Урок української літератури в 6 класі
Тема: Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички». Настрої та почуття, висвітлені в поезіях.
Мета: Ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії; розвивати навички виразного читання, вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені у них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Урок української літератури в 6 класі »
Урок української літератури в 6 класі
Тема: Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички». Настрої та почуття, висвітлені в поезіях.
Мета: Ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії; розвивати навички виразного читання, вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені у них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.
Епіграф: Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість
і теплота родинних стосунків.
С. Чернілевський
Цілі:
Учні знатимуть: цікаві факти з життя С. Чернілевського; зміст виучуваних поезій.
Учні вмітимуть: розповідати про власні почуття, викликані
прочитанням поезій; виразно і вдумливо читати поетичні твори; знаходити художні засоби, розкривати їхню роль.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет С. Чернілевського, підручник, епіграф, ілюстрації із зображенням неба, вогню, хатини; картки зі словами «мама», «тато», »я», «любов»; сухе листя горіха, черевички, роздавальний матеріал, аудіозапис пісні «Родина» у виконанні Н. Яремчука.
Методи, прийоми і форми роботи: словесний настрій, «Асоціативний кущ», «Незакінчене речення», розповідь учителя, словникова робота, виразне читання поезій та бесіда за прочитаним, «усне малювання» з художнім домислом, робота в парах, «Мікрофон », «інтерв’ю з поетом».
Випереджувальне завдання: «Інтерв’ю з поетом», демонстрація родинних фотографій учнів 6 класу.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
- Доброго дня усім! Діти, у нас сьогодні незвичайний урок, з гостями у класі. Бачу, що ви трішки хвилюєтесь. Я теж хвилююся. А знаєте що? Давайте подаруємо один одному посмішку, адже тепла, щира посмішка піднімає настрій, зігріває серце. Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми розпочнемо урок.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань.
А зараз я пропоную вам прослухати куплет і приспів пісні Н. Яремчука і допомогти мені сформулювати тему нашого уроку.
(Звучить запис пісні «Родина» у виконанні Н.Яремчука) -Діти, як ви думаєте, про що йтиме мова на уроці?
- Немає у світі нічого найдорожчого для людини, ніж її сім’я. Дійсно, ви правильно здогадалися, що мова йтиме саме про сім’ю або … (родину).
А сім’я – це … (відповідь дітей). Сьогодні ми з вами на уроці побудуємо будиночок нашої мрії.
(Прикріплюю на дошці картки зі словами «тато», «мама», «я», «дідусь», «бабуся» у вигляді фундаменту будинку).
ІІ. Цілевизначення і планування.
Поезію сьогодні на урок я запросила.
Це пісня серця осяйна.
Вона дарує нам пташині крила
І звеселяє душу, як весна.
А відома українська поетеса Л. Костенко стверджує:
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі. Отже, мені хочеться, щоб тендітні пальчики поезії ніжно доторкнулися до кожного серця і не залишили нікого байдужим. - Скажіть мені, а чим віршована мова відрізняється від прозової?
1. Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні , діти , ми поринемо з вами в неповторний світ поезії, створений сучасним поетом Станіславом Чернілевським та ознайомимось із цікавими фактами з його життя.
Запис до зошитів числа, теми уроку.
2. Визначення учнями власних цілей.
Метод «Незакінчені речення»
Від цього уроку я очікую…
Я хочу дізнатися… -А тепер я хочу узгодити ваші й свої цілі у вигляді завдань, які нам треба виконати на уроці.
3. Узгодження індивідуальних і загальних цілей( завдання уроку записані на дошці):
1. Ознайомитися з життям і творчістю С. Чернілевського. 2. Виразно і вдумливо читати поетичні твори. 3. Висловлювати власні думки з приводу прочитаного. 4. Визначати тему й головну думку поезій. 5. Знаходити художні засоби; розкривати їхню роль.
4. Узгодження плану уроку.
- Впевнена, сьогодні на уроці ми досягнемо гарного результату.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Ознайомлення з виконанням домашнього завдання.
Двоє учнів вашого класу отримали завдання знайти цікаві факти з життя С.Чернілевського і подати нам їх у незвичній формі.
Діти , уявіть , що до нас на урок завітав сам поет і хоче розповісти про свою життєву долю.
Інтерв’ю з поетом.
Ролі кореспондента і поета виконують учні.
Кореспондент: Станіславе Болеславовичу, розкажіть, будь ласка , про своє дитинство.
Поет: Народився я 6 липня 1950 р. в мальовничому селі Жван на Вінниччині.
