Статья по теме "Игровое активное обучение на уроках математики"

ІГРОВЕ АКТИВНЕ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ

МАТЕМАТИКИ

Іванова В. Г.,

вчитель математики та основ інформатики,

м. Димитров, ЗОШ № 1

Кожен вчитель, що прагне дати своїм учням міцні та глибокі знання, прагне виховати мислячу людину, прище- плювати любов до математики, повинен застосовувати на уроках найефективніші методи і прийоми навчання, використовувати передовий педагогічний досвід, шукати і знаходити свої власні шляхи до реалізації поставлених завдань. Один із цих шляхів – зацікавлення учнів. Адже лише тоді, коли учневі цікаво, можна досягти найбільшої ефективності в засвоєнні знань. На мою думку, найбільше сприяють цьому нетрадиційні методи навчання, нетрадиційні уроки, які мають головною метою збудження й утримання інтересу школярів до навчання.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Особливості нестандартних уроків полягають у такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню. Для кожного вчителя основним завданням є підключити учня до активної та самостійної діяльності. Для організації колективної пізнавальної діяльності можна використовувати нестандартні уроки: урок-семінар, урок-диспут, урок-казка, урок-КВН, урок-гра.

Безперечно, нестандартні уроки підвищують зацікавленість учнів до предмета, розвивають творчість, розширюють кругозір, навчають працювати з різними джерелами знань.

Найбільш популярними нестандартними уроками є уроки з елементами гри. Вони створюють сприятливе чуттєво-емоційне тло, яке дає змогу краще вирішувати питання виховання культури поведінки школярів. У грі всі учасники постійно взаємодіють, спілкуються між собою.

Гра настільки природна дітям, що вони ладні гратися й гратися, приймаючи всі умови з вдячністю, зачаровані видовищністю, перебігом дій, можливістю мати успіх у педагогічному процесі; педагог залучає учнів до гри, щоб ті краще засвоювали навчальний матеріал, а діти завжди налаштовані на сприйняття нової теми. Ігрові моменти – один із засобів прищеплення інтересу до предмету.

Ігрові мотиви допомагають учням краще зрозуміти, засвоїти розділи програми. Найзвичайнісіньке розв’язання виразів можна пояснити так, щоб робота не здавалася дітям нудною і стомлюючою.

На уроках математики я часто використовую ігри-тренінги. Основний навчаючий вплив належить дидактичному матеріалу, ігровим діям, які як би автоматично ведуть навчальний процес, спрямовуючи активність дітей в певне русло. Наведу декілька прикладів.

Приклад 1. “Ромашка”. Ця гра використовується при повторенні формул, перевірці засвоєння правил знаходження, наприклад, похідних, первісних. Для проведення гри потрібно виготовити заготовку у вигляді квітки, в центрі якої позначено, що саме треба знайти, а на пелюстках – завдання, причому пелюстки подвійні: на верхніх – завдання, на нижніх – відповіді. Назвавши відповідь, учень знімає верхню пелюстку і звіряє свою відповідь з правильною.

Приклад 2. “Картинний аукціон”. Суть гри полягає в тому, що репродукції картин, оформлені рамками, виставляються на аукціон. Покупець-учень вибирає одну з них і на зворотному боці читає завдання. Якщо він виконає його правильно, то картина вважається проданою. Якщо учень не справляється із завданням, то вона переходить до наступного покупця. Цю гру можна проводити при вивченні і закріпленні будь-якої теми.

Приклад 3. “Математичне доміно”. Дуже ефективно використовувати під час вивчення тем, які потребують знання формул. Наприклад, для тем “Похідна”, “Первісна” виготовляються картки однакових розмірів, розділені навпіл. Одна половина містить функцію, а в другій – відповідна похідна (первісна) якоїсь із функцій.

Приклад 4. “Морський бій”. У цій елементарній грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. У процесі гри діти краще й швидше засвоюють поняття декартових координат, вони переконуються, що положення точки на площині визначається за допомогою двох координат.

Ігри-тренінги дуже різноманітні, наприклад, “Математичне лото”, “Хто швидше”, “Числовий феєрверк”, “Математичний турнір”, “Конкурс геометрів” тощо. На математичному матеріалі можуть бути організовані цікаві ігри, аналогічні відомим телевізійним, а саме: “Брейн-ринг”, “Ключі від форту Буайяр у математичній скарбниці”, “Щасливий випадок” та ін.

Використання ігор-тренінгів на уроці підвищує інтерес до математики, привносить емоційне забарвлення у навчальну роботу, знімає стомлення, розвиває увагу, кмітливість, почуття змагання, взаємодопомогу.

Література

1. Еписеева О. Как сделать урок интересным // Математика. – 2000, № 38. – с. 2-3.

2. Зайкин М. И. Провоцирующие задачи. // Математика в школе. – 1997, № 6. – с. 32-36.