kopilkaurokov.ru - сайт для учителей

Создайте Ваш сайт учителя Видеоуроки Олимпиады Подготовка к ЕГЭ

Дослідницька робота МАН України "Зміни в структурі харчової промисловості міста Прилуки"

Нажмите, чтобы узнать подробности

Дослідицька робота про зміни в харчовій промисловості міста Прилуки Чернігівської області України в період з 1981 по 2014 роки.

Просмотр содержимого документа
«Дослідницька робота МАН України "Зміни в структурі харчової промисловості міста Прилуки"»

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації

Чернігівське територіальне відділення МАН України




Відділення: наук про Землю

Секція:географія та ландшафтознавство





ЗМІНИ В СТРУКТУРІ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ МІСТА ПРИЛУКИ



Роботу виконала:

Шматко Вікторія Олександрівна

учениця10 класу

Прилуцької спеціалізованої школи

І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим

вивченням інформаційних технологій

Прилуцької міської ради

Чернігівської області


Науковий керівник:

Пономаренко Валерій Борисович,

учитель географії

Прилуцької спеціалізованої школи

І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим

вивченням інформаційних технологій

Прилуцької міської ради

Чернігівської області




Прилуки -2017


Зміна структури харчової промисловості на прикладі підприємств харчової промисловості міста Прилуки,

Шматко Вікторія Олександрівна,

Чернігівське територіальне відділення МАН України,

ОКПНЗ «Чернігівська МАН учнівської молоді»,

Прилуцька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням

інформаційних технологій Прилуцької міської ради Чернігівської обл., 10 клас,

м. Прилуки Чернігівської області,

Пономаренко Валерій Борисович,

учитель географії,

Прилуцька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням

інформаційних технологій Прилуцької міської ради Чернігівської області


  1. Україна – велика індустріально–аграрна держава. Її харчова промисловість є однією з основних галузей матеріального виробництва, що має важливу роль у повсякденному житті населення країни.

  2. Підприємства харчової промисловості міста Прилуки завжди були невід’ємною частиною господарського комплексу регіону. Їх розвиток змінювався в досліджуваний період, але вони були й залишаються важливою ланкою промисловості нашого міста.

  3. У ході дослідження проаналізовано історію розвитку харчової промисловості України, опрацьовані статистичні дані стосовно динаміки кількості виготовлення основних товарів підприємств харчової промисловості й проаналізована зміна структури виробництва конкретних товарів.

  4. Об’єктом дослідження є виробничо-економічна діяльність підприємств харчової промисловості міста Прилуки на основі аналізу їх діяльності за певний проміжок часу.

  5. Підтвердилася гіпотеза дослідження: показані зміни структури виробництва товарів харчової промисловості міста Прилуки, вказані проблеми та шляхи їх вирішення.

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………… 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ

ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ…………………………………………….6

    1. Історія розвитку харчової промисловості України………..………..6

    2. Галузева структура харчової промисловості України…………..…9

    3. Значення та розвиток харчової промисловості в Україні………....12

РОЗДІЛ 2. ЗМІНА СТРУКТУРИ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ МІСТА ПРИЛУКИ…………….…….16

    1. Характеристика продукції підприємств харчової

промисловості міста Прилуки в період з 1981 року по 1991 рік……..…16

    1. Характеристика продукції підприємств харчової

промисловості міста Прилуки в період з 1991 року до 2012 ріку………19

    1. Порівняння галузевої структури харчової промисловості

та кількості виготовленої продукції 1981, 1991, 2004 та 2010 року…….21

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………..…25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….27

ДОДАТКИ ………………………………………………………………….28













ВСТУП


Актуальність дослідження. Харчова промисловість виконує дуже важливу роль в економічному комплексі країни. Найголовніше її призначення - забезпечити населення країни продуктами харчування відповідного асортименту, якості й екологічної чистоти, дати можливість зберігати продукти харчування в результаті спеціальної обробки та упаковки. Галузь створює умови нормального фізичного та розумового розвитку людини, забезпечує її потреби в смачному та комплексному харчуванні.

Промислове виробництво продуктів харчування значно економить витрати суспільної праці, що орієнтується на виготовлення харчової продукції. У порівнянні з дрібним виробництвом, або з домашнім приготуванням, масове виробництво оснащене сучасними засобами механізації й автоматизації. Воно в десятки разів зменшує, у порівнянні з ручним, трудомісткість виготовлення харчових продуктів , підвищує їх якість (за умов дотримання рецептур і свіжості сировини), дає можливість транспортувати продукцію харчових підприємств по території України й за кордон.

На харчових підприємствах створюється середовище, де в результаті комплексної переробки сировини, використання відходів та побічних продуктів, витрати сировини, палива, енергії й трудових ресурсів є більш ефективними.

У наш час потреби населення в продуктах харчування зростають дуже швидко. Водночас постійно змінюється асортимент продукції, який випускається відповідно до попиту серед покупців. Швидкість реакції виробника для повної забезпеченості населення в продуктах харчування є головним аспектом успіху підприємств харчової промисловості. Тому актуальність обраної теми є очевидною.