Коли мені йшов четвертий рік , батько-комбайнер поїхав у Казахстан на цілину і залишився там назавжди. Мамина розбита доля хвилювала мене постійно. Важко матері було виховувати трьох дітей , і вона віддала мене в школу-інтернат у Муровані Курилівці. Пам‘ятаю, якими важкими для мене були ті дні, коли я сумував за ненькою і сестрами. А потім була середня школа-інтернат у Тульчині.
Там були книжки, друзі, вчителі, але не було поряд найдорожчої людини - матері. З нею я бачився лише по святах та неділях. Ці зустрічі ще більше роз’ятрювали мою душу. З дитячих мук, з туги за мамою народжувались у мене поняття людини і світу, котрі пронеслись через усе дитинство і молодість.
Кореспондент: Нам цікаво буде дізнатися, у яких навчальних закладах Ви навчалися.
Поет: Навчався у Київському університеті на філологічному факультеті, в Київському театральному інституті на факультеті кінорежисури, а також у Вінницькому педагогічному інституті, який закінчив 1973 року.
Кореспондент: Ким Вам доводилось працювати?
Поет: Вчителював у с.Лучинець та в м.Тульчині.Після закінчення Київського театрального інституту працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка. Писав сценарії.
Кореспондент: Розкажіть про своє захоплення поезією.
Поет: Вабила мене і поезія.У 4 класі написав свій перший вірш про Тараса
Шевченка.У 1984 році вийшла перша збірка «Рушник землі», яку відзначено премією імені Василя Симоненка.
Кореспондент: Чим Ви займаєтесь на даний час?
Поет: Займаюсь дублюванням фільмів українською мовою на телеканалі»1+1», викладаю на факультеті телережисури Київського державного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка- Карого.
Кореспондент: Щиро дякуємо Вам за цікаву розповідь і бажаємо успіхів у творчій діяльності. ( Робить узагальнення у вигляді схеми – прикріплює на дошку.)
3.Ознайомлення з епіграфом уроку.
- Епіграфом до нашого уроку я обрала слова (читаю) .
Вони належать С. Чернілевському. Як вам уже відомо з біографії, ще в ранньому віці Станіслав Болеславович зрозумів, що найдорожча людина в його житті – мама. І ота гіркота вічної розлуки з мамою перетворилася в дорослому житті на чудову поезію «Теплота родинного інтиму».
4. Первинне ознайомлення зі змістом поезії.
- Прослухайте вірш. Спробуйте уявити зображену автором картину і розказати, що ви «бачили», «чули», «відчували».
а) виразне читання поезії вчителем;
б) емоційна пауза;
в) озвучення учнівських відповідей.
5. Читання поезії учнями.
- А тепер я хочу, щоб ви мовчки прочитали поезію, але не просто прочитали, а впустили її в свою душу, щоб вона ніби пройшла через вас, і тоді ви зможете відчути настрої і почуття поета. (Діти спочатку читають поезію мовчки , а потім вголос по строфі ).
6. Робота з текстом.
- Який настрій виник у вас, коли ви читали вірш? Словникова робота
- Чи є незрозумілі для вас слова? Якщо є, то хто зможе їх пояснити? (Якщо ніхто, пояснює вчитель).
Інтим, інтимний – особистий, задушевний;
шиби – віконне скло;
досвіток – світанок, ранок;
печія – пекучий біль.
Який зміст вкладає поет в поняття « теплота родинного інтиму»?
Яка пора доби зображена у вірші? Чому ви так вважаєте?
Автор пише: «Знову я малесенька дитина». Як ви вважаєте, чи може доросла людина відчути себе дитиною і коли? - Для батьків навіть дорослі діти завжди залишаються дітьми, за них так само переживають, люблять їх і жаліють.
-Як ви розумієте вислови «не катує серце печія», «як душа світліє перед днем»? А як називаються ці художні засоби?
7. «Усне малювання» з художнім домислом.
Завдання: Продумати і розказати історію ліричного героя ( робота в парах).
- Дійсно, коли приїжджаєш до батьків, то відразу виникає почуття захищеності, всі проблеми десь далеко, і таке відчуття, що ти – найщасливіша людина, бо у тебе є батьки , для яких ти завжди будеш маленьким.
8. Бесіда за змістом поезії.
Ви, напевно, помітили, що у вірші звичні нам слова творять незвичайні образи. Які саме?
( «Мотузочок диму», яким мати «прив’язала хату до небес»)
А чи можна насправді «хату прив’язати до небес»?
Ні, це образний вислів, який вживається в переносному значенні. Як він називається? (Метафора)
Про яку пору року йде мова? Що про це свідчить?
