«Роль проектних технологій виховання у створенні умов для розвитку креативної інноваційної особистості»

ВІДДІЛ ОСВІТИ СИНЕЛЬНИКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ

МАЙСЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

І-ІІІ СТУПЕНІВ

«Роль проектних технологій виховання у створенні умов для розвитку креативної інноваційної особистості»

Автор: ВОЛК Н.В.,

заступник директора школи

з виховної роботи

2012р.

Вступ

Нові реалії життя в Україні, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності.

Зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України. Педагогічні технології, що використовуються у сучасній освіті, створюють сприятливі умови для вирішення даного питання: інтерактивні техніки розвивають комунікативні навички та активність, проектні технології у навчанні створюють можливості для самостійних досліджень, тренінги допомагають опанувати нові соціальні ролі та отримати можливість експериментувати у сфері спілкування, проекти у виховній роботі – обрати вид діяльності відповідно до власних нахилів та уподобань.

Інноваційний потенціал особистості в значній мірі залежить від рівня її життєвої компетентності. Реалізація компетентнісного підходу є важливим напрямком оновлення діяльності закладів освіти. При цьому компетентність розглядається як загальна здатність, що ґрунтується не лише на знаннях, але і на досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Безперечно, формування компетентності особистості є цілеспрямованим процесом, що здійснюється вчителем. При цьому функції самого педагога суттєво змінюються: на перший план виходять уміння організувати самостійну пошукову діяльність учнів, їх взаємодію з метою розвитку як мотивації, так і соціальних навичок. Такі можливості створюють сучасні продуктивні технології навчання, побудовані на основі активних методів та інтерактивних технік організації навчально-виховного процесу, за умови реалізації індивідуального підходу та психологічного супроводу учнів.

Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

• забезпечити високий інструментальний рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;

• розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;

• залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;

• розвивати життєві компетенції школярів;

• формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;

• формувати в учнів цілісну картину світу;

• спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, міста, але й інших міст і навіть країн;

• грамотно працювати з інформацією і т. д.

Сьогодні в області створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

Такі якості можуть бути сформовані у процесі спеціально організованих педагогічних впливів у системі освіти, яка сама є креативною, прагне до творчого вирішення проблем через використання сучасних інноваційних технологій для досягнення визначеної мети.

Пошук і впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання, що відповідають потребам сьогодення, - це головне завдання моєї роботи в школі. Однією з таких технологій є метод проектів.

Саме він забезпечує активну діяльність учнів у розв’язанні навчальної чи виховної проблеми, пов’язаної з власним життям, грою, працею. Саме цей метод враховує особливості нашого сприйняття. Адже відомо, що «…людина засвоює 10 % того, що читає, 20% того, що чує, 30% того, що бачить, та 90% того, що говорить і робить». ( В. Мегнесен)

Як свідчить наш досвід, метод проектів є важливою ланкою виховання.

Проект – знання теорії і практики , він містить в собі не лише постановку певного розумового завдання ,але і його практичне виконання .

Ми прийшли до висновку,що особливе педагогічне значення проектів полягає в тому, що:

• з’являється можливість для формування власного життєвого досвіду учнів;

• активізується суб’єктивна позиція дитини в педагогічній праці;

• враховуються потреби і інтереси, вікові та індивідуальні особливості дітей,що стимулює їхню самодіяльність;

• стимулюються потреби дитини в самореалізації,самовираженні,творчості,суспільно значимій діяльності;

• є можливість поєднувати колективні та індивідуальні прийоми роботи в педагогічному процесі;

• забезпечити розвиток життєвих компетенцій учнів.

Ми розглянули проект як мету, прийняту і усвідомлену школярами. Це дитяча самодіяльність ,конкретна практика,творча справа,поетапне просування до мети, провідна ланка в системі виховної роботи,що розвиває особистість.

У нашій школі приділяється увага роботі над учнівськими проектами відповідно проектним методикам.

На виконання загальношкільних проектів «Школа в системі соціально-педагогічного комплексу », «Школа-наш рідний дім», «Креативна особистість - результат інноваційної освітньої діяльності»,

«Самовиховання як фактор розвитку креативної особистості », «Я - лідер», «Я - волонтер» розроблено такі індивідуальні та групові учнівські проекти:

1. Проект «Якби я була головою райдержадміністрації».

2. Проект «Із попелу забуття».

3. Презентація «СНІД: знати,щоб жити».

4. Презентація «Суд над погодою».

5. Презентація «Польща».

6. Проект «Лови хвилю життя разом з нами».

7. Проект «Україна і Євросоюз: погляд у майбутнє».

8. Проект антикримінального спрямування «Територія закону».

9. Проект «Моральний вчинок».

10. Історія на перше місце

11. Проект «Найвища цінність людини - її здоров’я».

12. Проект «Шкільна газета».

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

• планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

• використовувати багато джерел інформації;

• самостійно збирати і накопичувати матеріал;

• аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

• приймати рішення;

• встановлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);

• створювати “кінцевий продукт” — матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій,проекти);

• підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

• представляти створене перед аудиторією;

• оцінювати себе та інших.

Під час організації колективної роботи учнів над розробкою тематичних проектів використовуємо правила успішної роботи школярів у проектній діяльності:

• У команді немає лідерів. Всі члени команди рівні.

• Команди не змагаються.

• Всі члени команди повинні отримати задоволення від спілкування і від того, що разом виконують проектну роботу.

• Кожен повинен отримувати задоволення від почуття впевненості в собі.

• Відповідальність за кінцевий результат несуть всі члени команди, які працюють над проектом.

