Освіта дітей завжди починається з ознайомлення з найближчим оточуючим світом і людьми, які живуть поряд. Відбувається процес соціологізації особистості та залучення дитини до вивчення історії рідного краю. Саме цю роль виконує краєзнавство. Створення кабінету суспільствознавчих дисциплін і краєзнавства в загальноосвітній школі являється основним результатом цього міні-проекту.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Міні-проект "Мій рідний край - історія моя" »
СТАРОМАЙОРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
Великоновосілківської районної ради Донецької області
МІНІ - ПРОЕКТ
Мій рідний край- історія моя
Виконала
вчитель історії
і суспільствознавчих дисциплін
Сургучова Катерина Авксентіївна
2013
Зміст
Вступ
І . Актуальність ідеї с. 3 - 4
ІІ. Інформація про міні-проект с. 4 - 8
Стислий опис міні-проекту. с. 4
Опис проблеми, на рішення якої спрямований проект. с. 5
Мета та задачі міні-проекту. с. 6
Завдання міні-проекту. с. 6 - 7
Очікувані результати міні-проекту. с. 7 - 8
Термін проведення проекту. с. 8
Місце проведення. с. 8
ІV. Робочий план реалізації міні-проекту с. 9 - 13
V. Висновки с. 13
VІ. Виконавці проекта с. 14
І . ВСТУП. АКТУАЛЬНІСТЬ ІДЕЇ
Поколінню, яке вступає в життя, необхідно знати свою історію, розуміти минуле у всій його складності і неоднорідності. Жодна із славетних і трагічних сторінок нашої історії не повинна стиратися із пам’яті народу. Історія – це наука, яка вчить людину бути громадянином. Молодим громадянам нашої держави дуже потрібні історичні знання і не тільки про Україну, а й про той край, де вони народилися й ростуть, де живуть їхні батьки. На сучасному етапі духовного відродження незалежної України історичне краєзнавство є невід’ємною складовою громадського пробудження та наукових досліджень, і спрямоване на відродження духовності, історичної пам’яті, формування у громадян і передусім у молоді любові до рідного краю, національного патріотизму, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання. Тож зміна підходів до історичної освіти загалом сьогодні вимагає переглянути наше ставлення до шкільного історичного краєзнавства. Аксіологічний метод пізнання полягає у відборі тих фактів минулого, що пов’язані з культурними цінностями. Застосування такого підходу надає можливості для засвоєння учнями загальнолюдських, державних і етносоціальних цінностей життя і культури. Для учнів сільської місцевості це має особливе значення, адже вони в порівнянні з своїми ровесниками міських шкіл мають обмежені можливості у набутті комунікативних навичок та формуванні соціальної компетентності. Освіта дітей завжди починається з ознайомлення з найближчим оточуючим світом і людьми, які живуть поряд. Відбувається процес соціологізації особистості та залучення дитини до вивчення історії рідного краю. Саме цю роль виконує краєзнавство. „Мета краєзнавства – пізнати своє близьке і в природі, і в людині. Воно простіше, а тому більш зрозуміле, ніж чуже й далеке”. Так писав М.М. Баранський у підручнику „Шкільне краєзнавство” ще у 1930 році. Серед багатьох новітніх технологій, застосованих у шкільному історичному краєзнавстві, однією з найефективніших є проектна, яка створює сприятливі умови для самореалізації особистості, дає поштовх для індивідуального та колективного пошуку, стимулює розвиток інтелектуального й творчого потенціалу учнів, розвиває відповідальність, необхідні психологічні якості, формує соціальні вміння та сприяє набуттю навчального і життєвого досвіду. Проектна технологія також висуває вимоги до організаторських умінь та здібностей педагога, який перетворюється із головного носія інформації на консультанта, від спеціальних знань якого залежить успіх спільних пошуків. Як правило, в процесі реалізації учнівських проектів учні об’єднані в малі групи. Питання груп є найважливішим питанням сучасної соціальної психології. Тому підготовчий етап проектних технологій передбачає вивчення педагогом психологічних особливостей своїх вихованців, їх соціальну адаптацію, уміння спілкуватись. Навчити учнів мистецтву спілкування – одне із завдань учителя, при цьому пам’ятаючи слова Екзюпері: „Розкіш людського спілкування – найвище життєве благо”. В процесі спілкування відбувається взаємодія між людьми, як правило, різних поколінь, а значить, існує певна просторова та вікова інформаційна єдність. Даний процес передбачає обмін інформацією, знаннями, думками, досвідом, почуттями, власними переживаннями, що надзвичайно важливо для формування соціальної компетентності. При виборі учнем теми краєзнавчого дослідження слід обов’язково дотримуватися принципу добровільності, вільного вибору. Порада Карнегі застерігає: ”Не можна примусити людину робити якусь справу, як примусити її захотіти робити цю справу”. Лише за такої умови творчість і зацікавленість спільною справою стають потребою кожного з учасників пошукової крає знавчої роботи..
