Технологія уроку праці

Слово до читача

Матеріал, який Ви тримаєте в руках, укладений на основі досвіду однієї людини – викладача-методиста ДПТНЗ «ХВПУ СП», Відмінника народної освіти України, Відмінника служби побуту України, Надії Федорівни Ускової, викладача ХАНО.

Це своєрідна спроба поділитися з колегами досвідом, радістю творчих знахідок, це її монолог, ми б сказали, моновистава, бо через написане проступає виразно артистизм натури талановитої, що хоче і може донести і до учня, і до колег свої переконання і вміння.

Більше 35 років викладач-методист Н.Ф.Ускова передає юним секрети швейної справи в профтехучилищі. Була переможцем обласного конкурсу «Вчитель 1991»року. Керувала обласною та республіканською школами передового досвіду.

Висловлюючи твердження, що педагогічна майстерність учителя полягає в тому, щоб кожного учня зробити співтворцем уроку, Надія Федорівна теоретичні викладки ілюструє такими практичними прийомами, методами, ситуаціями, які збуджують думку, дивують, спонукають до дії, роблять учня співучасником пошуку, дослідником, винахідником...

Створюючи ситуації, в яких учень змушений працювати активно весь урок, у той же час дбає про здоров’я дітей, удаючись до засобів психологічної діагностики та психологічного розвантаження. Про це вона також розповідає на сторінках нашого журналу.

Заворожує Надія Федорівна любов’ю до справи у розділі “Декоративно-прикладне мистецтво - джерело мудрості та краси.” З душевною щедрістю дарує всім зібрані, творчо опрацьовані, придумані сценарії ділових ігор, захоплює багатством дидактичного матеріалу, зразки якого подаються на сторінках журналу.

Процес навчання на уроках Н.Ф.Ускової є часом неповторного спілкування з щедрою, доброю людиною, професіоналом. Сподіваємось, що, читаючи журнал, Ви це відчуєте.

Надія Федорівна ділиться своїми здобутками на семінарах школи передового досвіду учителів праці, на курсах підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання при ХАНО та при обласному навчально-методичному центрі професійної освіти.

Матеріали журналу призначені учителям праці, але, безперечно, приваблять усіх, хто прагне власними руками створити затишок у домі.

Редколегія

З досвіду роботи

Формування в учнів інтересу до професії

Цікавість - це особливий сплав емоційно- вольових та інтелектуальних процесів, що .іпідвищують активність свідомості та 'діяльності людини

Л.А. Гордон

Питання “ким бути” життєію важливе. Відповідь на нього впливає на все подальше життя людини. Не розгубитися, правильно зорієнтуватися, знайти своє місце у світі професій складно, особливо молодій людині, що тільки-но закінчила школу. Вона повинна зупинити свій вибір на професії, важливій для суспільства та такій, що відповідає її запитам та інтересам. Значну роль у цьому відіграє профорієнтація.

Важливим компонентом профорієнтації є розвиток інтересів учнів у різних видах про­фесійної діяльності, що включає такі складові, як формування та виховання професійних інтересів, повагу до професії, любов до праці, психологічну готовність до роботи за фахом.

На розвиток інтересів учнів у різних видах професійної діяльності, як показало вивчення накопиченого досвіду ряду шкіл, впливає цільове трудове навчання та суспільно корисна праця учнів. Не просто теоретичне знайомство з широким колом найрізноманітніших професій, але оволодіння деякими знаннями та вміннями, необхідними для отримання найбільш масових спеціальностей, залучення до життя виробничих колективів дозволяє уч­ням свідомо підійти до вибору професії.

Професійний інтерес є змістовим елементом професійного виховання як компонента профорієнтації. Будучи змістом, професійний інтерес є в той же час і результатом професійного виховання та знаходиться поруч з такими елементами професійного виховання як професійна честь, професійний обов'язок, професійний гуманізм.

Інтерес - це могутня сила. Найкраще засвоюється те, що учні вважають цікавим та важ­ливим. За умови правильної методики це виключає можливість відсутності учнів у класі при фактичній присутності на уроці, тобто можливість “сидіти без думки в голові та без справи у руках”.

Пробудити допитливість, направити почуття, волю, думки до глибинного освоєння дійсності, виховати впевненість у тому, що навколишній світ чудовий не тільки в незвичайних його проявах, але й у буденному, поза чим ми проходимо кожен день, збудити постійне прагнення більше знати, відкривати в уже знайомому нові сторони, формувати потяг до по­шуку - це найшляхетніше та най необхідніше завдання вчителя, вихователя, усіх, хто формує людину.

Спостереження та аналіз практики проведення професійної орієнтації учнів у загально­освітній школі з цього питання показав, що педагоги, які працюють творчо, здійснюють цю роботу через зміст свого предмета. Значно менше уваги приділяється цьому питанню в позакласній роботі. Це видно, наприклад, з кількості гуртків, що на сьогодні якісно функціонують. їх кількість, на жаль, різко скоротилась. Між тим, саме в позакласній роботі інтерес, що зародився на уроці, трансформується та посилюється.

Значення позакласної роботи в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи можна розглядати в кількох аспектах.

По-перше. Зміст шкільної освіти не може та й не встигає охопити багатьох досягнень науково-технічного та культурного прогресу. У позакласній роботі з учнями можна компен­сувати цей недолік. На тематичних вечорах, читацьких конференціях, гуртках можна й потрібно повідомляти учням про новітні досягнення, орієнтувати їх на питання дослідження та творення, які їм потрібно буде вирішувати в своїй практичній діяльності.

По-друге. Програми загальноосвітніх шкіл розраховано на середнього учня, а більш здібним школярам потрібен поглиблений підхід до вивчення основ наук. Уже в школі сильних учнів можна залучати до дослідницької роботи, творчої участі в розробці посильних проблем теоретичного й практичного характеру. Саме в цій роботі вони пробують себе, ви­бирають свій професійний шлях у житті.

По-третє. На гурткових заняттях є більші можливості впливати на індивідуальні здібності учня, і це приносить значний успіх у розвитку та удосконаленні найкращих рис майбутнього спеціаліста.

По-четверте. В процесі позакласної роботи можна освоювати типове навчальне облад­нання і успішно конструювати та виготовляти різні наочні посібники для кабінету власними силами.

Перед позакласною роботою з трудового навчання стоять такі завдання: розвивати технічну творчість учнів, в тому числі і їх творче мислення, розширювати уявлення про ос­нови швейного виробництва, закріпити і поглибити знання і вміння, отримані на уроках тру­дового навчання, сформувати знання про професію швейного профілю, розвивати інтерес і сформувати усвідомлений підхід до вибору професії. Умови для виконання таких завдань є. Працюючи в різних гуртках швейного профілю, учні навчаються конструювати, розробляти технологічні процеси. Ця робота виконується і на заняттях з трудового навчання, але в гурт­ках створюються більш сприятливі умови для виявлення ініціативи учнів, для творчості.

Вивчення спеціальної літератури про досвід гурткової роботи показує, що учні, працюючи в гуртках, надзвичайно захоплюються, не жаліють свого часу і здатні творити оригінальні конструкції моделей, котрі можуть бути застосовані в швейному виробництві та в особистому виготовленні одягу.

Таким чином, гурткові заняття мають перевагу над уроками в тім, що тут дається мож­ливість відпрацювати певну тему глибше й різностороніше.

Позакласні заняття організовуються на основі таких принципів, як добровільність, са­модіяльність та колективізм.

Зараз у школах застосовуються різні форми організації позакласних занять. В залеж­ності від інтересів учнів і масовості їх участі розрізняють три основні форми організації по­закласних занять: масові, групові га індивідуальні.

Основні переваги масових занять виявляються в тім, що ними можна охопити значно більшу кількість учнів. Серед форм масових позакласних занять популярні такі: лекції, прес- конференції, виробничі екскурсії, професійні конкурси, тематичні вечори, виставки, олімпіади, читацькі конференції тощо.

Виробничі екскурсії мають велике значення для поглиблення знань, які учні здобува­ють на заняттях гуртка, а також для розширення їхніх уявлень про сучасне виробництво.

Достатньо ефективним заходом для стимулювання роботи гуртка є вечори-звіти. Про проведення такого вечора керівник домовляється з членами гуртка з самого початку. Одному з гуртківців доручають зробити доповідь про роботу гуртка в цілому. Окремі учні демонст­рують свої вироби, дають пояснення про технологію виготовлення даних робіт, вчаться за­хищати свої авторські права на виготовлення зразків.

Успішний звіт гуртка, коли його учням є про що розповісти, створює йому популярність. Після вечорів-звітів завжди збільшується кількість учнів, котрі бажають брати участь у позакласній роботі.

Під час підготовки повідомлення в гуртку, доповіді, реферату, дослідницької роботи учнями використовується додаткова література. Рекомендуючи літературу, учитель має знати її позитивні якості та недоліки, уміти привернути увагу учнів до книги. Успішним прийомом є читання уривків з книжок, журналів, показ ілюстрацій з них.

В гуртку важливо поєднувати індивідуальну, самостійну, творчу роботу кожного учня з колективною роботою. Роботу учнів у гуртку слід розглядати як засіб виховання. Часом учи­тель, приймаючи в гурток, висуває умову - гарна успішність. Однак досвід показує, що в ре­зультаті занять у гуртку невстигаючі учні починають більше цікавитись технологією виго­товлення одягу, швейним виробництвом, професіями швейного профілю. Робота гуртка ор­ганізується таким чином, щоб учні виховувались у спільній колективній дії, в загальному прагненні до однієї мети, щоб у них розвивались колективні, суспільні навички. Інтереси учнів часто бувають надзвичайно вузькими, обмеженими любительським ставленням до шиття. Завдання вчителя - розвивати інтереси учнів на заняттях гуртка, виховувати освічену людину.

