Батьківські збори

«МОЯ ДИТИНА –

МАЙБУТНІЙ ПЕРШОКЛАСНИК»

Мета зборів:

• знайомство зі школою, в якій належить вчитися першокласникам;

• знайомство учителями, які працюють в перших класах;

• знайомство з навчальними програмами з предметів для 1 класу;

• розширення знань батьків про психологічну готовність дитини до навчання;

• створення умов для включення батьків майбутніх першокласників в процес підготовки дитини до школи.

Обладнання: плакат «Ми школярики», паперові заготовки-стікери дівчинки або хлопчика, ручки; картки синього, зеленого, жовтого кольору; плакат «Правила групи», дві фотокартки чоловіка; надруковані фрази (до завдання «Аналіз проблемних ситуацій»), аркуші паперу А5, намальовані ромашки, аркуш ватману із зображенням великої скриньки, кольорові кружечки за кількістю учасників тренінгової групи, буклети «В очікуванні першого дзвоника».

Хід зборів:

Учитель: Добрий день, шановні мами й тата! Залишилося не так багато часу до 1 вересня. Ваші діти переступлять поріг школи, щоб затриматися тут на 11 років. Дошкільник стає школярем, а його батьки - це тепер батьки учня. Надходження дитини в школу - це перехід до нового способу життя і умов діяльності, це перехід до нового положення в суспільстві, новим взаєминам з однолітками і дорослими. У чому ж полягає готовність дитини до школи? По це ми поговоримо з вами сьогодні. А допоможуть нам в цьому шкільний психолог та ваші діти - майбутні першокласники.

(Музичний номер – пісня «Я школярка» сл.та муз. Н.Май)

Психолог: Шановні батьки! У вашому житті наступає відповідальна пора. Відомо, яким важким є для багатьох дітей перехід до шкільного навчання. Вступ до школи – новий ступінь у житті кожної дитини. Початок шкільного навчання кардинальним чином міняє весь її спосіб життя. Властива дошкільникам безтурботність, занурення у гру зміняються життям, наповненим безліччю вимог, обов'язків і обмежень. Як же допомогти дитині успішно зустрітися з цими змінами у житті? Яка роль сім'ї у цей період життя дитини?

Зараз ми з вами об’єднаємося в групи. Якщо ваша дитина народилася у холодну пору року (осінь, зима), ви – учасники І групи. Якщо вона народилася у теплу пору (весна, літо), це – ІІ група.

Правила роботи в групі:

Психолог звертається до групи: «Для чого в нашому житті існують різні правила?» Після відповідей учасників він пропонує прийняти правила роботи в групі під час тренінгового заняття, які записуються на плакаті «Правила групи»:

• вимкнути мобільний телефон;

• уважно слухати один одного і не перебивати;

• брати активну участь в роботі групи тощо.

У вас на кожному столі лежать кольорові картки. Підніміть картку такого кольору, яка відображає ступінь вашої турботи у зв'язку з шкільним життям дитини, що наближається:

картка синього кольору – сильна турбота;

картка жовтого кольору – виявляється іноді;

картка зеленого кольору – відсутня взагалі.

Питання до батьків:

• у чому ви бачите проблему вашої турботи?

• озвучте, будь ласка, свої очікування від заняття.

• отже, втрата віри в себе, відчуття невпевненості, недостатній багаж знань, завишенні вимоги до дитини або навпаки надмірна любов до неї і є причиною стурбованості батьків.

Учитель: Відомий дитячий автор Едуард Успенський сказав: «Діти – маленькі мудреці. Якщо батьки їх будуть слухати, вони зрозуміють, в чому істина життя». Так давайте же послухаємо наших майбутніх першокласників, наших маленьких мудреців. Що вони думають про те, яке воно – шкільне життя?

(Відеосюжет «Ми йдемо у 1 клас»)

Психолог: Сьогодні нам хотілось би, щоб ви познайомили нас з вашими дітьми.

Вправа «Знайомство»

Мета: допомогти батькам краще пізнати своїх дітей, створити дружню атмосферу, позитивно налаштувати їх на спільну роботу.

