Існують такі поняття, як "інтерс" і "пізнавальний інтерес". Яка різниця між цими поняттями? Будь-який інтерс пізнавальний. В ньому обов'язково присутня радість пізнання. Без пізнавального компоненту пізнавального інтересу немає.
Пізнавальний інтерес виступає перш за все як мета виховання. Оскільки пізнавальний інтерес лежить в основі творчих здібностей особистості, то виникає не тільки оволодіння, але і виникнення нових духовних цінностей. Словом, пізнавальний інтерес - важливий компонент всестороннього розвитку особистості.
Пізнавальний інтерес часто виступає як засіб навчання, засіб активізації пізнавальної діяльності, як ефективний інструмент, який дозволяє педагогу робити процес навчання привабливим. Також пізнавальний інтерес виступає як важливий мотив учня.
Перша необхідність, що виникає у вчителя, який прагне виховати в учнів пізнавальний інтерес - створення матеріальних умов для успішного навчання. Це добре оснащений кабінет фізики, організація життя класу на уроці, відсутність здатності поспішати і одночасно згуба дорогоцінного часу, щільність уроку, напруженність роботи без надмірної втоми.
Для формування пізнавального інтересу потрібно придбати деякі знання, а для придбання повноцінних знань необхідний пізнавальний інтерес. А для цього і потрібна попередниця інтересу - зацікавленість.
Якщо заняття на уроках фізики одноманітні, не несуть нового змісту, нецікаві за формою, а особистість учителя не яскрава, подача матеріалу не емоційна, то інтерес до навчання втрачається.
В Комсомольській гімназії №2 створені всі умови, які допомагають вчителю мати тісний зв'язок з емоційною сферою учня. Для цього використовуються різні форми навчання, які приносять школяру здивування, захоплення, задоволення, що породжене пізнанням нового або одержаною хорошею оцінкою, радісні переживання в результаті подолання навчальних труднощів, почуття гордості, зумовлене відмінною відповіддю товариша. Таким чином, формування навчальних інтересів учнів має надзвичайно важливе значення для ефективного оволодіння цими знаннями, сприяє виробленню у них самостійності мислення, активності й ініціативи.
А найважливіше для вчителя - не лише дати учням знання, розвинути навички, а й, насамперед, викликати інтерес до пізнавальної діяльності.
Головне, користуючись власним життєвим досвідом і спеціальною професійною підготовкою, допомогти учням формувати їхні ключові компетентності, а не просто озброїти школярів певною сумою фізичних знань. Слід сформувати таке емоційне ставлення до знань, яке надалі забезпечить їх активне сприйняття та засвоєння, тобто сформувати життєві компетентності засобами фізики як навчального предмета.
Сьогодні паралельно з процесом державотворення в незалежній Україні поступово також здійснюється реформування школи, здатної використати потенційні можливості кожної дитини для її розвитку. А для цього потрібно діалогове спілкування, яке допомагає активізувати пізнавальну діяльність учнів. ЇЇ учитель може досягнути, наприклад, на уроці. Зміст уроку має бути таким, щоб навчальний матеріал, який треба засвоїти, містив проблеми і проблемні завдання, на розв'язування яких спрямована навчально-пізнавальна діяльність учнів. Навчати необхідно так, щоб знання були не тільки сумою сухих означень, формул і законів. В дітях потрібно збудити почуття спілкування з процесом наукових пошуків - це головне, заради чого вивчається фізика.
А цікавий урок - це завжди урок з родзинкою, на який чекають наші учні. Такий урок я пропоную вашій увазі.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Конспект урока фізики на тему "Світлові явища" »
Узагальнюючий урок з теми «Світлові явища» 7 клас
Мета:
систематизувати знання з теми “Світлові явища”;
закріпити та розвинути вміння розв’язувати задачі;
продовжувати розвивати в учнів здатність застосовувати набуті знання в пізнавальній практиці;
продовжувати розвивати в учнів узагальнене експериментальне вміння вести природничо-наукові дослідження методом фізичного пізнання;
продовжувати розвивати логічне мислення учнів, формування наукового світогляду учнів;
активізувати пізнавальні можливості учнів, продовжувати розвивати творчі здібності дітей.
Тип уроку: узагальнення, систематизація й корекція знань, умінь і навичок з теми.
Обладнання: ІКТ, кольорові малюнки, диск з презентацією уроку з теми “Дисперсія світла”.
ХІД УРОКУ
І. Вступне слово вчителя.
