Профессоры Таврического университета. Историк С.А. Секеринский (продолжение)

Профессоры Таврического университета.

Историк С.А. Секеринский  (продолжение)

Вчений  Секиринський С.А. багато уваги приділяє питанню генуезьких колоній у Північному Причорномор’ї. На сесії з історії Криму він виступає з доповіддю „О переоценке роли генуэзских колоний в истории Крыма”. Вчений доводить, що іноземні історики збільшували значення та роль генуезців у історії Криму, зображаючи Кримський півострів до появи генуезців як дикий та некультурний край. Іноземні історики вказують, що саме генуезці створили тут квітучі торгові міста та поселення. Вони зображали справу таким чином, що торгівля велась тільки генуезцями. Але вчений заперечує це і доводить, що населення складалося не тільки з італійців, які становили меншу частину мешканців, а тут мешкали й росіяни, алани, вірмени, греки та інші народності, які з’явилися в Криму раніше італійців та займалися торгівлею та ремеслом. У торгівлі Кафи була зазначена роль вірменського капіталу. Сергій Анатолійович у своїй доповіді показує, що Кафа була не тільки торгівельним, а й ремісничим центром. Вчений акцентує, що джерела говорять про напружену класову боротьбу, про ненависть до генуезьких покупців та феодалів населення прибережних міст та сіл Криму. Джерела говорять також про не менш важливий розвиток рабства та работоргівлі у генуезців. Генуезці заохочували татарські напади на російські, українські та польські землі. Секиринський, завершуючи свою доповідь, пише: „Роль генуезців в історії середньовікового Криму повинна бути переглянута. Історія кримських середньовічних міст повинна бути створена наново.”.

Продовжуючи піднімати питання з історії Криму, вчений пише статтю „К вопросу о заселении Крыма в конце XVIІІ в.”, де розповідає про позитивну роль включення Криму до складу Росії, про позитивну роль цього не тільки для самого півострова, але і для подальшого розвитку виробничих сил всього півдня держави. Розповідає про шляхи та способи заселення Криму й прилеглих до нього південноукраїнських степів новими людьми: російськими та українськими селянами. Автор зупиняється лише на початковому періоді заселення Криму (кінець XVIІІ ст.). Він пише: „При всієї обмеженості своїх масштабів заселення Таврійської обласкі російськими та українськими селянами мало велике прогресивне значення, створюючи тут значні верства діяльного, добре знайомого з землеробством та іншими видами господарства”.

Секиринський С.А. багато уваги приділяє історії та розвитку Кримського державного педагогічного інституту ім. М.В. Фрунзе, де він відпрацював 56 років. У 1957 році виходить його стаття у співавторстві з Ф.С. Загородським та В.Л. Зайцевим „Крымский государственный педагогический институт им. М.В. Фрунзе” . Автори розповідають про етапи створення та відкриття у 1918 році в Криму вищого учбового закладу – Таврійського університету у складних обставинах громадянської війни та іноземної військової інтервенції. Вони розповідають про роботу інституту щільно до 1957р. У 1960 році виходить у світ книга цих авторів „История Крымского педагогического института имени М.В. Фрунзе”. Вчений С.А. Секиринський освітлює в цій книзі такі розділи, як:

• На шляху до створення інституту (1918-1925 р.).
• Кузня педагогічних кадрів (1925-1941 р.).
• Нові завдання.

У 1917 році у видавництві „Таврія” – Сімферополь виходить його наступна книга у співавторстві з О.В. Волобуєвим та К.К. Когонашвілі. „Судакская крепость”. Мета цієї книжки ознайомити читачів з історією Суданської фортеці, її сучасним станом та архітектурними особливостями, а також з середньовічною історією Судаку – Солдайі.

Продовжуючи цю тему, співавтори випускають ще дві книги „Крепость в Судаке” у 1980р. та 1983р.

Професор С.А. Секиринський, голова кримської обласної організації Українського суспільства охорони пам’ятників історії і культури, доценти

О. Волобцев та К. Когонашвілі більш поширо знайомлять з минулим середньовічного міста фортеці, його характерними особливостями, з сучасним стагом історико-архітектурного заказника.