Таким чином, позакласні заняття є формою різноманітної організації добровільної ро­боти учнів поза уроками під керівництвом учителя для збудження і виявлення їх пізнавальних інтересів і творчої самостійності та доповнення шкільної програми з обслуго­вуючої праці.

У процесі гурткової роботи формуються знання про особливості трудової діяльності швейного профілю: швачки, кравчині, закрійника, модельєра, що в подальшому виявляється визначальним у виборі професії. Цей процес стає більш усвідомленим.

З опорою на знання, на конкретні приклади учні вирішують проблему, чому присвятити себе в трудовому житті.

Технологія уроку праці

З різним життєвим досвідом приходять діти навчатись до школи. Серед них є доброзичливі, товариські, замкнуті, вразливі, рухливі, загальмовані. Яка зважена міра ласки й су­ворості повинна бути виявлена вчителем до учнів, скільки терпіння, вміння потрібно від ньо­го, щоб усіх їх вести до знань, навчати добру і справедливості, любові до праці, розумінню прекрасного.

Уроки трудового навчання - це фундамент, на якому будується майбутнє, без чого наші учні будуть почувати дискомфорт у житті.

Перше завдання вчителя - забезпечити навчальний процес наочністю з усіх тем про­грами, створити відповідні умови, які допомагають учням зрозуміти предмет і полюбити йо­го. Опора на наочність полегшує розуміння нового матеріалу і його закріплення в пам’яті учня, якому значно легше мислити образами, ніж запам’ятовувати абстрактні поняття. При використанні наочності включається в роботу зорова пам’ять, яка є надійним механізмом, що допомагає в подальшому відтворити вивчений матеріал.

Кабінет трудового навчання обладнаний так, що кожному видно кінцевий результат навчання, зв’язок предмета з вибраною професією.

Інтенсифікація процесу навчання залежить від: технічних засобів навчання; досвіду роботи; наукової організації праці; активних форм навчання.

Кабінет має все необхідне для сучасного уроку: магнітофон, екран, діапроектор, телевізор, магнітну дошку, плакатницю, графопроектор, кадропроектор, програвач.

З усіх тем курсу є наочні посібники: поурочні папки; плакати; довідники;

навчальні посібники для вчителя та учнів;

альбом з матеріалами;

натуральні зразки;

колекції.

Створені каталоги й картотека всіх наочних посібників, паспорт кабінету.

Робоче місце вчителя обладнане дистанційним пультом регулювання, що дозволяє своєчасно й швидко включати необхідні технічні засоби навчання.

Намагаючись розширити зміст матеріалу, зробити заняття цікавими, з необхідним про­фесійним нахилом, підготовили банк наочних посібників.

Особливе місце в цьому комплексі займають посібники, котрі демонструються на магнітній дошці. Раптова поява перед очима учнів потрібного в даний момент дидактичного матеріалу мобілізує їх на сприймання, викликає інтерес, настроює на робочий лад.

Заздалегідь готуючись до уроку, вчитель розташовує на дошці все, що необхідно. На уроці не витрачається ні хвилини для викреслювання таблиць, схем тощо. Достатньо повер­нути дошку, приклеїти наочні посібники - і весь дидактичний матеріал в будь-яку хвилину готовий для використання.

Наочні посібники, демонстраційні зразки, технічні засоби навчання в процесі уроку ви­користовуються в точно відведений час і на певному моменті заняття. Діапазон застосування магнітної дошки дуже великий - це ігри, завдання попереджаючого значення, опорні сигна­ли, що дозволяє збільшити інформаційну ємність уроку, підвищити його якість.

Систематизовано весь курс трудового навчання не тільки за темами, але і за уроками. До кожного уроку підготовлено папку для вчителя, де знаходиться план уроку, конспект, на­очні посібники, розвивальні ігрові елементи. Також виготовлені папки для учнів на кожен стіл і на кожен урок з наочними посібниками, різними ігровими елементами, роздатковим матеріалом.

Систематизація уроків - це і є наукова організація праці. Крім того, для раціонального використання часу на уроці застосовуються папки СОО (самоорганізації особистості), де містяться різні поради, вимоги, ігри, правила, інструкції про виконання лабораторних, кон­трольних робіт, послідовність виконання завдань.

Як ви сприймаєте книги з ілюстраціями? Із здивуванням та інтересом. Це важливо в навчальному процесі - викликати цікавість. Ефективним засобом збудження цікавості до предмета є різнокольорові ілюстровані наочні посібники до всього курсу. Характер

ілюстративного матеріалу при цьому доступний, логічно ясний, яскравого кольору, простий за формою. Це зумовлено необхідністю утримувати увагу учнів, створити в них враження ви­димої легкості вивчення даної теми.

Крім цього, підготовлено альбом з предмета, що вміщує велику кількість питань і зав­дань для самоперевірки, складених у популярному стилі.

Радість здивування й можливість відкриття - це ті нестандартні величини, що мобілізують силу розуму, яка поступово зростає і робить, в свою чергу, навчальний процес осмисленим.

Для зручності в роботі підготовлено папки:

“Інноваційні технології”.

“На допомогу викладачу”.

“Психологічна діагностика на уроці”.

“Методична допомога”.

“Педагогічні технології ”.

“Нетрадиційні форми проведення уроків”.

“Ще раз про урок та інші”.

До кожного уроку підготовлено розвивальні елементи: чайнворди, криптограми, головоломки, ребуси, вікторини, ло­гогрифи, омоніми, які епізодично сполучаються з програмовим матеріалом. А інформація, яка міститься в розвивальних елементах, дозволяє ефективно засвоїти предмет.

Кабінет трудового навчання оформлено так, щоб кожному учневі захотілось самому все це зробити. Поповнення арсеналу наочних посібників іде безперервно. Невичерпним джере­лом є постійно діючий гурток “Фантазія”. У гуртку продовжується процес, пробудження інтересу до предмета, до професії. Головне в роботі вчителя - зацікавити учнів, вкласти в них впевненість у силах, допомогти їм відкрити в собі здібності до творчості.

Прагнучи урізноманітнювати зміст матеріалу, робити його цікавим і захоплюючим, за­стосовуємо ілюстровані посібники, інтерпретуючи їх за темою уроку:

“Продовжи думку”

“Що це означає?”

“Ситуації-іллюстрації”

“Ситуації-оцінки”

“Проблемно-орієнтовані ситуації” та інше.

Кабінет “втягує” учнів у цікавий світ знань. У ньому не тільки вивчають технологію крою і шиття, тут закладаються основи різноманітних знань, формується моральна суть лю­дини, виховується любов до праці. Кабінет - це творча лабораторія, де велика до­за наочності і деяка легковажність й гумор дає свої наслідки.

А багатоплановість дидактичних засобів - зразок зацікавленого і нестандартного став­лення до навчального процесу, де основне правило - радісно вчити, а учневі радісно навча­тись.

Співтворчість учителя та учнів

Народитись — удача, а навчитись — труд, а тим більший труд - навчити. Багато уроків проводять учні разом з нами. Яке ж це багатство уроків життя, уроків людських стосунків!

Соціологи твердять: щоб провести на високому рівні один урок, потрібно 70 годин підготовки. А добре проведений урок вчені порівнюють з 10-кілометровим марафонським бігом за енергозатратами. Протягом дня ти - артист на сцені, науковий працівник, художник. Кожні 2-3 хвилини - зміна діяльності, і наші судді — це учні.

У чому мета уроку? Навчити вчитися! Ми прагнемо учнів навчити мислити. Як розворушити учнів? Як повинні проходити заняття? Насамперед з азартом! Учні повинні змагатись, суперничати, бути в постійному пошуку.

Урок — це творчий процес, і його організація полягає не в тому, щоб не відступити від запланованого ні на крок, а в тому, щоб зуміти протягом уроку ввести необхідні зміни в те, що заплановано. Намагаючись зацікавити учнів, треба будувати урок так, щоб він не був розважаючим, але був захоплюючим.

Мистецтво вчителя полягає в тому, щоб подати матеріал жваво, цікаво, переконливо, з “живинкою”. Вплинути при цьому не тільки на розум, а й на почуття.

Готуючись до уроку, всі підручники з предмета — нові, старі, останні новини треба “просіяти” і підготувати той “концентрат” матеріалу, який і в міру “смачний”, і достатньо посильний.

План-сценарій уроку складається з тією метою, щоб на уроці були гумор, загадка і таємниця, густо замішані на матеріалі уроку, і гра, яка кличе поринути в атмосферу теми. Сценарії уроків потрібні також для того, щоб розкріпостити пам’ять.

Починати урок слід щоразу по-новому: понеділок — веселі уроки, ділові ігри; середа — будь-який тип уроку; пятниця — КВК.

Перший урок починаємо на два тони нижче і тільки на 15 - 20 хвилині підвищуємо тембр голосу.

Наприклад:

1. урок — “добрий день” кажіть і не тихо, і не голосно;

2. урок — бадьоро;

3. урок — без бадьорості.

Урок вести треба не так, як завжди: збоку, сидячи на стільці, з краю ряду, а через 10 - 15 хвилин урок продовжувати з кінця майстерні.

Міміка та жести несуть 30% інформації. Жестикуляція, поворот голови повинні сприяти засвоєнню знань, існує до 40 особливостей поворотів голови. Мова при цьому швидка.

Міміка, інтонація, ритм, діапазон голосу — це можливості, за допомогою яких ми або збагачуємо урок, або убиваємо слово.

Слово — це велика сила, приміняти її потрібно обережно. Якось вчені порахували, що тільки при поясненні нового матеріалу через зайві слова і вислови викладач втрачає до 42% робочого часу. Трохи парадоксально, але по суті правильно зауважено, що гарний той педагог, який сам на уроці говорить мало, у якого більше говорять учні.

Ось чому, готуючись до уроку, вчитель повинен ретельно обдумувати його структуру, зміст, групуючи фактичні відомості навколо ключових ідей курсу.

