Визитка учителя

Склярова
Ірина
Володимирівна

вчитель математики Рибинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Волноваської районної ради Донецької області

Освіта: вища – Донецький державний університет (1998), за фахом – «Математика»

Педагогічний стаж:19 років

Кваліфікаційна категорія: перша

Педагогічне звання: не має

Професійне кредо: К – креативность, красота, культура;

Р – разум, рациональность, радость;

Е – единство, единомышленники;

Д – достоинство, диалог, дети;

О – оптимизм, обучение,органичность.

Какое счастье быть полезной людям,

учить его величество народ!

Досягнення: член обласної творчої групи вчителів математики; 2009 – сертифікат інструктора ЗНО, виданий ДРЦОЯО; керівник шкільного методичного об'єднання вчителів природничо-математичного циклу; шкільний координатор математичних конкурсів «Золотой ключик», «Кенгуру», «Мультитест», «Альбус», дипломи за проведення позапрограмних конкурсів Мультитест-2012 та Альбус – 2013, організованих ІРШО; 2012 р. – ІІІ місце в районному турі Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року», поширює свій досвід через публікації у своєму блозі на сайті Рибинської ЗОШ.

Слово про вчителя

Ой як не просто викладати математику в сучасному швидкомінливому світі! Складно, але цікаво! Тим більше для Ірини Володимирівни, для якої школа – не просто місце роботи, а сенс її життя.
       У житті Склярова Ірина Володимирівна не раз переконувалася, що казка може стати реальністью. З дитинства вона мріяла стати лікарем. Але як тільки пішла в перший клас її зачарувала професія вчителя. Приваблював образ учителя біля дошки. Слово «Вчитель» здавалося якимось незвичайним, яскравим і світлим. Любов до математики, точної і серйозної науки, зародилася з 5 класу, завдяки обізнаному, мудрому, інтелігентному вчителю математики – Хаджиновій В.Є. Саме тоді і вирішила – стане вчителем математики. І нітрохи не шкодує. Мрія здійснилася. Через деякий час повернулася в рідну сільську Рибинську ЗОШ вже в якості педагога. І хіба не диво знайти своє покликання? Хіба не щастя займатися улюбленою професією? Найдивовижніше, що триває це щастя вже 15 років.
           Вже кілька років працює над проблемою – розвиток творчих здібностей учнів під девізом «До знань – через захопленість». Основний підхід до викладання, якого дотримується вчитель – показати своїм учням, що математика – дивовижна наука, а шлях від незнання до знання може бути захоплюючим процесом. Уроки, тижні математики, позакласні заходи, математичні конкурси, індивідуальна робота з обдарованими дітьми та коррекційна робота з учнями сприяють цьому. Вчитель поділяє думку видатного українського педагога О.Захаренко: «Діти завжди в пошуках ідеалу. Щоб стати для них зразком, треба жити й бути з ними значно більше часу, ніж вимагають службові обов’язки. Уроки – це лише частка педагогічної праці. Щоб стати справжнім знавцем дитячих сердець, справжнім вихователем, справжнім авторитетом, якнайбільше бувайте з учнями, робіть їхнє позанавчальне життя цікавим і змістовним. Тоді прийде очікуваний успіх і ви дістанете справжню насолоду від педагогічної праці».
       Для Ірини Володимирівни важливо, щоб на її уроки діти приходили з радістю, з бажанням ставити запитання, пізнавати нове. Адже питання – початок складної науки пізнання, а спілкування дає розуміння і злагоду. Досягнення розуміння і згоди – запорука успішності і впевненості в собі кожної дитини, а це головне в педагогіці. І підтвердження тому – успіхи її учнів, перемоги на районних олімпіадах з математики, дипломи та сертифікати різних математичних конкурсів, медалі, сертифікати ЗНО. Але куди важливіше грамот і дипломів подяка випускників школи.
       Вчитель математики, шкільний координатор різних математичних конкурсів, класний керівник, переможець районного етапу конкурсу «Класний керівник 2012 року», керівник шкільного методичного об'єднання вчителів природничо-математичного циклу ... І все це про одну людину, вчителя. Скажете багато? Можливо. Але Ірина Володимирівна впевнена, що тільки так необхідно жити і працювати сучасному вчителю. Математика – досконала наука, що вимагає досконалості від педагога. І Ірина Володимирівна постійно прагне до неї.
          Коли у Ірини Володимирівни запитують, що вона вважає своїм головним досягненням, то вона незмінно відповідає: «Я – Вчитель! І це найголовніше звання, яким я пишаюся!»

Є школа. Улюблена професія, учні, для яких вона мама, правда, тільки класна. Справжнє людське щастя в горінні, в досягненні мети, в невтомному просуванні вперед.
      Переступивши поріг школи як вчитель, вона сформулювала для себе принципи роботи, яким незмінно слідує: любов, розуміння, повага, терпіння. Прості і складні одночасно, вони дають можливість розуміти дітей і бути ними зрозумілой. Саме ці підходи роблять роботу Ірини Володимирівни успішною, а її учням дозволяють стати сильніше і розумніше, підніматися все вище по сходах труднощів і успіхів, долучатися до загальнолюдських цінностей: добра, істини, краси, любові...