Сучасний стан розвитку суспільства характеризується кризовими явищами в економіці й вимагає докорінних змін і реформування, ефективного використання трудового потенціалу в харчовій промисловості. Підприємства даної галузі мають завдання стабільно забезпечувати населення продуктами харчування. Головною метою даної роботи є пояснення змін структури харчової промисловості на прикладі підприємств міста Прилуки за період з 1981 року по 2014 рік, аналіз причин та наслідки змін.

Об’єктом дослідження є виробничо-економічна діяльність підприємств харчової промисловості міста Прилуки на основі аналізу їх роботи за конкретний проміжок часу.

Предметом дослідження є ефективність сучасної структури виробництва харчової промисловості регіону, країни.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, щоб показати відмінність структури харчової промисловості міста Прилуки в різні часові проміжки, доцільність функціонування сучасної структури харчової промисловості.

У ході дослідження будуть розв’язуватися наступні завдання:

  1. Проаналізувати теоретичні аспекти розвитку харчової промисловості України.

  2. Відвідати статистичний відділ з метою отримання статистичної інформації в розрізі підприємств та років.

  3. Відвідати економічний відділ Прилуцької міської ради, щоб отримати інформацію про сучасний стан харчової промисловості міста Прилуки.

  4. Показати зміни в галузевій структурі харчової промисловості.

  5. Охарактеризувати сучасний стан харчової промисловості міста Прилуки, окреслити проблеми та шляхи їх вирішення.

Новизна роботи полягає в тому, що для дослідження взяті конкретні підприємства міста Прилуки й проведено аналіз зміни галузевої структури.

Дослідження має практичне значення, оскільки має профорієнтаційний характер, сприяє залученню молоді до вирішення проблем харчової промисловості, удосконалення структури виробництва підприємств харчової промисловості з метою виготовлення більш повної структури товарів .

Для розкриття даної теми використано історичні, статистичні, картографічні методи та методи спостереження й порівняльного дослідження.




РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ


1.1. Історія розвитку харчової промисловості в Україні.


В Україні фабричне заводське виробництво харчових продуктів виникло у ІІ половині XIX століття. Воно почало займати провідне місце в структурі промисловості. У ті часи переважали дрібні напівкустарні підприємства.

Першу цукроварню в Україні збудували в 1824 році в селі Трощині (нині Канівський район, Черкаської області) [3, ст.23]. Технічне оснащення цукрової промисловості було вищим, ніж інших галузей харчової промисловості. До рівня фабричного виробництва наблизилась спиртова промисловість. Випуск вина був розвинутий безпосередньо на півдні України й базувався на примітивній техніці й технологіях. Паромеханізовані заводи діяли в олійно-жировій промисловості. У 1913 році в Україні було 92 заводи та понад 2 тисячі дрібних олійниць[3, ст.25]. Інші галузі були гірше розвинуті. Консервну продукцію виробляли 34 напівкустарні підприємства[3, ст.26], зосереджені переважно в Херсонській, Таврійській та Київській губерніях. Потреба в хлібі та хлібобулочних виробах задовольнялася в основному за допомогою домашнього виготовлення. У великих містах хлібопечення було представлене невеликими пекарнями. У кондитерській промисловості переважало кустарне виробництво. Дрібні підприємства фабричного типу діяли в Києві, Одесі, Харкові. Пивоваріння характеризувалося сезонністю виробництва й було зосереджено у великих містах. У 1913 році діяло 218 пивзаводів[3, ст.38].

Сіль добували солепромисловці, які орендували ділянки на морському узбережжі Криму. Шахтний видобуток солі в Донбасі (Артемівськ, Слов'янськ) та на Закарпатті (Солотвино) тільки почав розвиватися. У тютюновій промисловості, навіть на великих фабриках, механізація процесів виготовлення була дуже низькою. На рівні ремесла і, рідше, мануфактури перебували й інші виробництва. М'ясна й молочна промисловість тільки почали розвиватися. Худобу переробляли на дрібних кустарних бійнях. Молочна промисловість була представлена 96 дрібними підприємствами (у 1913 році), які в основному виробляли тваринне масло. Продукція з незбираного молока вироблялася на невеликому заводі в Одесі.

Близько 80 % риби на Україні виловлювали в прибережних зонах Азовського та Чорного морів пасивними засобами лову. Частина рибальства зосереджувалася на внутрішніх водоймах та великих річках.

У 1913 році в Україні діяло 1365 великих підприємств, на яких виробляли 43,5 % валової продукції галузі [3, ст. 45].

