Технологічна карта конструювання уроку з використанням засобів інформаційних технологій
Технологічна карта конструювання уроку з використанням засобів інформаційних технологій
Передових педагогів всіх часів об'єднувало бажання і вміння працювати, аналізувати результати своєї роботи, своєю особистістю впливати на становлення учнів як творчо мислячих, високоморальних, соціально адаптованих особистостей.
Сьогодні, під час переходу роботи колективу на педагогіку співробітництва, це найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську співпрацю вчителя та учнів, спрямовану на розв'язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Технологічна карта конструювання уроку з використанням засобів інформаційних технологій»
Зміст
Вступ.
Розділ І. Планування та організація нетрадиційних форм проведення уроків технології.
Підготовка до уроку.
Розділ ІІ. Практична частина.
2.1. Методика проведення уроку з використанням мультимедійної техніки
2.2. План уроку.
2.3.Технологічна карта конструювання уроку з використанням засобів інформаційних технологій
Висновки
Самоаналіз уроку
Література
Додатки до уроку
Вступ
Передових педагогів всіх часів об'єднувало бажання і вміння працювати, аналізувати результати своєї роботи, своєю особистістю впливати на становлення учнів як творчо мислячих, високоморальних, соціально адаптованих особистостей.
Сьогодні, під час переходу роботи колективу на педагогіку співробітництва, це найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську співпрацю вчителя та учнів, спрямовану на розв'язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку.
У досягненні визначеної мети ефективно допомагає впровадження нетрадиційних технологій навчання. Педагоги переважно використовують поняття «активне навчання», що означає удосконалення методів і організаційних форм навчально-пізнавальної роботи для забезпечення активної і самостійної теоретичної та практичної діяльності учня в усіх ланках навчального процесу. Інтерактивні форми допомагають побудувати і провести урок так, щоб глибоко схвилювати учня. Це дає відповідний поштовх для вирішення власних проблем, реалізації своїх думок і сподівань, бо саме в юного покоління їх чи не найбільше. На уроках з «Технології виготовлення одягу» нові технології навчання спрямовані на розвиток в учнів: здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та синтезувати інформацію, вміння здійснювати пошук, дослідницьку діяльність.
У даній роботі розглядаються сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати при проведенні уроків з «Технології виготовлення одягу» . Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні. Спільна діяльність учнів у процесі пізнання й опанування навчальним матеріалом означає, що кожний робить індивідуальний внесок у навчальний процес, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Це відбувається в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дає змогу не тільки оволодівати новими знаннями, а й розвивати пізнавальну діяльність, виходити на вищі форми кооперації та співробітництва.
Інтерактивна діяльність на занятті передбачає організацію та розвиток діалогічного спілкування. Це сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв'язанню загальних й водночас важливих для кожного учасника завдань. Такий підхід виключає домінування як одного доповідача, так і однієї думки над іншими. Отже, інтерактивне навчання — передусім діалогічне навчання, якому притаманна тісна взаємодія викладача і учня.
Планування та організація проведення нетрадиційних уроків технології
Підготовка до уроку
Підготовка будь-якої нетрадиційної форми уроку вимагає від викладача великих витрат сил і часу, оскільки він виступає в ролі організатора. Тому перш ніж братися за таку роботу слід зважити власні сили і оцінити можливості. Роль такого уроку неможливо переоцінити. При цьому використовується індивідуальна, парна, групова і колективна форми спілкування між учнями та викладачем.
Термін «нетрадиційна форма уроку» включає в себе нетрадиційні:
- Підготовку та проведення уроку;
- Структуру уроку;
- Взаємини і розподіл ролей та обов'язків між вчителями та учнями;
- Підбір та критерії оцінки навчальних матеріалів;
- Методику оцінки діяльності учнів;
- Аналіз уроку.
Можливості нетрадиційної форми уроку
Існують кілька різновидів нетрадиційних форм уроку, кожна з яких вирішує свої освітні, розвиваючі, виховні завдання. Проте всі вони переслідують спільну мету: підняти інтерес учнів до навчання і до праці і, тим самим, підвищити ефективність навчання. Нетрадиційні уроки за обсягом та змістом розглянутого на них матеріалу нерідко виходять за рамки програми та пропонують творчий підхід з боку викладача та учнів.
Важливо, що всі учасники нетрадиційного уроку мають рівні права і можливості взяти в ньому найактивнішу участь, проявити власну ініціативу.