Початок і кінець уроку мають бути продумані.. Починатись урок може з музики, перегляду фільму, гри, віршів.

Зацікавивши учнів, легше організувати їх мислення, змусити фантазувати, виконувати авторські роботи, панно, сувеніри тощо.

Мислення починається з подиву — зазначав Аристотель ще 2500 років тому. А почуття здивування — могутній стимул пізнання. Від здивувань до знань один крок. А уроки трудового навчання - чудовий предмет для збудження подиву, завоювання сердець.

Урок — це творчий процес. І не тільки вчителя, але й учнів. Без активної участі підлітка не може бути ефективного уроку. Вчитель безсилий там, де творцем уроку був він сам. Він трудився в поті лиця, але одиноко. Педагогічна майстерність педагога якраз і полягає в тому, щоб кожного учня зробити творцем уроку. При цьому треба залучити його до навчання, розбудити дрімаючі в ньому можливості. Знайти відгук на те, що робить педагог, дійти до глибини душі кожного. Спочатку — залучити! А потім навчити!

Думки і слова вчителя повинні вести за собою учнів, примушувати їх думати, робити висновки, кожного разу відкривати щось нове. Для цього педагог має не просто безсторонньо розповідати матеріал, констатуючи дане, а запрошувати до роздумів, обов’язково викликати інтерес до предмета вивчення. Урок треба вести емоційно, захоплено. Коли вчитель яскраво, з почуттям любові говорить про свою справу, про те, як шиється спідниця, сукня, то вчителя учневі мимоволі захочеться все це зробити своїми руками. Які тут потрібні обережні дії, щоб гарантувати успіх, і куди слід “направити нитку”, щоб під скромними малими стібками раптом спалахнув широкий, яскравий узор думок, втілений у тому чи іншому виробі!

Чим цікавіше дається матеріал, тим більш уважно учень слухає, глибше вникає в проблему, більш серйозно вчиться після уроків, намагаючись осягнути те, що його зацікавило.

На уроках трудового навчання зацікавити учнів можна при вивченні будь-якої теми, пов’язавши її з майбутньою професією, показавши значення знань для освоєння професії або просто для застосування в різних життєвих ситуаціях.

Запам’ятовування пов’язано з увагою, а увага залежить від сприймання. Тому викладання має бути емоційним (музика, колір, статика, динаміка, ліричні відступи, читання віршів).

Наприклад: “У фінського народу сосна є символом життя, ми її називаємо перлиною

лісу”.

І пішов урок. “При хімічній переробці кубометр хвойної деревини дає 680 м тканини, 65 костюмів і т.д. Для потреб людини протягом її життя витрачається 400 дерев. А скільки ви їх посадили?”

Для залучення учнів до активної роботи на уроці має бути тайна, гра, загадка, гумор, інтерес.

Інтерес, викликаний на перших уроках, необхідно закріплювати і постійно підтримувати. Є багато різних способів збуджувати інтерес. А вміле введення цих способів крихтами в кожен урок допомагає урізноманітнити, пожвавити урок, робить його більш цікавим, допомагає кращому запам’ятовуванню, активізує розумові здібності учнів.

Щоб підтримати інтерес, вчитель, звертаючись до учнів, каже: “Нумо, хто швидше виконає авторську кишеню в рамку” (справа, що вже, може, набридла, але потрібна для зростання вміння). І знову спалахнув інтерес, і виникло змагання: хто перший? Розірвали фінішну стрічку — і не давати перепочити: “Хто вигадає аплікації з тканини?” І знову запрацювали руки та голови.

Найважливіше — нікого з учнів не залишати в ролі споглядача, шукати і шукати можливості для практичних дій. Головне — не стояти на місці, сміливо відмовитись від застарілих форм навчання. Потрібно старатись вийти за рамки традиційних форм навчання, проводячи різні ігри, уроки-подорожі, змагання, диспути, турніри, конкурси, поєдинки.

Клас прямо на уроці відправляється на “міжнародну виставку” “Одяг не для прогулянки”, весела виставка “Одяг за гороскопом“. І ви потрапляєте у фантастичний світ.

“Цей дзеркально-блискучий костюм нагадує сучасні лицарські турніри. В цьому костюмі з металевої тканини сучасні лицарі-пожежники ведуть боротьбу з вогнем”.

“А ось цей гідрокостюм сконструйовано так, що в ньому легко працювати. І якщо ви раптово впадете у воду, костюм в одну мить перетвориться в індивідуальну рятувальну капсулу. І ви не потонете навіть у шторм.”

Турніри і конкурси вчителя частіше всього проводить тематичні:

• турнір кмітливих;

• історичний;

• турнір модниць.

Змагаються команди; вводяться елементи рольової гри. Так, в історичному “ерудиціоні” виходять на трибуну старогрецькі жерці; “очевидці подій” у цікавій формі ставлять питання, дають завдання. Музичним фоном служать гарні мелодії; горять свічки.

Зручна форма для вивчення пізнавальних інтересів і можливостей учнів — поєдинки. Після недовгої підготовки команди задають одна одній запитання на 2 - 3 теми. Гра починається по гонгу. Судить журі. За умовами поєдинку, якщо команда-суперник не може відповісти на запитання, відповідає команда, котра ставила запитання. Команда, яка відповість правильно, швидко, цікаво, — переможець.

Урок-мандрівка. Займають свої місця члени “ради наймудріших”. У групі з’являються “мандрівники” з цікавими тканинами, знайденими в інших країнах. Завдання “наукових співробітників”: визначити батьківщину тканини і місце вироблення її. А також допомогти “мандрівникам” розробити подальший маршрут тканини. Лунає гонг, запущено пісочний годинник. Учні стали до роботи. А “наймудріші” і “мандрівники” перетворились у консультантів і екзаменаторів. Задають питання, щоб з’ясувати вагомість аргументів, простежити хід міркувань.

Гра “Взаємно“. Учні обмінюються роботою, один у одного перевіряють тему уроку, якість роботи і ставлять дві оцінки в картку, третю оцінку ставить вчитель. При цьому кожен учень не тільки аналізує результат своєї роботи, але й оцінює роботу колеги, проявляючи при цьому принциповість. Критика друга, звичайно, справедлива і справляє позитивний вплив. Таким чином, взаємоконтроль корисний для обох учасників гри.

Процес навчання повинен викликати жадобу знань. У нудоті — джерело лінощів, лицемірства, обманів і прихованих гріхів. Знищіть скуку — і вся гидотна хмара, яка приводить до відчаю вчителя й отруює життя учня, зникне раз і назавжди.

У накопиченні цікавого матеріалу для уроку беруть участь і учні. Вони отримують колосальну інформацію по комп’ютеру, телевізору, кіно, багато бачать, чують, читають — збирають і приносять цю інформацію в клас.

Намагаючись уникнути роздробленості знань, використовуємо на уроці “5 хвилин для повідомлення про нове в науці, техніці“ тощо. Наприклад. Тканина, яка не забруднюється. Новий вид вовняної тканини, на якій не залишається плям від фруктових соків, кави та інших рідких продуктів харчування, розроблений і запущений у виробництво спеціалістами державної текстильної корпорації Індії, міста Канпура. Ця тканина отримала назву чистої. Сліди плям з неї легко видаляються за допомогою звичайної щітки для одягу. Ефект досягнуто за рахунок спеціальної хімічної обробки матеріалу в процесі його виготовлення. За зовнішнім виглядом і властивостями “чиста” тканина практично не відрізняється від традиційних зразків. Перша партія нової продукції прийшлась до смаку покупцям. У цьому році корпорація запланувала випустити “чистої” тканини на 50 мільйонів рупій.

Успіхи фізики, хімії, математики суттєво сприяють збагаченню різновидів тканин. Зараз уже не тільки в лабораторіях винахідників, а і в промислових цехах текстильних фабрик для надання тканинам потрібних властивостей використовується плазма, ядерне випромінювання, високий тиск та інше.

Тканини обробляються плазмою. Учені із Текстильного інституту в Лодзі (Польща) вирішили застосувати плазмову технологію у виробництві тканини. У вакуумній камері тканина перемотується з рулону на рулон, проходячи між пластинчатими електродами в зоні імпульсних плазмових розрядів. У результаті обробки поліефірні волокна набувають підвищених водовідштовхуючих властивостей - виходить гарний матеріал для плащів. У натуральної та синтетичної шерсті на 15-19% збільшується міцність при розтягуванні, а еластичність поліпшується на 18%. Вовняні тканини стають не лише міцними, а ще й гігієнічнішими.

Ці відомості, по-перше, гуманізують урок, роблять його соціально орієнтованим; по- друге, дають можливість довести до відома учнів найсучасніші дані із області фундаментальних наук.

Навчання — це нелегка праця.

Матеріали уроків сприйняти, а тим більше засвоїти важко. Однак погляд через призму історії народних звичаїв, традицій робить сприйняття набагато легшим.

Наприклад: “Жінка, якою молодою і чудовою не була б, і нехай вона буде прикрашена золотим коралом і квітами, не вийде на побачення до коханого, не одягнувши шовкового плаття” — напис на стіні храму Бога Сонця. Батьківщиною шовку є Китай”... І пішов урок...

Слід зауважити, що неординарні приклади, небилиці, легенди, казки настроюють учнів на запам’ятовування.

Учні максимально напружено можуть працювати 15-20 хвилин, потім заморюються — це природно, тому слід створити гостру ситуацію, провести мозкову атаку, викликати асоціативні образи.

Наприклад:

“Яку казку згадуєш, промовляючи слово: “тканина”?

“Заплющіть очі, уявіть: ви на балу. У якій сукні Попелюшка?” “Уявіть, ви — чарівник і все можете. Що далі?” Це допомагає неординарно думати.

Дуже важливий фактор ефективного навчання — позитивні емоції, вони тонізують діяльність головного мозку, підвищують життєві функції організму.

