Матеріал до підручника з історії рідного краю 9 клас «Освіта ІІ-ої половини ХІХ століття. О.М. Корф».
Матеріал до підручника з історії рідного краю 9 клас «Освіта ІІ-ої половини ХІХ століття. О.М. Корф».
Діяльність російського просвітителя барона Миколи Олександровича Корфа
(1834 - 1883 р.р. ) як земського діяча, педагога була широко відома на Катеринославщині та за її межами. Його плідна праця дала життя багатьом початковим школам в Олександрівському та Маріупольському повітах. Він, петербуржець, не знайшовши підтримки у «вищому» світі, в 1856 році переїхав до маєтку свого батька в село Нескучне Олександрівського (з 1872 року Маріупольського ) повіту Катеринославської губернії – тепер село Нескучне Великоновосілківського району Донецької області. Тут М.О. Корф жив і працював із 1856 по 1872 і потім із 1880 по 1883 роки.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Матеріал до підручника з історії рідного краю 9 клас «Освіта ІІ-ої половини ХІХ століття. О.М. Корф». »
Матеріал
до підручника
з історії рідного краю
9 клас
«Освіта ІІ-ої половини
ХІХ століття. О.М. Корф».
Підготувала:
Вчитель – методист
Старомайорської
загальноосвітньої школи
І – ІІІ ступенів
Великоновосілківського р-ну
Донецької області
Сургучова Катерина
Авксентіївна.
ОсвітаІІ-оїполовини XIX cтоліття. М.О.Корф.
-Що вам відомо про стан освітив країні до реформи 1861 року?
1. Педагог- просвітитель М.О. Корф
М.О. Корф належав до знатного роду баронів Корф. (Так як і Іоганн-Альбрехт Корф – директор російської Академії наук (1734 – 1740р.р.) і граф Модест Андрійович Корф (1800 - 1872р.р.) – державний діяч і директор Санкт-Петербурзької публічної бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна (1849-1861р.р.).
Відомий педагог-письменник, землевласник Катеринославської губернії, який одержав освіту в Олександрівському ліцеї (закінчив курс із срібною медаллю в 1854 році), знехтував перспективою блискучої службової кар‘єри більш скромній педагогічній діяльності й присвятив увесь свій талант, усі свої сили справі служіння народній освіті.
Діяльність російського просвітителя барона Миколи Олександровича Корфа
(1834 - 1883 р.р. ) як земського діяча, педагога була широко відома на Катеринославщині та за її межами. Його плідна праця дала життя багатьом початковим школам в Олександрівському та Маріупольському повітах. Він, петербуржець, не знайшовши підтримки у «вищому» світі, в 1856 році переїхав до маєтку свого батька в село Нескучне Олександрівського (з 1872 року Маріупольського ) повіту Катеринославської губернії – тепер село Нескучне Великоновосілківського району Донецької області. Тут М.О. Корф жив і працював із 1856 по 1872 і потім із 1880 по 1883 роки.
2. М.О. Корф - організатор земської народної школи.
Після реформи 1861 року видатний педагог активно працював над організацією народних шкіл.
Живописний куточок на правому березі річки Мокрі Яли, за 9 верст від його нескучненського маєтку, привабив увагу російського педагога-просвітителя.
Тут знаходилась Майорська поміщицька садиба Немчиновича, яка включала не тільки великий панський маєток, кам‘яний флігель і різні господарські будівлі, але й розкішний фруктовий сад – що в ті часи було великою рідкістю.
У 1863 році за його сприянням тут, у панському саду, була відкрита перша в Олександрівському повіті школа, Майорська (нині село Старомайорське Великоновосілківського району Донецької області)– за якою відкривалися багато його відомих шкіл.
Майорська школа довгі роки була зразковою, із захватом описувалась багатьма гостями Корфа в їхніх нотатках. У 1868р., як свідчать звіти барона Корфа, «…школа мала незручне й темне приміщення біля 12 квадратних аршин; проте була забезпечена всіма необхідними навчальними посібниками від земства, добротними й красивими шкільними меблями, зробленими на кошти мецената пана Немчиновича. У 1868р. в школі було тільки 20 учнів, розподіленних на два відділення, а в 1869 р.- 21, розділених уже на 2 класи. У 1870р. число учнів збільшилось до 52, із них було чотири дівчинки, й учні склали вже три класи».
За п’ять років роботи в повіті М.О. Корф відкрив близько 100 земських шкіл. За проектом, розробленим ним, школи мали три відділення, в яких одночасно вів заняття один учитель. Термін навчання в них - три роки при шестигодинному робочому дні (3 години до обідньої перерви, яка тривала 2 години, й 3 години після обідньої перерви). Вчитель, крім своїх прямих обов‘язків, виконував ще й обов‘язки вчителя недільної повторювальної школи, крім того, опікувався ще й прекрасним двоголосим церковним хором, який збирався на репетиції 2-3 рази на тиждень і виконував духовні пісні на всіх церковних святах.