Перед вами аркуші паперу. Напишіть на них ім'я своєї дитини вертикально: згори вниз, а навпроти кожної літери запишіть якість, особливу рису дитини, що починається з цієї літери. Наприклад:

А — активний, артистичний...

Р — розумний, рухливий...

Т — творчий...

Е — емоційний, енергійний...

М — милий, малий...

Назвіть своє ім'я і розкажіть коротенько про свою дитину, сім'ю. Після кожної розповіді розмістити аркушик з ім'ям дитини на загальному плакаті під назвою «Майбутні школярики».

Учитель: Підготовка до школи - процес багатоплановий. Його треба починати якомога раніше. І не тільки на спеціальних заняттях, але і в самостійній діяльності хлопців - в іграх, в праці, спілкуванні з дорослими і однолітками. Необхідно приділяти велику увагу фізичній підготовці дошкільника. Пам'ятайте: здоровій дитині легше дається навчання, він відчуває себе в школі комфортніше. Ще раз проконсультуйтеся з лікарями, з'ясуйте, чи потребує він в якомусь лікуванні, гартує вашого малюка. Треба, щоб в школу він пішов фізично міцним і загартованим. Заздалегідь привчите дитину до режиму життя школяра. Нехай він звикне рано прокидатися і рано лягати спати, в першій половині дня займатися серйозними справами: малювати, розфарбовувати картинки, будувати з кубиків, допомагати мамі та бабусі. Важливо, щоб він багато гуляв, рухався, бував на природі.

У старшому дошкільному віці важливою частиною підготовки до школи, зокрема, до листа має бути робота з розвитку дрібної моторики і координації рухів руки. Чому так важливо для дітей розвиток тонкої моторики рук? Справа в тому, що в головному мозку людини центри, відповідальні за мову і рухи пальців рук розташовані дуже близько. Стимулюючи тонку моторику і активізуючи тим самим відповідні відділи мозку, ми активізуємо і сусідні зони, що відповідають за мову.

Розвинути тонку моторику допоможуть такі заняття, як ліплення, збирання конструкторів з дрібними деталями, аплікація, малювання, в'язання, збирання мозаїки, пальчикові ігри. Корисно пропонувати дитині завдання на домальовування, коли дорослий малює половину малюнка, а дитина домальовує дзеркальне відображення, завдання на обведення наміченого точками або штріхпунктиром зображення, штрихування. Робити пальчикову гімнастику.

Зараз ми з вами потренуємося виконувати одну з таких гімнастичних вправ. Вона має назву гра-шнурівка.

(Проведення гри-шнурівки)

Мета:

• навчити батьків розвивати сенсомоторную координацію, дрібну моторику рук дитини;

• розвивати просторове орієнтування, гра сприяє розумінню понять "угорі", "унизу", "праворуч", "ліворуч";

• формувати навички шнурівки (шнурування, зав'язування шнурка на бант);

Учитель: Якщо вашу дитину не захоплюють розвиваючі посібники - запропонуйте йому справжні справи. Ось вправи, в яких малюк може тренувати дрібну моторику, допомагаючи батькам і відчуваючи себе потрібним і майже дорослим:

• знімати шкірку з овочів, зварених у мундирі, чистити мандарини;

• розбирати розколоті волоські горіхи (ядра від шкарлупок).

• збирати з підлоги смітинки, допомагати збирати розсипалися по підлозі предмети (гудзики, гвоздики, квасоля, бусинки);

• ліпити з тіста печиво;

• відкривати поштову скриньку ключем;

• намагатися самостійно взуватися, одягатися, а також роззуватися і роздягатися. Для цього частина взуття та одягу повинні бути доступні дитині, щоб він міг наряджатися, коли захоче. Вчитися самостійно надягати рукавички. Пробувати зашнуровувати кросівки.

• допомагати змотувати нитки або мотузку в клубок (про те, хто їх розмотав краще промовчати);

• вішати білизну, використовуючи прищіпки (потрібно натягнути мотузку для дитини).