Ця книга може бути і науково-популярним нарисом і провідником по фортеці.

Доброю опорою для шкільних вчителів є підручники вченого. Перший підручник, на якому я хочу зупинитись „История средних веков”  написаний у співавторстві з вченим О. Волобуєвим. З розділів, які є в підручнику, 6 написані Секиринським С.А. Він висвітлює такі розділи, як:

І р.             Виникнення феодального устрою у Західній та Центральній 

                    Європі.

ІІ р.            Встановлення феодального устрою в Східній Римській

                    (Візантійській) імперії.

ІV р.           Розвиток ремесла та торгівлі. Розвиток міст у Східній

                    Європі.

VІІ р.                   Створення централізованої держави у Східній Європі.

VІІІ р.        Національно-визвольна боротьба чеського народу.

                              Селянська війна у Чехії.

ХVІІІ р.     Культура Європи в кінці ХV – першій половині ХVІІ ст.

Цей підручник був відмічений на конкурсі, який проводило Міністерство освіти РСФСР у 1961 році.

Важливим посібником для вчителів стала „Художественно-историческая хрестоматия”  укладачів Секиринського С.А. та Волобуєва О.В.

Хрестоматія містить більш 150 уривків з середньовічної та сучасної літератури. Матеріал хрестоматії призначений для використання на уроках історії та у позакласній роботі. Тексти згруповані тематично, наділені коментаріями та методичними рекомендаціями. В хрестоматію включений особливий, образний та цікавий матеріал, який гарно запам’ятовувати.  Підручник містить анотірований покажчик використаної літератури, що дозволяє вчителям ефективно керувати позакласними читанням учнів.

Праці професора С.А. Секиринського не втратили своєї сучасності і в наш час. Вони є доброю опорою для тих, хто знаходиться зараз у науковому пошуку.

Професор С.А. Секиринський до самої своєї смерті у серпні 1990 року працював на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків консультантом.

Життя людини завжди залишається недоказанним, не розкритим до кінця. Професор С.А. Секиринський назавжди буде з нами. Його думка жива та сучасна. Так в чому ж істина професора Секиринського?

Істина в пошуку, в незадаволенні та сумнівах, в прагненні жити напружено та насичено; істина – у спразі пізнання; істина С.А. Секиринського – у вірі світлим ідеалам розуму, свободи та думки.

Додаток

1. Герцен А.Г. Кафедра истории древнего мира и средних веков. - Культура народов Причерноморья.-1998г., октябрь №4, с.22

2. Моисеенкова Л.С. Профессор С.А. Секиринский. - Культура народов Причерноморья.-1998г., №4, с.100-101

3. Университетская жизнь. Путь в науку. – 12 апреля 1978г. №15

4. Государственный Архив Автономной Республики Крым, (ГААРК), ф. СГУ, оп.1, Д. Секиринский С.А., л.24

5. Секиринский С.А. Очерки истории Сурожа IX-XV вв. – Симферополь, 1955г., с.3

6. Секиринский С.А. Некоторые черты развития сельского хозяйства Крыма и прилегающих к нему земель Южной Украины в конце XVIII – первой половине XIX в. – В кн.: Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы./ Материалы симпозиума. 23-29 сент. 1960г./Киев, 1962, с.403-417. – Библиогр. В подстроч. примеч.

7. Секиринский С.А. Из истории крестьянской колонизации Таврической губернии в конце XVIII – первой половине XIX в. – В кн.: Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1961г./ Материалы симпозиума, 6-11 сент. 1961г./Рига, 1963, с.356-362

8. Секиринский С.А. Из истории развития промышленности в Крыму в первой половине XIX в. – “Известия Крымского отд. Геогр. О-ва СССР”, вып.6, 1961, с.169-184

9. Секиринский С.А. Виды крестьянских повинностей в Таврической губернии в первой половине XIX в. – В кн.: Тезисы докладов и сообщений пятой сессии симпозиума по аграрной истории Восточной Европы в г.Минске. (сент.1962). Минск, 1962, с.227-230. – На правах рукописи