Барону Корфу повністю належить як сама ідея, так і практичне втілення
в тогочасній Росії дешевої і короткочасної народної школи з навчальним
курсом у три зими, з трьома відділеннями, які одночасно веде один учитель, в одній класній кімнаті. Саме М.О. Корф був засновником такого типу школи. Він назвав її однокласною земською з трирічним терміном навчання. Розроблена ним методика ведення уроку з одночасною роботою вчителя з трьома класами вплинула на всю наступну діяльність учителів малокомплектних шкіл.
3. Роль суспільного управління в забезпеченні життєдіяльності народних
шкіл.
Беручись за створення нових народних шкіл в Олександрівському повіті, барон Корф не мав у своєму розпорядженні не тільки керівництва й підручників, але й коштів. Перше асигнування Олександрівського повітового земства на народну освіту складало 800 карбованців, та й до того ж, потрібно було б мати красномовність Корфа, щоб вирвати на це згоду. Але він, окрилений любов‘ю до нової початої справи, запалив своїм ентузіазмом багатьох людей. Місцеві поміщики стали охоче ставати меценатами шкіл, жертвуючи на цю справу і свій час, і свої кошти.
Сільська спільнота спочатку з недовірою відносилася до всього нового, але незабаром почала добровільно обкладати себе шкільним податком від 15 до 45 копійок на ревізійну душу - «З миру по нитці – голому сорочка». Дякуючи старанням барона, кожний із меценатів шкіл твердо знав свої обов‘язки і права, до дрібниць розумів стан і потреби своєї школи.
У 1866р. М.О. Корф був обраний гласним повітових і губернських земельних зборів. Про те, як змінилося становище вчителя свідчать документи: «Учитель до відкриття училищної ради одержував від селянської спільноти 40 карбованців, тепер він одержує від тієї ж спільноти 140 карбованців, квартиру, опалення й харчі. Від земства вчитель одержував у 1869 і 1870р.р. по 50 карбованців, а в 1871р. – 100 карбованців. (Усього 240 карбованців, за винятком квартири, опалення й харчів, які давалися від сільської спільноти натурою). Різних книг, надісланих радою, не рахуючи бібліотеки для читання вчителів і учнів – 186. З кожної ревізійної душі збиралось для школи по 33 копійки.»
У 1868 році за сприянням самого ж педагога-просвітителя Миколи Олександровича Корфа Олександрівська училищна рада організувала в межах тодішнього Олександрівського повіту вісім бібліотек. (Перші з них були відкриті при Майорській і Времівській школах).
За всю історію суспільного управління немає більш світлої сторінки, як дружна, зацікавлена, свідома робота всіх соціальних верств населення й класів цілого повіту на користь освіти, що возвеличувала тих, хто віддавався цій справі.
4. Вчитель учителів.
М.О. Корф приділяв велике значення живому конкретному керівництву й допомозі в роботі вчителя. Двічі на рік, восени та навесні, він об'їжджав школи, відвідував уроки, перевіряв знання учнів, давав учителям поради.
Сам Микола Олександрович вільно давав уроки. Під час весняного об'їзду М.О. Корф проводив обстеження в присутності батьків учнів. Цей демократичний прийом він застосовував із метою наближення школи до населення, підвищення інтересу до школи в населення та почуття відповідальності вчителя перед батьківською громадою.
Микола Олександрович Корф особисто щорічно інспектував школу. За якихось три зими учні, за свідченням директора Кубанської семинарії Д.Д.Семенова, який побував у 1881 році в Олександрівському повіті, й, зокрема, в Майорській школі, «… навчались жваво читати російською і слов‘янською мовами, вміли грамотно написати те, що чули, розв‘язували задачі, над якими задумувались батьки, вміли накреслити плани хати, млину, разбити поле на десятини, знали про корисних і шкідливих тварин, комах і рослин…».
Микола Олександрович хотів бачити в сільських учнях не тільки дисциплінованих, але й жвавих, життєрадісних дітей!
У 80-ті роки М.О. Корфа зацікавило питання про те, чи надовго зберігаються в пам'яті селян ті знання, які вони отримали в свій час у початковій школі, як впливають на їхню поведінку, дії, вчинки. Він провів спеціальне обстеження більш ніж трьохсот селян, які раніше закінчили початкову школу, ознайомився з їх загальним розвитком та культурою поведінки. На основі цих даних він дійшов висновку, що тільки правильно організована школа дає знання, які надовго зберігаються в пам'яті учнів і продовжують позитивно впливати на їх поведінку; знання, отримані в початковій школі, є далеко недостатніми для того, щоб людина мала можливість, спираючись на них, самостійно працювати над розширенням свого світогляду.