За роки радянської влади харчова промисловість перетворилася на потужну галузь індустрії. Поряд з інтенсивним розвитком традиційних галузей було створено ряд нових: м'ясопереробну, молочноконсервну, маргаринову, харчоконцентратну. Значно зміцніла сировинна база, поліпшилося географічне розташування підприємств, створено сотні виробничих й агропромислових об'єднань. Серед найбільших об'єктів харчової промисловості, що почали працювати цей час, — Ворошиловоградський, Київський, Одеський, Полтавський, Вінницький м'ясокомбінати, молочні заводи в Харкові, Києві, Дніпропетровську, хлібозаводи в Донецьку, Харкові, Одесі, Києві. Водночас проводилася велика робота з підготовки кваліфікованих кадрів харчовиків. Як результат, у 1940 році обсяг виробництва продукції харчової промисловості України збільшився, порівняно з 1913 роком, в 2,6 рази[4,ст.49].

Створення нових галузей та їх прискорений розвиток поліпшили галузеву структуру харчової промисловості. Питома вага цукрової і спиртової промисловості знизилася за абсолютного зростання виробництва продукції цих галузей. Зросла частка хлібопекарської, м'ясної, молокопереробної промисловості.

Під час ІІ Світової Війни харчова промисловість України зазнала значних втрат: було зруйновано понад 80 % її виробничих потужностей, різко скоротилися сировинні ресурси. У 1944 році виробництво найважливіших продуктів харчування зменшилося, у порівнянні з 1940 роком, у 7-13 разів[4, ст. 27].

Післявоєнні роки були періодом відбудови харчової промисловості. У 1952 році загальний обсяг виробництва продукції перевищив довоєнний рівень. У наступні роки здійснювалося нове будівництво, впроваджувалося автоматизоване устаткування, високопродуктивні машини, апарати, конвеєри. Було збудовано близько 160 нових об'єктів, реконструйовано й технічно переоснащено понад 500 підприємств. Зокрема, введено в дію такі об’єкти: великі цукрові заводи у Київській, Львівській, Полтавській, Тернопільській і Хмельницькій областях, соляні шахти в Донецькій та Закарпатській областях, найбільший, на той час, у Європі олійно-екстракційний завод у м. Пологах (Запорізька область), ряд консервних підприємств, 15 пиво-безалкогольних заводів, винозавод "Ольвія" (Миколаївська область), понад 40 хлібозаводів, 59 підприємств з переробки молока, потужні м'ясокомбінати в Житомирі, Ковелі, Кам'янці-Подільському, Лубнах, Червонограді.

У 1982 році в харчовій промисловості України налічувалося 16 тисяч підприємств, понад 25 міністерств і відомств. Питома вага харчової промисловості у загальному обсязі промислового виробництва становила 19,1 %. Розвиток харчової промисловості в період до 1990 року здійснювався відповідно до вимог Продовольчої програми СРСР[3, ст. 59].

У 2000-их роках спостерігається позитивна динаміка розвитку харчової промисловості. Однак в окремих областях (АРК Крим, Волинська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Сумська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська області) у різні роки відбувався спад виробництва. Основними чинниками були проблеми з розвитком сировинної бази, несприятлива ринкова кон'юнктура, у тому числі на світовому агропродовольчому ринку.

До регіонів із порівняно стабільною динамікою розвитку харчової промисловості відносяться Київська область та місто Київ, Запорізька, Дніпропетровська, Вінницька, Закарпатська, Полтавська, Миколаївська, Харківська, Херсонська, Черкаська області. У цю групу входять індустріальні регіони з високою густотою населення, які забезпечують стабільний попит на продукцію галузі й мають потужну сировинну базу для розвитку харчової промисловості.

Найвідчутніші коливання показників збільшення обсягів виробництва спостерігалися в Тернопільській, Рівненській та Одеській областях, у структурі харчової промисловості яких висока питома вага переробних галузей. Крім того, ці регіони відносяться до прикордонних, тому й відчувають більший тиск із боку імпортованої й контрабандної продукції

За даними Держкомстату України у 2010 році кількість промислових підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів становила 22 тисячі, на яких працювало приблизно три мільйони осіб. Питома вага реалізованої промислової продукції харчової промисловості в загальному обсязі промислового виробництва у 2010 році становила 15,5 %. Асортимент продукції налічував понад 4 тисячі найменувань[5, ст. 18]


1.2. Галузева структура харчової промисловості України.


Харчова промисловість – це цілий комплекс підгалузей, які виробляють як продукти харчування, так і інші товари побутового призначення (мило, гліцерин, спирт, оцет, парфумерія, лікарські препарати), а також добувають із землі сіль, воду (мінеральні води), із води - рибу.

Підгалузями харчової промисловості є: цукрова, хлібопекарська, кондитерська, макаронна, олійно-жирова, спиртова, крохмале-патокова, лікеро-горілчана, пивоварна, дріжджова, плодоовочева, соляна, чайна, тютюнова, виробництво безалкогольних напоїв, оцту, а також підприємства виробничої інфраструктури (тари, металевих кришок, поліетиленових виробів, обладнання).

М'ясна й молочна діляться на підгалузі: м'ясна, молочна, маслосироробна.

