«Життєвий сюжет і філософсько – символічний зміст твору Е. Хемінгуея «Старий і море»

Урок зарубіжної літератури, 11 клас

Учитель Танчак Г.І.

Куйбишевський НВК

Снігурівського району

Миколаївської області

Тема: «Життєвий сюжет і філософсько – символічний зміст твору Е. Хемінгуея «Старий і море»

Цілі уроку: дослідити екзистенційні мотиви у творчості письменника; визначити стильову своєрідність прози Хемінгуея, новаторство технології, жанрову специфіку творів; осягнути концепцію художнього образу старого рибалки Сантьяго в повісті-притчі «Старий і море»; визначити характерні ознаки поетики прози Хемінгуея, властиві даному твору; вдосконалювати навички проблемного аналізу твору; виховувати прагнення протистояти несприятливим обставинам життя, чинити мужній опір недосконалості світу і залишатися самим собою за будь-яких обставин.

ХІД УРОКУ

Сила книжок Хемінгуея в чуйній і вимогливій людяності... їм притаманна напружена радість боротьби, боротьби за людину, яку
можна вбити, але не можна здолати.

Д. Затонський

І.Вступ

Учитель. Нещодавно обтяжене насильством і смертю XX століття поглянуло на нас страдницькими очима приреченої дитини з художнього полотна твору А. Камю «Чума». І письменником-філософом було винесено вирок сучасникам і «зачумленому» вікові: «Чума — не тільки хвороба, не тільки війна, це також смертні вироки, розстріл переможених, фанатизм церкви... суспільство, влаштоване, геть погано, так само, як і спроби, всупереч опору влади, улаштувати його заново... Вона звична, природна, як подих, тому що нині ми всі трохи зачумлені». І попри приреченість людини на
смерть, попри розуміння того, що чума —це «нескінченна поразка», автор шукавразом з читачем в людині ті сили, що зводили її над абсурдністю і злом буття, і знаходив їх передусім у моральності, ствердженні неможливості «бути щасливим одному», готовності «лікувати», а не рятувати «людство від чуми».

ІІ. Постановка проблеми дослідження. Опрацювання теми уроку

Учи т е л ь. У Ернеста Хемінгуея, письменника, якого вважаю легендою XX століття,свій погляд на проблему, власний ко­декс героїзму. Запишіть його і поміркуйте, чи може ним користуватися той, хто встав на шлях боротьби із «зачумленим» століт­тям: «Будь дужим, навіть жорстоким, умій відповісти ударом на удар. Не чекай від ко­гось співчуття, не нарікай на долю — мов­чи, бо найнебезпечніше — показати себе невпевненим і смішним, тоді тебе знева­жатимуть й перестануть боятися. Не підда­вайся почуттям: краще самотність, ніж без­захисність, краще холодність, ніж душевна розхристаність. Тільки так ти, можливо, вцілієш фізично у страшному, криваво­му, беззаконному світі, в якому тобі випа­ло нещастя жити,— тільки якщо кожної миті будеш готовий до двобою з ним, тіль­ки якщо, вирушаючи в дорогу, не візьмеш із собою ніякого зайвого вантажу любові й віри. Але будь мужній, чесний, справед­ливий... Не прагни скористатися з недо­сконалості, з підлості навколишнього сві­ту... Тільки так ти збережеш шанс уціліти морально, не даси іншим розтліти, зруйну­вати твою людську гідність — те одне, що в тебе ще залишилось, без чого неможли­во, та й немає сенсу жити?»

1. Питання для обговорення кодексу

1)Стосовно яких тез кодексу ви б хотіли висловити свою думку?

2)Чи можна вважати кодекс моральним кредо «борця з чумою»?

3) Хто з героїв «Чуми» міг би, на вашу думку, проголосити подібне, керува­тись цими принципами в житті?

4)Чи містить кодекс моральні загрози?

5)Як ви розумієте вислів: «Краще холод­ність, ніж душевна розхристаність»? Чи згодні ви з цим твердженням?

6)Яким і чому ви уявляєте собі автора цього кодексу? Чи імпонує вам така особистість?

Учитель. На могильній плиті письмен­ника викарбовано слова: «Більше за все він любив осінь. Листя, що стрімко несеться гірською річкою навперейми з фореллю, яка блищить на сонці. А тепер він навіки злився з усім цим». 1 цьому злиттю пере­дував постріл...

