Торгівля людьми - сучасний прояв рабства

Альманах

Мета: ознайомити учнів з різними формами сучасного рабства; застерегти від небезпечних ілюзій розбагатіти на закордонних заробітках; попередити про особливу небезпеку , що чатує на дівчат та жінок, які виїжджають за кордон на роботу чи за шлюбним оголошенням; підвищити рівень правових знань учнів.

Наочність:

1. вислів „Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю” (Конституція України);

2. виставка публікацій преси, присвячених проблемам сучасного рабства і торгівлі людьми;

3. плакат до проблеми „білого рабства”;

4. відеофільми.

Звучить пісня „Журавлі”

Слова: Степана Галябарда Музика: Арнольда Святогорова

Пливе човен вранці повен та й від рідної землі,

Хвилі моря, сльози горя, як тужливі журавлі,

Що над нами пролітають до чужинських берегів,

Чи повернуться не знаю і про це гіркий їх спів.

Приспів:

Журавлі, журавлі, журавлі,

Скиньте з неба мені хоч пір’їну,

Журавлі, журавлі, журавлі,

Поверніть мене на Україну.

Пісня лине журавлина і надією живе,

Що їх рідна Україна знов до себе позве,

А в неволі моя доля певно крилонька складе

І додому вже ніколи в небі стежку не знайде.

Приспів.

Ведуча: Кожній людині з дитинства прищеплюють любов до Батьківщини, до свого рідного краю, де народився, милого серцю куточка, куди хочеться повертатися знову і знову.

Чому ж українці покидають Україну і виїжджають за її межі?

Що примушує заробітчан їхати на заробітки за кордон, жертвуючи здоров’ям, гармонією сімейних стосунків, покидаючи Батьківщину, яка на шляху розвитку потребує невтомних робочих рук.

Вірш Олександра Олеся

Умають болі єдині сни,

У сні лише біль стихає, —

Ні зір, ні сонця, ні весни

Без краю рідного немає.

Тут не співає ліс пісні,

Казок тут струмінь не шепоче,

Тут не сміються дні ясні,

Тут не чарують сині очі

Ведуча: Група учнів отримала випереджальне завдання: зібрати перлини народної мудрості — приказки, прислів’я — з теми: „Батьківщина, людина, неволя”.

Учні-бібліографи: - Кожному мила своя сторона

Де рідний край, там і рай

На чужій стороні Батьківщина миліше вдвоє

За морем тепліше, а вдома світліше

Рідна земля і в жмені мила

Людина без Батьківщини, як соловей без пісні

Ведуча: Прагнучи одержати роботу за кордоном, багато громадян не підозрюють про те, що легальне працевлаштування в багатьох країнах Європи практично неможливе.

Через незнання законів, через свою самовпевненість люди стають жертвами торгівлі людьми.

Сьогодні ми пропонуємо пройтись сторінками нашого альманаху.

Перша сторінка нашого альманаху „Рабська праця — рабський побут”.

Учні-бібліографи: - За чужою роботою і світу не бачу

• Найнявся, як продався

• Наймит не по своїй волі служить

• Обіцяв хазяїн дати, тільки велів заждати

Ведуча: До вашої уваги запис із „щоденника мрій”.

Запис із „щоденника мрій”.

„…Кожному подобається мріяти. Мрія подібна до надії на краще. Вона допомагає нам переборювати труднощі повсякденного життя. Мрія залежить від людей, від їхньої освіти, національності, характеру та інших речей. Люди мріють про те, щоб у них було багато грошей, щаслива, здорова родина, велика, гарна квартира, дорогий автомобіль. Інші уявляють себе бізнесменом, мільйонером або навіть президентом країни.

Я хотіла розповісти вам про мрію мого життя за кордоном.

Зараз навчаюсь на швачку-кравця, ходжу на курси моделювання. Мені це подобається. Планую поїхати за межі України, працевлаштуватися на швейну фабрику або до приватного підприємця, заробити багато грошей. Повернутися на Батьківщину багатою і щасливою, допомогти своїм рідним. Через деякий час через Інтернет познайомитися з іноземцем і виїхати за кордон на постійне проживання.