У залежності від форм зв'язку з предметом праці харчова промисловість розподіляється на групу добувних та переробних підгалузей. До добувних відноситься соляна, рибна, добування та розлив мінеральної води. Переробні підгалузі працюють з предметами праці, на виробництво яких вже була витрачена праця людей по переробці сировини й матеріалів.

Переважна частка підгалузей харчової промисловості відноситься до переробних, бо предметом їхньої праці є сільськогосподарська сировина або промислова сировина тваринного та рослинного походження (м'ясна, молочна, цукрова, консервна, пиво безалкогольна, хлібопекарна та інші).

Підгалузі харчової промисловості розподілені за ознакою однорідного призначення продукції на групи: харчосмакова, м'ясна і молочна, рибна, борошномельна, круп'яна і комбікормова[5, ст.23].

Кожна група у свою чергу поділяється на ряд однорідних підгалузей, які виділені по виду виробленої продукції. Наприклад, харчосмакова розподіляється на 23 підгалузі: цукрова, хлібопекарна, кондитерська, соляна, чайна, спиртова, макаронна, безалкогольних напоїв, лікеро-горілчана, плодоовочева та інші[5,ст.27].

М'ясна і молочна розподілені на:

  • м'ясну і клеєжелатинову підгалузь;

  • маслосироробну і молочну підгалузь.

До складу м’ясної підгалузі входять підприємства по виробництву м'яса, ковбас, копченостей, м'ясних напівфабрикатів, м'ясних консервів, підприємства по переробці курей, гусей, качок, індиків, домашньої птиці, підприємства, які виробляють желатин, клей тваринного походження.

До складу молочної промисловості входять підприємства які виробляють тваринне масло, продукцію з незбираного молока, молочні консерви, сухе молоко, сири, бринзу, морозиво та інше.

Кожна підгалузь в залежності від виробленої продукції, особливостей переробки сировини та застосованої техніки і технології теж розподіляються на окремі спеціалізовані виробництва.

Наприклад у м'ясній промисловості виділяють:

  • виробництво м'яса і субпродуктів;

  • виробництво харчових, тваринних жирів;

  • виробництво технічних жирів;

  • обробіток кишок;

  • обробіток шкур;

  • виробництво медичних препаратів; переробка крові;

  • виробництво клею і желатину;

  • виробництво ковбасних виробів;

  • виробництво м'ясних напівфабрикатів;

  • виробництво м'ясних консервів; виробництво меланжу та сухого яєчного порошку.

У молочній промисловості виділяють:

  • виробництво цільномолочних продуктів;

  • виробництво молочних консервів;

  • виробництво тваринного масла;

  • виробництво молочного білка, козеїна, морозива та інші

Хлібопекарська розподіляється на виробництво:

  • хліба;

  • хлібобулочних виробів;

  • кондитерських виробів;

  • сухарів;

  • бубликів.

Кондитерська підгалузь розподіляється на виробництво:

-                 карамелі;

-                 цукерок;

-                 печива;

-                 тортів та тістечок;

-                 мармеладу.

Пивобезалкогольна підгалузь розподіляється на виробництво:

-                  пива; безалкогольних напоїв;

-                  мінеральної води;

-                  квасу.

Спиртова підгалузь розподіляється:

-                 виробництво спирту;

-                 дріжджів кормових;

-                 дріжджів хлібопекарських.

Таким чином, кожна підгалузь ділиться на окремі виробництва. Ознаками, які характерні для визначення підгалузі, є:

-                 єдність економічного призначення продукту;

-                 однорідність переробної сировини та матеріалів;

-                 спільність технічної бази та технологічних процесів;

-                 особливий професіональний склад кадрів.

Харчова промисловість має розвинені виробничі економічні зв'язки практично з усіма галузями народного господарства: сільським господарством, машинобудуванням, капітальним будівництвом, транспортом і виробництвом пакувальних матеріалів. Практика показує, що стабільне функціонування цих зв'язків є основною умовою безперебійної й ефективної роботи харчових підприємств.


1.3.Значення та розвиток харчової промисловості в Україні.


Аналіз діяльності підприємств харчової промисловості взято за повний 2014 рік. У наступному році, що настав після року дослідження галузі, особливих змін не відбулося. Аналіз буде взятий за окремими важливими позиціями, що зможуть показати рівень розвитку та динаміку харчової промисловості України. Далі буде показано частку харчової промисловості в різноманітних аспектах господарської діяльності України ( рис. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4)[7,ст.14].


Рис. 1.1. Частка харчової промисловості в обсязі експорту продукції агропромислового комплексу – 47%



Рис 1.2. Частка харчової промисловості в обсязі реалізації промислової продукції – 21,3%


Рис. 1.3. Частка харчової промисловості в обсязі прямих іноземних інвестицій у промисловість країни – 18,5%


Рис. 1.4. Частка харчової промисловості у валовому національному продукті – 8%


Із 2000 до 2007 року обсяги виробництва галузі зросли в 2,3 рази. У 2008 й 2009 роках був відмічений незначний спад промислового виробництва. Індекси додаються ( Додаток А). Проте починаючи з 2010 року галузь стабільно нарощує виробництво – в 2011 році зросло на 2,9%, у 2012 році на 1%. В 2013 році спостерігався спад на 5,1% у зв’язку із зменшенням обсягів виробництва підакцизної групи товарів: цукру та олії. В 2014 році галузь знову нарощує обсяги промислової продукції – індекс промислової продукції виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів склав 102,5%[9, ст. 67]( рис. 1.5.).