2.Питання для організації навчального дослідження на біографічному матеріалі

1) Чи не руйнують ці факти ваших попередніх уявлень про людину і письменника Хемінгуея?

2) Що спонукало художника до добровільного зведення рахунку із життям? Це було свідченням надзвичайної мужності людини кодексу чи проявом слабкодухості?

3.Порівняльна робота

Завдання: порівняйте вашу особисту точку зору на проблему з позицією Р. Рождественського у його ліричній мініатюрі «Не
убий»:

В полумраке грошовые свечи

горят...

Из глубин возникают слова

и становятся в ряд.

Если боль и набухли кровавые

кисти рябин,

Если бой, кто услышит твое

«не убий».

...Мир дрожит, будто он

искупался в январской воде...

Надо жить. У последней черты,

на последней черте.
Думать всласть.

Колесить, как товарный вагон.
И не красть. Жизнь не красть.
Разве что — у богов
Огонь.

III. Дослідження екзистенційних мотивів у повісті-притчі «Старий і море»

Перегляд відео уривку фільму «Старий і море» ( 6 хв)

- Старий рибалка перебуває в морі один. Він розмовляє з небом,птахами, рибою. В чому життєподібність сюжету твору?

- Чому полювання за рибою стає межовою ситуацією?

Свої міркування про сенс людського життя і розуміння щастя людини в абсурдному світі А. Камю виклав у «Міфі про Сізіфа». «Якщо хочете,— стверджує Д. Затонський,—образ старого Сантьяго з повісті-притчі Хемінгуея "Старий і море" піднесений до рівня
міфу, міфу про людину, переможену і водночас непереможну».

• Що дало право дослідникові творчості

письменника на таке твердження? Давайте сприймемо його як робочу гіпотезу та перевіримо в ході аналізу твору.

IV. Аналіз повісті. Проблемне прочитання твору

1) Чому батьки заборонили хлопчику виходити в море зі старим рибалкою?

(Сантьяго не таланить. Він невдаха, тому батьки хлопчика віддають його в науку до щасливих, тих, кому таланить у житті)

Висновок: отже, йдеться зовсім не про про­блеми соціальні, а скоріше екзистенційні, сутнісні. Тому головна інтрига повісті й обертається навколо самотнього виходу старого рибалки в море і надії на те, що
зникне нарешті нескінченна смуга невдач і він зустріне Велику Рибу.

Однак доторкнутися до справжнього нерву твору можливо, лише віднайшовши відповідь на запитання: «Навішо старому ри-
балці саме Велика Риба: заради прокорму, матеріальної винагороди за багаторічне виснажливе служіння рибацьким богам чи за-
для виміру людяності в собі, заради самоствердження»?

2)Що стоїть за думкою-запитанням старого «Чи варті люди того, щоб їсти Велику Рибу»?

3)Чому Сантьяго любить і поважає рибу,
але при цьому впевнений у власному праві відняти у неї життя?

Висновок: отже, на рингу життя опинились Людина і Риба. І саме у їх протистоянні розв'язуються провідні проблеми взаємин
Людини і Природи, Всесвіту, розкривається сенс людського буття.

4)Як ставиться рибалка до моря і зірок? Полювання за рибою стає своєрідною «межовою ситуацією».

Завдання: знайдіть ознаки і прояви «межової ситуації» у протистоянні старого і риби.

5) 3 якою метою автор насилає акул на здобич рибалки?"

6) Чи не протирічить стану захоплення і закоханості в рибу старого його рішення про необхідність убити її. Як ви розумієте вбивство з любові: «Коли любиш, і вбити не гріх»?

7) Чи грішник старий?

Завдання: порівняйте власні думки із судженням священика Олександра Меня: «Грех есть нарушение завета с Богом, отступление от правды. Грех есть непопадание в поставленную цель, потому что выс-
шая цель — творить добро...»

8)Чи відчуває себе переможеним Сантьяго?

Завдання

а) «Їй було призначено жити в темних глибинах моря, далеко від усіляких тенет, пасток і підступів. А мені, єдиному у світі, було призначено дістатися туди і знайти її. Єдиному з усіх людей у світі...»
Проаналізуйте ситуацію, пропоновану автором утворі, зі юзиші приреченості на нездійсненну npaцю богами Сізіфа.

