Використання проектної технології з метою розвитку творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва, трудового навчання та технології .
Мої учні будуть пізнавати нове не від мене; вони будуть відкривати це – нове самостійно. Моє основне завдання – допомогти їм відкритися.
М.Пестолоцці
На сьогодні доцільною є розробка таких педагогічних технологій, які б дали змогу формувати питання економічного, політичного та соціального розвитку держави. Поряд з іншими технологіями (проблемного навчання, індивідуального та групового навчання, розвиваючого і само розвиваючого навчання) метод проектів виступає як системо утворюючий компонент педагогічних технологій та орієнтує не на інтеграцію фактичних знань, а на застосовування актуалізованих знань і придбання нових для активного включення в проектну діяльність.
Метод проектів – це система навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, що поступово ускладнюються.
Метод проектів з’явився в другій половині XIX ст. у сільськогосподарських школах США. В основу методу проектів було покладено педагогічні ідеї американського педагога і психолога, Джона Дьюї. На його думку, уся діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток мислення, в основі якого лежить особистий досвід. Він розробив теорію виховання, спрямовану на формування особистості, пристосування до життя і практичної діяльності в умовах системи „вільного підприємства.” Велику прихильність до методу проектів виявляла Н.Крупська. Вона дотримувалася тієї думки, що саме цей метод найбільше відповідає вченню Карла Маркса про політехнічну освіту. Розвиток методу проектів у вітчизняних школах пов’язаний з іменами відомих педагогів: В.Шульгіна, М.Крупеніна, В.Ігнатьєва, С.Шацького, Т.О.Антонюка, В.Д.Симоненка, Ж.Т.Тощенка та інших.
В основу застосування сучасного проектного навчання покладено провідні ідеї особистісно-орієнтованого навчання та свободи творчості школярів, за якими навчально-виховний процес повинен будуватися, виходячи з потреб, інтересів і здібностей дітей. Свобода творчості школярів має глибоке педагогічне значення. Вона збільшує розумовий кругозір школяра, продуктивність його фантазії, викликає позитивні емоції, збуджує його активність, волю до дії, допомагає з більшою наполегливістю долати перешкоди, накопичувати без примусу трудові навички, набуття яких може бути досить складним. Важливо лише привчити учнів до того, щоб зусиллям індивідуальної чи колективної волі задуманий вільно і творчо проект було здійснено, задум виконано до його логічного завершення.
У своїй педагогічній практиці я використовую різні методи, але надаю перевагу проектній технології.
По-перше, в освітньому просторі проектної технології вирішується проблема організації самостійної та пізнавальної діяльності учнів;
По-друге, учні збагачують свій досвід різноманітною інформацією, вчаться її опрацьовувати;
По-третє, формуються навчально-дослідницькі уміння учнів, розвивається їх творчий потенціал.
Шлях від ідеї до її втілення в реальність на уроках образотворчого мистецтва, трудового навчання та технологій скорочується.
На своїх уроках я використовую метод технологій проектів за такими розділами тематичного планування: „Асоціативно-образна мова у живопису та графіці”. «Асоціативно – образна форма у скульптурі та декоративно – ужитковому мистецтві», „ Людина і природа та світ речей”, «Взаємозв’язок форми й змісту в образотворчому мистецтві», «Простір і об’ємно просторова форма у архітектурі та монументальному мистецтві, « Технологія приготування кулінарних страв», «Проектування та виготовлення виробів із текстильних матеріалів», а саме «Технологія виготовлення вишитих виробів», «Технологія в,язаних виробів» та інші.
Наприклад, якщо я готую творчий проект, проводжу аналіз досліджених учнями потреб у виготовленні різних виробів і способів їх задоволення. Допомагаю їм визначити об’єкт проектування. Беру участь в обговоренні плану виконання проекту. Показую, як підготувати робоче місце для різноманітних видів творчої діяльності учнів, пояснюю, які основні засоби можна використати. Рекомендуючи теми до творчих проектів, враховую можливості реалізації міжпредметних зв’язків. Створюючи проект, чітко визначаю й довожу до кожного учня мету проекту, критерій оцінювання, джерела знань, складові частини проектної папки, дату виставлення контрольних оцінок за технологічну операцію та дату презентації. Якщо проект колективний, то, по-перше, не насаджуючи своєї думки, розділяю клас на групи. Групи формую за місцем проживання, за уподобаннями або за звичками. Під час виконання проектів обов’язково враховую індивідуальні можливості учнів.
