі.

Об’єктом моніторингового дослідження обрали навчальні досягнення з української мови учнів 4 класу.

Дослідження були проведені в кілька етапів. Об’єктом першого (діагностичного) дослідження у вересні виступає рівень сформованості знань, умінь і навичок учнів за 3 клас.

Аналізуючи результати цього дослідження, визначаємо причини труднощів у засвоєнні вивченого матеріалу, плануємо корекційну діяльність.

Наступний етап дослідження (поточний) у грудні показав, що подальше покращення навчальних досягнень учнів з української мови.

Останній етап моніторингових досліджень за 4 клас з української мови (підсумковий) у травні показав наступне: в учнів на достатньому рівні сформовані уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; уміння належним чином оформлювати роботу.

Ця робота показала, що в учнів достатньо сформовані навчально-організаційні вміння і навички. Ними володіють 12 учнів,що складає 75%, 4 учні – частково володіють цими навичками (25%). Контрольно-оцінними вміннями і навичками володіють 11 учнів (68,75%), частково володіють 5 учнів (31, 75%).

Загальномовленнєвими вміннями і навичками з української мови володіють 13 учнів (81,25%), 1 учень(6,25%) – частково володіє і 2 учнів (13,5%) не володіють цими навичками.

Тільки ретельно відстежуючи результати навчальних досягнень, плануючи свою педагогічну діяльність, підвищуючи педагогічну майстерність та вчасно допомагаючи кожному учневі в повному засвоєнні навчального матеріалу, ми можемо планомірно підготувати учнів до навчання в середній школі. Нові вимоги часу ставлять нові завдання перед педагогами.