ІІ. ІНФОРМАЦІЯ ПРО МІНІ-ПРОЕКТ
Стислий опис міні-проекту:
Пріоритетним напрямком виховання дітей та молоді в національній системі освіти є патріотичне виховання. На рівні із системою освіти велика роль у процесі формування ідеології патріотизму у молодого покоління належить саме вивченню краєзнавства. Одне із чільних місць у цьому питанні належить вихованню любові до рідного краю, дбайливого ставлення до рідної землі, – своєї “малої батьківщини”, її історії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи. Немає у людини місця дорожчого, ніж того, де вона народилась, землі, на якій зросла… Щоб по-справжньому любити рідний край, слід його добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. Кожна людина повинна знати свій родовід. Хто вона, звідки вона, де її коріння? У зв’язку з цим, одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство. Вивчення історії рідного краю, села, в якому ти живеш, живуть твої батьки, пісні, які співали твої бабусі, побутові умови твоїх пращурів – все це повинно цікавити підростаюче молоде покоління. Пошукова робота учнів повинна знайти своє відображення у систематизованих тематичних збірках, папках, виставках. Вони повинні надійно зберігатися і накопичуватися. Таким місцем і має бути в школі кабінет суспільствознавчих дисциплін і краєзнавства.
Опис проблеми, на рішення якої спрямований проект:
Великому німецькому філософу ХІХ ст. Еммануїлу Канту належать досить багатозначні слова: „Два винаходи людини можна вважати найскладнішими: мистецтво управляти та мистецтво виховувати”. І сьогодні учителю, як нікому іншому, належить досконало володіти обома мистецтвами, щоб виховати інноваційну особистість учня: духовно багату, соціально адаптовану, фізично здорову, громадянина-патріота, „який розуміє своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачить своє місце в ньому, самостійно обирає шлях, напрямок руху до сприйняття демократичних цінностей навіть у тому разі, якщо цей шлях буде тернистим.” У розбудові Української незалежної держави постає таке першочергове завдання, як формування національної самосвідомості, відродження духовності та історичної пам’яті українського народу. В умовах суперечливого процесу розвитку суспільних відносин, зростання ролі і значимості суб’єктів цих відносин: людини, громадянина, особис- тості, постає необхідність пошуку оптимальних шляхів функціонування, збагачення духовного життя суспільства, і, насамперед, молоді. Об’єктивними причинами, що актуалізують важливість проблем духовного відродження молоді, розробку нових, нетрадиційних підходів до шляхів їхнього вирішення є: національне відродження в історії, культурі, духовноті, його зближення з загальнолюдським на основі зростаючої інтеграції сучасного життя українського та європейських народів; необхідність відновлення історичної пам’яті українського народу після «довготривалої хвороби – історичної амнезії» в радянські часи; становлення нового менталітету, мислення, регіональної самосвідомості учнівської молоді на основі особистісно-орієнтованого підходу та залучення нових форм громадянського виховання; переосмислення класичних та формування нових парадигм історичної освіти, взагалі, та, зокрема, історичного краєзнавства, як форми духовного розвитку. Створення кабінету суспільствознавчих дисциплін і краєзнавства з відпо-відним змістовним оформленням, систематизованим пошуково- дослідницьким матеріалом буде сприяти пробудженню в учнів інтересу до вивчення історії рідного краю, родинних реліквій, звичаїв та обрядів, традицій сільської громади, формуванню системи знань про пам’ятки історії та культури нашого краю, його архітектуру, мистецтво, звичаї, традиції та фольклорні джерела. В процесі пошукової роботи учні навчаться володіти вміннями збирати легенди, пісні, думи, перекази, казки, щедрівки, колядки рідного краю. Повага до батьків, родини, гордість за приналежність до свого роду, шанобливе ставлення до історико-культурних надбань нашого краю, свого села – ось основне надбання на рішення якого і спрямований цей проект.
