Статья "Проектные технологии в экологическом воспитании"

Ефективність навчання і виховання вища,

якщо учень сам стає активним суб’єктом

навчально-виховного процесу…

Екологія – не тільки наука про навколишнє середовище та відносини в ньому, це ще й світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього сущого, і його активний захист.

Екологічне виховання повинно починатися з дитинства, і школа має широкі можливості для його здійснення. А екологічні проблеми тісно пов’язані з соціальними, і, щоб їх вирішити, необхідна допомога суспільства.

Підвищення якості педагогічної освіти передбачає пошук новітніх методів навчання, впровадження інноваційних педагогічних технологій, що дасть змогу забезпечити високий рівень знань вихованців, активізацію їхньої пізнавальної діяльності, розвиток креативності, формування необхідної методичної компетентності педагогів.

Існує велика кількість різноманітних технологій, а творчість учителя має багато виявів та можливостей. Але особливу увагу необхідно звернути на потребу створення в навчальному закладі умов для постійного ведення вчителем дослідницької пошукової роботи та проектної діяльності. Таким чином, серед ефективних технологій навчання варто виокремити метод проектів, який останнім часом стає все популярнішим у навчальних закладах України.

С.Генкал (доктор біологічних наук Інституту біології внутрішніх вод РАН у Ярославській обл..) констатує, що застосування методу проектів та проектного навчання сприяє активізації особистості в діяльності та пізнанні, що позначається на розвитку творчого мислення, дослідницьких навичок, умінь інтегрувати знання, збільшення самостійності, активності, створенні почуття успіху, прогресу в освітній діяльності.

Актуальність проектної діяльності полягає в тому, що чим раніше починається робота з екологічного виховання дітей, тим вищою буде її педагогічна результативність. Головним елементом проективної технології є не власне проект, а процес проектування учнівського пошуку.

Слово «проект» у перекладі з латинської мови означає «кинутий уперед». Це цільовий акт діяльності, в основі якого – інтереси учня. Фактично, проект – це будь-який задум, що має мету, термін та конкретні кроки реалізації. Проект може здійснювати учитель у процесі власної діяльності, а може й учень під керівництвом учителя. Але проекти орієнтовані не лише на індивідуальну діяльність учителя й учня, а й на парну та групову. Проект – це задум, план, сукупність видів діяльності, спрямованих на досягнення будь-якої мети.

ХХІ століття називають епохою проектної педагогіки. Метод проектів на даний час розглядається як одна з провідних технологій інтерактивного навчання. Але водночас метод проектів переживає друге народження, ефективно доповнюючи інші педагогічні технології, які сприяють становленню особистості школяра як суб’єкта діяльності та соціальних відносин.

В основі проектних технологій лежить розвиток пізнавальних творчих навичок як педагогів, так і учнів, їх умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що сприяє розвитку критичного мислення.

Метод проектів передбачає розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно шукати інформацію, розвиток критичного мислення; сприяє самостійній діяльності учнів: індивідуальній, парній, груповій, яку учні виконують упродовж певного відрізка часу; спрямований на розв’язання певної значущої для учнів проблеми; вимагає представлення підсумків виконаного проекту у «відчутному» вигляді, у формі конкретних результатів, готових до впровадження; передбачає співробітництво учнів між собою та вчителем. Робота з реалізації проекту дозволяє індивідуалізувати навальний процес, а також розвивати уміння й навички самоосвіти учнів. Зокрема, у процесі пошуку, обробки й використання інформації вона дозволяє виконувати індивідуальну роботу над темою. Це викликає найбільший інтерес у кожного учасника проекту, що, безумовно, підвищує мотивацію учнів. Школярі опановують уміння будувати ланцюжок – від ідеї через цілі, завдання, мозковий штурм до реалізації захисту свого проекту.

Метод проектів дозволяє учням:

• Відкрити для себе новий зміст пізнання як процесу самоосвіти й творчої самореалізації.

• Отримати підтримку своїх творчих зусиль із боку вчителя й однокласників.

• Відчути насолоду від процесу самостійного відкриття нових знань.

• Самостійно висунути й апробувати різні гіпотези, зібрати, обробити й оформити матеріали, вільно орієнтуючись у інформаційному просторі.

• Обмінятися новими пізнаннями й досвідом роботи на персональному комп’ютері з «колегами-однокласниками» у процесі роботи над проектом.

Вважається, що традиційно екологічна освіта зорієнтована на пасивне накопичення знань, а для того, щоб навчання стало розвивальним, щоб воно створювало умови для розвитку творчих здібностей школярів, слід створити творчий простір для самореалізації внутрішнього творчого потенціалу кожного учня. Цей простір і створюється в ході проектної діяльності.

В нашій школі протягом останніх років успішно впроваджуються в життя творчі, ігрові та екологічні проекти.

Проект починається з вибору теми, його типу, кількості учасників, часу проведення. Важливим моментом є розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень. Потім починається самостійна робота учасників проекту над своїми індивідуальними та груповими творчими завданнями.

У ході виконання шкільних проектів постійно проводяться проміжні обговорення отриманих результатів.

