ТРЕНІНГОВІ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ БАТЬКІВ «Вчимося розуміти і поважати інших»

ТРЕНІНГОВІ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

«Вчимося розуміти і поважати інших»

Активізація учасників заняття

Вправа «Емоції та ситуації» (10 хв.)

Мета: активізувати учасників до роботи в групі, трену вати навички контролю емоційних станів

Оснащення: м’ячик.

Хід вправи. Учасники стоять у колі.

Тренер. Зараз кожний з вас назве одну емоцію, почут­тя. Я починаю: «Спокій». Коли всі назвали по одній емо- іуї і запам'ятали, тренер пропонує продовжити вправу.

Учитель. А тепер кожен називає певну ситуацію і кидає м’яча іншому учаснику. Той, хто спіймав м’яча, має по­вторити ситуацію та назвати «свою» емоцію. Наприклад: «Коли я стою у черзі, то відчуваю... радість!» Вправу за­кінчено, коли м’ячик побував у кожного з учасників.

Вправа «Стереотипні окуляри» (15 хв.)

Мета: показати вплив стереотипів сприймання іншої людини на особливості спілкування.

Хід вправи. Тренер пропонує трьом учасникам, за ба­жанням, виконати завдання на картці. Вони мають «про­грати» його для інших.

Зміст завдання:

1.Ви почуваєтесь впевненим, готовим вибачитись.

2.Ви поводитесь самовпевнено, як великий начальник.

3.Ви веселий та безтурботний.

Кожен з учасників, який грає певну роль, повинен

привітатися і поспілкуватися з групою. Члени групи по­винні записати свої враження про цю людину. Потім за­писи обговорюються.

Питання для обговорення:

• на основі чого склався ваш образ про людину?

• наскільки об’єктивним може бути такий образ?

Учитель. Уявіть діалог двох людей (А і Б). (На дошці зображено у горизонтальному вигляді цифру «шість». Орієнтовно діалог може бути таким):

А. Це шість.

Б. Ні, це дев’ять.

А. Та ні, це шість.

Б. Яка це шістка, коли це дев’ятка.

А. Це найсправжнісінька шістка.

Б. Ти щось плутаєш. Це справжня дев’ятка.

А. Ти з глузду з’їхав! Дивишся і не бачиш.

Б. Швидше за все, це тобі треба лікуватися.

Учитель. Отже, небажання зрозуміти іншого, впевне­ність у тому, що ваша думка єдино правильна, невміння зняти свої «стереотипні окуляри» - найкоротший шлях до непорозуміння.

Тому, щоб спілкування було продуктивним, потрібно поводитися так, щоб не ображати іншого, поважати точку зору партнера та його особистість незалежно від соціального статусу, національності, індивідуальних особливостей спів­розмовника. Таке спілкування називається толерантним.

Інформаційне повідомлення (10 хв.).

Учитель. Поняття толерантності вперше зустрічається у XVIII столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» відомий французький філософ Вольтер писав, що «безум­ством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культу­рах, оскільки залежить від історичного досвіду народів. В англійців толерантність розуміється як готовність і здат­ність без протесту стримати особистість чи річ, у фран­цузів - як певна свобода іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайській мові бути толерантним - значить дозволити великодушність віднос­но до інших. В арабському світі толерантність - прощення, терпимість, співчуття іншому, у персидському - готовність до примирення.

Нині толерантність розуміється перш за все як повага і визнання рівності, відмова від домінування та насилля, визнання права інших на свої думки та погляди. Отже, толерантність перш за все має на меті прийняття інших такими, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.

Поділ людей на толерантних та інотолерантних є досить умовним. Кожна людина у своєму житті здійснює як толе­рантні, так й інотолерантні вчинки. Але здатність вести себе толерантно може стати особистісною рисою і зможе забез­печити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критичні відносно до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна лю­дина не ділить світ на дві частини - чорне та біле; не робить акцент на розбіжностях між «своїми» та «чужими», тому го­това вислухати та зрозуміти інші точки зору.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слаб­кими сторонами - особлива риса толерантної людини. У того, хто здатний до цього, менша потреба домінувати та зверхньо ставитися до інших.

Отже, толерантна особистість добре знає і правильно оцінює себе, її добре ставлення до себе співіснує з позитив­ним та доброзичливим ставленням до інших.

Рольова гра «Цивілізація» (45 хе.).

Мета. Формувати навички, необхідні для успішної взаємодії з людьми, які мають відмінні від ваших думок і поглядів.

Оснащення. Аркуші паперу формату А-4, олівці або фломастери, два аркуші А-1.