Мені хочеться жити в маленькому містечку Австралії з досить високим рівнем життя. Мій будинок знаходився б на березі моря з кришталево-чистою водою та невеликими скелями. Працювала б я дизайнером швейних виробів, стала б згодом відомою на увесь світ, виховувала б дітей та всією сім’єю подорожували великими країнами світу, вивчаючи традиції та культуру різних народів..

Але робота на цьому не закінчується, адже не можна покинути улюблену справу. А коли ти займаєшся тим, що тобі подобається, тебе підтримують рідні, то ти щасливий. Я сподіваюсь на підтримку своїх рідних і знайомих і буду прикладати всіх зусиль, щоб моя мрія здійснилась…” З мрій Віки.

Експерт: А як же насправді заробляються гроші на чужині? Чи справді вони приносять щастя і наближають до здійснення мрій?

Промисловість

Дешева робоча сила найчастіше необхідна на фабриках, які займаються нелегальним виробництвом якої-небудь продукції. У таких випадках хазяїн фабрики не піклується про те, що на нього працюють нелегали. Як правило, подібні підприємства, знаходяться у віддалених  місцях. Повна ізольованість, нелегальний статус, відсутність документів не дають можливості вибратися з території підприємства. Відомі випадки, коли людей вербували на роботу на фабрику, яка спеціалізується з переробки прострочених овочевих консервів і томатної пасти. На фабрику привозили зіпсований товар, робітники промивали овочі, закладали в нові банки і змінювали наклейки. Єдиною їжею протягом дня були ці ж гнилі, не придатні до споживання овочі.

Домашнє господарство

Домашнє господарство є однією з найбільш привабливих робіт для українських жінок, оскільки є звичною справою для більшості з них. За неї пропонують 300-500 доларів на місяць, що складає значно більшу суму ніж можна заробити в Україні. Інформація про таку роботу, як правило, передається ”з вуст у вуста”: жінки, які працюють домробітницями в інших країнах, повертаючись на батьківщину, розповідають знайомим про можливість подібного заробітку. Часто саме вони виступають вербувальницями. У таких випадках замість обіцяної роботи жінок примушують до заняття проституцією. Навіть якщо жінки виконують роботу з ведення домашнього господарства, найчастіше вони страждають від сексуальних домагань чи насильства з боку господарів.

Спогади. До вашої уваги спогади дівчини, яка поїхала за „рожевою мрією”, а що сталося насправді.

Лист, спогади

„Я народилася в селі під Києвом у родині вчителів. Після закінчення школи не склала вступні іспити в університет. Працювала в радгоспі, але зарплатня була невелика. Знайома мами кілька разів їздила в Італію на заробітки. Вона запропонувала мені поїхати разом з нею і працевлаштуватися гувернанткою.

Мої господарі виявилися літньою парою, що проживає у двоповерховому будинку. Працювати мені доводилося з п’ятої ранку до ночі без вихідних. Щоранку починалося з того, що я мила туалети і ванни. Для досягнення відбілюю чого ефекту доводилося користуватися миючими речовинами з високим умістом хлору. Рукавички мені не купували, тому що вважали це зайвим. Потім я прибирала всі кімнати, готувала сніданок, мила посуд і прала. Господиня наказала мені покрити лаком паркет у всіх кімнатах. Після цього в мене з’явилися яскраво-червоні висипання на шкірі, я почала втрачати вагу, з’явилося запаморочення. Мені здалося, що це мине, але всякий раз, коли я використовувала миючі засоби, у мене починався кашель.

Я попросила господиню видати мені розрахунок. Вона відповіла, що через мій передчасний від’їзд із заробітку віднімуть частину грошей. Повернувшись в Україну, я кілька місяців пролежала в лікарні та витратила майже половину зароблених грошей на лікування. Я не можу користуватися миючими засобами у зв’язку з моїм станом здоров’я до теперішнього часу”.

