Образование в Крыму после гражданской войны

Образование в Крыму после гражданской войны.

Після закінчення громадянської війни система освіти Криму перебувала у важких умовах. Аналіз дореволюційного стану середньої і професійної системи освіти Криму дає нам таку картину. У 1914 році мережа народної освіти мала:

• шкіл підвищеного типу – 48;
• закладів профосвіти – 18 ;
• закладів позашкільної освіти – 22;

Татарські діти навчались в мусульманських мектебах та медресе, яких в Криму в 1914 році нараховувалось близько 360.

У перші роки радянської влади на систему освіти виділялись мізерні кошти. Тільки з 1927 – 1928 року фінансування сфери культури значно збільшується. 1930 – 1931 роки були часом запровадження обов’язкової, початкової та загальної освіти, повної ліквідації неписьменності. Порівняємо напрями у сфері освіти, на які виділялись бюджетні кошти у 1914 та 1926 – 1930 роки

1914 рік:

• середня загальна освіта – 54%
• професійна освіта – 6%

Школи II ступеня виникли з об’єднання різноманітних середніх шкіл (жіночих гімназій, реальних училищ, класичних гімназій, комерційних училищ, вищих початкових училищ). Метою шкіл II ступеня була підготовка у ВНЗ та підготовка до практичної роботи. Мережа шкіл II ступеня в цілому відображала таку картину (по роках) [256].

У 1930-31 році кількість шкіл II ступеня досягла 88, проти 48, які діяли на півострові у 1914 році.

             Робітники – 6,4 %                                                                                                                             

      Батраки – 15,09 %                                           

      Селяни – 15,09                                                                                                                                                        

      Непрацюючі – 0,7 %

      Службовці – 41,4%

              Інші–36%.

За даними Кримської конференції з профтехосвіти, в 1928 році молодіжні кадри готували у дитячих будинках, сільськогосподарських дитячих колоніях, школах робітничої молоді, сільськогосподарських школах, профшколах та технікумах.

У майстернях 7 дитячих будинків підлітки навчались ковальській, електротехнічній, трикотажній, палітурній, кравецькій, шевській та столярській справі.

Три сільськогосподарські колонії, які мали трактори, скотні двори, сади, готували сільськогосподарських робітників.

Сім профтехшкіл випускали кваліфікованих столярів, ковалів, помічників машиністів, електромонтерів, швачок, токарів.

ФЗН залізничних майстерень у Сімферополі, ФЗН Морзаводу та Військпорту у Севастополі готували столярів, слюсарів, ковалів та токарів.

Чотири сільськогосподарські школи готували кваліфікованих сільськогосподарських робітників для радгоспів та колгоспів (тваринництво, рільництво, спецкультури).

   В 11 технікумах – 2 педагогічних, промислово-економічному, кустарно-промисловому, 3 медичних (фельдшерсько-акушерському, медполіттехнікумі та фармацевтичному, 2 сільськогосподарських, музичному, індустріальному навчались майбутні спеціалісти.

Вже тоді усвідомили, що відсутні навчальні заклади, які б готували будівельників, водопровідників, вибійників, мотористів, спеціалістів з технічної переробки продуктів сільського господарства, кравців. Була визнана за потрібне доцільність реорганізації низки профтехшкіл.

У 1931 році в Криму діяв вже 21 технікум. Для підготовки робітників, батраків, селян-бідняків у вищі навчальні заклади були засновані робітничі факультети: у Сімферополі денний та вечірній – з контингентом 600 осіб, у Севастополі – вечірній при Севморзаводі з контингентом 180 осіб.

Починаючи з кінця 20-х років, поступово зростала кількість технікумів та вищих навчальних закладів, які головну увагу приділяли підготовці батраків та  робітників для отримання   різноманітних    спеціальностей.

1. Обзор положения народного образования в Таврической губернии за 1908 г. – Симферополь: Тип. Таврич. губерн. Земства, – 1909г., – с. 53.
2. Десять лет Советского Крыма (1920 - 1930). – Крымгосиздат., 1930. – с. 416.