З. Мета та задачі міні-проекту:
• відновлення історичної пам’яті учнівської молоді з метою формування громадянина України через вивчення літопису рідного краю;
• формування у молодого покоління громадянських рис, почуття патріотизму, національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу;
•забезпечення духовної єдності поколінь; відчуття особистої причетності до творення історії;
• використання можливостей шкільного кабінету краєзнавства як одного із ефективних засобів здійснення навчально-виховного процесу при проведенні уроків історії та суспільствознавчих дисциплін, активізації позакласної та позашкільної роботи в сільській місцевості та вдосконалення навчально-виховного процесу через систему громадського та патріотичного виховання школярів;
• залучення учнівської молоді до вивчення та збереження історико-культурної спадщини українського народу;
• на прикладі вивчення історії рідного краю показати закономірність процесів історичного, економічного, соціального, політичного і культурного розвитку України;
• розвиток науково-пошукових здібностей учнів, уміння писати та захищати дослідницькі роботи з краєзнавчої тематики;
• формування соціальної компетентності в учнівської молоді.
4.Завдання міні-проекту:
• створення кабінету суспільствознавчих дисциплін і краєзнавства;
• організація в кабінеті щорічних постійно діючих громадських виставок: - “Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм”, - «Доля рідного краю: віхи століть», - «Шляхами болю й перемоги», - «На цій землі я народився», - “Я виріс тут, і край мені цей дорогий”, - «Моя земля – мій оберіг»;
• залучення учнівської молоді, батьків, сільської громади до участі у спільному проекті «Мій рідний край - історія моя»;
• проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі з метою формування в учнів навичок пошукової роботи, науково-дослідницької діяльності та методики ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця в ширшому історичному контексті;
• на основі історичних фактів розкрити особливості історії рідного краю, специфіку розвитку і характерні риси;
• формувати навички самостійної системно-аналітичної діяльності учнів із різними джерелами інформації;
• використання пам’яток історії, матеріальної і духовної культури в навчально- виховному процесі;
• створення методологічної системи з вивчення краєзнавствата;
• створення циклу творчих збірок присвячених ювілею села, школи, природі рідного краю;
• залучення учнів до участі у власних проектах з даної проблематики, написання пошуково-дослідницьких робіт.
5. Очікувані результати міні-проекту
1.Створення кабінету суспільствознавчих дисциплін і краєзнавства експозиції якого будуть місцевим осередком пропаганди краєзнавства, місцем проведення історико-краєзнавчих позакласних заходів, урочистих свят, зустрічей, диспутів, турнірів, конференцій, інших заходів.
2. Використання можливостей кабінета як одного із ефективних засобів активізації позакласної та позашкільної роботи в сільській місцевості та вдосконалення навчально-виховного процесу через систему громадянського та патріотичного виховання школярів. В результаті цієї роботи у учнів буде прослідковуватися: - сформованість історичного і краєзнавчого світогляду особистості, основ духовної культури; - володіння навичками пошукової та науково-дослідницької діяльності; -сформованість культурознавчих компетентностей; -сформованість ціннісного ставлення до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю; -здатність шанувати і примножувати традиції роду, громади, рідного краю.
3.Привернення уваги органів місцевого самоврядування, сільської громади та державної влади до необхідності вивчення історії рідного краю, збереження його історичної пам’яті.
