Існуючі політико-економічні умови цього часу й пов’язані з ними суперечності зіграли велике значення в демографічному русі за цей відрізок часу. Основним вихідним пунктом для характеристики демографічних процесів у Криму за період 1885 – 1904 рр. є перепис 1897 р., а також відокремлені дані різноманітних авторів-демографів. Цей період характеризується подальшим поступовим зростанням загальної чисельності населення Криму. Так, якщо прийняти населення 1885 року, яке б дорівнювало 386,9 тис. осіб за 100%, то у 1904 році воно дорівнювало б 640 тис. осіб або 165,4%. Зростання сільського населення, у зв’язку з великою еміграцією з інших губерній Росії для заснування отриманих у порядку колонізації земель, ішло більш швидким темпом, ніж зростання сільського населення. Це може бути виражено такими числами таблиці 1.1.
Роки
Кількість міського населення у тис.
% до 1885 р.
Кількість сільського населення у тис.
% 1885 р.
1885 р.
168,4
100%
218,5
100%
1905 р
275,2
164%
364,8
167%
Татарське населення Криму відносно народжуваності значно відставало від решти населення Криму з 1892 по 1902 рр. до 10%; відносно смертності протягом всього 20-річного періоду показники були більш вищі – до 33,9%, ніж все населення – до 9,5%, природний приріст був значно менший приросту всього населення – до 10 10,2 %[161].