(Дим від вогню у печі – це зима.) Бесіда за змістом картинки із зображенням хатини
- Чи можна назвати зображене на картинці ілюстрацією до вірша? Що їх поєднує?
- А що символізує вогонь у печі? (Вогонь був символом родинного осередку, що зберігав єдність і силу родини.)
Хто є берегинею домашнього вогнища у ваших оселях? (Мама) Яка роль матері у житті ліричного героя? Яке місце мама займає у вашому житті?( Розповідь дітей про маму з демонстрацією фотографій.)
Зачитайте 3-4 рядочки останньої строфи. Який ще образ тут зустрічається? (Небо)
(Прикріплюю на дошку малюнок із зображенням неба)
-З чим пов’язаний образ неба у людей? Що він символізує?
- Отже, небо символізує високу духовність, безкрайні можливості, чисте небо – це символ миру.
А як на вашу думку, якого кольору небо над хатою ліричного героя? Чому?
(Бо він любить маму, цінує родинне тепло …) - Визначте тему поезії «Теплота родинного інтиму». (Розповідь про світлі почуття й настрій ліричного героя, пов’язані з приїздом до рідної домівки.)
- А яка головна думка вірша? (Нічого нема ціннішого для людини, ніж її родина.)
- Діти, піднесіть руку, у кого є бабуся. Хто бажає, похваліться своєю бабусею. (Розповідь дітей про бабусю з демонстрацією фотографій.) Я не спроста спитала вас про бабусю, адже наступна поезія розповість нам про цю дорогу для кожного людину.
9. Виразне читання вірша «Забула внучка в баби черевички»
Бесіда за змістом прочитаного:
1. Які пори року згадуються у вірші? Якими художніми засобами автор їх відтворює? (Літо й осінь. Метафорою.)
2. На якому автомобілі внучка поїхала з бабусиного села? Як ви думаєте, чому саме на цьому авто?
3. Що занесла до хати бабуся? 4.Усно змалюйте картину, яку ви уявили, коли слухали й читали поезію.
5. Які почуття викликав у вас вірш?
6. Якою художньою деталлю автор підкреслює самотність бабусі? («Малесенькі дитячі черевички у спорожнілу хату занесла.»)
7. Яким настроєм і почуттями пройнята поезія?
8. Як ви думаєте, що може символізувати оце сухе, опале горіхове листя? (Сум за дитинством, молодістю, дітьми й онуками; прожиті роки; час, який уже не повернути.) ‑ Як ви розумієте зміст рядків: «І осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном» (на дошці прикріплене сухе листя каштана) ? Як називається цей художній засіб? А які ще образні засоби ви помітили?
9. Знайдіть у вірші слова зі зменшено-пестливими суфіксами й випишіть їх у робочий зошит. З якою метою автор використовує їх? Чи вживає хтось із ваших знайомих, друзів чи родичів слова з такими суфіксами і в яких ситуаціях?
10. Давайте визначимо тему поезії. А яка ідея цього вірша?
- Діти, а для того, щоб оте живе родинне тепло постійно наповнювало нас, оберігало, підтримувало, подумайте, які сімейні цінності ми повинні в собі формувати з дитинства? У кожного з вас на парті є білий квадратик паперу. Це цеглинка до нашого будиночка. Напишіть на ньому ту цінність, яку вважаєте головною в сім’ї (Довіра, підтримка, повага, злагода, взаєморозуміння). Прикріпіть цеглинки до фундаменту, щоб вийшов будиночок. Погляньте, у нас є фундамент, стіни . Чого не вистачає ще? Правильно, даху. А яку цінність доречно було б написати на ньому? Любов. (Кріплю дах із написом любов)
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1.Саморефлексія почуттів («Мікрофон» ): «Тепер я розумію, що теплота родинного інтиму – це…».
- Що на цьому уроці було для вас найважливішим?
-Чи задоволені ви результатом своєї роботи? -Чи всі завдання, поставлені на початку уроку, ми виконали?
2. Оцінювання діяльності учнів на уроці.
V. Домашнє завдання.
Обов’язкове: 1.Навчитися виразно читати й аналізувати вірші, прочитати їх своїм рідним.
Обов’язкове н а в и б і р: 1. Написати есе «Бережіть тепло родинного інтиму». 2. «Дякую вам, бабусю, за науку».
З а б а ж а н н я м . 1. Намалювати ілюстрації до віршів.
2. Вивчити 1 вірш напам’ять.
- Я дуже хочу, щоб цей урок запам’ятався вам надовго, і кожного разу, повертаючись додому, щоб ви цілували своїх рідних і не соромились говорити їм про свою любов. Адже прекрасно, коли в сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння і повага, любов і теплота родинного інтиму.