Для досягнення необхідного результату на конкретному уроці використовую різноманітні прийоми розвитку пізнавальних мотивацій, а саме:
створення проблемної ситуації;
створення ситуації успіху.
Відповідним чином сформована мотивація навчальної діяльності у моїй педагогічній практиці сприяє успішності вирішенню завдань, національного виховання молоді, у тому числі і соціалізації особистості.
Чимала роль у досягненні результатів відведена також у моїй практиці й рефлексії, яка дає можливість більш чітко та виразно закріпити у свідомості учнів прогнозований результат, де ключовим моментом буває обговорення не кількості сторінок тексту, який запам’ятали, а того, що саме вони усвідомили на даному уроці і як вони це розуміють. Рефлексуючи на уроці, учні поступово навчаються прогнозувати та планувати не лише в практичній діяльності, але й переносити та реалізовувати ці уміння в повсякденному житті.
У процесі проектування на своїх уроках вирішую такі завдання:
- формування в учнів основ дослідницької діяльності: а) вивчення алгоритму дослідження; б) уміння проводити операції дослідження, опрацьовувати свою точку зору; в) засвоєння нових засобів діяльності.
- розвиток творчих і художньо конструкторських здібностей, пізнавальних інтересів;
- створення умов для самостійного набуття знань;
- виховання особистої відповідальності, комунікативних компетентностей, естетичних смаків, бережливого ставлення до національних традицій та культури.
Для вирішення цих завдань я використовую такі форми роботи:
- колективну, індивідуальну, групову діяльність учнів,
- прийоми та види: „Мозковий штурм”, „Сніговий клубок”, „Сніжинка”, міні-тренінги, рольові і ділові ігри: „Мікрофон”, „Блеф-клуб”, дискусійні завдання, використовую ресурси інформаційно-комп’ютерних технологій.
Проводжу традиційні, комбіновані та нетрадиційні уроки, наприклад: «Урок-гра», „У художній майстерні”, уроки-мандрівки, уроки-екскурсії, уроки-казки, « урок «Вернісаж», «У швейній майстерні», «Дизайн комплексного виробу» та інші.
Вважаю, що у кожній людині від природи закладені величезні можливості.
Якщо діти захоплені улюбленою справою, вони виявляють наполегливість, силу волі в опанування знань і вмінь, що випереджають програмові вимоги. Учням подобаються ті види навчальної діяльності, що дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу й самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості й творчого підходу до розв’язання проблеми.
Праця – це обов’язкова умова й складова частина навчання, виховання та розвитку дитини.
На уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання у просторі проектної технології діти опановують багато корисних і захопливих умінь і навичок, що можуть стати у пригоді в дорослому житті. Наприклад: робота з папером (аплікація, паперопластика, орігамі) виготовлення виробів із природних матеріалів; конструювання; робота з пластичними матеріалами, малювання та вишивання у різних техніках.
Важливе значення для формування творчих здібностей має також систематичність і послідовність роботи. Слід пам’ятати , що кожна дитина має певні здібності, тому головне завдання вчителя – вчасно їх помітити, заохопити й надати можливість їм розвиватися. Я вважаю, що вчитель який сам творчо працює, може виховати творчих учнів.
Виготовляючи речі власноруч, учні не тільки розвивають увагу, мислення, пам'ять, дрібну моторику рук, але привчаються до охайності, витримки, терпіння, формують естетичні смаки, стиль; учаться цінувати прекрасне, зокрема – працю інших людей. Я будую свої уроки на принципах:
не стереотипності, структурної різноманітності;
залучення учнів до співпереживання, створення емоційного настрою відповідно до теми уроку ( використання ігрових, казкових моментів);
наявності трьох основних структурних компонентів уроку (відповідно до законів будь якої творчості) – сприймання, формування творчого задуму, посиленої творчої реалізації.