• допомагати батькам відгвинчувати різні пробки - у каністр з водою, піни для ванн, зубної пасти і т.п.;

• допомагати перебирати крупу;

• закривати засувку на двері під раковиною;

• рвати, м'яти папір і набивати їй прибирається на зберігання взуття;

• збирати на дачі або в лісі ягоди;

• діставати щось з вузької щілини під шафою, диваном, між меблями;

• витирати пил, нічого не пропускаючи;

• включати і вимикати світло;

• шукати край скотча, відліплять і приліплювати наклейки;

• гортати сторінки книги;

• заточувати олівці (стругачкою), витирати намальовані каракулі гумкою.

Не менш важливою стороною життя майбутнього першокласника є психологічна та емоційно-вольова готовність до школи:

• здатність керувати своєю поведінкою

• вміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок

• прагнення долати труднощі

• прагнення до досягнення результату своєї діяльності.

Психолог: Сьогодні не менше серйозно треба говорити не тільки про готовність до школи дитини, але й про підготовленість батьків до цієї події у житті дитини. Період адаптації до школи, пов'язаний з пристосуванням до її основних вимог, існує у всіх першокласників. Тільки у одних він триває місяць, у інших – три місяці, а у інших - розтягується на весь навчальний рік. Багато чого залежить від індивідуальних особливостей дитини. Процес адаптації відстежуватиметься психологами і педагогами у школі. Але ніхто краще Вас, батьків, не помітить зміни у настрої дитини. Саме від вас багато в чому залежить, наскільки успішно дитина адаптується в перші шкільні дні, чи буде школа для нього тим місцем, де цікаво і весело. Це дійсно серйозне випробування для батьків – випробування життєвої стійкості, доброти, чутливості. Дуже гарно, якщо в перший рік навчання дитина буде відчувати підтримку.

Вправа «Різні погляди»

Мета: продемонструвати вплив установки на людину.

Інструкція: 2-3 батькам пропонують вийти з кабінету. Дають фотокартку людини, попередньо повідомивши, що це – фото злодія. Пропонують описати цю людину. У цей час усій групі учасників показують те саме фото, кажучи, що це відомий дитячий лікар.

Коли через кілька хвилин усі збираються разом, кожна група описує людину з фотокартки (характер, поведінку, манеру спілкування), не називаючи, хто вона.

Описи будуть протилежними.

Обговорення:

Про що свідчить наведений експеримент? Висновок очевидний: на опис людей вплинула установка. Ми живемо в суспільстві, тому так чи інакше прислухаємося до слів інших. Установка має вплив на наші уявлення про себе та оточуючих, про погане та хороше. І все життя людини минає під впливом установки. Деякі установки ми робимо собі самі, інші нам роблять батьки, вчителі, друзі. Установки мають на нас сильний вплив.

У дитинстві людина схожа на відкриту чисту книгу – що в неї напишуть, те вона й збереже на своїх сторінках життя.

Батьківська установка – це складна взаємодія порад, рекомендацій, життєвих принципів батьків. Тобто всі ті попередження чи схвальні відгуки, які ми чуємо від дорослих упродовж життя, є часткою нашого життєвого сценарію, всі ці фрази зроблять із нас переможців чи невдах. Переможець – це людина, яка може впоратися з життєвими негараздами й витримує все. Що трапляється їй на шляху до мети. Невдаху ж зламають перші серйозні випробування. Звичайно, приємніше бути переможцем, ніж невдахою. Це залежить від самої дитини: наскільки вона впевнена у собі, чи сильна в неї воля. Але в основі всіх її дій буде батьківська установка. Слідкуйте за своїми установками щодо дитини, її навчання й можливостей.

Давайте озвучимо, можливо, знайомі вам ситуації. На картках написані фрази, які досить часто використовуються дорослими. Спробуйте передбачити як вплинуть ці фрази на майбутнього першокласника, які почуття і переживання вони можуть викликати у нього. Прочитайте написані висловлювання та зробити висновок.

Картка 1

- Ось підеш до школи, там тобі…

- Ти, напевно, будеш двієчником?