Рис. 1.5. Індекси продукції харчової промисловості


Із 2012 року харчова промисловість вийшла на перше місце за обсягами реалізованої промислової продукції серед всіх галузей промисловості України. Так в 2014 році було реалізовано продукції на суму 254,5 млрд. грн., що складає 21,3% від загального обсягу (рис. 1.6.). Детально структура вартості реалізованої продукції додається[9, ст.47]( Додаток Б).

Рис. 1.6. Структура реалізованої продукції харчової промисловості у 2014 році.

РОЗДІЛ 2

ЗМІНА СТРУКТУРИ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ МІСТА ПРИЛУКИ


2.1.Характеристика продукції підприємств харчової промисловості міста Прилуки в період з 1981 року по 1991 рік.


Виконану роботу можна поділити на дві частини, де першою є період з 1981 року по 1991 рік. Вона характеризує розвиток харчової промисловості країни СРСР, якої на даний момент вже не існує.

Обовʼязково потрібно зазначити, що за часів Радянського Союзу, класифікація видів економічної діяльності, а тому й перелік товарів, які виготовлялися, досить суттєво відрізняється від сучасної класифікації. Конкретні зміни будуть наведені в частині, де проводяться порівняння. Отже, при аналізі виготовленої продукції в період з 1981 по 1991 рік використовувалася класифікація виготовлених товарів того періоду[11, ст.7].

У Прилуках в 1981 році працювало 3 великих підприємства харчової промисловості: хлібозавод, завод «Продтоварів» і мʼясокомбінат (Додаток В). Якщо брати загальну вартість продукції виготовлених даними підприємствами, то результати можна порівняти в наступних діаграмах (рис. 2.1.).


Рис. 2.1. Вартість виготовленої продукції в порівняльних цінах виражена в індексах ( ланцюговим методом, початковий 1980 рік)


Аналізуючи вартість товарів в порівняльних цінах, бачимо її зростання для всіх підприємств до 1991 року. Для 1991 року характерним є незначний спад вартості продукції хлібозаводу та заводу «Продтоварів», а от зменшення вартості виготовленої продукції мʼясокомбінату є найсуттєвіше ( 42,1% від 1990 року)[12, ст.9].

Більш повною характеристикою слугуватимуть показники в розрізі переліку асортиментів продукції харчової промисловості, які виготовлялися в місті Прилуки в період з 1981 по 1991 рік, який можна побачити в таблиці «Виготовлення продукції в натуральному виразі» (Додаток Г), динаміку показано на графіках[12, ст.19].


Рис. 2.2. Динаміка виробництва хлібобулочних виробів


Рис. 2.3. Динаміка виробництва безалкогольних напоїв





Рис. 2.4. Динаміка виробництва кондитерських виробів


Рис. 2.5. Динаміка виробництва столового хріну


Рис. 2.6. Динаміка виробництва плодово–ягідного вина

Рис. 2.7. Динаміка виробництва білкової оболонки


Рис. 2.8. Динаміка виробництва мʼяса та субпродуктів


Рис. 2.9. Динаміка виробництва молоко та молочних продуктів

У період з 1981 року по 1991 рік спостерігається кількісне зменшення виробництва товарів підприємств харчової промисловості (рис.2.2., 2.3., 2.4., 2.7., 2.9.). Деякі продукти ( хрін столовий (рис 2.5.) та плодово–ягідне вино (рис 2.6.)) взагалі припинили виробляти на підприємствах міста Прилуки. Найменший спад у виробництві спостерігається при виробництві білкової ковбасної оболонки (рис. 2.7.) , хлібобулочних виробів (рис.2.1.) та молочних продуктів ( рис. 2.9)


2.2. Характеристика продукції підприємств харчової промисловості міста Прилуки в період з 1991 року по 2014 рік.


Загальна економічна криза, значний спад виробництва сільськогоспо­дарської продукції, заборгованість по заробітній платі та пенсіях, бартеризація економічних відносин, нестача фінансових і матеріальних ресурсів негативно впливають на результати роботи підприємств харчової промисловості за часів незалежної України. Не стало виключенням й місто Прилуки, де також відбулися значні зміни в структурі виробництва та в кількості виготовленого товару підприємствами харчової промисловості.

Дуже ускладнює порівняння з періодом 1981-1991 років те, що змінилася державна класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). Так, наприклад, до 2010 року однією з класифікаційних одиниць було мʼясо та субпродукти, а після 2010 року дана категорія була розділена більш ніж на 10 класифікаційних позицій: мʼясо в тушках, мʼясо, мʼясо і субпродукти, ковбасні вироби, желатин та інше. Отже, порівняти виробництво харчових продуктів досконало неможливо[1, ст.27].

