Мультимeдийный проeкт "Жизнь и творчeство Ивана Котлярeвского"

Іван Котляревський Життя і творчість

Орел могучий на вершку сніжному

Сидів і оком вдовж і вшир гонив,

Втім, схопився і по снігу мілкому

Крилом ударив і в лазур поплив.

Та груду снігу він крилом відбив,

І вниз вона по склоні кам'яному

Котитись стала - час малий проплив,

І вниз ревла лавина дужче грому.

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз.

Та був у нім завдаток сил багатий,

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

Іван Франко

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769 року в родині канцеляриста Полтавського городового магістрату

І. Котляревський – дворянин. Батько мав славний родовід, який походив із волелюбного українського духівництва, а мати – з козацького роду Жуковських .

На мальовничих пагорбах над красунею Ворсклою промайнуло дитинство майбутнього поета. Стародавні обряди, звичаї, стихія народної мови, пісні, легендарні перекази про татарську навалу й Полтавську баталію – ось що найперше вплинуло на формування естетичних смаків і вражень малого Котляревського.

Ґрунтовна початкова освіта, Полтавська духовна семінарія, державна служба канцеляриста… Однак для талановитої людини цього замало. І тоді людина шукає себе. З осені 1793 до весни 1796 рр. Іван Котляревський учителює в поміщицьких маєтках Золотоніського повіту. Це була перша втеча від світу, який йому набрид.

Чим збагатив І. П. Котляревського цей період?

“ Записував пісні й слова, вивчав мову, звичаї, обряди, повір'я, перекази українців, ніби готуючи себе до наступної праці ” (С. Стеблін - Камінський). Пісня, танці, звичаї, героїчна історія, народний гумор поглибили його знання, отримані в духовній семінарії. З'явилося нове розуміння світу Батьківщини.

Що важливого було зроблено?

Не лише усвідомив для себе значущість власного народу, а й виявив прагнення розповісти про це іншим. Це час написання 1 – 3 частин “ Енеїди ” .

“ За милу все терять готові: клейноди, животи, обнови, одна дорожче милой – честь… “ (“ Енеїда “) .

У панському маєтку, де служив Котляревський, жила далека родичка господарів Марія Семенівна, мила й розумна дівчина. Їй присвячував Іван Петрович свої перші поетичні спроби. Доля не сприяла закоханим: поміщик відмовився видати свою вихованку за простого

домашнього вчителя.

“ Я тікав у світ честі й відваги, а потрапив у болото солдафонства, моральної нікчемності, де карти й горілка є головним змістом буття. Вісім років я був ад'ютантом генерала, та тільки – но почалася війна проти турків, радо подався на фронт. Це була друга втеча: від нудьги, презирства – у суворість і небезпеку “

( І. Котляревський).

У роки військової служби І. П. Котляревський відзначився у битві під Бендерами, при облозі Ізмаїла, а також під час переговорів з

войовничими племенами Буджацької орди ногайців. “ В том же 1806 году употреблен был я к склонению буджацких татар быть приверженными России, в чем и успел…, за что всемилостивейше пожалован орденом Св. Анны 4 – го класса “

Вийшовши у відставку, штабс – капітан Котляревський вирушив до Петербурга шукати посади на цивільній службі. Але без протекції та зв'язків знайти її було важко. До того ж, очевидно, мала значення і відставка, справжніх причин якої ми не знаємо.

Займався письменник також виданням “ Енеїди ” , що саме тоді ( 1809 р. ) друкувалася в Петербурзі.

Навесн і 1810 р. Котляревський залишає Санкт – Петербург і повертається до Полтави, де жила його мати. На батьківщину він повернувся відомим поетом: перше видання ” Енеїди ” у трьох частинах вийшло в Петербурзі 1798 р., друге – 1808 р., третє, авторське, у чотирьох частинах і з присвятою полтавському меценату Кочубею С. М. – 1809 р.

У серпні 1812 р. за дорученням Я. І. Лобанова – Ростовського

І. П. Котляревський сформував 5 – й козачий кінний полк у м. Горошин Хорольського повіту. Крім формування ополченського полку, його участь полягала у виконанні військових доручень: весною 1813 р. возив папери в ставку російської армії в Дрезден.

За заслуги нагороджений бронзовою медаллю Вітчизняної війни 1812 р.

На початку 1818 р. генерал – губернатор М. Г. Рєпнін –Волконський запросив до Полтави театральну трупу І. Ф. Штейна, у складі якої був молодий актор – кріпак Михайло Щепкін.Головним директором театру було призначено Котляревського. Він брав активну участь у викупі Щепкіна з кріпацтва. У цей же час пише п'єси “ Наталка Полтавка ” та ” Москаль – чарівник ” .

І. П. Котляревський помер

10 листопада 1838 року. Поховали поета там, де він і заповідав, - у південному кутку міського кладовища під розлогою тополею. Першим із українських митців на смерть поета відгукнувся

Т. Г.Шевченко елегією

“ На вічну пам’ять

Котляревському ”

( 1838 р.)

Будеш,батьку,панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

Пам’ятник І. Котляревському в Полтаві

• Будеш, батьку, панувати,
• поки живуть люди,
• поки сонце з неба сяє,
• тебе не забудуть .
• Т. Шевченко

Творча спадщина

• Поема “ Енеїда ” .
• П'єса “ Наталка Полтавка ” .
• Водевіль “ Москаль – чарівник ” .
• Ода “ Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку Олексію Борисовичу Куракіну ” .
• “ Ода Сафо ” .

Л ітературна вікторина “ Я - дослідник ” :

1.Скільки років І. Котляревський перебував на військовій службі?

2. За що отримав звання штабс – капітана?

3. Чого найбільше не терпів?

4. Як у реальному житті проявилися дипломатичні здібності?

5. Як після військової служби реалізував свої організаторські таланти?

6. Ідеї яких французьких просвітників мали вплив на становлення поглядів І. Котляревського?

7. Як прогресивні декабристські погляди вплинули на долю І. Котляревського?

8. Які іноземні мови знав письменник?

9. На якому музичному інструменті любив грати?

10. Твори якого митця І. Котляревський читав в оригіналі?

11. У якому місті вперше було надруковано “ Енеїду ” ?

12. Скільки років писав поему?

Підсумок