(Можуть викликати відчуття тривоги, невпевненість у своїх силах, втрату бажання йти до школи).

Картка 2

- Знаєш, як ми будемо тебе любити, якщо ти станеш відмінником!

(Батьківські домагання засновані на не реальних можливостях сина або дочки, а на абстрактних уявленнях про ідеальну дитину. Крах батьківських надій може стати джерелом дитячих страждань, привести до втрати впевненості у батьківській любові, а значить, впевненості у собі).

Картка 3

• Учись так, щоб мені за тебе червоніти не доводилося!

(Батькам здається, що їх власна самоповага залежить від оцінок, які одержує дитина. Іншими словами: «Тільки від тебе залежить, доведеться мені відчувати сором чи ні, ти несеш відповідальність за мій внутрішній стан і переживання». На дитину звалюють тягар подвійного навантаження: «Учись добре, щоб мені не було погано». Часто такий непосильний для дитини психологічний вантаж стає причиною неврозу).

Картка 4

• Ти обіцяєш мені не битися в школі і не бігати, а поводитися тихо і спокійно? (Не пред'являєте дитині нездійсненні вимоги, не штовхайте її на шлях явного обману).

Картка 5

- Спробуй мені тільки зробити помилку у зошиті!

(У дитини, якій постійно загрожують покаранням, можуть виникнути ворожі почуття до батьків, може розвинутися комплекс неповноцінності тощо.)

Отже, проаналізувавши ситуації спілкування, ми розуміємо які негативні наслідки можуть виникнути від необдуманих висловлювань дорослих.

Учитель: Важливе завдання перед батьками - навчити дитину доводити почату справу до кінця, нехай це буде заняття працею або малювання, значення не має. Велике значення має відношення дорослих до справах дітей. Якщо дитина бачить уважне, доброзичливе, але разом з тим вимогливе ставлення до результатів його діяльності, то він сам з відповідальністю ставиться до неї.

Намагайтеся, щоб дитина звикала працювати самостійно, не вимагав постійної уваги і заохочення з боку дорослого. Адже на уроці вчитель навряд чи зможе приділити кожному однакову увагу. Поступово переставайте хвалити дитину за кожен крок у роботі - хваліть за готовий результат.

Привчайте малюка спокійно сидіти і працювати протягом певного часу. Включайте в розпорядок дня найрізноманітніші заняття, чергуючи спокійну роботу за столом з рухливими іграми. Особливо це важливо для непосидючого малюка. Поступово він звикне до того, що верещати і носитися можна в певний час. Тоді буде здатний і в школі дочекатися перерви.

З перших днів ваш першокласник буде почувати себе впевнено, якщо заздалегідь прищепити йому елементарні навички роботи на уроці. Наприклад, навчити правильно тримати олівець, орієнтуватися на сторінці зошита чи книги, уважно слухати інструкцію і виконувати її, відраховувати потрібну кількість клітинок і т. Д.

Є така важлива складова підготовки до школи, про яку не завжди пам'ятають. Це побутова самостійність і навички самообслуговування, вони знадобляться в школі з першого дня.

Не треба забувати, що школа - це не лише навчання, це ще і перебування в ній. Вміти одягатися і роздягатися в шкільній роздягальні, не втрачаючи шарфи і рукавиці, враховуючи гудзики і шнурки; переодягатися на уроках фізкультури; знати призначення носової хустки, користуватися громадським туалетом; снідати і прибирати за собою посуд в шкільній їдальні; скласти портфель, швидко дістати з портфеля необхідне; вчасно лягати спати і без зусиль вставати і т.д.

Ця категорія умінь і навичок на перших порах перебування в школі представляється набагато більш значущою, ніж усе те, про що вже було сказано. І цьому не навчають на спеціальних заняттях - тільки в родині.

Якщо такі навички не сформовані, то початок шкільного життя дитини буде дуже непростим.

Зараз ми звами будемо складати портфель нашого першокласника. Я буду показувати вам предмети, а ви – казати мені, що знадобиться нам на уроках.