Сфера обслуговування

Нерідко українським жінкам пропонують роботу продавцями, покоївками в готелях чи, що найбільш популярно, – офіціантками. На роботу продавцями, як правило, вербують у Туреччину. Набір мотивують великою кількістю російськомовних туристів, для обслуговування яких необхідні дівчата зі знанням російської мови. Однак трапляється так, що дівчатам доводиться очікувати звільнення робочого місця кілька тижнів. У результаті вони потрапляють у боргову залежність від хазяїна, який оплачує їхнє харчування і проживання протягом усього часу. Потім їх ставлять перед фактом: необхідно розрахуватися  з боргами і самим заробляти собі на життя. В основному робота, яку їм пропонують для відпрацьовування боргу, – сексуальні послуги.
Офіціантками в основному ”працевлаштовують” студенток на час канікул. У більшості випадків дівчата справді працюють офіціантками, посудомийками, прибиральницями, але це є додатковою роботою. Основне їхнє призначення – надання сексуальних послуг.

Догляд за дітьми, літніми людьми, хворими

Для роботи в цій сфері залучають, як правило, жінок та дівчат. Наприклад, їм можуть пропонувати роботу в Туреччині із зарплатою до 600$ і хорошими умовами проживання. Хоча традиційно в Туреччині жінки не довіряють виховання своїх дітей стороннім людям, особливо іноземкам.
Багато українських жінок працюють у країнах Західної Європи, доглядаючи за літніми чи хворими людьми. Багато хто з них має медичну освіту. Наймати на роботу українок надзвичайно вигідно: робота доглядальниць такої кваліфікації у Європі цінується дуже високо. Українські жінки в основному працюють нелегально, що призводить до знецінення їхньої праці – вони одержують 200-300 доларів на місяць. Нелегальний статус і безправ'я унеможливлюють зміну місця роботи у випадку невиплати заробітної плати, приниження та інших порушень прав людини. 

Сільське господарство

Робота в сільськогосподарському секторі носить сезонний характер. Як жінок, так і чоловіків запрошують на збір врожаю, наприклад, полуниці в Італії чи Греції, яблук у Польщі, апельсинів в Іспанії. Замість обіцяної нескладної роботи люди працюють по 18-20 годин на день, часто без харчування протягом дня. Фрукти, які вони збирають, іноді є їхньою єдиною їжею. Однак частими є випадки отруєння хімікатами, якими ці фрукти обробляють. Чоловікам можуть пропонувати роботу на фермах з випасу овець чи кіз у гірських районах. Чи варто говорити про ті умови, у яких існують люди, знаходячись на відстані в сотнях кілометрів від цивілізації?

Інтерв’ю

Звучить пісня „На Україну повернусь”

Слова: Степана Галябарда музика: Остапа Гавриша

Є у мене дім, одіж і авто,
Ранок, вечір, ніч, є вишневий сад.
Це у мене вже не візьме ніхто,
Як мої літа не вернуть назад.

Тільки раптом задзвенить
Мого серця тятива,
Як почую хоч на мить
Українськії слова.

Приспів:
На Україну повернусь
Через роки, через віки,
Устами вдячно притулюсь
До материнської руки.

Сяду у літак, стріну земляків,
Поєднаємо всі свої жалі,
Ляже довгий шлях нам у край батьків
І наздоженем, певно, журавлів.

Може хліб черствіший тут
Та душа враз ожива,
Бо фіалками цвітуть
Українськії слова.

Приспів (2)

До свого гнізда полечу я знов,
Певно там уже діти підросли.
А залишу тут віру і любов,
Може назавжди повернусь колись.

Приспів (3)

Ведуча: Українських дівчат за кордоном працює дуже багато. Однією з робіт, яку пропонують найчастіше — робота танцівницею в барі чи нічному клубі.

Друга сторінка нашого альманаху „Чи потрібно шукати щастя за кордоном?”

Учні-бібліографи: - І холодно, і голодно, і додому далеко

• Багатому життя, а бідному виття

• Хто у службі не бував, той горя не знав

• Де один панує, там сотня бідує

Експерт: Шукаючи багатого заробітку, часом легких грошей людина прагне влаштуватися на роботу за кордон. Чи завжди це має гарні результати.