М.О. Корф вважав, що сільській школі треба навчити своїх учнів можливо кращому читанню й при тому так, щоб зробити доступною для них книжну мову. В журналах «Учитель», «Тиждень», «Народна школа», «Сім‘я і школа», «Вісник Європи» друкувались його статті. У 1871р. М.О. Корф опублікував книгу для читання „Наш друг”. Вона спрямована на розвиток мислення та мови учнів, одночасне надання їм знань із природознавства, гігієни людини, поради з сільського господарства.
М.О. Корф, як інші передові діячі народної освіти, надавав велику увагу вчительським з’їздам (зараз - курсам) як одній із цінних форм підвищення теоретичних і практичних знань і вмінь учителів початкових класів і брав активну участь у їх проведенні.
Учасникам з’їзду (слухачам курсів) читались лекції, на засіданнях заслуховувались і обговорювались доповіді вчителів із найбільш актуальних питань шкільного навчання. Важливе місце відводилось практичній роботі в спеціально створеній при кожному з’їзді школі. Ця робота проходила у вигляді показових уроків, які проводив сам М.О. Корф та вчителі - учасники з'їзду.
Першою книгою з школознавства стало видане М.О. Корфом „Керівництво для працівників земельних шкіл”, „Російська початкова школа” (1870р.), пізніше його збірник „Наша шкільна справа” значно доповнить книжку „Російська початкова школа”.
Значно менше відомо про те, що перші народні бібліотеки в деяких селах на Маріупольщині також були започатковані М.О. Корфом. Кожен учень земської школи після закінчення першого класу одержував від М. О. Корфа в подарунок « велику» книгу «Євангелію»,- і це була чи не єдина книга в домівці селянина. У його літературній спадщині багато сторінок присвячено впливу книги на просвіту народу. Прикладом цього є надрукована ним стаття „Народні бібліотеки”(1883 р.)
Як послідовник К.Д. Ушинського, М.О. Корф у своїх роботах, а також безпосередньо в педагогічній діяльності, приділяв багато уваги матеріальному та естетичному вихованню дітей. Микола Олександрович казав: «У народній школі книга для читання повинна задовольняти вимоги розвитку та виховання. Насамперед така книга повинна розвивати, повинна виховувати естетичне почуття, повинна виховувати морально; за матеріалом та змістом вона повинна
дорівнюватись до побуту вихованців».
М.О. Корф залишився в історії освіти і культури України як організатор земської народної школи, перших бібліотек.
Запитання і завдання до теми.
1. Визначте, які історичні події впливали на розвиток освіти другої половини
ХІХ століття.
2. Які вимоги до освіти ставило українське суспільство другої половини ХІХ
століття?
3. Який вклад російського просвітителя М.О. Корфа у розвиток освіти
Катеринославської губернії? Охарактеризуйте його діяльність у цьому
напрямі.
4. Чому школи М.О. Корфа називались народними?
5.Доведіть, що М.О. Корф – педагог, письменник, просвітитель.
6. Чому М.О. Корфа називають учителем учителів?.
7. Уявіть, що ви учень Майорської школи 1863року. Чим би міг бути
наповнений ваш навчальний тиждень?
8. Опишіть уявне життя вчителя земської школи протягом року.
Праці М.О. Корфа
1. ИЗ «ОТЧЕТА об училищах Александровского уезда и Мариупольского округа…» , составленного бароном Н.А. Корфом весной 1867 года // Путь к коммунизму. – Великая Новоселка, 1989. 22 авг., 23 сент.
ДОУНБ, ЦРБ, М. Н-Д
2. КОРФ Н.А. Начальные народные училища ІІІ училищного участка Александровского уезда 1867 – 1868 учебного года: (Докл. Александров. уезд.
училищ. Совету): Введение // Отчет члена Александровского уездного училищного Совета, Барона Н.А. Корфа. 1868 года. _ Екатеринослав: Тип. Я.М. Чаусского, 1868. – С. І-ХІХ. – Ксерокопия.
М. Н-Д
3. СПИСОК детей мужского и женского пола деревень Времьевки и Нескучной, возрастом от 7 до 15 лет: (из исповедных росписей за 1867г.) //
Отчет члена Александровского уездного училищного Совета, Барона Н.А. Корфа.1868 года – Екатеринослав: Тип. Я.М. Чаусского, 1868. – С. 227 – 238. – Ксерокопия.