Предмети: зошит, блокнот, олівець, щоденник, цукерка, іграшка, мобільний телефон, мило, лінійка, носки, книжка-розмальованка,

(Музичний номер – танець «Іграшки»)

Учитель: Ніколи не слід забувати, що рівень і якість сформованості зв'язного мовлення - це відображення того мовного середовища, в якому він виховується, починаючи з самого народження. Саме тому дорослим необхідно ретельно стежити за мовним кліматом, за чистотою, точністю і виразністю власної мови.

Для розширення словникового запасу потренуйте дитини в підборі дієслів і прикметників до іменників:

• Що робить кішка? Кішка бігає, стрибає, нявкає, ловить, щебече і т.д.

• Запропонуйте дитині підібрати предмет до дій:

• Хто вміє літати? Птахи, метелики, мухи і т.д.

• М'яч - який? Гумовий, кольоровий, гарний, великий і т.д.

Дошкільник повинен володіти найпростішими узагальненнями: посуд, одяг, взуття, овочі, фрукти, ягоди, дерева, іграшки, меблі, тварини (дикі, домашні), птиці (домашні, зимуючі, перелітні), транспорт, професії і т.д.

Важливо вчити дитину правильно підбирати антоніми, тобто слова протилежного значення: веселий - сумний, вузький - широкий, легкий - важкий і т.д.

Вивчайте утворювати назви дитинчат домашніх і диких тварин, птахів. Запропонуйте пограти в гру «Хто у кого»: козеня у кози, кошеня у кішки, вороненя у ворони, гусеня у гуски і т.п.

Корисно вчити дітей утворювати назви професій: камінь - муляр, музика - музикант, вчити - вчитель, писати - письменник і т.д.

Давайте ми з вами спробуємо відпрацювати навички вживання ​​форм іменників і прикметників. Продовжить вірш Генриха Сапгіра «Людоед и принцесса или Все наоборот»:

Принцесса была прекрасная,

Погода была ужасная,

Днём, во втором часу

Заблудилась Принцесса в лесу.

Смотрит: полянка прекрасная,

Hа полянке землянка ужасная.

А в землянке - Людоед:

- Заходи-ка на обед!

Вдруг увидел, какая...

Прекрасная!

Людоеду сразу стало худо:

- Уходи, - говорит, - отсюда.

Аппетит, - говорит, - ужасный.

Слишком вид, - говорит, - прекрасный.

А может, было всё наоборот?

Погода была …прекрасная,

Принцесса была …ужасная.

Для того щоб навчити складанню розповідей по картинці, попросіть дитину уважно її розглянути, а потім відповісти на питання, наприклад, хто або що намальовано, хто що робить, який результат дій. Потім дитина повинна самостійно скласти невелику розповідь.

Пропонуючи дитині серію сюжетних картин, зверніть увагу на те, як він розглядає їх, на що звертає увагу. Слідкуйте за тим, чи допускає дитина помилки при складанні розповіді, чи вміє побачити їх і виправити. Першокласник повинен вміти визначати послідовність подій: початок, середина і кінець, встановлювати причинно-наслідковий зв'язок. Ще раз розгляньте кожну картинку і складіть розповідь.

Вправа «Як переказати казку»

Кілька слів хотілося б сказати про такий вид діяльності, як переказ. Переказу дитини також вчать, підбираючи твори, доступні для розуміння і невеликі за обсягом. Уважно прочитавши текст, задайте питання, що стосуються його змісту, і попросіть дитину відповісти на них (як називається казка чи розповідь, які імена у головних героїв, ніж починається, що роблять герої твору, чим воно закінчується і т.д.). Прочитавши ще раз, попросіть малюка розповісти про те, що запам'ятав, звертаючи увагу на дотримання логічної послідовності. Переказ - це не заучування напам'ять! Дитина повинна своїми словами переказати основний зміст прочитаного. Відповідаючи на питання, малюк вчиться мислити, формулювати граматично правильні висловлювання, розвиває пам'ять і увагу.