Завершальним етапом реалізації екологічних проектів є їхній захист, обговорення, оголошення результатів та оцінки проведеної роботи. Дуже ефективною є творчість вихованців на екологічну тематику: стіннівки, листівки, вірші, оповідання, виховні заходи, фотографії та малюнки про навколишній світ. Таким чином, проект вимагає на завершальному етапі презентації його продукту.

О.Алексійчук та В.Федорчук (наукові співробітники Кам’янець-Подільського університету ім.. І.Огієнка) виокремили основні підходи до структурування проекту:

1) Починати з вибору теми проекту, типу, кількості учасників.

2) Варто продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити в межах визначеної тематики.

3) Необхідним моментом є розподіл завдань між учасниками, обговорення можливих методів дослідження, пошук інформації, творчих рішень.

4) Самостійну роботу учасників проекту організовувати відповідно до їхніх індивідуальних чи групових дослідницьких, творчих завдань.

5) Постійне проведення проміжного обговорення отриманих результатів у групах та виконаної роботи.

6) Необхідним етапом виконання проектів є їх захист.

7) Завершення роботи колективним обговоренням, оголошенням результатів зовнішньої оцінки, формулюванням висновків.

Разом з тим, на переконання вищеназваних науковців, проект – це не алгоритм, який складається з чітких етапів, а модель творчого мислення і прийняття рішень.

Проектна робота на діяльній основі в біологічній та екологічній освіті має велике значення, оскільки показує учням зразок екологічної проблеми та способи її розв’язання; дає досвід розв’язання проблеми, який може бути джерелом аргументації власних поглядів; розкриває необхідні якості творчої особистості; справляє неабиякий емоційний вплив, унаслідок чого підвищується ефективність засвоєння ними знань; розвиває екологічну культуру особистості; формує професійну спрямованість учнів. Екологічні проекти, як правило, спрямовані на вивчення стану довкілля, усунення шкідливих чинників, формування в учнів дбайливого ставлення до природи.

Учені стверджують, що без активності школярів у навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань, не може бути повноцінного виховання. Проектне навчання дає можливість відійти від традицій у навчанні, для яких типовою є пасивність учнів, коли вчитель сам визначає, що учневі потрібно знати, а учень повинен тільки відтворити знання. А успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішити проблему, застосовувати необхідні знання, одержати реальний і відчутний результат.

Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань, умінь і навичок учнів та набуття нових знань, часто шляхом самоосвіти, і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Також практика показує, що пропонований метод може бути широко використаний у навчальній та позаурочній діяльності предметів природничого циклу.

Отже, наукові дослідження і педагогічна практика підтверджують великі можливості проектних технологій для розвитку умінь навичок, творчих здібностей учнів. Робота над проектом допомагає посилити взаємозв’язок теорії та практики, стимулює зануритись у науковий світ природи, вдосконалювати свої знання в галузі природничих наук.

Метод проектів у курсі біології та екології дає можливість відчути позитивний результат у навчанні дітей прийомам самостійної дослідної діяльності, оволодінням науковою термінологією, постановці на високому рівні питань, користуванні схемами, малюнками, таблицями, діаграмами.

Наприкінці треба зазначити, що досвід роботи над екологічними проектами дав нам змогу зробити деякі висновки: у процесі реалізації проектів головну увагу слід звертати на формування в учнів наукового світогляду, розвитку логічного мислення, творчих здібностей та самоосвіті; проект є одним із методів навчання, що має на меті розвиток ініціативності учнів, бажання творчих пошуків, при цьому не варто перевантажувати дітей практичною діяльністю, а треба надати простір для розумового розвитку дитини. Використання методу проектів у виховній роботі з біології та екології урізноманітнює навчальний процес, має мотиваційний потенціал, формує пізнавальний інтерес і пізнавальну активність учнів.

Література:

1. Буравська І. Проектні технології в школі. Ж «Директор школи» №48, грудень 2006.

2. Грицай Н. «Застосування методу проектів у викладанні методики навчання біології», Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім..С. Дем’янчука

3. Задорожний К. «Дослідна та проектна діяльність на уроках біології». – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

4. Кисляк Н. Ідеї проектної технології. Ж. «Директор школи» №18, травень 2010.

5. Логвін В. Проект як засіб методичної роботи. Ж. «Директор школи» №41, листопад 2005.

6. Мелашенко К. Проектна діяльність. Ж. «Директор школи» №45, грудень 2008.

7. Налужний С. Метод проектів – вивчаємо, впроваджуємо. Ж. «Директор школи» №45, грудень 2008.

8. Стеців Л. Реалізуємо метод проектів. Ж. «Директор школи» №40, жовтень 2005.

9. Тагліна О. «Метод проектів на уроках біології». – Х.: Вид. «Ранок», 2010.

10. Томко Н.Р. «Проектні технології на уроках біології».

11. Шведа І. Проект Досвід виховання. Ж. «Виховна робота в школі» №3, березень 2011. Вид. гр.. «Основа»

12. Янкова О. Досвід виховання. Ж. «Виховна робота в школі» №2, лютий 2010. Вид. гр.. «Основа»

Проектний метод – це шлях,

на якому учні самі створюють дійсність…