Стаття на тему : «Соціалізація особистості на засадах креативної освіти в умовах школи життєтворчості»

Дніпропетровської облдержадміністрації

Відділ освіти Синельниківської райдержадміністрації

Комунальний заклад освіти Майська середня загальноосвітня школа

Стаття на тему :

«Соціалізація особистості на засадах креативної освіти в умовах школи життєтворчості»

Автор :

Шатиріна Л.М.

У головному — єдність, у суперечці —

свобода, в усьому — любов.

М. Кузанський

Сьогодні ми є свідками процесів глобалізації (франц. global — загальний, всесвітній), яка виявляється у розширенні й поглибленні міжнародних зв'язків, взаємозалежності суб'єктів світового співтовариства, у наявності багатьох проблем, які вийшли за межі окремих держав і стосуються інтересів усього людства. Розв’язати ці проблеми зможе людина не лише «знаюча», а в першу чергу духовна і творча.

Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття: техніки, що нас оточує, політики, яку проводять світові держави, цінностей, на які орієнтуються люди. Наше життя стало безперервним процесом адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості у значній мірі залежить її успіх та можливості самореалізації.
Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але й достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою впевненою у власних силах людиною.
Таким чином, зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання - розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України.

Інноваційна школа – це школа ,яка допомагае працвникам рухатись вперед,розвиватись. Головним завданням освіти України є виховання громадянина України,формування зрілої ,працелюбної ,творчої особистості,якій притаманно почуття власної гідності ,повага до прав і свобод людини,свідоме ставлення до обо’язків людини і громадянина ,гордість за свою Батьківщину , здатність до само розуміння і самовдосконалення ,активної участі у соціальному житті країни.

Одне з основних завдань на всіх етапах розвитку освіти — підвищення рівня про­фесійної майстерності педагогів. Навчальному закладу потрібний учитель, який би постійно вдосконалював зміст своєї педагогічної діяльності. Виконати це завдання можна лише тоді, коли добре організовано методич­ну роботу в навчальному закладі. У школі діє методична рада, серед основних завдань якої — пошук оптимальних форм удосконалення майстерності педагога шля­хом застосування нетрадиційних підходів

Ефективність функціонування системи освіти значною мірою залежить від наявності кваліфікованих, творчо працюючих педагогічних працівників. Визначення вчителя ключовою фігурою оновлення школи спонукає досить ретельно продумувати ті сфери її управління, які сприяють формуванню особистості вчителя, підвищенню його професіоналізму.

Життєтворчість як «творення життя» – це творчість у трьох іпостасях: продуктивній (результатах активності особистості), суб’єктивній (в розвитку суб’єктивного світу особистості), і соціальній (відбиття в життєвих світах інших людей). Саме інтеграція трьох цих іпостасей закладає цілісність творчості особистості, перетворює її на життєтворчість.

Життєтворчість розуміється дослідниками (В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков та ін.) як духовно-практична діяльність особистості, спрямована на творче проектування і здійснення свого життя. Розроблюючи, коригуючи і здійснюючи свій життєвий сценарій, особистість оволодіває мистецтвом жити, в основі якого лежать засоби, методи і технології життєтворчості [7].

Усі дослідники наголошують на цілісності прояву процесу життєтворчості за вектором «внутрішній-зовнішній світ», що забезпечується такими особистісними характеристиками, як «здатність до життєтворчості», «спрямованість розвитку», «життєтворчий потенціал». Основною серед таких характеристик на рівні зовнішніх проявів автори вважають життєву компетентність (знання, уміння, набутий досвід) – знання життя та його законів, уміння орієнтуватися в «нештатних», нестандартних життєвих обставинах, реалістично їх оцінювати, обирати зважені рішення в складних життєвих ситуаціях, знаходити шляхи виходу із кризових ситуацій життєвих колізій; вміти будувати свої стосунки з іншими людьми, а також планувати, регулювати та аналізувати свої вчинки відповідно власним життєвим цілям.

У контексті педагогіки життєтворчості школа має стати інститутом збереження й зміцнення фізичного, психічного, морального, духовного здоров'я дитини, Захисна, людинозберігаюча функція педагогіки повинна стати домінуючою. Саме школа покликана допомогти вижити дитині у нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми і насолоджуватися кожним моментом життя

Як свідчать дослідження, школа життєвої компетентності, на відміну від традиційної, спрямована не на передачу новому поколінню знань і досвіду, а на "розвиток і саморозвиток учнів як суб’єктів культури, творців і проектувальників свого життя” [7]. Педагогам передусім потрібне розуміння того, що для створення системи освіти ІІІ тисячоліття потрібен свіжий імпульс руху вже за іншою траєкторією, яка виведе нашу шкільну освіту на «дитиноцентрову» орбіту, наповнить шкільне життя дітей духовною та творчою працею.
Педагогіка життєтворчості оперує поняттями "самоактуалізація, саморегуляція, самоздійснення, самовдосконалення, саморозвиток, самосвідосіть, самоствердження, самореабілітація, самопрогнозування, самоприйняття, самоаналіз, самооцінка тощо. Сутність кожного з цих понять пов’язана з самостійністю особистості. Самостійно планувати власну діяльність, самостійно приймати рішення й нести відповідальність за результати діяльності – одні з показників сформованості життєвої компетентності особистості [1, с.15].

Тому ми на засіданні методичної ради розробили модель креативного вчителя ,який повинен працювати в сучасному навчальному закладі :

Творча діяльність обумовлена багатьма чинниками, в тому числі й психологічними. Тому великого значення надається заступником створенню відповідного психологічного мікроклімату, стосунків, що базуються на довірі, доброзичливості, повазі, співпраці, співробітництві. Турбота заступника – підвищення педагогічної культури вчителів, формування творчої особистості учня, створення умов для розвитку колективної та індивідуальної творчості.

Творчість народжується там, де створюється
сплав глибоких і міцних знань з досвідом
практичної діяльності

В.О. Сухомлинський

Готовність педагога працювати в креативному навчальному закладі передбачає також наявність у нього теоретичних знань і професійних знань та умінь

Література

1.    Єрмаков І. Освіта і життєва компетентність для ХХІ століття // Завуч. – 2005. –  № 19. – с. 13-16.
2.    Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для ХХІ століття / http://library.rehab.org.ua/ukrainian/logop/erm
3.    Життєва компетентність особистості: Науково-методичний збірник / За ред. Л.В. Сохань, І.Г.Єрмакова. – К.: "Богдана”, 2003. – 520 с.
4.    Зайченко І.В. Уроки формування духовності особистості // Реабілітаційна педагогіка на рубежі ХХІ століття: Наук.-метод. зб.: У 2 ч.: Ч. 1 / Ред. рада: В.М. Доній, Г.М. Несен, І.Г. Єрмаков та ін. – К., ІЗМН, 1998. – с. 108-119.
5.    М.С.Гончаренко Валеопедагогические аспекты духовности: Учебное пособие. – Х.:ХНУ имени В.Н.Каразина, 2007. – 400 с.
6.    Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. – М.: Мол. Гвардия, 1990. – 351с.
7.    Нищета В.А. Актуальність педагогічних ідей М.О. Корфа: екстраполяція на концепти педагогіки життєтворчості / http://library.rehab.org.ua/ukrainian/logop/erm
8.    Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.— К.: "Академвидав”, 2006. — 456 с (Альма-матер)