Тому вважаю, що уроки з проектної технології – ідеальна педагогічна система, в якій створюється ситуація успіху, формується впевненість у власні сили, свої можливості. Тому я не подаю все в готовому вигляді, а пропоную дітям подолати певні перешкоди, труднощі на своєму шляху. Так, формуванню та розвитку творчих здібностей обдарованих дітей сприяє їх залучення до виконання диференційованої роботи, самостійна підготовка повідомлень, рефератів, електронних презентацій, вивчення матеріалу наперед, відвідування гуртка «Малюнок та живопис»,»Бісерне рукоділля», факультатив «Народні промисли України». Ураховуючи специфіку середнього шкільного віку, я застосовую систему пошукових методів, яка передбачає використання школярами дивовижних художніх образів, та виробів.
Для розвитку мислення школярів я використовую на уроках проблемні завдання, суперечності, що виникають під час розв’язання проблеми, викликають дискусію, спонукаючи до роздумів, пошукової діяльності та формування висновків.
Опанувати нові знання допомагають методи й завдання, що спрямовані на стимулювання навчальної діяльності учнів. Такі методи я використовую
гра (художня, пізнавальна), що створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує до навчання;
метод створення ситуацій інтересу до опанування знань, тобто використання цікавих пригод, легенд, гумористичних уривків, випадковостей, життєвих несподіванок;
метод опори на життєвий досвід; тобто використовую повсякденні спостереження дітей (факти, явища, події).
Використання на уроках різноманітних цікавих вправ, ребусів, кросвордів, чайнвордів та інше, спонукають учнів до активного мислення, сприяють розвитку пам’яті, уваги, кмітливості; формують бажання складати власні головоломки, загадки.
У практичних роботах я віддаю перевагу творчим завданням: «Домалюй», «На що схоже?», «»Хто загубив?», «Навпаки», «Точку зору», «Спостережливе око», «Відгадай», «Чарівник» «Знайди схожий предмет», що дають змогу розкриття кожній дитині.
Тому ідеальною моделлю розвитку творчих здібностей учнів вважаю саме проектну технологію, її використання в гармонійному поєднанні з традиційною педагогікою.
Крім цього я організовую для учнів різноманітні конкурси, змагання, хвилинки-цікавинки даю творчі завдання – групові, парні, колективні, складаю з ними казки, оповідання, розвиваючи їхню творчу уяву. Такі вправи активізують творче мислення школярів, позитивно впливають на розвиток особистості.
Така система роботи дає певні результати. Мої учні протягом кількох років приймають участь у районних та обласних заходах: конкурсах, виставках творчих робіт: «Творча юнь Донбасу», «Мова калинова», «Таємниці народних ремесел», «Українська писанка», «Білосніжні орігамі, «Декоративно-ужиткове мистецтво».
Такі учні як: Казакова Марія, Зубова Олена, Тютюн Олена, Єгорова Ганна, Проценко Олег, Горбинко Вікторія, Кочубей Дар’я, Міснянкіна Єлизавета, Додуляк Олександра, Симоненко Ярослава, займали I та II місця у районі, а декілька робіт вийшли на обласний тур. Симоненко Ярослава отримала III місце у обласному конкурсі «Таємниці народних ремесел»(аплікація), Волощук Вікторія та Чебурахіна Катерина посіли перше місце у районному турі з виходом на обласний тур в номінації плетіння гачком, усі учасниці.
Я впевнена, що переваги щодо використання методу проектів на своїх уроках вагомі – це більш зацікавленість дітей до предмету, знання які вони здобули самостійно дають змогу взаємозв’язку з реальним життям, розвивають кооперативне ставлення до роботи, самоконтроль, взаємоконтроль, краще закріпляють знання, організованість та дисциплінованість на уроці.
Ще слід відзначити, що найбільш швидко проектну діяльність опановують учні, які проявляють більше ініціативи, швидко орієнтуються при зміні умов завдання відповідно до проведення пошуку. Як показує досвід роботи з учнями, це не завжди «відмінники», навіть у більшості випадків школярі, що не реалізували свій потенціал до навчання з інших предметів.
«Все що я пізнаю, я знаю для чого це мені потрібно, і де, і як я зможу ті знання використати».
Людина, яка працює творчо, здатна перетворити будь-яку працю на мистецтво, створити красу для себе та оточуючих.
