Данное мероприятие позволит расширить знания учащихся о гении украинского народа - Т. Г. Шевченко, о его стремлении помогать угнетенным; вызвать гордость за талантливых детей из простонародья, за их желание учиться, служить своему народу; развить зрительную память, эстетические чувства, творческие способности, обогатить словарный запас; воспитать чувство достоинства и любви за свой народ, стремление сохранять в памяти историю своего народа.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Т.Г. Шевченко - великий народный поэт и художник »
Урок української мови 1-А класс
Учитель Сидоренко І.М.
ДАТА:2.09.2013.
ТЕМА. Тарас Григорович Шевченко – великий народний поет і художник.
МЕТА. Розширити знання учнів про генія українського народу – Т. Г. Шевченка, про його прагнення допомагати пригнобленим; викликати гордість за талановитих дітей з простолюду, за їхнє бажання
Виховувати почуття гідності і любові за свій народ, прагнення зберігати в пам”яті історію свого народу.
Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка; виставка книжок Т.Г. Шевченка, запис епіграфа на дошці, запис пісні «Садок вишневий коло хати» DVD –диск.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Епіграф нашого уроку :
« І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути,
Незлим, тихим словом.»
ІІ. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу.
1.З давніх давен людям відома “ квітка життя “. Це квіточка на якій ростуть три листочки.
1-й листочок – символ минулого часу.
2-й листочок – символ сучасного.
3-й листочок – символ майбутнього часу.
Все навколишнє – це наслідок минулих подій, а в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.
Отже, щоб бути освідченою людиною треба вивчати минуле свого народу.
ІІІ. Оголошення теми й мети.
1. Прочитайте акровірш, яке слово виділили?
Ти мусиш нам співця назвати,
Адже умів лиш він один
Рабів німих так захищати.
А хто так оспівав, як він,
Садок вишневий коло хати?
Дмитро Білоус
- То кому присвячений сьогоднішній урок?
(Присвячений видатному українському поету, письменнику , художнику -
Т. Г. Шевченку.)
2. -Сьогоднішній урок буде присвячений життю і творчості славетному генію України Т. Г. Шевченку.
Обличчя Шевченка знає кожен з нас ще змалечку й відчуває в ньому щось батьківське. Тому й Шевченка називають батьком свого народу.
Подивіться на портрет великого поета. Ось він у молоді роки . Це автопортрет його малював сам Тарас Шевченко. Вдивіться в його сумні очі, змучене обличчя, які виражають нелегку долю, яка випала поету.
Ми називаєм його Кобзарем. Так поет назвав книгу свого життя – “ Кобзар ”. Ця книга є в кожній сім”ї, вона стала настільною книгою нашого народу.
Словничок.
Кобзарями називаємо народних співців, які виконують пісні, супроводжуючи свій спів грою на бандурі чи кобзі.( Малюнки музичних інструментів).
9 березня 2014 року - особлива дата в нашій країні. В цей день Україна вшановує свого великого сина Т. Г. Шевченка.Виповнюється 200 років з дня його народження.
Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 був у кріпацтві, 10 років мучився в солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною.
3. Розповіді дітей.
9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині народився Тарас Григорович Шевченко. Батьки його були кріпаками.
Словничок.
Кріпаки – селяни, що були власністю пана.
Григорій Іванович ( батько ) умів читати, стельмахував ( робив із дерева вози, колеса ).
Мати, Катерина Якимівна – лагідної вдачі жінка, працьовита, дбайлива.
Письменним був і дід по батькові Іван, розповіді якого дуже любив слухати малий онук Тарас.
Невдовзі родина переїхала в сусіднє село Кирилівку, де й пройшли дитячі роки Тараса.
3. Розповідь учителя.
Тарас був третьою дитиною в сім”ї Шевченків.
( Катерина, Микита, Тарас, Ярина, Марія, Йосип )
Радощів у Тараса було мало. Батько й мати з дня на день ходили на панщину, жили бідно, в нужді і злиднях.
Словничок.
Панщина – примусова праця селян на поміщиків.
Тарасик ріс, як билина в полі. Першим його учителем і наставником було саме життя, сповнене плачу і зойків катованих на панському дворі і в полі. Няньчила Тараса старша сестра Катерина, сама ще тоді дитина.
Малий Тарас зростав кмітливим і допитливим, цікавий до всьго. Коли йому виповнилося 8 років батько віддав його в “науку” до дяка. Дяк навчав по церковних книгах і за найменшу провину карав учнів різками.
Хлопець був охочий до навчання, швидко все запам”ятовував. Тарас мав феноменальну пам”ять.
Світлі дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе – смерть матері.
У дев'ять років малий Тарас залишився без матері. Батько женився вдруге, взявши вдову з трьома дітьми. Життя в сім'ї стало нестерпним. Хлопчина змушений був терпіти знущання лихої мачухи.
На 12 році Тараса спіткало нове горе. Раптово, простудившись у дорзі, помер батько. І хлопчина залишився круглим сиротою, беззахисним і не доглянутим. Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях.
4.Поєзія « Не називаю її раєм» допоможе нам краще побачити тяжке життя поета після смерті батьків.
Робота над поезією « Не називаю її раєм»
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину..В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою,
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!..