Така, на перший погляд, проста справа, як оцінка знань, — це уміння вчителя знайти правильний підхід до кожного, уміння нести в його душу вогник жадоби пізнання.

Учитель веде два журнали. В одному — бали-оцінки живуть, а в іншому — в архів попадають. Перші два місяці не ставимо незадовільних оцінок. Учень виконує той чи інший елемент погано не тому, що не хоче, а тому, що не навчився, не має уявлення, що таке добре і що таке погано. За що ж йому ставити поганий бал? Вчитель добивається, щоб учень виконав це завдання ще раз. Переконавшись на своєму досвіді, що він може виконати завдання значно краще, учень ніби відкриває в собі творчі сили, він радіє, бачачи свій успіх у праці; прагне учитись краще. У цій радості і народжується почуття гордості, власної гідності. Лише коли учень навчиться переробляти свою роботу і переживати задоволення від свідомості того, що труднощі подолані, - вчитель ставить бали-оцінки, звичайно, тільки за добрі результати.

Тільки за оригінальні відповіді, відповіді “з ізюминкою” ставлю “12”. За творчі роботи виставляє оцінки консультант із числа учнів, і оцінки ці не залежать від суб’єктивного ставлення вчителя.

Практика показала, що учні — дуже строгі судді, і поки що не було жодного випадку лібералізму у відношенні до помилок колеги. До того ж задовільну оцінку завжди можна виправити протягом тижня. Це значить, що у кожного учня з’являється можливість будь- коли, на кожному наступному уроці почати “жити” заново.

Для створення належної працездатності, для зняття психологічних перевантажень часто використовується магнітофон. Будь-яка частина уроку супроводжується музикою: тонізуючою, підбадьорюючою, заспокоюючою, розслабляючою; голосна чи тиха музика відділяє різні етапи уроку. Все це органічно поєднується з комплексом вправ для зняття напруження за допомогою аутогенного тренування, психологічних прийомів, елементів раціональної психотерапії, уміння керувати собою.

Постійно повторювані одноманітні уроки, монотонні дії гасять язички полум’я, після чого доводиться розгрібати попіл, щоб знайти іскру і знову роздути полум’я.

Свою професійну діяльність аналізую за допомогою тестів, анкет. Учні відповідають анонімно. Наприклад:

1. Чи завжди заняття досягає мети, якщо ні то чому?

2. Що вам не подобається в манерах вчителя ?

3. А що подобається?

4. Що із досвіду роботи інших викладачів можна використати?

Педагоги! Повірте, ви получите масу задоволення від своєї професії, від своєї праці!

Урок — це творчість вчителя плюс творчість учнів, втілювані в спільній справі. Завдання педагога — дати основи знань, прищепити потяг до пізнання нового, навчити учитись. Тоді в майбутньому людина не може зупинитись на досягнутому.

“Знання агресивні, накопичуючись і вдосконалюючись, вони породжують ланцюгові реакції пошуку нових знань”.

Психологічна діагностика на заняттях

Сучасна наука про людину нараховує близько 1500 різноманітних якостей. Сукупність багатьох, найбільш важливих якостей (моральних, естетичних, професійних, ідейних), якими визначається лінія поведінки людини, ми називаємо характером. Характер формується в процесі життя під впливом різноманітних життєвих обставин. Посієш звичку - пожнеш ха­рактер. На жаль, практична педагогіка це не навчилася заглядати в характер, у психіку лю­дини, а тим більше керувати нею. Тільки зовнішня констатація успіхів чи невдач учнів та ще інтуїція - ось і весь набір контрольно-вимірювальних приладів учителя. Але як це мало сьо­годні, в час точних наукових знань. Журнал, оцінки-бали “2”, “3”, “12”... А що за ними стоїть? Які скарби нерозкритого розуму чи, навпаки, розквітлого таланту? Як часто ми, педагоги, прохо­димо повз справжній талант, інтереси якого виходять за межі премудростей від “а” до “я”, не вписуються в суворі рамки уроків. Вчорашні “середнячки” через деякий час роблять перево­роти в науці, залишаючи після себе немеркнуче сяйво. Антон Павлович Чехов за оригінальні твори не отримував більш “3,” а Едісона вчителя визнали розумово неповноцінним і уро­чисто повідомили його батькам, що він навряд чи зможе засвоїти навіть шкільну програму. Це ж ми з вами дуже часто проходимо, не помітивши справжнього таланту учня.

Учені пишуть: щоб успішно навчати і виховувати учнів, необхідно добре знати їх у всіх відношеннях. Психологія - одна з тих наук, знання якої допомагає вчителеві оби­рати правильний підхід до кожного учня, застосовувати відповідні індивідуальним особли­востям учнів прийоми навчання та виховання. У психології є такий розділ: "Психологічна діагностика". За допомогою спеціально розроблених методик можна визначити індивідуальні психологічні особливості кожного учня. Випробування, подібні тестуванню, були ще в ста­родавньому світі.

Одно з перших повідомлень про систему випробувань (більш ніж трьохтисячолітньої давності) відноситься до розквіту Китайської імперії. В Древній Греції випробування вико­ристовували для оцінки мистецтва мислити, роздумувати. Ми знаємо, що лікар, приступаючи до лікування, спочатку ставить діагноз, тобто розпізнає, чим хворий пацієнт. Діагностика - це і є постановка діагнозу. Нам з вами, перш ніж приступити до роботи в групі, потрібно знати особливості учнів, уміти враховувати їх у навчальному процесі. Крім того, самі учні прагнуть пізнати себе хоча б для того, щоб краще використовувати свої психологічні якості в навчанні, щоб знати, як працювати над собою, - прагнуть “покопатися” в собі. Від того, що ми знаємо про характери учнів, про рівень розвитку певних якостей особистості, залежить вибір засобів, методів і прийомів роботи.

Наше з вами завдання - знайти здорове зерно в кожному і дати йому прорости. І учні повинні відчути радість праці розумової, фізичної, творчої. На заняттях тести діяльності різноманітні: завершення моделі малюнка, конструювання з деталей виробів, розташування деталей на виробі, складання виробу і заміна одних деталей іншими. Оперативність, просто­та застосування, найкоротша процедура роблять їх придатними для використання на заліках, де береться до уваги швидкість їх виконання.

За допомогою тестів можна виявити основні властивості й тенденції особистості, пов’язані з манерою поведінки, ставленням до оточуючих, різноманітні сторони самооцінки і таке інше. Наприклад:

1. Які риси характеру ви хотіли б у себе виховати?

2. Який бутерброд на столі вибираєте:

а) найкращий;

б) найменший;

в) найближчий до вас?

1. Назвіть свої вади і позитивні риси?

2. Уявіть, що ви живете в часи графа Монте - Крісто. Сидите в підземній в’язниці і рапто­во дізнаєтесь, що в сусідній камері ваш запеклий ворог. Коли ви з ним почнете перестукува­тися:

• якнайшвидше;

• коли не зможете більше терпіти самотність;

• ніколи.

Подібні дослідження дають можливість прогнозувати реакції людини в складних, екст­ремальних умовах і в повсякденному житті, давати оцінку, наскільки можуть проявлятись у ній такі риси, як вразливість, схильність до хвилювання, почуття обов’язку і тому подібне.

Пропонуємо зразки анкет, тестів, за допомогою яких вивчаємо інтереси й нахили учнів, виявляємо деякі риси характеру.

Тести по бажаню!

Педагогічні ігри

Ефективними засобами стимулювання пізнавального інтересу є використання ігр і ситуацій, тематичних дискусій, різнобій, турнірів, конкурсів, поєдинків.

‘‘Велике жадання перемогти в змаганні,- відзначає професор Р.Ф.Жуков,- творить дива. Відомо, що бігуни в групі показують кращі результати, ніж під час бігу поодинці. Це відбувається не лише в спорті. Коли оголошується конкурс проектів, шанс отримати високо­якісні результати значно більший, ніж при монопольному виконанні завдання. Активні ме­тоди навчання, збільшуючи в якійсь мірі досвід прийняття рішення, дають можливість тре­нувати емоції і уміння керувати ними”.

Включення гри в навчання створює об’єктивні передумови для концентрації уваги і стимулювання пізнавальної активності учнів. Правильно організована гра забезпечує переважне використання проблемних методів навчання, дає можливість більш повно враховувати індивідуальні особливості учнів, підвищує керованість навчального процесу і оперативність контролю за якістю засвоєння знань.

Разом з тим, ігрові форми є добрим засобом виховання.

Одна з найсильніших сторін гри - демократичний стиль спілкування. Саме завдяки взаєморозумінню, атмосфері взаємного довір’я створюються благотворні умови для цілеспрямованої корекції поведінки учнів.

Гра - це не довільний процес. Вона може виникати і успішно проводитись лише за певних умов. Оскільки будь-яка гра передбачає пошукову діяльність учнів, навчальний матеріал має бути перш за все проблемним. Побудова гри тісно пов’язана з логікою поста­новки і вирішення проблеми. Виходячи з цього, організація гри може відбуватися в такому плані:

1. Постановка проблеми вчителем.

2. Ознайомлення з особливостями організації і проведення гри, установлення порядку вирішення проблеми згідно з варіантом і правилами гри.

3. Індивідуальне і командне вирішення проблеми учасниками гри і висловлення суджень за проблемою.

4. Оцінка ступеня вирішення проблеми і повноти її розкриття учасниками гри.

5. Підведення підсумків гри педагогом (журі).

6. Оцінка ходу і результатів гри (критичний аналіз загальної атмосфери гри та окремих її етапів, продуктивності самоорганізації учнів, активності, самостійності, доброзичли­вості та ін.).