Спробуємо охарактеризувати виробництво продуктів харчування в натуральному вигляді. При порівнянні максимально наблизимося до класифікації продуктів харчування, яке ми проводили в попередньому розділі. Таблиця «Виготовлення продукції в натуральному виразі» додається ( Додаток Д).

У даній таблиці, як зазначалося, представлені лише ті товари, які вироблялися в місті Прилуки до 1991 року, бо тільки вони потрібні для порівняння[12, ст.21].






Рис. 2.10. Динаміка виробництва хлібобулочних виробів


Рис. 2.11. Динаміка виробництва безалкогольних напоїв


Рис. 2.12. Динаміка виробництва кондитерських виробів







Рис. 2.13. Динаміка виробництва білкової оболонки


Рис. 2.14. Виробництво мʼяса та субпродуктів


Рис. 2.15. Виробництво молока та молочних продуктів

Отже, як видно з графіків два види продуктів ( безалкогольні напої (рис. 2.9.) та кондитерські вироби (рис. 2.10.)) поступово припинили вироблятися підприємствами міста Прилуки. Їх виробництво закінчилося вже на 2004 рік. Випуск решти продуктів харчування стабілізувався на певних кількостях. Так, виробництво мʼяса та субпродуктів постійно зростає в порівнянні з 1991 роком (рис. 2.12.). Виробництво хлібобулочних виробів (рис. 2.8.) та білкової оболонки (рис. 2.11.) після зростання на 2004 рік має невеликий спад, але все ж більше рівня 1991 року. Виробництво молока та молочних продуктів, після мінімума в 2000 році, поступово почало зростати. ( рис. 2.15.) Окремо потрібно сказати про білкову оболонку. Після зміни КВЕД даний вид продукції тепер відноситься до виробництва хімічної промисловості і з 2010 року не відноситься до харчової промисловості.

Також є доречним перерахувати всі сучасні підприємства, які виготовляють продукції харчової промисловості міста Прилуки. Їх нумерація складена в порядку спадання кількості працівників даних підприємств ( Додаток Е).


2.3. Порівняння структури та кількості виготовленої продукції 1981, 1991, 2010 та 2014 року.


Перш за все потрібно проаналізувати структуру виробництва товарів. Даний аналіз можливий при співвіднесенні цін в результаті продажу цих товарів (Додаток Г, Додаток Д)). Ціни за кожний період були різними, тому аналіз буде проведений у відсотках[12] (рис. 2.16., 2.17.).


Рис. 2.16. Структура виробництва товарів харчової промисловості

в місті Прилуки на 1981 рік



Рис. 2.17. Структура виробництва товарів харчової промисловості

в місті Прилуки на 1991 рік


Рис. 2.18. Структура виробництва товарів харчової промисловості

в місті Прилуки на 2010 рік


Рис. 2.19. Структура виробництва товарів харчової промисловості

в місті Прилуки на 2014 рік

Отже, частка виробленого м’яса в порівняльних цінах постійно зростала й на 2010 і 2014 рік його вартість досягла майже половини вартості виготовленої продукції (рис. 2.18., рис. 2.19.). Також досить відчутною є вартість виготовленої білкової оболонки. Якщо порівнювати в кількісному виготовленні товарів за даними продуктами харчування, то загалом можна сказати, що відбувається постійний спад. У попередніх розділах спостерігалося, що в кожному з періодів, які були нами досліджені, виготовлення товарів майже по всіх позиціях зменшувалася. Дана діаграма покаже нам тенденцію збільшення або зменшення виготовлення чотирьох видів продукції, які були і в 1981 і в 2014 роках. Це хлібобулочні вироби, мʼясо, білкова оболонка та молоко і молочні продукти.

Рис. 2.19. Динаміка виробництва хлібобулочних виробів

Таким чином, виробництво хлібобулочних виробів має тенденцію до зменшення, але в період 2004 року все ж було незначне зростання. (рис. 2.19.)


Рис. 2.20. Динаміка виробництва білкової оболонки


У порівнянні з 1981 роком, білкову оболонку на 2010 рік виробляли значно менше, але характер зменшення показує, що найбільший спад виробництва спостерігався в 1991 році (рис. 2.20.). На 2014 рік кількість виробленої продукції залишилася без змін в порівнянні з 2010 роком.


Рис. 2.21. Динаміка виробництва м’яса та субпродуктів



Виробництва мʼяса в 2014 році значно зменшилось в порівнянні з 1981 роком. Найменше м’яса та субпродуктів вироблялося також у 1991 році (рис. 2.21.). Але після мінімального значення виробництво мʼяса та субпродуктів постійно зростає, хоч і не швидкими темпами.


Рис. 2.22. Динаміка виробництва молока та молочних продуктів


Виробництво молока та молочних продуктів зменшилось в порівнянні з 1981 роком. Але з 2004 року поступово виробництво молока та молочних продуктів поступово почало зростати. ( рис. 2.22.) Тенденція зростання продовжилася і в 2014 році.

