Постановка проблеми. Закон України “Про вищу освіту” найважливішим завданням сучасного вищого педагогічного навчального закладу визначає забезпечення і озброєння студентів продуктивними способами здобувати та застосовувати на практиці наукові знання у сфері своєї майбутньої професійної діяльності, на основі яких вони зможуть обґрунтовувати власні пізнавальні дії, узагальнювати і переносити у нові умови способи навчально-пізнавальної і творчої діяльності.
Це завдання передбачає зміну ролі самих суб'єктів навчального процесу у способах отримання знань, формуванні умінь та навичок і вимагає створення умов для розвитку особистості через вироблення ціннісних орієнтирів, необхідних для професійної мобільності, самопізнання через рефлексію, самовдосконалення, самоосвіту.
Мета статті – проаналізувати досвід запровадження нових інформаційних технологій, котрі забезпечують найбільш ефективну реалізацію можливостей для самоосвітньої діяльності у період 5-річної пролонгованої підготовки майбутніх вчителів.
Виходячи з цього майбутній учитель повинен уміти: самостійно здобувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці для розв’язання різноманітних соціальних і навчальних проблем, гнучко пристосовуючись до ситуацій, що постійно змінюються; бачити труднощі, що виникають в реальних освітніх процесах і знаходити шляхи їх раціонального подолання, використовуючи сучасні технології; чітко усвідомлювати, де і яким чином знання, що здобуваються ним, можуть бути використані; грамотно працювати з інформацією; творчо мислити; самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, підвищенням культурного рівня.
Зміст цієї роботи передбачав:
- аналіз сучасного стану проблеми формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу в науковій літературі та у педагогічній практиці;
- визначення змісту та структури умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів та аналіз можливих шляхів інтенсифікації процесу їх формування;
- визначення типів нових інформаційних технологій та обгрунтування основних вимог до їх використання з метою інтенсифікації процесу формування навичок самостійної навчальної роботи студентів;
- розроблення та експериментальна перевірка ефективності технології використання інформаційних технологій для інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Аналіз ступеня розробки різних аспектів означеної проблеми засвідчив недостатнє дослідження питань, які пов’язані з розглядом особливостей та прогнозуванням наслідків використання нових технологічних та інформаційних підходів до процесу самостійного навчання, визначали б форми роботи за умов нової методологічної орієнтації.
Проведений аналіз наукової літератури засвідчив, що дослідження різних аспектів самостійної навчальної роботи студентів є однією з важливих проблем педагогічної теорії і практики, а її вивченням займалось широке коло дослідників. У працях вітчизняних і зарубіжних учених висвітлено різні сторони проблеми самостійної навчальної роботи, у яких: наголощується на ролі викладача в організації самостійної навчальної діяльності студентів (Л.Я.Зоріна, Л.В.Кондрашова, М.М.Скаткін, В.О.Сластьонін, Л.Ф.Спірін та ін.); самостійна робота розглядається як один з ефективних методів підвищення пізнавальної активності (А.М.Алексюк, Б.П.Єсипов, В.А.Козаков, О.Г.Мороз, П.І.Підкасистий та ін.); самостійна робота розглядається як метод навчання (Ю.К.Бабанський, М.І.Дяченко, Л.А.Кандибович, І.Я.Лернер та ін.); програмоване навчання виділяється як один з напрямів індивідуалізації самостійної пізнавальної діяльності студентів (В.П.Беспалько, А.М.Матюшкін, Н.Ф.Тализіна, та ін.); значна увага приділяється управлінню самостійною пізнавальною діяльністю студентів (В.І.Бондар, Т.В.Габай, Є.І.Машбиць та ін.); підкреслюється важливість навчання студентів умінням і навичкам самоосвітньої діяльності (О.О.Абдулліна, А.К.Громцева, В.О.Якунін та ін.); розглядаються питання розвитку самостійної пізнавальної діяльності (Н.А.Половнікова, Т.І.Шамова, Є.М.Шиянов, Г.І.Щукіна та ін.).
Дослідження В.П.Беспалька, М.В.Кларіна Є.С.Полата, Г.К.Селевко та ін. показують, що в умовах інформаційного суспільства широке впровадження новітніх досягнень, акцентованих на самостійність у навчанні, неможливе без використання нових інформаційних технологій, котрі забезпечують найбільш ефективну реалізацію можливостей для самоосвітньої діяльності, закладену у них.
Таким чином соціальна значущість і недостатня теоретична розробленість проблеми використання нових інформаційних технологій для формування у студентів умінь і навичок самостійної навчальної роботи зумовили вибір теми статті “Використання інформаційних технологій для формуванні навичок самостійної навчальної роботи майбутніх вчителів”.
Ефективність формування у майбутніх учителів умінь і навичок самостійної роботи в умовах використання нових інформаційних технологій залежить від ряду чинників, серед яких домінуючими є:
- типізація нових інформаційних технологій з метою вибору і застосування найбільш раціональних;
- наявність змісту завдань для самостійного виконання студентами, адекватних можливостям нових інформаційних технологій, та системи спеціально організованих занять з вироблення умінь і навичок СНР в умовах:
а) використання автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем;
б) використання мережних технологій;
в) використання стандартного та спеціального програмного забезпечення;
г) впровадження інтерактивних форм і методів роботи з інформаційним забезпеченням;
д) використання інструментальних авторських систем програмування.
Завдання дослідження:
- аналіз сучасного стану проблеми формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу в науковій літературі та у педагогічній практиці;
- визначення змісту та структури умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів та аналіз можливих шляхів інтенсифікації процесу їх формування;
- визначення типів нових інформаційних технологій та обгрунтування основних вимог до їх використання з метою інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів;
- розроблення та експериментальна перевірка ефективності технології використання визначених типів нових інформаційних технологій для інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів.
Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс загальнонаукових педагогічних та психологічних методів теоретичного та емпіричного дослідження. Серед теоретичних методів використовувалися: порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація. Емпіричні методи: спостереження, анкетування, інтерв'ювання, обговорення, бесіда, аналіз продуктів діяльності, експертні оцінки. Результати теоретичного розгляду емпіричних досліджень зумовили структуру та зміст психолого-педагогічного експерименту, що реалізовувався поетапно, в пошуковому, констатуючому, формуючому та контрольному ракурсах. Результати експерименту супроводжувалися фіксацією якісних і кількісних параметрів, статистичною обробкою даних.
Дослідно-експериментальна робота проводилась у Запорізькому державному університеті. Всього дослідженням було охоплено 617 студентів.
Дослідження проводилось у чотири етапи протягом п’яти місяців.
На першому, пошуковому етапі (листопад – грудень 2009) у ході узагальнення безпосереднього багаторічного досвіду практичної роботи і вивчення наукової літератури визначено проблему дослідження, проведено цілеспрямований аналіз першоджерел з метою з’ясування її стану. Визначено теоретичні і методологічні основи дослідження, розроблено програму дисертаційного дослідження.
На другому, констатуючому етапі (грудень 2009- січень 2010) вивчено стан організації самостійної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу, виділено чинники, що найбільш суттєво впливають на формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів; визначено домінуючі фактори, що інтенсифікують процес формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів у процесі використання засобів нових інформаційних технологій.
На третьому, формуючому етапі ( січень 2010 – лютий 2010) розроблено і експериментально апробовано методику інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів при використанні визначених типів нових інформаційних технологій.
На четвертому, завершальному етапі (лютий 2010-березень 2010) опрацьо-вано результати експериментально-дослідної роботи та здійснено теоретичне й науково-методичне узагальнення даних формуючого експерименту, зроблено висновки, систематизовано дослідницький матеріал, завершено оформлення дисертації.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:
- запропоновано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено новий підхід до процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів, розроблений з урахуванням дидактичних можливостей різних типів нових інформаційних технологій.
- розроблено зміст і технологію формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів у процесі використання нових інформаційних технологій, які забезпечують ефективну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні теоретичного матеріалу і розв'язанні практичних завдань, сприяють розвитку в них творчого мислення та формуванню дослідницьких умінь;
- обґрунтовано ефективність використання нових інформаційних технологій у процесі формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів.
Практична значущість здобутих результатів полягає у тому, що розроблені методичні рекомендації можуть бути використані для інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу у процесі їх професійної підготовки у навчальних закладах різних рівнів акредитації і зокрема для: формування інформаційно-пошукових умінь; проектування загальноінтелектуальних умінь; формування інформаційних та дослідницьких умінь.
Одержані в ході дослідження дані показують, що використовуючи інформаційно-пошукові системи, 90% студентів значно поліпшили свої якісні показники, тобто правильно організована і методично дозована робота з цими системами дозволила значно інтенсифікувати процес формування інформаційно-пошукових умінь.
У результаті дослідно-експериментальної роботи встановлено, що використання мережних технологій та телекомунікацій, змінюючи саму концепцію інформаційного забезпечення, дозволило здійснити принципово новий підхід до формування інформаційних та інтелектуальних умінь майбутніх учителів. Розгалужені пошукові можливості цих систем, даючи змогу оперативно знаходити потрібну інформацію, вимагають під час її обробки уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, пов'язувати її з досліджуваними питаннями. Ця обставина дала можливість формувати специфічні навички СНР у ході спілкування, пошуку інформації і роботі з нею, де на перший план виступив інтерес до нової інформації, бажання осмислити її, поділитися новим знанням з оточуючими, застосувати наявні знання і уміння у конкретній ситуації.
Дослідження виявило, що під час самостійної розробки свого навчального проекта за допомогою інструментальних авторських систем програмування (ІАСП), студенти набагато продуктивніше засвоюють навчальний матеріал. Це зумовлено тим, що в процесі реалізації особистих творчих завдань, засвоюються не лише знання, що потрібні для оперування, а й самі способи оперування, що забезпечує набуття науково-практичного досвіду в конкретній предметній галузі.
Як свідчать наведені дані, практична готовність студентів до СНР неоднакова за різними групами умінь СНР. Найнижчим виявився рівень інтелектуальних умінь. Це пов'язано з тим, що формування цього виду умінь вимагає набагато більше часу, оскільки вони включають в себе багато взаємопов’язаних розумових операцій. Хоча є всі підстави стверджувати, що створення належних умов для використання ІТ в СНРС, дозволить суттєво підвищити рівень сформованості інтелектуальних умінь. Про це, зокрема, свідчать дані нашого дослідження, де в експериментальних групах(ЕГ)рівень розвитку інтелектуальних умінь вищий на 47 %, ніж в контрольних групах(КГ), а показник індекса задоволеності у студентів ЕГ складає 0,83, а у студентів КГ - тільки 0,16.
У цілому проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу і засвідчило ефективність застосування визначених типів ІТ для формування відповідних умінь і навичок СНРС.
Отже, процес підготовки майбутнього вчителя до впровадження інноваційних технологій навчання багатогранний і тривалий, а стабільність цього процесу – запорука його якості і результативності. Проте стабільність традиційної підготовки вчителя вже не відповідає завданням сьогоднішнього дня, оскільки вища педагогічна школа повинна готувати конкурентоспроможних професіоналів, які повинні не тільки встигати за динамікою сьогодення, а й у чомусь випереджати її. У цьому сенс прогностичної підготовки майбутнього вчителя.