Добрий день! Сідайте. Сьогодні у нас черговий урок з теми “Світлові явища”. Він нічим не буде виділятися від інших. Сьогодні ми з вами отримаємо певні знання, які допоможуть вам добре виконати контрольну роботу на наступному уроці.А зробимо ми це разом дуже легко і цікаво, тому що
Я знаю: нездібних дітей не буває,
Бог кожній дитині дарує талант,
І в кожній із них якась здібність
дрімає –
Політик, поет, слюсар чи музикант
А далі – потрібно цю здібність розкрити,
Розвинути, вихід для неї знайти,
Щоб кожен робив те, що може любити,
Щоб міг він життя якнайкраще пройти...
А зараз я пропоную вам намалювати в зошиті на полях “свій настрій”
ІІ. Повторення і відпрацювання вивченого матеріалу
Отже, ми вивчили з вами одну із найцікавіших тем, яка називається...(називає учень).
Які основні питання ми розглянули і вивчили в темі? (відповідають учні).
А. Завдання №1. Дати назву картинкам або схематичним малюнкам (на комп’ютері демонструються кольорові фотографії джерел світла, законів відбивання світла тощо).
Завдання №2. Навести приклад ситуації, коли одне і теж джерело світла може бути протяжним і точковим.
Завдання №3. Дати відповідь на запитання.
Які основні спектральні кольори мають особливе значення для зору людини?
Яке зображення дає плоске дзеркало?
Як поводить себе світловий промінь на межі двох середовищ? (Проводження уроку - фізкульхвилинка).
Б. Історія про Петрика П’яточкіна та Мюнхаузена. (Як Мюнхаузен навчав Петрика). Виправити Петрика
У прозорому однорідному середовищі світло поширюється як заманеться;
нерівні, шорсткі поверхні дають дзеркальне відбиття світла;
освітленість вимірюється в лм;
падаючий промінь та промінь відбитий не лежать в одній площині;
білий промінь не розкладається призмою на кольори;
біла поверхня однаково відбиває промені всіх кольорів.
(Відповідь Петрику:
Якщо не будеш фізику вивчати,
Тоді нічого не будеш знати,
Тому скоріше починай читати,
А не просто підручник гортати.)
Одночасно на дошці розв’язують задачі два учні
Задача №1.
На сторінку книги падає світловий потік, який дорівнює 2,2лм. Визначте освітленність сторінки, якщо ії розміри 22х16см. Чи достатньо цієї освітленності, щоб читати книгу?
Задача №2.
Кут падіння зменшили на 5градусів. Як змінився кут між падаючим і відбитим променем?
ІІІ Експериментальна сторінка
Фізика-наука експериментальна: Спостереження, вимірювання
та експериментування-
ось основні методи фізичного пізнання!
(Учні демонструють підготовлене домашнє експериментальне завдання та пояснюють його: На відстані 30-40 см від запаленої свічки або настільної лампи розташуйте екран. Між екраном і свічкою горизонтально помістить олівець. Змінюючи відстань між олівцем і свічкою, спостерігайте зміни, що відбуваються на екрані. Опишіть свої спостереження.)
ІV Біофізика на уроках фізики.(Учні знайомлять слухачів з цікавими оптичними явами, які зустрічаються в природі.)
V Експрес-тести:
До оптичних приладів належать:
а) телескоп, мікроскоп, фотоапарат, фари;
б) кран, двигун, ручка, замок;
в) книга, олівець, яблуко.
Джерела світла бувають:
а) природні б)штучні в)ядерні.
Лінія, вздовж якої поширюється світло, називається:
а) пряма б) промінь.
Якщо між джерелом світла й екраном поставити непрозоре тіло, то на екрані можна побачити темне зображення обрисів непрозорого тіла:
а) тінь б) напівтінь.
Сонячні та місячні затемнення пояснюються утворенням:
а) тіні б) напівтіні.
Кут падіння і кут відбивання лежать:
а) у різних площинах;
б) в одній площині.
Кут відбивання дорівнює:
а) куту падіння;
б) розгорнутому куту.
Промінь падаючий і промінь відбитий можуть:
а) залишатися на своїх місцях;
б)мінятися місцями.
Падаючий промінь і відбитий промені,а також перпендикуляр до відбитої поверхні, поставлений у точку падіння променя, лежать:
а) у різних площинах;
б) в одній площині.
10. Яке зображення дає плоске дзеркало?
а) пряме, уявне
б)пряме, дійсне
в)обернене, дійсне
г)обернене, уявне.
VI Підсумок уроку.
VII Домашнє завдання: стр.186 тести №1,2,3,4,5.
На 12 балів: зробити презентацію на одну з тем уроків із загальної теми “Світлові явища”. (Як приклад, демонструється презентація на тему “Дисперсія світла”, яку зробив учень 7 –А класу Мухортов Євген.)
-А тепер, діти, зображте на полях настрій в кінці уроку. Я гадаю, що він у вас у всіх такий .