Хід гри. Учасники розподіляються на дві підгрупи, що розташовуються у різних кінцях приміщення.

Учитель. Уявіть, що кожна з підгруп - це окрема циві­лізація. Ви - її представники, що подорожують у космо­сі. Зараз ви летите на планету Земля, на міжгалактичний фестиваль і вам потрібно:

1.Створити свою Цивілізацію, вказавши її назву, гео­графічне положення, природні ресурси, населення (бажано намалювати портрет), систему правління, оборону, закони, за якими живе Цивілізація, її куль­турні особливості. Обов’язково запишіть, намалюйте, зобразіть на папері все, що ви створили! Не записане не враховується. (15-20хв.).

2.Розподілити між учасниками кожної підгрупи ролі, визначте парламентаря вашої цивілізації (2-3 особи).

3.Парламентарі представляють свою Цивілізацію (представники кожної підгрупи - парламентарі — представляють свої напрацювання).

Учитель. Ви уважно слухали своїх нових знайомих. Тепер кожна Цивілізація має за 3-5 хвилин знайти найсильніші й найслабші сторони з усього почутого вами і передати цю інформацію через парламентарів.

На цьому етапі гри тренер оголошує кризову ситуацію.

Учитель. Увага! На нашу Галактику здійснено напад вірусами наркоманії. Якщо не вжити термінових за­ходів, використовуючи сильні сторони Цивілізацій і захищаючи слабкі місця, життя на наших планетах за­гине. За 10-15 хв. потрібно створити систему захисту від вірусів спільно обома групами і представити її через парламентарів (знову описати, намалювати).

Після закінчення, якщо залишився час, бажано обгово­рити результати гри.

Вправа «Австралійський дощ» (5 хв.).

Мета. Забезпечити психологічне розвантаження учасників гри.

вправи. Учасники стоять у колі.

Учитель. Ви знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом почуємо, який він. Зараз по колу лан­цюжком ви будете передавати мої рухи. Як вони повер­нуться до мене, я передам інші. Слідкуйте уважно!

• В Австралії піднявся вітер (ведучий тре долоні).

• Починає крапати дощ (клацання пальцями).

• Дощ посилюється (почергове плескання долонями грудей).

• Починається справжня злива (плескання по ногах).

• А ось град, справжня буря (тупіт ногами).

• Але що це? Буря стихає (плескання по ногах).

• Дощ стихає (плескання долонями по грудях).

• Рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями).

• Тихий шелест вітру (потирання долонями).

• Сонце! (руки догори).

Вправа «Я-повідомлення. Ти-повідомлення» (20 хв.).

Мета. Навчити виражати свої почуття без невдоволення, образ.

Хід вправи. Тренер пояснює різницю між «Я-повідомленням» і «Ти-повідомленням».

Учитель. Толерантність як пасивне прийняття іншого, не має смислу. Важливо те, як проявляється толерантність у спілкуванні. Метод «рівний-рівному» означає, що ми не лише можемо прийняти іншого, але повинні підтримати і допомогти йому. Для цього існують психологічні прийоми « Я-повідомлення», « Ти-повідомлення ».

«Я-повідомлення» - це промовляння вголос свого ста­ну у зв’язку з ситуацією спілкування. Використання при спілкуванні «Я-повідомлення» допомагає виразити свої почуття, не принижуючи іншу людину (порівняйте: «Я дуже хвилююсь, коли тебе немає вдома об 11 вечора» та «Ти знову прийшов додому об 11-й вечора?!»).

«Я-повідомлення» мають на меті підкреслити відпові­дальність того, хто говорить, за свої думки та почуття, не націлені на те, щоб звинуватити іншу людину.

Прийоми побудови «Я-повідомлень»:

1. Безоціночний опис дій, що здійснила інша людина:

Вправа «Плакат толерантності» (робота в групах) (10- 15 хв.).

Мета. Уточнити та закріпити знання учасників про сут­ність характеристики толерантності.

Хід вправи. Учасники об’єднуються у малі групи у 3-6 осіб. Кожна група одержує аркуш формату А-4, на­бір фломастерів, ножиці, кольоровий папір. Протягом 10 хвилин вони мають створити плакат толерантності для батьків.

ще раз звертає увагу присутніх на основні характеристики толерантної особистості, спираючись н а зміст плакатів.

Підведення підсумків заняття (проводиться у формі ке­рованого діалогу ).

Питання для обговорення:

1.У чому, на вашу думку, полягають переваги безоціночного спілкування?

2.Чому потрібно намагатися висловлювати свої почут­тя

« Я-повідомленнями » ?

3.Які завдання вам було робити найважче?

4.Що із заняття вам найбільше сподобалося?