4. Організація проведення щорічних постійно діючих громадських виставок: - “Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм”, - «Доля рідного краю: віхи століть», - «Шляхами болю й перемоги», - «На цій землі я народився», - “Я виріс тут, і край мені цей дорогий”, - «Моя земля – мій оберіг»;
5. Ініціюванню проведення шкільних учнівських науково-практичних історико-краєзнавчих конференцій.
6.Термін проведення проекта:
Вересень 2013року – березень 2015 року
7. Місце проведення проекта:
СТАРОМАЙОРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ Великоновосілківської районної ради Донецької області
Адреса оргкомітету: 85550 , пров. Гоголя, буд. 4, с. Старомайорське Великоновосілківського району Донецької обл..
Телефон для довідок: тел..(06243) 94-2-88, факс: (06243) 94-2-23; E-mail: [email protected]
ІІІ. Робочий план реалізації проекта
1
2
3
4
№
Вид діяльності
Термін виконання
Виконавці
1.
Створення робочої групи щодо реалізації проекта.
І тиждень вересня 2013
Вчитель історії та суспіль-ствознавчих дисциплін Сургучова К.А.
2.
Організація краєзнавчих експедицій з вивчення рідного краю.
Жовтень 2013
Вчителі історії Сургучова К.А., Журавльова В.В.
3.
Збір краєзнавчого матеріалу за тематикою: -«Донеччина - моя Батьківщина»; -«Великоновосілківщина – край, де ми живемо»; -«Земля, де ти живеш» (Із історії сіл Старомайорської сільської ради: с. Старомайорське, с. Макарівка, селище Урожайне, с. Сторожеве, с. Рівнопіль);-Із історії Старомайорськоїзагальноосвітньої школиІ-ІІІ ступенів;-Чорне крило війни в історії моїх односельців (Велика Вітчизняна війна 1941-1945р.р.); -Вони служили в Афганістані; -Їм завдячує школа; -Зниклі сліди історії сіл на території Старомайорської сільради; -Моє родинне дерево; - Віхи економічного розвитку господарств на території Старомайорської сільради.
Листопад 2013 - грудень 2014
Краєзнавчі експедиції з вивчення рідного краю: учні 5-11 класів, сільська громадськість.
4.
Підбір, систематизація і оформлення збірки матеріалів з історії рідного краю за публікаціями періодичної преси, витягів документальних, публіцистичних матеріалів, спогадів односельців до авторської програми «Мій рідний край - історія моя»
Грудень 2013
Вчитель історії та суспіль-ствознавчих дисциплін Сургучова К.А.
5.
Виготовлення та оформлення стендів: -«Донеччина- моя Батьківщина»; -«Великоновосілківщина – край, де ми живемо»; -«Земля, де ти живеш» (Із історії сіл Старомайорської сільської ради); -Із історії Старомайорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів; -Чорне крило війни в історії моїх односельців; -Вони служили в Афганістані. -Карта Донецької області; -Карта Великоновосілківського району; -Статистичні дані Донецької області; -Статистичні дані Великоновосілківського району; -Інформаційний стенд про сьогодення рідного краю.
Січень – грудень 2014
Члени робочої групи:
вчитель історії та суспіль-ствознавчих дисциплін Сургучова К.А.; вчитель фізики та інформатики Адонін В.В.; вчитель інформатики Єня Г.М.; вчитель української мови і літератури Юр’єва В.І.; представники громадськості Соломін В.А., Крись К.П.
6.
Виготовлення портретів історичних діячів які мають безпосереднє відношення до історії рідного краю: М. С. Грушевський, Катерина ІІ, Джон Юз, М.О. Корф.
Березень-травень 2014
Члени робочої групи:
вчитель історії та суспіль-ствознавчих дисциплін Сургучова К.А.; вчитель фізики та інформатики Адонін В.В.; бібліотекар школи Яценко Н.Л.
7.
Виготовлення міні–стендів з зображенням і тлумаченням символіки України: Прапор, Герб, Гімн, Конституція України, карта України.
