Свято вареника

СВЯТО ВАРЕНИКІВ

Святково прибрана сцена. Під сценою куток, оформлений у вигляді світлиці. Під стінами стоять столи, на яких виставлені горщики з варениками.

Звучить українська мелодія

Виходять на сцену 2 вчителя в українських костюмах

Вчитель 1.Золотавий вечір впав на тихі верби,

Солов'їну пісню чути вдалині,

І дрімлива річка між гаями в’ється,

Все це - Україна, Все це - я і ти.

Вчитель2. Моя Україна - червона калина,

Журба, журавлина, - це земля моя...

Моя Україна - червона калина,

Надія єдина, - це любов моя.

Звучить «Пісня про Україну»

Після її закінчення виходить Микола.

Микола. О, а людей скільки тут багато! А яке сьогодні число, місяць? Ви не скажете? Одарко! Одарко! Де ти? (Вибігає Одарка ).

Микола. А куди це ти так вирядилася? А яка со­рочка! Яка спідниця! З якого дива так убралася?

Одарка. Ой, а ти що, забув? Сьогодні ж свято! Весь народ збирається, свято починається! Бо свято не просте, а ...

Микола. Чекай-но! Наші гості самі здогадають­ся! Ось я загадаю вам загадку, а ви відгадайте!

Химерний, маленький, бокатий,

Товстенький коханчик удався,

У тісто прибрався,

Чимось смачним напхався,

В окропі купався.

На смак уродився, в макітрі скакав.

Недовго нажився - у дірку скотився,

Круть-верть - та й пропав.

Хотів би догнати — шкода шкандибати.

Лови - не лови! А як його звати –

Лінуюсь сказати, скажіть мені ви!

Одарка. Так хто ж не вгадає такої страви смачної!

Кожен скаже, що то... вареники!

Микола. У нас сьогодні - Свято вареника!

Літературно-музичний монтаж у виконанні 7-А класу

...Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше?

Є багато різних страв.

Креми, соуси, салати,

Ще - рулети та супи...

В українську теплу хату

Завітай, будь ласка, ти.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять...

Полюбляють українці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами - пахнуть як!

Поласуємо ми з вами,

Поласуємо - ще й як!

Ще ж і з вишнями не їли,

З полуницями беріть!

Ми вареників зварили -

Оце диво на весь світ!

З м'ясом, з рибою, з горохом,

Ось ще з маком та пшоном.

Ще посидьте з нами трохи,

В нашій хаті за столом.

Є вареники у хаті -

В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

Одарка. Гей, громадо, розступися,

Розійдись, дорогу дай!

До нас на свято заявився

Вареник - король українських страв!

Під святкову музику на сцену заносять на стільці ВАРЕНИК

(перевдягнений хлопець)

Вареник. Мене на борошні місили,

Картоплею добре кормили.

Варили й у сметанку клали,

До рота хвацько відправляли,

Бо найсмачніша я зі страв,

Що ти у світі куштував,

Хоч я й малий,

Та все ж- король,

Така в житті у мене роль!

Одарка. Шановний наш гостю, Варенику! Запрошуємо Вас до нас на свято. Проходьте, вмощуйтеся гарненько на лаві, слухайте та дивіться!

Флешмоб «Вареники» у виконанні 8-Б класу

Вареник сідає поруч із Миколою та Одаркою.

Далі розповідь вчителів ілюструється презентацією.

Вчитель1. В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити».

Вчитель2. Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.

У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.

Вчитель1. У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки.

Вчитель 2. У деяких західноукраїнських районах вареники називали “пироги” або “варені пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу.

Вчитель1. Ось і ми сьогодні будемо ліпити та смакувати вареники. А зараз пропонуємо вашій увазі майстер-клас ліплення вареників у виконанні вчителя праці Мурзенко С.Я. та її помічників.

Майстер-клас

Микола. Одарко, а після смачного пригощання не завадить і заспівати, чи не так? Та веселенької.

Одарка. Буде тобі весела перерва з піснею та гуморесками!

Інсценізація пісні «А мій милий вареничків хоче» у виконанні 5-Б класу

А мій милий вареників хоче,

А мій милий вареників хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, уха-ха, моя чорнобривая.

Та й дров же нема, милий мій миленький,

Та й дров же нема, голуб мій сизенький.

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая.

Та й сили ж нема, милий мій миленький,

Та й сили ж нема, голуб мій сизенький.