Заучування напам'ять віршів прекрасно тренує пам'ять. Вірші необхідно підбирати від простих до більш складних, від коротких до більш довгим. Прочитавши дитині вірш, поясніть значення незрозумілих слів, з'ясуйте, чи правильно дитина зрозуміла сенс твору.

Для підготовки до школи корисні наступні ігри:

• на увагу, пам'ять, зосередженість (що змінилося?, хто пішов?, що сховали?, зроби також)

• розвиваючі уявлення про якості і властивості предметів (знайти такий же предмет за кольором, розміром, формою; вгадай на дотик; що з нього зроблено)На логічне мислення (що спочатку?, що потім?, пори року; порівняй).

Психолог: Зараз ми з вами поповнемо «Батьківську скарбничку» зі словами «Сьогодні ми узнали…»

Інструкція: Кожен із батьків отримує кружечок, який символізує «скарб» - знання, уміння, навички, отримані впродовж заняття. Психолог пропонує кожному з учасників написати про здобуті скарби. Учасники по черзі «кладуть скарби» у чарівну скриньку (прикріплюють кружечки на аркуш із зображенням скриньки), коментуючи свою дію.

Учитель: Нашу зустріч сьогодні я хочу закінчити словами Л. Венгера: «Бути готовим до школи вже сьогодні – не значить уміти читати, писати, рахувати. Бути готовим до школи – значить бути готовим усьому цьому навчитися».

ПАМ’ЯТКА

«Правильна організація дня першокласника»

Дитина 6-7-річного віку повинна спати не менше 10 годин на добу для підтримки нормальної життєдіяльності організму, тобто елементарні підрахунки говорять нам про те, що лягати в ліжко дитина повинна не пізніше 9 годин вечора. Перед сном краще виключити довгий перегляд телепередач і комп'ютерні ігри – нервова система повинна прийти у стан спокою і підготуватися до спокійного сну. Годину перед сном присвятіть спілкуванню з дитиною – згадайте та обсудіть минулий день, обміркуйте плани на майбутнє, пограйте у спокійні ігри.

Бажано, за можливістю, зберегти денний сон. Навіть, якщо спати після школи дитина відмовляється, спокійний відпочинок з закритими очима хоча б 30 хвилин безперечно буде корисним для здоров'я дитини.

У середньому першокласник повинен бути на свіжому повітрі хоча б 3,5 години у день.

Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, їй необхідно обов'язково відпочити 2-3 години.

Не можна виконувати завдання без перерви. Працездатність шестирічної дитини приблизно 15 - 20 хвилин, потім потрібен відпочинок або перемикання на інший вид діяльності. Багато з дітей із тих або інших причин не справляється з темпами, що вимагаються з боку дорослих. Є й такі діти, які вирізняються повільністю, причина якої може бути різною (особистісні особливості, хвороба).

Ознаки перевтоми: плаксивість, неуважність, роздратування, уповільнення темпу мовлення, погіршення почерку, збільшення кількості помилок та інші.

Якщо це відбувається вдома, під час виконання домашніх завдань, зробіть невелику перерву, перемкніться на щось інше - приємне і корисне для дитини.

Усі побутові справи (догляд за шкільним приладдям, взуттям, одягом...) спробуйте «відрепетирувати» наперед, інакше на бідну дитину разом поваляться і навчання, і дисципліна, і нові взаємостосунки, і побутові проблеми.

Щоб ранок не починався з конфліктів, а уроки - з зауважень, привчайте дитину на передодні ввечері готувати портфель, форму до наступного навчального дня. Разом з дитиною візьміть розклад і зберіть підручники, зошити, шкільне приладдя, а також інші предмети, які попросив принести вчитель. Не дозволяйте дитині сподіватися на дзвінки однокласникам або вчителю, зразу привчайте його запам'ятовувати вимоги та прохання педагогів і записувати завдання вірно, коли навчиться писати.

Для того щоб дитині спокійніше було перший час вчитися, будьте поряд, як ніколи: проводьте до школи, зустрічайте, будьте поряд, коли вона робить уроки, разом гуляйте.

10