Вчитель визначає і параметри оцінювання дій команд, наприклад:

1. Організованість роботи.
2. Узгоджене прийняття рішень.
3. Активність гравців.
4. Якість виступу:
- за правильну відповідь	+ 5 балів
- за доповнення відповіді	+ 2 бали
- за дострокову відповідь	+ 2 бали
- за запізнення з відповіддю	- 2 бали
- за некоректні взаємини	- 2 бали
- за суперечку з арбітром (суддею)	- 2 бали

Пропонуємо сценарії кількох ігор (з методичними рекомендаціями)

Гра “Інспектор з техніки безпеки”

У грі беруть участь 3 команди (по 7-10 осіб). У кожній команді мають бути: інспектор з техніки безпеки; інспектор з пожежної охорони; інспектор з виклику спец.служби; санітарний інспектор.

Стежать за грою, оцінюють результати 3 експерти (журі).

Хід гри. Критична ситуація ;№ 1

Уявіть собі, що в майстерні, де ви працюєте, випадково поставили праску на шнур. Ви почули сильний тріск і побачили, що загорілась схована електропроводка. Педагога біля вас немає, вам необхідно прийняти самостійне рішення. Які ваші послідовні дії?

1. Відімкнути струм в установі + 20 бал.

2. Вимкнути рубильник у майстерні + 20 бал.

3. Подзвонити до пожежної частини + 20 бал.

4. Повідомити керівника установи (організації) + 10 бал.

5. Гасити вуглекислотним вогнегасником - 20 бал.

6. Тканиною збивати полум’я - 20 бал.

Критична ситуація № 2

Уявіть собі, що в майстерні ви самі, без майстра. Пожежа збільшується. Кімната, де знаходиться телефон, зачинена. Поблизу нема телефону, полум’я перекидається на кронштейн з виробами. Дерев’яні шухляди, де знаходяться інструменти, починають палати. В майстерні багато диму. Які ваші дії?

1. Одного учня відправити на пошуки телефону – автомата + 20 бал.

2. Знімати вироби з кронштейна та гасити полум’я + 20 бал.

3. З шухляд винести цінності в безпечне місце + 20 бал.

4. Відчинити вікно чи вибити скло -15 бал.

5. Гасити вогнегасником вуглекислотним -10 бал.

6. Гасити водою + 10 бал.

Критична ситуація № З

Пожежна машина затримується. В приміщенні багато людей, палають віконні рами, дроти швейних машин, багато диму. Ваші дії в цій ситуації?

Відповіді:

1. Вивести з приміщення зайвих людей + 20 бал.

2. Гасити дерев’яні предмети водою + 20 бал.

3. Гасити вогнегасником + 20 бал.

4. Зняти головки машин, якщо можливо, та винести + 20 бал.

5. Висадити вікна - 15 бал.

Експерти підводять підсумки за 1 та 2 завданнями.

Критична ситуація № 4

Піп час гасіння пожежі один працівник отримав опіки, одного травмовано. Один працівник від задухи втратив свідомість. Ви кравці ательє. Ваші подальші дії?

1. Вивести з місця пожежі потерпілих у безпечне місце на свіже повітря + 20 бал.

2. Викликати швидку допомогу + 20 бал.

3. Потерпілому піднести ватку, змочену нашатирним спиртом та натерти

скроні + 20 бал.

1. Потерпілому від опіків змазати олією місце опіку + 20 бал.

2. Потерпілого з травмою ноги покласти. Надати нозі зручного положення + 20 бал.

3. Потерпілому від задухи почати робити штучне дихання + 20 бал.

Критична ситуація № 5

Уявіть собі, що ваша бригада подала допомогу при гасінні пожежі. Багато цінностей ви врятували. "Швидка допомога "надала медичну допомогу потерпілому від задухи, обробила опечену шкіру, відвезла потерпілого з травмою ноги в лікарню. Ваші подальші дії?

1. Зателефонувати директору і доповісти про пожежу та потерпілих

працівників + 20 бал

1. Цінності, що залишилися, здати на склад + 20 бал

2. Про розміри нанесених матеріальних збитків під час пожежі скласти акт за

підписом не менше 3-х чоловік + 20 бал

1. Написати пояснювальну записку про виникнення пожежі + 20 бал

2. Призначити чергових по об’єкту + 20 бал

6 . П іти додому, залишивши об’єкт без нагляду - 20 бал

Завдання:

Кожному учаснику гри згідно з роллю намалювати емблему. Експерти визначають найкращу емблему кожної команди.

В кінці гри експерти підводять підсумки. Називають переможців, відзначають найкращі відповіді, підкреслюють, яке значення мають знання техніки безпеки.

Інтегративна гра “Подорож у “Країну знань”

Мета: Узагальнити й систематизувати знання за темою...

Дорогі друзі!

Сьогодні наша зустріч має романтичну назву: “Подорож у “Країну знань”. Подорожувати ми будемо на швидкісному потязі. Для успішної мандрівки ви повинні розділитись на 2- 3 команди, назвати їх, обрати командирів.

Команда, яка переможе в подорожі, звільняється від заліку, отримує високі бали і призи. Головою потягу (ведучим) пропоную себе.

Починаючи нашу екскурсію, я пропоную: .

Протягом подорожі хай звучить пісня і сміх.

Хай іскриться гумор.

Хай допомагає перемогти азарт змагання.

Подорожувати потягом, як ви пам’ятаєте, Василисі Прекрасній сподобалось значно більше, ніж на килимі - літаку. При цьому вона зробила відкриття, що перша зупинка на нашому шляху —

Мозаїка

Кожній команді пропоную “РОК - гурт”.

Завдання: Уважно подивіться на малюнки. Хто швидше збере “РОК - гурт”, підніміть руку.

А судді хто?

Це питання, звичайно, вже з’явилось, оскільки повідомлено про змагальний характер нашої подорожі.

Представляю раду наймудріших...

Повинна сказати вам по секрету, що наші наймудріші ретельно готувались до цієї по­дорожі. Стали читачами журналу “Професійна освіта”, уважно переглянули відповідну літературу, ово­лоділи багатьма суміжними професіями. Отже, з нашими наймудрішими не сперечатися!

Зупинка ерудитів

Зараз перевіримо, чи не загубили ви по дорозі в “Країну знань” почуття гумору. Питання

1. Який острів говорить про себе, що він - спортивний одяг? (Ямайка)

2. Яку державу можна “надіти” на голову? (Панама).

3. З якого міста США можна пошити костюм? (Бостон).

4. Коли і де народилась джинсова тканина? (У XV ст. у Франції).

5. Перша в історії техніки машина з програмним управлінням (жакардова).

6. Промислова революція почалась в якій країні і чому? (В Англії - із застосуванням пря­дильної машини).

Зупинка загадок

Загадки командам

1. Двоє кілець, два кінці, посередині цвях, та ще й наскрізь (ножиці).

2. Кішка з віконця, а я за хвіст (нитку втягти в голку).

3. На одній ямі 100 ям з ямою (наперсток).

Завдання командирам

Задумайте цифру з першого десятка, помножте її на п’ять, одержане помножте на два, додайте сім, відкиньте першу цифру, до залишеної другої цифри додайте п’ять, відніміть чо­тири, додайте вісім.

Оголосіть, скільки одержали (16)

Шановна рада наймудріших! Як ви переконались, команди почуття гумору не втратили, ерудиція в повному порядку, отже, подорож продовжується.

Завдання 1

Ви знаєте, що синтетичні волокна в кожній країні мають свої назви.

Запитання 1-ій команді

Україна – лавсан

США – дакрон

Німеччина – ланон

Англія - ? (терилен)

Запитання 2-ій команді

Україна - капрон США - нейлон Німеччина - дедерон Італія - ? (ліліон)

Запитання 3-ій команді

Україна – нітрон

Швеція – акрил

Німеччина – ветрелон

Японія - ? (кашмілон)

Завдання 2 (кожній команді роздають клаптики тканини)

бавовна + льон

вовна + лавсан

шовк + бавовна

Визначити вид тканини за волокнистим складом і перелічити, якими ознаками відрізняється одна тканина від іншої (3 хвилини)

Завдання 3 (кожній команді роздають клаптики тканини)

Назвати вид переплетення та вказати, як переплетення (саржеве, полотняне, ворсове) впливає на властивості тканини.

Завдання 4

Одному учаснику з кожної команди “вийти з вагона” й працювати зі СТОП - тестом Підведення підсумків на дошці

Всі ви знаєте, що перед очима машиніста паровоза є манометр. Він показує тиск пари в котлі. Якщо тиск низький, значить, паровоз іде повільно.

Щоб не спізнитися, треба підкинути вугілля в топку. Так ось, бали - це і є ваш манометр. Стежте за його показниками так само уважно, як машиніст паровоза. Якщо ви одержа­ли мало балів, “підкиньте вугілля” - почніть інтенсивніше працювати, щоб не затриматися в дорозі!!!

Наступна наша зупинка... хто відгадає? В полотняній країні по річці-простирадлу пливе пароплав то вперед, то назад. А за ним така гладь - ні зморщечки не видно. (Праска).

Зупинка “Праска”

Запитання командам

1. Яку температуру металевої поверхні витримує льон? (210°С - 230°С)

2. Капрон?(120^бС)

3. Натуральний шовк? (150°С - 160°С)

Завдання 5

Вас призначили бригадиром у ательє. А колектив живе за принципом: кожний за себе. Як ви будете поводитись? (2 хв.)

Домашнє завдання. Довести, що вибрана вами тканина вважається модною, красивою, сучасною (2-3 хв.)

1. Натуральний шовк.

2. Вовна.

3. Льон.

Журі підводить підсумки

Фізкультхвилина

Під час мандрів ми всі трохи втомилися. Як розрядити стан своєї команди в чеканні наступної зупинки? Кожна команда висловлює свої думки.

Завдання 6 Критична ситуація

Під час гасіння пожежі один працівник отримав опіки. Один травмував ногу. Один - від нестачі свіжого повітря знепритомнів. Ви - кравець бригади, ваші послідовні дії (2 хв.)

Наступна зупинка – ШКОЛА…, ГІМНАЗІЯ…

Завдання: проспівати пісню (1 куплет) про школу.