б) Поясніть з позицій теорії екзистенціалізму необхідність для автора обов'язково позбавити старого його здобичі.

(Можливий хід розв'язання навчальної задачі:

Сізіф приречений богами на свідомо нездійсненну роботу, на мученицьку страту: він повинен був викочувати на вершину гори величезний валун, який обов'язково мав знову скочуватися до підніжжя.

Сантьяго сам себе прирік на зустріч з надто великою рибою, зневаживши перестороги свідомості, розуму досвідченого рибалки щодо небезпечного віддалення від берега, від людей. Нехтуючи небезпекою, він сам себе
наражає на самотнє протистояння стихії природи, що, безумовно, сильніша за нього. Сам, один, він виявився «припнутим до найбільшої з усіх, яких будь-коли бачив чи навіть про яких чув», рибини.

Здавалося б, безглуздо вступати у двобій з рибою, майже напевно знаючи, що вона сильніша за тебе. Але протистояння гідному супротивникові дає можливість Сантьяго для самоповаги, так само як процес сходження
на гору є рухом, зростанням душі Сізіфа, його внутрішнього «я». Адже «самого сходження на вершину», поєдинку із сильним супротивником достатньо, щоб «заповнити людське серце».

Рішення ж автора стосовно позбавлення рибалки його здобичі продиктовано вірністю реаліям абсурдного світу, якому безглуздо чи-
нити опір.

Отже, довести, що в тебе вистачає і мудрості, і снаги, і життєвої сили, щенеозначає перемогти абсурд життя, який чатує на
кожного в будь-яку хвилину і будь-де.

Але людину неможна здолати, тож неможна й припустити Ті сліпу покору долі)

Запитання:

Якби ви були серед тих, хто розмовляв і зустрічався із Сантьяго після його повернення з надзвичайної подорожі, які б питання у вас виникли до старого?

1. Чи виникали у Вашій долі ситуації, коли ви виявляли покірливість обставинам життя, які б не принижували вашої гідності?

2. Чому Ви вважаєте, що «коли любиш, то
   вбити не гріх»?

3. Що стоїть за Вашим твердженням: «Я живу серед добрих людей». Адже саме Ви кажете про те, що в цілому люди не гідні їсти м'ясо Великої Риби? Чи змінюються Ваші уявлення про людей зі зміною обставин життя, чи Ви, як і раніше, ладні стверджувати (як Ієшуа Га-Ноцрі з роману М. Булгакова «Майстер та Маргарита»): «Всі люди добрі»?

4. Ви важко вбивали у власному серці сором за вбивство риби, казали не раз, що не бачили в житті нічого страшніше за вбиту рибу. Чи не протирічить це міркуванням про те, що риба народилася для того, щоб бути рибою, а рибалка народився для того, щоб бути рибалкою?

5. Що Ви мали на увазі, коли говорили про те, що зуміли доторкнутися до серця Великої Риби?

6. «Ти втомився, старий, у тебе втомилася душа»,— зверталися ви в думках до самого себе, оцінюючи свій внутрішній стан. Як Ви вимірюєте і чим ступінь утомленості душі людини?

7. У чому Ви вбачаєте благородність Великої Риби, якою вона перевершує людину?

Висновок: безумовно, Природа не вбиває саму себе з ненаситної жаги насильства. А людині бракує благородства, бо її розум стає знаряддям вбивства, що чиниться лише через безглузду жорстокість, в якій проступає все той же абсурд життя.

Таким чином, дослідивши екзистенцій не підґрунтя концепції повісті про нездоланність людського духу, ми побачили єдність
філософських, етико-естетичних шукань представників світового письменництва минулого століття, спрямованих на долання трагічного протиріччя між абсурдом буття і пориванням людини до щастя, на утвердження духовних пріоритетів життя. І кожен із вас зможе тепер самостійно, за голосом власного серця, сформулювати кодекс Людини , гідної справжнього щастя, навіть усупереч опору несприятливих обставин життя.

V. Домашнє завдання

Побудуйте оповідь про пригоду старого від особи хлопчика, що стане спадкоємцем його справи.