М. Н-Д
4. ИЗ «СТАТИСТИЧЕСКОЙ таблицы о расходах земства по народному здравию, образованию и печатанию протоколов по 200 уездам, составленная бароном Н.А. Корфом». – Екатеринослав, 1869 – 8с. – Ксерокопия.
М. Н-Д
5. Отчет члена Александровского уездного училищного Совета, Барона Н.А. Корфа, за 186 – 1870 учебный год – Екатеринослав: 1870. – 175 с. – Ксерокопия.
ЦРБ, М. Н-Д
6. КОРФ Н,А, Письма к К.Д. Ушинскому: (1868 – 1869 гг. ) // Ушинский К.Д. Собр. соч.: В 11 т. – М.; Л., 1952 – Т.11. – С. 200 -203, 204 – 205.
ДОУНБ
7. КОРФ Н.А. Педагогический съезд сельских учителей Александровского уезда 11 участка в 1869г. Журн. М.-ва нар. образования. - - 1870. -№12, , ч. 152, отд. 4. –С. 201 – 209. – Ксерокопия.
М.Н-Д
8. Корф Н.А. Малютка: Первая книга после азбуки для народной школы и семьи / Барон Н.А. Корф , авт. «Руководства к обучению грамоте» рус. нач. шк. и «Наш друг». – (СПб.) Изд. Д.Е. Кожанчикова, 1872. – 117 с.,У111 с. рис.- Ксерокопия.
М.Н-Д
9. КОРФ Н.А. Русская начальная школа: «Руководство для земских гласных и учителей сельских школ» / С порт. и биогр. авт. – 6-е изд., вновь испр. и доп. – СПб. Тип. д-ра М.А. Хана, 1879. С. 1-ХУ, 1-45, 220-225,252-253, 262-279. Ксерокопия.
10. КОРФ Н.А. «Наш друг»: Кн. для чтения учащихся в шк. и дома и руководство к обучению родному яз. – (4-е изд.) – СПб: Тип. д-ра М.А. Хана, 1880. –
1-ХХУ1, 52-68, 248-256, 1-У. Ксерокопия.
М. Н-Д
11. ПРОГРАММА съезда учителей и учительниц начальных народных училищ Херсонской губернии, под руководством почетного члена Московского университета барона Н.А. Корфа: 1881г. Ксерокопия.
М. Н-Д
12. КОРФ Н.А. Письмо из с. нескучное в Харьковскую губернскую земскую управу по поводу проведения Харьковского губернского съезда учителей. –Нескучное, 1882. – 2с.) –Ксерокопия.
14.ИЗ «ОТЧЕТА члена Мариупольского уездного училищного Совета барона Николая Александровича Корфа. За 1882 – 1883 учебный год. Мариуполь, 1882. – Ксерокопия.
ЦРБ
15. ИЗВЛЕЧЕНИЕ из отчетной книги библиотеки при Времевской воскресной повторительной школе // Отчет члена Мариупольского уездного училищного Совета барона Н.А. Корфа. За 1882- 1883 учебный год. – Мариуполь, 1882. – С. 168 – 169 – (Прил.№6) – Ксерокопия.
ЦРБ М. Н-Д
16.ОТЧЕТНАЯ книга библиотеки // Отчет члена Мариупольского уездного училищного Совета барона Николая Александровича Корфа. За 1882 – 1883 учебный год. – Мариуполь, - 1882. – С. 170-171. – (Прил. №7) – Ксерокопия.
М. Н-Д
17. КОРФ Н. Народные библиотеки // Народная школа: Пед. журн. – 1883. - №9 (сент.) – С-15-18 – Ксерокопия.
М. Н-Д
18. КОРФ Н.А. Хлебный жук (Кузька). Чтение для народа – СПБ: Тип. д-ма М.А. Хана 1883. – 16 с. 2 рис. – Ксерокопия.
М. Н-Д
19. КОРФ Н.А. Предисловие к 9-му изданию книги «Наш друг». - Ксерокопия.
М. Н-Д
20. КОРФ Н.А. Предисловие к 12-му изданию книги «Наш друг». - Ксерокопия.
М. Н-Д
21. КОРФ Н.А. «Наш друг»: Кн. для чтения учащихся в шк. и дома – 12 –е изд. доп. 30-ю хрестоматическими статейками и 117 новыми политипажами. – СПб Тип. А.М. Котомина. 1884-ХУ, 264 с. 227 рис. – Ксерокопия.
М. Н-Д
22. КОРФ Н.А. Из пержитого: Записки барона Н.А. Корфа // Русская страница – 1884 – Т.41 – Март. – с.545 – 574; Т. 42. – АПР. С. 131-138; Май.- С. 375- 388.