Запис із „щоденника мрій”

„Мені надзвичайно пощастило: милуюся тим, як пароплав розрізає високі хвилі Південно-Китайського моря. Удалині видніються довгоочікувані вогні Макао. Там мене чекає найцікавіша робота в міжнародному шоу. Підписаний контракт лежить у сумочці. Красень-менеджер знайшов мене у програмі вар’єте, оббігав з документами усі посольства, супроводжує і далі. „Шкода, що він не розмовляє російською. А я ні англійською, ні китайською — ні бум-бум”. Удома це було простіше. Менеджер вар’єте Сергій виступав у ролі перекладача. Та нічого. Приїду, усе з’ясую. Мова хореографії — річ універсальна. Одне слово, якби не докучала дівчина Наталя, яка причепилася на палубі зі своїм безперервним базіканням. Я, мабуть, була б абсолютно щасливою.

Але Наталя все щебетала і щебетала, як їй добре працюється в Макао…повією. „Клієнтів довго чекати не доводиться. 15 за ніч зібрати — як раз плюнути. Курорт який !.. А нещодавно одну з наших дівчат у барі зарізали. Зате гроші які! Я дома всім кажу, що танцівницею працюю. І нічого — вірять! А ти що, „танцювати” сюди приїхала? Яке міжнародне шоу? Так вони всім таке говорять!..

Мить — і мого щастя як не було…”

Експерт: Жінки, яких примушують до проституції, часто страждають, крім насильства, і від побутових проблем, наприклад, умов проживання, оплати їхньої праці, харчування. Через менші злидні жінки потерпають і в їжі. За словами потерпілих від торгівлі людьми, часто булочка чи в кращому випадку бутерброд складають увесь денний раціон харчування. Про нормальні продукти, фрукти чи овочі багатьом доводиться забути на тривалий термін.

Нерідко жінки живуть у сирих підвалах, де водяться пацюки. Дівчата, які живуть у кімнатах над барами і клубами, змушені використовувати своє житло для роботи. У більшості таких випадків жінки працюють у тому ліжку, на якому сплять. Природно, що про гігієну мова не йде, і подібна практика сприяє поширенню шкірних захворювань. За будь-яких умов життя більшість невільників знаходяться під наглядом 24 години на добу і виходять на вулицю лише вночі для того, щоб дістатися до місця роботи: клубу чи траси.

Інтерв’ю

Ведуча: Сьогодні в Україні можна зустріти масу оголошень про послуги агентів, які спеціалізуються на організації шлюбів українських жінок з іноземними громадянами.

До вашої уваги третя сторінка альманаху „Шлюбні віражі”

Учні-бібліографи: - Багатому життя, а бідному виття

• Кожному птаху своє гніздо миле

• На чужині, як у домовині

• На чужому полі не матимеш волі

• Де не є добре, а вдома краще

• На чужій сторонці вклонися і воронці

Експерт: Проблему торгівлі людьми висвітлює у своїй хореографічній композиції „Мрія нареченої” танцювальний колектив нашого ліцею.

Танок „Мрія нареченої”

Експерт: Часто в засобах масової інформації з’являються замітки про те, як відбувається відбір дівчат закордонними нареченими. Такі зустрічі (так звані „ярмарки наречених”) між „нареченими” і дівчатами влаштовують, як правило шлюбні агентства.

Чоловік-іноземець примушував дружину до фізичної роботи: знаходив роботу з прибирання будинків, миття басейнів тощо, змушуючи її працювати по 18-20 годин на добу. Час, який залишався на відпочинок, ішов на задоволення сексуальних потреб чоловіка. Важка робота, за його словами, була платою за проживання, харчування й одержання виду на проживання в закордонній країні.