Червень 2014
Члени робочої групи: вчитель історії Сургу - чова К.А.; вчитель фізики Адонін В.В.; бібліотекар школи Яценко Н.Л.
8.
Систематизація зібраних матеріалів за розділами: -«Донеччина- моя Батьківщина»; -«Великоновосілківщина – край, де ми живемо»; -«Земля, де ти живеш» (Із історії сіл Старомайорської сільської ради); -Із історії Старомайорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів; -Чорне крило війни в історії моїх односельців; -Вони служили в Афганістані; -Зниклі сліди історії; -Культура і побут рідного краю; -Родовід наших односельців.
Січень –лютий 2015
Вчитель історії та суспіль-ствознавчих дисциплін Сургучова К.А.
9.
Оформлення ніш-вітрин : -Наш край в далекому минулому. Козаччина.; -Заселення нашого краю; -Наш край на початку ХХ ст.; -Велика Вітчизняна війна в історії нашого краю; -Наш край у другій половині ХХ ст.; -Сучасний розвиток нашого краю; -Куточок нумізматики.
Лютий 2015
Члени робочої групи: вчитель історії Сургучова К.А.; вчитель фізики Адонін В.В.; бібліотекар школи Яценко Н.Л.
10
Підготовка і оформлення постійно діючих виставок:
« Побутові речі наших односельців в минулому»,
«Роботи наших умільців»
Січень- березень 2015
Вчитель історії та суспіль-ствознавчих дисциплін Сургучова К.А.
11
Організація і проведення в кабінеті щорічних громадських виставок: - “Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм”, - «Доля рідного краю: віхи століть», - «Шляхами болю й перемоги», - «На цій землі я народився», - “Я виріс тут, і край мені цей дорогий”, - «Моя земля – мій оберіг»;
Щорічно
Вчитель історії та суспіль-ствознавчих дисциплін Сургучова К.А.
12
Створення презентацій: -«Школа вчора, сьогодні, завтра», -«Стежинами рідного краю», -«Сучасний урок», -«Організація краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі».
Члени робочої групи: вчитель історії Сургучова К.А.; вчитель фізики Адонін В.В.
14
Святкове відкриття кабінету суспільствознавчих дисциплін і краєзнавства.
Березень 2015
Вчителі історії Сургучова К.А., Журавльова В.В.
ІV. ВИСНОВОК
Узагальнюючи роботу над проектом, слід підкреслити, що формування світогляду молоді неможливе без любові до своєї “малої батьківщини” - до домівки, в якій народився, де пройшло дитинство. Відновити історію сім’ї, повернутися обличчям до її забутих традицій, звичаїв, залучити до прадідівських ремесел, навчити берегти історичну пам’ять рідного краю, дбайливо ставитись до природи, ресурсів, пам’яток історії і культури краю, мови, літератури, фольклору, народної творчості - ось основне завдання краєокраюзнавчої роботи, над чим повинні працювати вчителі суспільство-знавчих дисциплін. Над цими питаннями ми повинні працювати, щоб не сказали в майбутньому за нас і нинішнє покоління, яке ми виховуємо, словами Т.Г. Шевченко «… славних прадідів своїх правнуки погані»… Сподіваюсь, що створення в нашій школі кабінету суспільствознавчих дисциплін і краєзнавства допоможе залучити учнівську молодь до вивчення історичного минулого свого народу, допоможе усвідомити їм свої коріння, знайти моральні орієнтири в житті, виховати в собі почуття національної гідності, патріотизму. І коли молода людина на запитання: “Де найкраще місце на землі?” - із впевненістю зможе сказати: “Там найкраще, де родився ти”,- ось тоді буде досягнута мета цього проекта.
ВИКОНАВЦІ ПРОЕКТА
Сургучова К.А. - вчитель історії та суспільствознавчих дисциплін;
Адонін В.В. - вчитель фізики та інформатики;
Яценко Н.Л. - бібліотекар школи ;
Юр’єва В.І. - вчитель української мови і літератури;