Журі підводить підсумки. Оголошує переможців.

/

Гра “Чудова сімка”

З початком навчального року ми вибираємо “Чудову сімку” - актив. Якщо існує колективне господарство, там, природно, в роботі виділяються лідери групи. Психологи ж ма­ють безліч заходів, методів, прийомів для виборів активу.

1. Роздають картки, де на кожне запитання треба зробити не менше 3 виборів і відмітити З кандидатури під №...

2. На дошці малюють ряди, парти і числа - 1, 2 .... ЗО - це позначені учні, які сидять за партами, прізвищ один одного ми ще не запам’ятали.

3. Повторюю! Увага! Відповідаючи на запитання, ви повинні зробити не менше 3 виборів.

Запитання для виборів активу:

а) старости:

1. Вимогу кого з однокласників ти б виконав без заперечень?

2. Назви тих, хто в важку хвилину не підведе і на кого можна покластися?

3. Кому із однокласників ти б доручив керувати учнями на суботнику?

4. Якщо ти капітан КВК, кого б ти вибрав у свою команду?

б) організатора культурно-масової роботи:

1. Хто з однокласників може підняти настрій усім?

2. З ким із однокласників ти б хотів готуватися до диспуту?

3. З ким із однокласників ти б хотів обговорити побачений кінофільм, прочитати книгу або піти на дискотеку?

4. Чию думку з питань, які тебе цікавлять, ти б хотів послухати?

в) відповідального за навчальну діяльність:

1. До кого з учнів ти б звернувся за поясненням важливого питання?

2. З ким із однокласників ти хотів би займатися самопідготовкою?

3. З ким із однокласників ти хотів би працювати в одній команді?

4. Кого б ти вибрав собі на допомогу для вирішення навчальних питань?

г) відповідального за спортивну роботу

1. З ким із однокласників ти б пішов у туристичний похід?

2. Кого з учнів ти запропонував би в судді?

3. З ким із учнів ти хотів би виступати в одній спортивній команді?

4. Якщо ти командир спортивної команди, кого б ти вибрав собі в команду?

Для формування оптимального психологічного клімату в колективі необхідно виявити в середовищі учнів мікрооб 'єднання, які грунтуються на взаємних симпатіях і антипатіях. Допоможуть вирішити цю проблему такі питання:

1. З ким із однокласників ти б хотів жити в одній кімнаті?

2. Кого б ти запросив до себе на день народження?

3. З ким би ти хотів проводити свій вільний час?

4. Кому ти доручив би організацію вечірки?

5. З ким би ти хотів залишитися, якщо група розформують?

На основі отриманих відповідей складається таблиця, яка відображає структуру взаємовідносин, становище кожного учня в колективі, його лідерство в різноманітних видах діяльності.

Таблиця складається для кожної групи запитань. Лідером у кожній групі діяльності бу­де учень, який отримав найбільшу кількість голосів.

Слід зазначити, що універсальних методів не існує.

Мозкова атака

Мозкову атаку використовували ще в 13-му столітті. Останнім часом її запропонував американський психолог А.Осборн біля ЗО років тому. Вона легка, ефективна й універсальна, може використовуватися всюди, де є наукові чи практичні завдання. Така атака корисна для пошуку підходів, до розв’язання нетрадиційної задачі, коли треба запропонувати варіанти виходу з важкої ситуації, довести гіпотезу і т.д. Декілька учнів за півгодини можуть дати де­сятки ідей. Працюючи поодинці, вони і не подумали б, що проблема може мати стільки аспектів. Усім учасникам мозкової атаки стати справжніми генераторами ідей допоможуть декілька правил:

1. Висловлювання мають бути короткими і без пояснень.

2. Різка критика висловлювань заборонена.

3. Осяяння і фантазія мають переваги над логічними роздумами.

4. Усі висловлювання фіксуються.

5. Ідеї позбавляються авторства.

6. Відбір рішень проводиться в інший час спеціальною групою “критиків”.

Приклади мозкової атаки

1. Якби я був викладачем, то опитування вивченої теми провів би так ...

2. Як раціоналізатор, я б запропонував організацію свого робочого місця так ...

3. Якщо б я був закрійником в ательє, то ...

4. Як раціоналізатор, я б запропонував свій робочий інструмент зберігати так ...

5. Як раціоналізатор, я б запропонував навчальний процес на тему ... проводити так ...

6. ... оформити аудиторію так ... '

Аналіз конкретних ситуацій

Конкретна ситуація - це певна життєва проблема, яка вимагає аналізу, прийняття рішень і конкретних дій.

Приклади ситуацій-завдань:

1. Провести інструктаж про безпечне користування голкою - за допомогою різноманітних малюнків.

2. Запис в реєстраційному журналі травмопункту: “Звернулась хвора з травмою м’якої тканини лівої долоні: сторонній предмет - швейна голка. Проведено операцію для видалення голки”.

Питання:

Які причини такої травми?

Яка інструкція з техніки безпеки порушена?

Які плакати використали б ви для демонстрації цієї інструкції?

Як надати першу допомогу при такій травмі?

Розрізняють 4 рівні конкретних ігрових ситуацій:

Ситуація-ілюстрація - використовується для наочного вивчення, коли демонструється певний спосіб вирішення проблеми (готове рішення). (Мал. 1).

Мал. 1

Ситуація-вправа - дає можливість застосовувати певні правила і положення розв’язувати типові завдання. Це конкретний випадок, який описаний так, що учень,опрацьовуючи матеріал, має виконати якісь вправи (заповнити таблицю, скласти технічну документацію тощо).

Ситуація-оцінка - дає розуміння тих шляхів, які приводять до вдалого чи невдалого результату. Проблема вирішена, але учень має дати аналіз ситуації і застосованого способу вирішення. (Мал. 2).

У ІЮЙЙПРОЯМИЕНОИО ірдодон

Мал.2

Проблемно-орієнтована конкретна ситуація спонукає до розв’язання проблеми, що була в дійсності, чи проблеми, створеної штучно із елементів, які справді були, але в різний час і в різних місцях.

Аналіз конкретних ситуацій включає такі основні моменти:

наявність складного завдання чи проблеми, про які повідомляє здебільшого вчитель; формування педагогом контрольних питань для розв’язання даної проблеми; робота груп учнів над пошуком варіантів розв’язання проблеми; обговорення варіантів вирішення проблеми.

Підсумовуючи, мусимо сказати, що викладач не може і не повинен усі уроки перетворю­вати в гру.

Вибір методу залежить від багатьох факторів, зокрема від цілі, яку ставить викладач, від характеру матеріалу, вікових особливостей учнів тощо.

І все-таки хочемо підкреслити, що в формуванні необхідних навичок і умінь, а також у перевірці знань гра є одним з найефективніших методів.

Розвивальні елементи в навчальному процесі

Ефективним засобом розвитку пізнавального, зокрема професійного інтересу є вико­ристання у навчальному процесі розвивальних елементів, які стимулюють ініціативу, ак­тивізують пізнавальну діяльність учнів.

Навчання — процес переборення труднощів. У напруженні зусиль, у боротьбі з переш­кодами учень здобуває силу, спритність, гостроту мислі. Якщо труднощі не перевищують розумових можливостей учня, вони дають йому чарівне відчуття справжньої боротьби. І, що особливо важливо, цей стан має здатність перенесення. Особлива привабливість полягає в тому, що розвивальні завдання тренують розум і енергію.

Професійний інтерес збуджується активною роботою мислі, пов’язаною з вирішенням складних завдань. Задоволення від успіху є стимулом подальшого поступального руху. Фор­муючи здатність до вольових зусиль, професійний інтерес збуджує моральні сили учня і є, таким чином, не лише засобом успішного навчання, але й важливим стимулом морального росту особистості. Важливо те, що учням дається право вільного вибору: вони самі можуть регулювати обсяг і ступінь складності виконуваної роботи

Створення і розв’язання навчальних розвивальних елементів викликає великий інтерес у учнів, розширює їхній світогляд, творчо розвиває. При цьому питання мають бути чіткими і ясними, повинні грунтуватись на отриманих раніше знаннях, вимагати конкретної відповіді.

Далі можу предоставити зразки головоломок, ребусів, чайнвордів, криптограм, ребусів, анограм, тестів і т. д…… по матеріалознавству і технології та інші матеріали, ілюстрації, матеріали по декоративно-ужитковому мистецтву, сценарії уроків, фотографії тощо.

Дякую! Ускова Н. Ф.

ПРОГРАМА

гуртка „Фантазія”

Автор-укладач: Ускова Н.Ф., викладач – методист ДПТНЗ ХВПУ СП

«Фантазія» – особливий гурток, який перекидає місток між матеріальною і духовною культурою суспільства. А синтез красивого і корисного в практичній діяльності учнів позитивно впливає на їх мотиваційну сферу, підвищує зацікавленість працею, збуджує інтерес до вибраної професії.

Метою гуртка є підвищення рівня навчання, потрібність на високому рівні засвоїти основні розділи програми, а в результаті мати більш високі досягнення на обласних конкурсах і олімпіадах.

Реалізація змісту гуртка повинна забезпечувати вирішення таких завдань:

• поглиблення галузевої підготовки учнів;

• формування високих знань та умінь з сучасних досягнень технології обробки деталей;

• забезпечення належного рівня конструкторсько-технологічної підготовки, впровадження елементів проектної діяльності під час створення виробів із різних видів матеріалів;

• створення оптимальних умов для розвитку особистості кожного учня шляхом залучення їх до різних видів трудової діяльності, які відповідають національно-етнічним, соціально-економічним, віковим та психо - фізіологічним особливостям;

• формування досвіду емоційно-ціннісних відносин і розвиток таких якостей особистості як творчість, працьовитість, самостійність, відповідальність, кмітливість, ініціативність, чесність тощо;

• більш ретельно готуватись до олімпіад, конкурсів, турнірів.