У руки торговців людьми можна потрапити навіть через всесвітню „мережу наречених”, коли дівчата виставляють свої фотографії на Інтернет-сайтах знайомств. З такими випадками зустрічалися у своїй роботі співробітники „Ла Страда – Україна”. Після річного листування через Інтернет з чоловіком з Норвегії українська дівчина була запрошена до нього в гості. Після приїзду з'ясувалося, що вся інформація, яку він надав про себе в листуванні, не відповідає дійсності. Замість обіцяних подорожей по країні „наречений” закрив дівчину в кімнаті, знущався з неї, примушував до тяжкої праці. Їй дивом вдалося подзвонити додому й описати місцевість, яку вона бачила з вікна. Через два тижні за цими описами дівчину вдалося розшукати. Після звільнення вона провела в реанімації кілька тижнів.

Відеозапис мультфільму „Козаки наречених визволяли ”

Ведуча: Соціальна реабілітація потерпілих від торгівлі людьми надзвичайно важлива.

Четверта сторінка альманаху „Реабілітація”

Експерт: Завдання реабілітації є допомога у відновленні задовільного психічного і фізичного стану потерпілих, статусу особистості в суспільстві, зв’язків з мікро- і макросередовищем.

В реабілітаційному центрі надається:

Психологічна допомога

Надання психологічної допомоги є однією з найважливіших ланок у курсі реабілітації потерпілих від торгівлі людьми. Часто після пережитого приниження, стресу, потерпілі, намагаючись розібратися в тому, чому з ними це сталося, звинувачують в усьому самих себе, втрачають сенс життя. Вони переживають, що не змогли виконати зобов'язання (найчастіше фінансові) перед батьками чи дітьми. Крім того, потерпілі бояться переслідувань і розправ з боку торговців людьми, що підсилює їхні внутрішні страхи і тривогу.

Медична допомога

Процес реабілітації потерпілих від торгівлі людьми не може бути успішним без надання медичної допомоги. Жінки, які змушені були надавати секс-послуги, страждають від різного роду захворювань.

За даними Міжнародної організації з міграції, з 149 обстежених потерпілих близько 80% страждали хворобами, які передаються статевим шляхом. Причому в більшості жінок спостерігалася наявність відразу декількох захворювань. У 10% потерпілих після повернення на батьківщину був виявлений сифіліс, 7% осіб були ВІЛ-інфікованими. Так, одну з потерпілих, яка у зв'язку з поганим самопочуттям відмовилася надавати сексуальні послуги, торговець побив. У результаті перенесених побоїв дівчина більше 3 місяців знаходилася в лікарні в коматозному стані, перенесла 3 нейрохірургічні операції, частково втратила слух, зір, мала проблеми з мовою і рухами. Сьогодні – вона інвалід. Ще в однієї потерпілої внаслідок постійних побоїв розвинулася травматична епілепсія.

Для успішної реабілітації, крім психологічної і медичної допомоги, потерпілим можуть пропонуватися інші види допомоги.

Правова допомога

Правова допомога, яка надається потерпілим від торгівлі людьми щодо їхніх прав і можливостей порушення кримінальної справи, одержання компенсації за заподіяний торговцями моральний і матеріальний збиток чи навпаки неучасті в кримінальному розслідуванні при небажанні потерпілої давати показання.

Юридична допомога

Юридична допомога полягає в наданні потерпілим від торгівлі людьми юридичних консультацій щодо їхньої участі в судовому розслідуванні, допомоги в складанні позову на відшкодування морального і матеріального збитку. У разі потреби потерпілій/ому може бути наданий адвокат для представлення інтересів у суді.

Працевлаштування

Однак найскладнішою проблемою для соціального працівника є працевлаштування потерпілих. Навіть після пройдених курсів знайти роботу з гідною оплатою дуже складно, тому громадські організації прикладають усі зусилля для того, щоб працевлаштувати людину, успішно завершити процес реабілітації, допомогти їй почати самостійне життя. На досягнення цього результату і спрямовані всі зусилля організацій, які надають допомогу потерпілим.

Ведуча: Прослухавши інформацію виникає питання, як бути тим, хто за кордоном потрапив у біду? Хто може їм допомогти повернутися додому? Які поради можна дати тим, хто виїжджає за кордон?