Помирай, милая, помирай, милая.

Помирай, уха-ха, моя чорнобривая.

Так ходімо ж додому, милий мій :миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький.

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, уха-ха, моя чорнобривая.

Гуморески у виконанні 5-А класу

Гумореска Павла Глазового "Як вареники варили кум і я"

Кум поїсти неабиякий мастак.

Йому жінка, що не зварить, все не так.

Вередує: — Як з'їдаю твій обід,

Наче гирю закладаю у живіт.

Он торік я в ресторані,— каже,— був...

Ледве миску з деволяєм не ковтнув.

Там таку дають підливку — смак і шик!

З нею з'їсти можна власний черевик.—

Раз в неділю ми остались без жінок:

Подались вони раненько на товчок.

Ми із кумом закурили, сидимо.

Кум наліво, я направо — плюємо.

— Не зоставили нам їсти, то й нехай...

А ми зваримо вареники давай!

Налили ми в ночви свіжої води.

Півмішка муки засипали туди.

Я качалку взяв, а кум мій — макогон,

Тісто туго замісили, як гудрон.

Дріжджів кинули дві пачки — красота!

Потім перцю і лаврового листа.

Тісто витягли на стіл ми та й січем —

Я ножакою, а кум мій сікачем.

В казані кипить, аж піниться вода.

Я ліплю, а кум вареники вкида.

На вусах у мене тісто, в нього сир.

Кум по кухні походжа, як командир.

— Хай живіт,— говорить,— лопне, а жінкам

Отакунького вареничка не дам!

В казані вода вирує, булькотить.

Сир гарячий нам на голови летить.

Покипіло так не більше двох годин,

Бачим: збились всі вареники в один.

Ми вареник той штовхаємо до дна,

А він лізе, випирає з казана.

Кум говорить: — Ну, нехай вже буде так.

Покуштуємо, яке воно на смак.

Поділили ми вареник, сидимо.

Кум виделкою, я ложкою — їмо.

Я помалу ремиґаю, кум жує.

— Ну,— цікавиться,— як враження твоє? —

Я показую на пальцях і стогну:

Зуби злиплись, язика не поверну.

В кума очі лізуть з лоба — не ковтне.

Просить: — Стукни по потилиці мене! —

Я як двину його в шию кулаком!

Тут відразу нам полегшало обом.

Кум затявся на своєму: — А жінкам

Я однаково й понюхати не дам! —

Те, що я не з'їв і кум мій не доїв,

Потаскали кабанові ми у хлів.

А кабан понюхав тісто, кашлянув,

Перекинувся в баюру і заснув.

Кум штовха його: — Пардон, мусьє кабан!

Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.

Може, й ви вже захотіли в ресторан? —

І надів йому на голову казан.

_____________________________

Зайшла кума Катерина

до куми Тетяни,

В тої якраз вареники

На столі. Й сметана.

- А сідайте, вареничків,

Кумасю, скуштуйте,

Може, трішечки й невдалі,

То ви вже даруйте.

А кума така, що двiчi

Не треба просити,

Ті вареники з макітри

Мов за себе кида.

А коли уже в макiтрi

І дно показалось,

- Добирайте, кума мовить,

- Щоб не залишалось.

- Ой, спасибі, іще б їла,

Та куди – немає,

Бо той перший, що я з’їла,

З стільця пiднiмає.

Одарка. Миколо, бачу засиділися наші гості. Може, час потанцювати?

Микола. Я згоден. Тим паче, є серед наших любителів вареників і танцівники. Давайте оплесками запросимо їх на сцену.

Український танок у виконанні 6-А

Одарка. Миколо, до речі, а чи знаєш ти, що одне з традиційних ворожінь на Старий Новий рік та на Андрія – ворожіння на варениках.

Микола. (відмахується) Завжди, ви, дівчата, вигадаєте щось.

Одарка. Вірити чи ні – вирішувати кожному. Але це варто побачити. Прошу моїх помічниць навчити нас цьому ворожінню.

Проводиться ворожіння на варениках (7-Б кл.):

1 учень: Ворожіння на варениках, як говорилося вище, проводяться в нашій країні впродовж багатьох років. Любов у народу воно отримало завдяки простоті і деякому розважальному характеру. Проводиться воно дуже просто.