5. Запитання вчителя.
- Що бачив Тарасик у хатині ?
6. Бесіда-роздуми над прочитаним уривком .
- Який настрій навіяла на вас ця поезія? (Стало сумно. Боляче за поета).
- Чому поет не називає раєм батькову хату? (... бачить лихо, пекло, лиху долю родини, тяжку роботу, неволю).
- На які почуття поета вказують слова "хатиночка", "матір добрую", "молодую", "мої голубки молодії"? (... поет їх любить, жалкує, гнівається, що матір "нужда та праця" рано забрала із життя; ).
7.Доповнення-коментар учителя.
Поезія "Не називаю її раєм" має автобіографічний характер. У цій частині вірша відображено лиху долю родини Шевченка. Страждання найрідніших людей запам'яталися Тарасові з дитячих літ. З біографії поета знаємо, що його мати померла ще молодою, на 40-му році життя.
8. Фізкультхвилинка.
Встаньте, діти, посміхніться
Землі нашій поклоніться.
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться,
В різні боки похиліться,
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
9.Дуже рано в Тараса появилися здібності до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував усе, що бачив.
Прагнучи здобути освіту, стає наймитом дяка у школі. Пізніше шукає в сусідніх селах учителя малювання, 13 річним пасе ягнята.
Коли ж, врешті знайшов учителя, з”ясувалось, що він кріпацька душа і повинен служити панові.
Тарас став козачком пана Енгельгардта.
Доля привела Тараса до Петербурга, де він прожив 17 років.У Петербурзі пан побачивши талант свого кріпака і бажаючи мати власного художника дозволив Тарасові вчитися малювати у майстра живописних справ Ширяєва.
Тут, Шевченко, талановитий кріпак, познайомився з відомими діячами живипису і літератури, які доклали багато зусиль, щоб викупити Шевченка з кріпацької неволі.
Енгельгардт назвав ціну 2500 карбованців.
К. Брюлов і В. Жуковський знайшли спосіб зібрати цю суму.
К. Брюлов написав портрет В. Жуковського, який було розіграно в лотарею в імператорській родині.
22 квітня 1838 р. пан видав відпускну на волю своєму кріпакові Тарасу Григоровичу Шевченку.
І з травня 1838 року Тарас став учнем К. Брюлова – почав навчатися в Петербурзькій Академіі Мистецтв.
У 1840 році виходить у світ “ Кобзар ”
Після закінчення Академії Мистецтв Шевченко приїздить до Києва, працює художником, стає членом Кирило Мефодіївського братства, яке боролося проти панів і царя.
Коли було заарештовано членів братства, у них знайшли бунтівливі Тарасові вірші. Дуже жорстоко покарали за це поета і художника Тараса Шевченка – 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров”я. Йому забороняли писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати – писав і малював, ховаючи у “ захалявні книжечки ”.
Через 10 років поета звільнили, хворим він повернувся у Петербург.
Уже будучи тяжко хворим видав український буквар, планував видати ряд підручників.
Помер Т. Г. Шевченко 10 березня 1861 р. у Петербурзі. Пізніше був перепохований, як і заповідав у Каневі на високій горі, яка відтоді називається Тарасовою.
IV.Закріплення вивченого матеріалу.
10. « Мозковий штурм»
-Що ви знаєте про Т. Г. Шевченка?
11. Словникова робота.
кріп . к п . ст . х
п .е т К . бз . р
н. в . льн . к х . д . жн . к
с . р . т . с . н
12.Робота з “ деревом життя і творчості ” Т. Г. Шевченка.
9 березня – День народження Т. Г. Шевченка;
9 років – смерть матері;
11 років – помер батько;
13 років - пасе ягнят;
років – став козачком пана Енгельгардта;
24 роки – вихід Шевченка з кріпацтва, навчання в Академії Мистецтв;
26 років – вихід у світ “ Кобзаря ”;
31 рік – закінчив Академію Мистецтв, повернувся на Україну;
33 – роки арешт до Оренбурга;
43 – роки визволення Т. Г. Шевченка;
47 – років смерть Т. Г. Шевченка.
V.Підсумок уроку.
-У якій сім”ї народився Тарас Шевченко
-Що ви дізналися про батьків поета?
2.Кросворд “ Тарас ”
-Як звали мати Т. Г. Шевченка.
-Де пройшло дитинство поета?
-Що найбільше любив робити Тарас Григорович ?
-Т. Г. Шевченко мріяв, щоб якими росли діти на землі?
3.Хвилинка-цікавинка.
У 80 роках відкрили нову планету,яку назвали “ Кобзар ”.
На Марсі є кратер ім. Т. Г. Шевченка.
Вчені знайшли мінерал, який назвали Тарасовіт.
В горах Кавказу є пік Шевченка.
Іменем Т. Г. Шевченка названо міста і села, вулиці і площі, а пам”ятники побудовані не лише в Україні, а й далеко за її межами: в Росії, Молдові, Казахстані, Канаді, Франції, Америці. Його твори видані на 33 мовах світу.
Ми вчимося у Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову,рідних батьків.
Діти, де б ви не були, ким би ви не стали, пам”ятайте, що всі ви-онуки Тараса Григоровича Шевченка, будьте достойні його імені.