Пояснювальна записка

Хто може пояснити, де в навчальному закладі закінчується ремесло учнів і починається мистецтво? Де закінчується гра, уява, стихійна творчість і починається велика майстерність, яка творить с тканини диво? Ми не замислюємось над цим, милуючись витвором мистецтва, проводжаючи захопленим поглядом красиво одягнену людину. Краса є краса. Учень – це теж митець, це людина, яка творить і вдосконалює. А шляхів проявити свою оригінальність, надати виробам авторської неповторності стільки, скільки й учнів. Відомо, що без фантазії і натхнення не можна створити нічого оригінального.

Краса в народному мистецтві нерозривно пов’язана з добром. Естетичний та етичний зміст речі живуть разом, заповнюючи її особливою людською значимістю, незважаючи на інколи примітивні форми. Виражаючи прекрасне своїми специфічними засобами, декоративно-ужиткового мистецтво ніколи не прагне копіювати навколишній світ, а передає тільки найбільш характерне, своєрідне.

Мудрість і краса декоративного мистецтва тим многогранніша та глибша, чим більше зацікавленості ми до неї проявляємо.

Найсуттєвіша риса декоративно-ужиткового мистецтва – поєднання практичної доцільності речі з красою її форми, гармонія прекрасного і корисного. Все, до чого доторкуються руки умільців, перетворюється із звичайного у витвір мистецтва. Кожен предмет отримує форму – довершену і найбільш доцільну за прямим призначенням, і в той же час художньо виразну, образну.

Життя людини зливається з життям природи. Природа дає матеріали, вона є невичерпним джерелом сюжетів декоративного мистецтва, де з’єднались старовина і сучасність, реальність і казковість.

Дуже важливо навчати учнів декоративно-ужитковому мистецтву. Від цього залежить формування сприймання світу прекрасного, прагнення жити і працювати за законами краси. Знайомство учнів у яскравій та доступній для них формі з творчістю закладає в них образно-художнє сприймання, виховує естетичний смак, розвиває фантазію, творче начало – саме ті риси, котрі сприяють інтенсивному становленню особистості, збагачують її духовно, формують моральні почуття, світогляд.

Декоративно-ужиткове мистецтво – найбільш ефективний і дійовий спосіб пробудження в учнів поваги до культурної спадщини своєї країни, до творчості. Мірилом смаку та майстерності завжди буде служити традиційне мистецтво і те тепло людських рук, яким зігріта кожна річ, створена учнем.

Головне завдання на заняттях гуртка – надихнути учнів на фантазію, творчість і навчити їх життєво важливих речей, без яких вони будуть відчувати себе в суспільстві дискомфортно.

Що повинен дати цей гурток? Талант, фантазію, вміння глибоко замислитись над темою. Терпіння і охайність як головні ознаки любові до творчої праці, вміння виразити поетичні сторони життя нашого народу. Якщо ви прагнете в училищі готувати гарних творців, якщо ви хочете, щоб ваш заклад був престижним, не забувайте, що це неможливо без декоративно-ужиткового мистецтва.

Завданням даного гуртка є допомога педагогам в здійсненні поетапної роботи по прищепленню учням потреби творити прекрасне, виховати любов і цікавість до декоративно – прикладного мистецтва, пробудити інтерес і повагу до творчості в умовах професійної діяльності.

Метою гуртка є поглиблення та розширення знань учнів з декоративно-прикладного мистецтва, що є основою служби побуту.

Програма гуртка обсягом 38годин розрахована на 19 днів (2 години на тиждень).

Орієнтовний тематичний план передбачає різні форми занять, визначає теоретичну та практичну підготовки, дає змогу оперативно враховувати професійні запити і потреби учнів.

Теми занять і кількість годин може змінюватись від потреб учнів і їх кваліфікації.

Орієнтовний тематичний план

№ п/п	Назва розділів і тем	Лекції	Практичні	Семінарські	Всього аудиторних
1.	Реєстрація. Вхідне комплексне анкетування.		1		1
2.	Основи технічної творчості.	1	2		3
2.1.	Методи отримання фантастичних ідей.	1			1
2.2.	Використання типових перетворень для отримання фантастичних ідей.		1		1
2.3.	Основні методи технічної творчості.		1		1
3.	Аплікація із різних видів матеріалів.		2		2
4.	Виготовлення іграшок із текстильних матеріалів.		2		2
5.	Виготовлення виробів технікою макраме.		2		2
6.	Штучні квіти, особливості виготовлення.		2		2
7.	Технологія виготовлення виробів з кожі.		2		2
8.	Виготовлення виробів з бісеру.		2		2
9.	Послідовність виконання виробів технікою «печворк».		2		2
10.	Українська народна вишивка, особливості.		2		2
11.	Технологія вязання гачком, спицями.		2		2
12.	Основи змішаної техніки.		4		4
12.1.	«Сонячне мереживо» - технологія виконання.		2		2
12.2.	Технологія плетіння кілець.		2		2
12.3.	Ізонитка, бізонитка, технологія виконання.		2		2
12.4.	Пап’є - маше, послідовність виготовлення.		2		2
13.	Вихідне комплексне анкетування. Захист творчих робіт.		1		1
Разом		2	36		38

Розділ 1. Реєстрація. Вхідне комплексне анкетування.

Прибуття та реєстрація учнів гуртка. Ознайомлення із термінами проведення, розкладом гуртка. Висвітлення мети, значення, змісту, особливостей гуртка „ Фантазія. ”

Заповнення анкет комплексного вхідного діагностування.

Розділ 2. Основи технічної творчості

Фантастика і науково-технічна творчість. Обґрунтування прогнозів фантастів. Алгоритм вигадування фантастичних ідей. Метод поетапного розвитку ідей. Метод заміни властивостей, метод відтворення сюжету в інших умовах тощо. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Запис алгоритму вигадування фантастичних ідей. Складання переліку напрямів і сфер пошуку фантастичних проблем та їх можливих рішень. Розвязання задачі щодо створення фантастичного об’єкта за допомогою алгоритма.

Тема 2. 1 Методи отримання фантастичних ідей.

Наукове підґрунтя прогнозів фантастів. Прошарки науково – фантастичного твору. Сфери пошуку фантастичних ідей. Метод досягнення ідеальності, або чарівна паличка.

Практичні роботи.

Колективне вигадування фантастичного об’єкта з його подальшим поетапним розвитком із обґрунтуванням висунутих ідей.

Уявлення змін, які можуть бути здійснені за допомогою чарівної палички.

Виконання малюнків фантастичного об’єкта..

Тема 2. 2. Використання типових перетворень для отримання фантастичних ідей

Фантастична зміна розмірів об’єктів,явищ тощо. Розподіл об’єктів і систем на частини. Обєднання різнорідних і однорідних властивостей, дій,явищ та їх виконавців для досягнення фантастичної мети. Надання чарівних або унікальних можливостей усім складовим частинам виробу.

Практичні роботи.

Вибрати виріб, предмет, істоту. Поступово змінювати в уяві їх розміри спочатку до найбільш великих з тих, як тільки можна уявити, потім – до найдрібніших. Виявити нові можливості, властивості і якості, які зявляться від кожної такої зміни. Знайти нові призначення щодо використання новоявлених виробів, космічних істот, зробити малюнки до них.

Тема 2. 3. Основні методи технічної творчості

Метод інтуїтивного пошуку рішень. Принципи вибору об’єктів для вдосконалення. Досвід удосконалення інтуїтивного пошуку рішень. Метод фокальних об’єктів. Алгоритм розв’язання винахідницьких завдань.

Практичні роботи.

Розробка конструкцій, виконання малюнків і креслень, моделей.

Розділ 3. Аплікація із різних видів матеріалів – вид

декоративно-прикладного мистецтва.

Види аплікації та їх застосування. Ручні та машинні шви. Композиція, орнамент, візерунок в аплікації. Кольорова гама матеріалів. Обробка деталей та їх прикріплення до основи. Кінцева обробка виробу. Оздоблення виробу додатковими елементами. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Вправи з виконання різних видів аплікації: настінні панно, диванні подушки, прихватки, одяг та його деталі тощо.

Розділ 4. Виготовлення іграшок із текстильних матеріалів.

Види іграшок, сучасні напрями їх оформлення. Конструювання та моделювання іграшки. Технологія виготовлення плоских, об’ємних та національних іграшок. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Виконання ескіза авторської іграшки. Оформлення іграшки згідно з ескізом. Контроль якості готового виробу, аналіз допущених помилок. Усунення недоліків. Оформлення і захист творчого проекту.

Розділ 5. Виготовлення виробу технікою макраме.

Технологічні основи макраме. Макраме – один із видів декоративно-прикладного мистецтва.

Технологія виконання основних вузлів. Види оздоблень виробів, зв’язаних технікою макраме.

Кольорова гама виробу. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Добір виробу для плетіння з урахуванням наявних матеріалів, призначення, поєднання кольорів виробу та інтер’єру. Виготовлення виробу (за бажанням): настінні панно, прикраси, пояси, кашпо, газетниці тощо.

Розділ 6. Штучні квіти.

Штучні квіти – вид декоративно-прикладного мистецтва. Застосування штучних квітів для прикраси житлових та громадських приміщень, як доповнення в сучасному одязі. Технологія виготовлення штучних квітів. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Виготовлення і розкладання шаблонів на тканині, розкроювання листя пелюсток. З’єднання усіх елементів квітки.

Виготовлення квітів без інструментів. Складання букета чи квіткової композиції із гвоздик, троянд, ромашки, хризантеми тощо.

Розділ 7. Виготовлення виробів з шкіри.

Художньо-декоративна обробка шкіри - невід’ємна складова декоративно-прикладного мистецтва української національної культури.

Техніко-технологічні відомості про шкіру та її види.