Проектно-технологічна діяльність є обґрунтованою і спланованою діяльністю, яка передбачає розроблення конструкції, технології виготовлення і реалізацію об'єкта проектування та спрямована на формування в учнів певної системи творчо-інтелектуальних і предметно-перетворювальних знань і вмінь, життєвих компетенцій . Виконуючи творчі проекти від ідеї до її втілення, учні вчаться самостійно приймати рішення, з'ясовувати свої проблеми в знаннях і знаходити шляхи виправлення такого стану. У результаті цієї діяльності створюється проект (продукт чи послуга), що розглядається нами як самостійно розроблений і виготовлений учнем об'єкт технологічної діяльності, від ідеї до втілення, володіє суб'єктивною чи об'єктивною новизною і має особистісну чи соціальну значимість, в результаті чого на кожному етапі створення виробу творча активна діяльність школярів вимагає від них використання набутих знань, умінь і навичок.

Ми переконані ,що успішність та ефективність проектування забезпечується за умови правильної та послідовної, організаційно-спланованої роботи вчителя та учня, в основі якого лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проектів: організаційно-підготовчого, конструкторського, технологічного, заключного.

Педагогічне проектування може бути успішно застосоване в управлінській діяльності, в методичній роботі з педагогічним колективом, в організації роботи вчителів та навчально-виховній діяльності учнів,в роботі класного керівника. Ефективне використання проектної діяльності сприяє інтенсифікації процесу вдосконалення педагогічної діяльності вчителів, популяризації методу проектів серед вчителів, згуртуванню педагогічного колективу на основі спільної науково-дослідницької діяльності. Ефективність проектного навчання зумовлена ще й такими чинниками: воно особистісно- орієнтоване; використовує багато дидактичних підходів; самовмотивоване; дає змогу навчатися на особистому досвіді.

Головною метою використання методу проектів у виховній діяльності є розвиток пізнавальних навичок, умінь самостійно конструювати свої знання, вміння діяти в інформаційному просторі,розвиток критичного мислення учнів. Для методу проектів притаманним є те, що результат діяльності є конкретним і вимірюваним – створення якогось продукту – виставки, публікації, експозиції, веб-сторінки тощо.

Як свідчить наш досвід використання методу проектів потребує від класного керівника дотримання певних вимог:

• формулювання проблеми дослідження, яка є комплексною і потребує знань з різних сфер і вмінь різного плану;

• допомога учням у визначенні значимості розв'язання обраної проблеми як для них особисто, так і для інших;

• організація самостійної роботи учнів, яка поєднується зі співпрацею з групою та усім колективом;

• уміння визначити, як діяльність у проекті пов’язана з конкретними навчальними цілями та як впливатиме на стан навчання учнів;

• використання методів навчання, які є розвивальними, дослідницькими.

Ми використовуємо роботу над проектом як практику особистіно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".

Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між ака­демічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості.

Ми працюємо щоб , результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, пока­зати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагма­тичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

Метод проектів як складова зазначеного підходу визначає основні напрями інноваційних пошуків, які базуються на принципах демократизації, гуманізації, індивідуалізації, диференціації та інтеграції.

Участь у роботі над проектом для кожної дитини складне пізнавальне завдання, вирішення якого представляє істотний практичний або теоретичний інтерес. Якщо проблема правильно сформульована, вона буде виконувати функцію логічного засобу, що визначає напрямок пошуку нової інформації й тим самим забезпечує ефективність діяльності, пов’язаної з її вирішенням. Робота над проектами принесла мені і моїм учням не лише нові знання та вміння, а й величезне задоволення, радість пізнання, спілкування, відчуття перемоги і впевненості в собі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ананьєва І.І. Використання різних видів проектної діяльності на уроках – розвиток творчої і талановитої особистості[Текст]//Англійська мова та література.-2010.-№36.-С.2-5

2. Артім Н.М. Метод проектів в освітній системі школи[Текст]// Управління школою.-2011.-№10-12.-С.82-94.

3. Бакала І.М. Проектне навчання як засіб розвитку пізнавальних потреб учнів[Текст]// Обдарована дитина.-№3.-С.61-65.

4. Безверха О. Метод проектів у виховній системі[Текст]//Управління освітою.-2008.-№13, травень.-С.22-24

5. Жихарева Т.А. Проектні технології у діяльності педагогічної ради[Текст]//Управління школою.-2008.-№15, травень.-С.17-25

6. Лопушанська Г. Метод проектів у контексті сучасної освіти[Текст]//Директор школи.-2010.-№18, травень.-С.1-

7. Мартинець Л.А. Проектна діяльність у професійному становленні особистоті старшокласників[Текст]//Виховна робота в школі.-2010.-№6, червень.-С.42-54

8. Проектні технології в початковій школі // Завуч. – 2007. – № 14. – С. 17.

9. Ремех Т. Метод проектів у громадянській освіті // Директор школи. Україна. – 2004. - № 8.

10. Савченко О.Я. Основні напрямки реформування шкільної освіти // Шлях освіти. – 1998 - №1. – С.2.

11. Сергієва І. Метод проектів у науково – методичній роботі // Завуч. – 2004. - № 35. – С. 14-16.

12. Сиротюк Л. Використання методу проектів в початковій школі //Завуч. – 2005. - № 10. – C. 7.

13. Тимошенко О. Метод проектів як складова частина національно – патріотичного виховання // Директор школи. – 2008. - № 8. – С. 10.

14. 100 цікавих ідей для проведення уроку.Х.:Вид.група «Основа»,2011.-287,с.-(Серія «Золота педагогічна скарбниця»);