2 учень. Хазяйка ліпить дві порції вареників, одна порція – звичайна, а в другій порції кожен вареник має якийсь сюрприз (унікальну начинку). Залежно від начинки, що попалася, людині і робиться передбачення на весь майбутній рік.

3 учень. Не забудьте попередити гостей, про можливість знаходження твердої начинки. Якщо хтось зламає об монету зуби, його не порадує отримане приємне передбачення.

Господарочки пропонують дітям у залі поласувати вареником із горщика, а потім пояснюють, що означає «сюрпризна начинка».

Значення начинок:

Солодка начинка – сприятливий рік у всіх сенсах, особливо, в матеріальному плані.

Кріп – міцне здоров'я.

Зерно або квасоля – грошовий прибуток.

Хлібна кірка – ситий і благополучний рік.

Лавровий лист – до популярності, а також до успіху і кар'єрного зростання.

Сіль – сварки.

Яблуко – розмірене, спокійне життя.

Родзинки – різні спокуси в новому році.

Капуста – родинне щастя.

Морква – знайомство з цікавою людиною.

Перець – серйозні зміни.

Борошно – будеш весь рік мучитися.

Карамель – до великої любові.

Журавлина – нерозділене кохання.

Огірок – успіх.

Горіх – декілька залицяльників або прихильниць.

Рис – радість.

Тісто – поповнення в сім'ї.

Часник – різні труднощі.

Говорять Микола та Одарка:

Микола. Ой, як вареників кортить поїсти.

Одарка. Хіба тільки тобі! Тут сьогодні всі готові скуштувати смачних вареників. Для розминки пропоную змагання. З’ясуємо, хто з наших гостей найшвидше їсть вареники.

Микола. А давай! Запрошую на сцену по 1 учаснику від кожного класу. (виходять учасники).

Гра «Хто швидше з’їсть вареники»

Виходять на сцену вчителі та підбивають підсумки гри, декади в цілому.

Після на городження на сцену виходять дві сусідки:

1. сусідка: Добрий день сусідонько! Чи дуженькі?

2. сусідка: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце прийшла на ярмарок, і якби не ви кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.

1. сусідка: І я так кажу.

2. сусідка: А ви не скажите, кумцю, що оце мої кури, у вашій сумці роблять.

1. сусідка: А хто вам сказав, що то ваші кури, вони що позначені? Та ти маєш лице таку капость на мене класти, ніби я твої кури на ярмарок понесла продавати! А ти забула, як торік мого підсвинка повісила. Ой людоньки добрі, ви й уявити собі не можете, що ця клята Настунька мені накоїла. Раз мій рябий підсвинок уліз у Соловейків город, а мене тоді не було вдома. Приходжу я, як оце тепер з ярмарку, дивлюся а мій підсвинок висить на тину покручений за задні ноги. Я до нього, Соловїна вже вибігла з хати на поріг. Як роз’явить рота, як покаже залізні зуби.

2 сусідка: Аж ти, клята Параска. Та твій негідний підсвинок заліз у мій город та всю цибулю поїв, жодної не лишив.

1. сусідка: А бий тебе сила Божа! Це я не чула , відколи живу на світі, щоб свині цибулю їли. Представляєте що вона мені після цього вчинила. На моєму городі всю цибулю вирвала понесла на базар і жидам віддала. Я кинулася до неї, а вона стоїть на порозі, та й сичить, як та гадюка. Ох, прости мене Господи.

2. сусідка: Та дурний тебе хрестив. Ой людоньки добрі. Що мені на світі Божому робити! Не можна, за лихими сусідами на селі вдержатися. Хоч зараз втікай, пакуйся та вибирайся на кубанські степи.

1. сусідка: Та тьху на тебе, дурні в твого тата діти.

2. сусідка: Ах, це ти мене тьху! Та я ж тебе зараз, як візьму за чуприну та, як брязну об землю, то очі твої повипадають.

1. сусідка: А я як заверещу, як заверещу, як ...

(б’ються)

2. сусідка: А щоб твої свині всі ноги позакорчували.

1. сусідка: А бодай твої кури одними "кіндерами” неслися. Застала нас з тобою лиха година, тьху. (розходяться)

Виходить Одарка з варениками у макітрі:

- Годі сваритися.

Ми вареників наварили,

щоб пригостити вас, любі друзі.

Милі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти.

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

Усі гості підходять до столів та частуються варениками.

Звучать українські жартівливі пісні.