ВИСНОВКИ


Дослідження показало, що виробництво продукції харчової промисловості по всіх видах перелічених продуктів зменшувалося в натуральному обсязі. Загалом із 1981 року велику кількість товарів взагалі припинили випускати на підприємствах міста Прилуки. До таких товарів відносяться хрін столовий, вино плодово-ягідне, безалкогольні напої та кондитерські вироби. Спостерігалася тенденція їх поступового зменшення й загалом повного припинення виробництва.

Інші товари, а саме хлібобулочні вироби, білкова оболонка, мʼясо та субпродукти, молочні вироби залишились на 2014 роки, але кількість виготовлених товарів даної категорії в порівнянні з 1981 роком є значно меншою.

Досить проблематичним був 1991 рік, у який відбулося проголошення незалежності України. Відомо, що всі бізнесові, технологічні зв’язки були порушені, тому виробництво товарів в усіх галузях економіки різко зменшилося. Після 1991 року в харчовій промисловості відбулося невелике зростання виробництва ( на 2004 рік), проте на 2010 рік знову було зменшення по всіх видах товарів. На період 2014 року кількість виготовлених товарів є приблизно однаковою до 2010 року.

Отже, причинами зменшення кількості виробництва є:

  • слабка державна фінансово-кредитна підтримка підприємств;

  • розірвання технологічних звʼязків;

  • нерегульованість ринку збуту продукції харчової промисловості;

  • слабка матеріально-технічна база підприємств;

  • брак коштів для поновлення основних фондів;

  • велика кількість імпортної продукції;

  • недорозвинута інфраструктура;

  • зменшення кількості населення міста Прилуки.

Підсумовуючи, варто зазначити, що підприємства харчової промисловості перебувають в певному занепаді, кризі. Останнім часом, звичайно, спостерігається пожвавлення їх діяльності. Це явище стосуються, наприклад, підприємств Прилуки Агропереробка та Прилуцького м’ясокомбінату. Деякі підприємства враховують сучасні тенденції розвитку харчової промисловості й поступово починають виготовляти конкурентоспроможний товар, що здатен забезпечувати потреби населення.

Держава повинна в певній мірі допомагати підприємствам харчової промисловості, які виготовляють популярні продукти споживання.

Заходами, які потрібно спрямувати на покращення розвитку підприємств харчової промисловості, є:

  • створення ефективного механізму, який забезпечує виконання зобов'язань суб'єктами господарювання (зокрема, шляхом ініціювання та здійснення процедур банкрутства, ліквідації та санації збиткових підприємств);

  • цінове регулювання, створення фондів підтримки й стабілізації доходів, створення системи дотацій та інвестиційна підтримка з боку держави;

  • створення повноцінного ринку ;

  • асортиментна структура продукції, що виробляється підприємствами харчової промисловості, повинна, з одного боку, відповідати потребам ринку, а з іншого - здійснювати вплив на ці потреби. Стратегічним напрямком зміни структури вітчизняного ринку продуктів харчування має стати його глибока сегментація;

  • ефективність функціонування харчової промисловості значною мірою залежить від структури ресурсів, які вона споживає.

  • спеціалізація виробництва й оптимізація розмірів підприємств;

  • підвищення престижності вузів, які готують спеціалістів харчової промисловості;

  • потрібно реструктуризувати підприємства, підвищити ефективність виробництва;

  • інтеграція до світового господарства (зокрема до країн ЄС) з метою отримання додаткового фінансування, як у формі дотацій, так й у формі грошових надходжень на реалізацію проектів;

  • вивчення досвіду інших країн і застосування передових технологій;

  • перехід до ринкових відносин.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Барановська О.В., Барановський М.О., Смаль В.В., Смаль І.В. Чернігівщина: природа, населення, господарство (комплексне географічне дослідження): Монографія. – Ніжин: Наука-сервіс, 2000. – 180 с.: іл., кол. карти.

  2. Динаміка виробництва найважливіших видів товарів промисловості // Економіст. - 2001. - № 5. - С. 35-36.

  3. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т. 3 / редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Академія, 2001. – 848 с.

  4. Калініченко В. Енергетика майбутнього // Харчова і переробна промисловість. - 2000. - № 7. - С.9.

  5. За ред. Ковалевського В.В., Михайлик О.Л., Семенова В.Ф. Розміщення продуктивних сил: Підручник. - К.: “Знання”, 1998.

  6. Корнілов Л.В., Абрамович О.В. Проблеми та перспективи розвитку харчової промисловості[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/konfer.

  7. Лиськов В. Харчова промисловість у системі АПК // Економіка України. - 2000. - № 8. - С.55-61.

  8. Національний прес-клуб «Українська перспектива» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bizreliz.com.

  9. Пильник Л. Наукове забезпечення і конкурентоспроможність харчової продукції // Харчова і переробна промисловість. - 2000. - № 5-6. - С.10-11.