Шкіряні елементи і сюжетність композиції у техніці художньої обробки шкіри. Технологія обробки шкіряних деталей. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Добір виробу, матеріалів, розробка малюнків та шаблонів для виконання оздоблення виробу, декоративного панно, поясів, прикрас (сережки, заколки, намисто), сувенірів тощо.

Розділ 8. Виготовлення виробів з бісеру.

Бісерне рукоділля як вид декоративно-прикладного мистецтва. Види народних прикрас з бісеру. Технологія виготовлення виробів з бісеру. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Розробка композицій для виробу. Поєднання різних видів орнаменту. Складання візерунка та виготовлення виробів з бісеру різними техніками. Об’єктом праці можуть бути браслети, комірці, брошки, іграшки тощо.

Розділ 9. Виготовлення виробів технікою «печворк».

Печворк – вид декоративно-прикладного мистецтва.

Інструмент, матеріали, необхідні для виготовлення лоскутної техніки. Композиція, орнамент, візерунок, кольорова гама тканин. Технологічна послідовність виготовлення виробів. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Розробка ескіза виробу: прихватки, фартушка, диванні подушки, килими та килимки, покривала тощо.

Розділ 10. Українська народна вишивка.

Українська народна вишивка – вид народного декоративного мистецтва. Кольоросполучення у народній вишивці, символіка кольору. Поняття про орнамент, стилізацію та композицію.

Технологія вишивання. Поєднання різних технік вишивання в українській народній вишивці. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Виконання ескіза композиції. Вишивання авторського виробу швами на вибір: серветка, рушничок, хусточка, доріжка, комірців тощо.

Розділ 11. В’язання гачком.

В’язання гачком як вид декоративно-прикладного мистецтва. Короткі історичні відомості. Технологія в’язання гачком. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

В’язання виробів за бажанням: серветки, прошви, коміри, манжети, килимки тощо.

Розділ 12. Основи змішаної техніки.

Поєднання кількох технік для виготовлення виробів, плетіння кілець, «ізонитка», вишивання, пришивання бісеру, намистинок, квітів, пап’є-маше, сонячне мереживо, кілтінг тощо.

Тема 12.1. Сонячне мереживо.

З історії розвитку «сонячного мережена». Інструмент, пристрої, матеріали, які використовуються в роботі. Види пряжі, яка використовується для плетіння виробів. Технологія виконання основних елементів. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Виготовлення квітів серветок, килимків, покривал, покриття на крісла і дивани, диванні подушки, настінні панно.

Тема 12.2. Плетіння кілець.

Плетіння кілець – вид декоративно-прикладного мистецтва. Види ниток, які використовуються для плетіння виробів. Прийоми та положення рук під час роботи. Технологія виготовлення виробів. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Виготовлення виробів (за власним бажанням) та їх оформленням.

Тема 12.3. Ізонитка, бізонитка.

Ізонитка як вид декоративно-прикладного мистецтва.

Матеріали, інструмент і пристосування, необхідні для роботи. Прийоми роботи голкою. Кольорова гама. Технологія виконання виробу. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Вибір виробу для виготовлення з урахуванням його призначення та місця в інтер’єрі: оздоблення виробу; настінні панно, мініатюри тощо.

Тема 12.4. Пап’є-маше.

Пап’є-маше – один із видів декоративно-прикладного мистецтва. Матеріали, інструмент і пристосування, необхідні для роботи. Прийоми роботи з бумагою, глиною тощо.

Технологічна послідовність виготовлення виробів технікою пап’є-маше. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, пожежної безпеки та організації робочого місця під час виконання робіт.

Практичні роботи.

Добір матеріалів для роботи з урахуванням наявних матеріалів, призначення, поєднання кольорів виробу та інтер’єру: це вази, маски, кукли, різні сувеніри тощо.

Розділ 13. Вихідне комплексне анкетування. Захист творчих робіт.

Заповнення анкет комплексного діагностування.

Круглий стіл з обміну досвідом. Захист проектів.

Тематика творчих робіт

1. Розробка рекомендацій для „другого життя” предметів хатнього вжитку.

2. Виготовлення виробів з інкрустацією велюром або замшою.

3. Розробка і виготовлення виробів з використанням художньої обробки матеріалів.

4. Виготовлення саморобних слайдів, діафільмів, відеосюжетів з розділів програм.

5. Виконання фантастичного об’єкта, запис алгоритму вигадування фантастичних ідей.

6. Розробка інтер’єру сучасного офісу українського підприємця, захист проекту.

7. Створення нових фантазійних виробів, надання нових призначень цим виробам.

8. Вигадування фантастичного об’єкта з його подальшим поетапним розвитком і обґрунтуванням висунутих ідей, виконання об’єкта.

9. Проекти виробів естетичного призначення, виготовлені у різних техніках з регіональним декором, захист проекту.

10. Розробка авторської практичної роботи – проект майбутнього кабінету.

11. Виготовлення авторської практичної роботи з використанням сучасних технологій.

12. Новітні досягнення в галузі професійного навчання при практичному виконанні оригінальних об’єктів праці.

13. Макетування регіонального комплексу традиційного вбрання з додатками із шкіри і спандекса – захист проекту.

14. Розробка авторської практичної роботи: визначення якогось цікавого фантастичного результату, підібрати фантастичні властивості та дії цієї роботи.

15. Уявлення змін, які можуть бути здійснені за допомогою чарівної палочки.

16. Проектне моделювання казкових персонажів на основі природних аналогів (начерк – ескізне рішення – пошукова модель), захист проекту.

17. Колективна творчість з різних видів декоративно – прикладного мистецтва у складі невеликих груп учнів ( настінні панно, мініатюри, килимки, іграшки, пасхальні та різдвяні серветки), захист проекту.

18. Розв’язання винахідницьких завдань за допомогою стандартних типових перетворень. Виконання схем, малюнків, креслень і виробів.

19. Розробка форм і декору технічних конструкцій за аналогами форм культових біонічних форм (журавель над криницею), захист проекту.

20. Розробка композиції на підвіконниках з метою гармонізації віконних краєвидів, захист проекту.

21. Художнє оформлення інтер’єру у стилі українського національного побуту, захист проекту.

22. Виготовлення виробів в техніці лоскутної пластики.

23. Виготовлення ажурних серветок.

24. Сервірування святкового столу з використанням виготовлених іграшок.

25. Виготовлення традиційної іграшки, свічника, за своїм проектом – захист і реклама проекту.

26. Розв’язування конструкторських задач на заміну конструктивних елементів у технічних об’єктах чи виробах з тканини.

27. Використання народних мотивів у моделюванні одягу.

28. Виготовлення цікавого, фантастичного виробу з тканин, перенесення його на іншу планету, в інший час.

29. Розробка дизайнерських проектів на основі автентичних аналогів (атрибутів і декорацій календарних свят весняного циклу).

30. Розробка форм і декору технічних конструкцій за аналогами форм сузір’їв (Оріон – Плуг, Велика Ведмедиця – Чумацький Віз), захист проекту.

31. Розробка і виготовлення фантазійних або авторських виробів з тканин тощо.

32. Проектування виробу з регіональним декором, захист проекту.

33. Виготовлення макета національного костюма регіонального зразка, захист проекту.

34. Декоративно – ужиткове мистецтво, як джерело для розвитку українського середовища.

Рекомендована література.

1. Довбуш Р. А. Способность к труду. - К. 1988.

2. Максимов Ю. В. У истоков мастерства. - М. Просвет 1993.

3. Пашков А. Г. Педагогика производственного труда. - М. Знание 1987.

4. Сайко А. Т. и др. Научная организация общественно-полезного труда школьников. - К. Знание 1985.

5. Барановський А. М. Книга домашнього умільця. - К. Техніка 1987.

6. Творческое начало. Из опыта работы преподавателя-методиста Н. Ф. Усковой. – Харьков: ОИУУ, 1991.

7. Иванчиков С. С. Справочник домашнего мастера. Донецк 1985.

8. Мирский С. Л. Индивидуальный подход к учащимся вспомогательной школы в трудовом обучении. – М. 1991.

9. 1000 полезных советов. – Харьков, составитель «Сервис», 1991.

10. Володарська Д.М. Азбука домашнього господарювання. – К.: Техніка, 1975.

11. Головніна та ін. Сучасне оздоблення одягу. – К., 1997.

12. Ускова Н.Ф. Посібник з матеріалознавства швейного виробництва. – Харків: ОІУВ, 2000.

13. Хорунжій В.І. Домашня академія учня. – К., 1980.

14. Крижаускене П. Немного веревки, лоскутков и …фантазии. М. Молодая гвардия, 1982.

15. Ускова Н. Ф. Технологія – скарбниця красивого одягу. – Харків: ОІУВ, 2000.

16. Совместная работа мастера и преподавателя, направленная на повышение качества трудового воспитания. Из опыта работы Н. Ф. Усковой. – Киев: РУМК, 1983.

17. Декоративно – прикладне мистецтво з практикумом у навчальних майстернях. Конспект лекцій. – К. РИМК, 1998.

18. Соколовська М., Макраме. – М., 1983.

19. Здоровега Н. Краса народного вбрання. Народна творчість та етнографія. – К., 1980.

20. Джигурда – Литвинец Э. Н. Учитесь рукоделию. – К. Реклама, 1980.

21. Мульги А. Я. Рукоделие в школе. – М., Просвещение, 1971.

22. Кашкарова – Герцог Е. Д. Руководство по рукоделию. – М.-Л., 1939.

23. Хворостов А. С. Декоративно – прикладное искусство в школе. – М. Просвещение, 1981.

24. Ускова Н. Ф. Джерело педагогічної майстерності – Харків: ОІУВ, 1999.

25. Мусієнко В. Д. Прилучення учнів до національної культури в процесі трудового навчання. – К., 1998.

26. Кузьменко В. Н. Організація художньо – конструкторської діяльності учнів на уроках. Журнал №3 – К., 1998.

27. Ерзенкова Н. В.Свой дом украшу я сама. Санкт-Петербург, Лейла, 1996.