Остання сторінка нашого альманаху „Із рабства дорога додому важка”

Експерт. Є три шляхи повернення із рабства:

• додзвонитися додому,

• до посольства чи консульства,

• недержавної організації „Ла Страда - Україна”.

У 1997 році на території нашої держави був створений Міжнародний правозахисний центр „Ла Страда - Україна”. Саме слово „Ла Страда” в перекладі з італійської означає дорога. Ця організація допомагає повернутися на батьківщину тим, хто потрапив у біду, жертвам секс-індустрії.

Можна сказати, що Україна вже досягла певних успіхів у цій діяльності.

Урядом України укладено договори про взаємне працевлаштування громадян з урядами Російської Федерації, Білорусі, Молдови, Польщі, Словаччини, Чехії, Литви, Латвії, Вірменії, Азербайджану, В’єтнаму, Португалії, Лівії.

Однак слід зазначити, що договори мають суто декларативний характер, оскільки з боку іноземних держав не виставлені заявки іноземних держав не виставлені заявки на працівників, не відпрацьовані механізми працевлаштування.

А зараз поради тим, хто хоче виїхати за кордон.

• нікому не довіряти свого паспорта

• контракт має бути написаний зрозумілою мовою

• легально працювати за кордоном можна лише за наявності робочої візи

• термін перебування на території іноземної держави вказаний у вашій візі

• залишити вдома чи друзям докладну інформацію про свій від’їзд, а також копію паспорта і контракту

• завчасно з’ясувати телефони українських посольств і консульських представників

• пам’ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить ваше перебування за кордоном

• звернутись за порадою або перевірити достовірність ліцензії можна, звернутись на Національну „гарячу лінію” з питань торгівлі людьми — 0 800 500 22 5.

Ведуча. Ось така у нас сьогодні була розмова. Прикро, що нині доводиться говорити про рабство і торгівлю людьми в Україні та в світі. Але знати про це треба.

Ми багато дізналися, як поводитися у складних ситуаціях, спираючись на положення міжнародних правових документів, зможете протистояти впливу незнайомих людей, розуміючи до чого це може привести.

В Україні такі родючі землі, такі працьовиті і талановиті люди, тож будьте патріотами і професіоналами своєї справи, гідними, високоморальними людьми Тож бажаємо вам патріотизму, почуття власної гідності. Високого професіоналізму, натхнення. Хай щастить на рідній Україні.

Звучить пісня „Україна”

У краях, що дощами омиті

Розтягнулася наша земля

Де Карпати лісами покриті

Де орел понад степом кружля

Там, де батько-Дніпро рукавами

Обмиває поля і сади

Де віками живе, мов ми з вами

І Господь, що нас любить завжди.

Приспів:

Україно моя, Україно

Ти в душі і у серці живеш

Народила і доньку, і сина

Майбуття за собою ведеш.

Нехай носить нас вітер по світу

Хай часами суворе життя

Я не зраджу мою Україну

Не покину, як мати дитя.

Лише пісня дзвінка і привітна

Де у полі дозрілі хліба

Там, де прапор наш жовто-блакитний

Де козацькая слава жива.

„Мене відвозили з квартири, де ми жили, близько 10 годин вечора. За ніч мене перевозили кілька разів до різних клієнтів. Господар забороняв користуватися презервативами, бо клієнти платили більше грошей. Потім уже вранці я поверталася додому і мене замикали у ванній. Сидіти цілий день у ванній кімнаті на холодній підлозі було нестерпно. Зате я мала можливість приймати душ скільки захочу, щоб змити із себе весь бруд…Там же у ванній я і спала, без подушки, матраца і ковдри, просто у ванній, а ввечері починалося все спочатку. Коли завагітніла, то звернулася до господаря з проханням зробити аборт на початковому етапі. Замість цього мене відвезли до лікаря на п’ятому місяці вагітності. Одного дня я змогла втекти через відкриті двері, які забули закрити і працевлаштувалась офіціанткою в кафе. У кафе проводили перевірку документів і мене заарештували і відправили до тюрми, де познайомилася з жінкою, яка допомогла повернутися на Україну.”  З історії Анжели