  10. Прилуки та Прилуцький район. Потенціал економічного розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cg.gov.ua.

  11. Сільське господарство Чернігівщини за 1990-2012 роки. Статистичний збірник. Відповідальна за випуск Г.М.Зінич: Головне управління статистики в Чернігівській області, 2013.

  12. Чернігівщина. Статистичний щорічник: Головне управління статистики в Чернігівській області, 2013.


Додаток А


Індекси продукції харчової промисловості.


Роки

Індекси продукції харчової промисловості

2007

107,5

2008

97,9

2009

94

2010

103,2

2011

102,9

2012

101

2013

95

2014

102,5
































Додаток Б



Структура реалізованої продукції харчової промисловості у 2014 році.




Підгалузі харчової промисловості

млрд.грн.

1

Виробництво м’яса та мʼясних продуктів

33,6

2

Перероблення та консервування фруктів та овочів

10,8

3

Виробництво олії та тваринних жирів

56,4

4

Виробництво молочних продуктів

29,7

5

Виробництво продуктів борошномельно – крупʼяної промисловості, крохмалю

8,9

6

Виробництво хліба, хлібобулочних та борошняних виробів

18,5

7

Виробництво цукру

10,6

8

Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів

15,4

9

Виробництво напоїв

30,1

10

Виробництво тютюнових виробів

14,2

11

Інше

26,9




















Додаток В


Вартість виготовленої продукції в порівняльних цінах виражена в індексах( ланцюговим методом, початковий 1980 рік)


Назва підприємства

1981

1985

1990

1991

Хлібозавод

102,6

102,1

103,7

96,1

Продтовари

95,7

75,1

100,8

92,3

Мʼясокомбінат

100

112,8

110,3

42,1







































Додаток Г


Виготовлення продукції в натуральному виразі



Вид продукції

Одиниця виготовлення

1981

1985

1990

1991

Хлібобулочні вироби

Тон

16731

16855

13545

10250

Безалкогольні напої

Тисяч шт.

195

163

226

25

Кондитерські вироби

Тон

932

1003

1236

104

Хрін столовий

Тисяч банок

14

25

-

-

Вино плодово-ягідне

Тисяч шт..

114

101

-

-

Білкова ковбасна

оболонка

Тисяч пог. метрів

48095

55000

56000

22000

Мʼясо і субпродукти

Тон

21000

20889

14588

1650

Молоко та молокопродукти

Тон

23000

22150

2000

18000


























Додаток Д


Виготовлення продукції в натуральному виразі


Вид продукції

Одиниця виготовлення

1991

1995

2000

2004

2005

2010

2014

Хлібобулочні вироби

Тон

10250

10580

11250

14000

13500

8950

8680

Безалкогольні напої

Тисяч шт.

25

25

12

-

-

-

-

Кондитерські вироби

Тон

104

100

10

-

-

-

-

Білкова ковбасна

оболонка

Тисяч пог. метрів

22000

26000

32000

38000

30000

27000

27000

Мʼясо і субпродукти

Тон

1650

4800

4950

5100

5000

5900

6150

Молоко та молокопродукти

Тон

18000

19500

17000

17500

17500

18200

18530


















Додаток Е




















































Додаток Е (продовження)




















































Додаток Е (продовження)




















































Додаток Є

Робота конкурсанта в управлінні статистики Прилуцької міської ради










Получите в подарок сайт учителя

Предмет: География

Категория: Мероприятия

Целевая аудитория: 10 класс.
Урок соответствует ФГОС

Автор: Шматко Вікторія учениця 10 - Б класу,науковий керівник Пономаренко В.Б.

Дата: 20.02.2017

Номер свидетельства: 394047

Похожие файлы

object(ArrayObject)#861 (1) {
  ["storage":"ArrayObject":private] => array(6) {
    ["title"] => string(205) "Дослідницька робота МАН України "Зміни в структурі харчової промисловості міста Прилуки в період з 1981 по 2014 рік""
    ["seo_title"] => string(79) "doslidnits_ka_robota_man_ukrayini_zmini_v_strukturi_kharchovoyi_promislovosti_1"
    ["file_id"] => string(6) "394049"
    ["category_seo"] => string(10) "geografiya"
    ["subcategory_seo"] => string(12) "meropriyatia"
    ["date"] => string(10) "1487614039"
  }
}

Личный сайт учителя и сертификат бесплатно!!!
Получите в подарок сайт учителя


Распродажа видеоуроков!
1610 руб.
2300 руб.
1932 руб.
2760 руб.
1554 руб.
2220 руб.
1414 руб.
2020 руб.
ПОЛУЧИТЕ СВИДЕТЕЛЬСТВО МГНОВЕННО

Добавить свою работу

* Свидетельство о публикации выдается БЕСПЛАТНО, СРАЗУ же после добавления Вами Вашей работы на сайт

Удобный поиск материалов для учителей

Ваш личный кабинет
Проверка свидетельства