Нетрадиційні форми уроку можна розглядати як одну з форм активного навчання. Ця спроба підвищення ефективності навчання, можливість звести воєдино і здійснити на практиці всі принципи навчання з використанням різних засобів і методів навчання.
Для учнів нетрадиційний урок - перехід в інший психологічний стан, це інший стиль спілкування, позитивні емоції, відчуття себе в новій якості; можливість розвивати свої творчі здібності та особистісні якості, оцінити роль знань і побачити їх застосування на практиці, відчути взаємозв'язок різних наук; це самостійність і зовсім інше ставлення до своєї праці.
Для вчителя нетрадиційний урок, з одного боку, - можливість краще пізнати і зрозуміти учнів, оцінити їх індивідуальні особливості, вирішити проблеми, з іншого боку, це можливість для самореалізації, творчого підходу до роботи, здійснення власних ідей.
Підготовка і проведення уроку в нетрадиційній формі
Підготовка і проведення уроку в будь-який нетрадиційній формі складається з чотирьох етапів:
1. Задум.
2. Організація.
3. Проведення.
4. Аналіз.
Задум.
Це найскладніший і найвідповідальніший етап. Він включає наступні складові:
- Визначення часових рамок;
- Визначення теми уроку;
- Визначення типу уроку;
- Вибір групи;
- Вибір нетрадиційної форми уроку;
- Вибір форм навчальної роботи.
Визначення тимчасових рамок.
На цьому етапі слід визначити:
- Час проведення нетрадиційного уроку;
- Час підготовки.
По-перше, чи буде це окремий урок (45 хвилин), спарений (1,5 години)
Або, можливо, це буде серія уроків, які проходять протягом кількох днів.
По-друге, час підготовки може займати від декількох днів до місяця. Це залежить від:
- Обраної форми;
- Цілей уроку;
- Вмілого розподілу обов'язків між викладачем і учнями.
Визначення теми уроку.
Вибір викладачем не обмежений. Це може бути введення в нову навчальну тему, оглядова, «проміжна» (другорядна по значимості), узагальнення та систематизації знань, застосування знань і умінь, перевірки і корекції знань і вмінь або одна з основних тем курсу. Однак для початку необхідно визначити: чи вигідно витрачати досить багато сил і часу на підготовку нетрадиційного уроку на тему, що носить прикладний характер, що не має особливої практичної цінності і не грає великої ролі при вивченні курсу.
Визначення типу уроку.
Нетрадиційні форми застосовні до всіх типів уроку. Більш цікавою є проблема впливу типу уроку на вибір конкретної нетрадиційної форми. Наведу кілька прикладів: урок закріплення та вдосконалення знань можна провести у формі гри (змагання), урок контролю за знаннями - як захист оцінки, залік - практикум, а урок повторення і систематизації знань (узагальнюючий по темі урок) - як аукціон знань, подорож у предмет, інтегрований урок.
Можна навести такі типи уроків:
1. Уроки у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, естафета, дуель, КВК, ділова гра, рольова гра, кросворд, вікторина і т. д.
2. Уроки, засновані на формах, жанрах і методах роботи, відомих у суспільній практиці: дослідження, винахідництво, аналіз першоджерел, коментар, мозкова атака, інтерв'ю, репортаж, рецензія і т. д.
3. Уроки, засновані на нетрадиційній організації навчального матеріалу: урок мудрості, одкровення, урок - блок, урок - "дублер починає діяти» і т. д.
4. Уроки, що нагадують публічні форми спілкування: прес - конференція, брифінг, аукціон, бенефіс, регламентована дискусія, панорама, телеміст, репортаж, діалог, «жива газета», усний журнал і т. д.
5. Уроки, засновані на імітації діяльності установ і організацій: слідство, патентне бюро, вчена рада і т. д.
6. Уроки, засновані на імітації діяльності при проведенні суспільно - культурних заходів: заочна екскурсія, екскурсія в минуле, подорож, прогулянки і т. д.
7. Уроки, які спираються на фантазію: урок - казка, урок - сюрприз і т. д.
8. Використання на уроці традиційних форм позакласної роботи: «слідство ведуть знавці», спектакль, «брейн - ринг», диспут і т. д.
9. Інтегровані уроки.
10. Трансформація традиційних способів організації уроку: лекція - парадокс, парний опитування, експрес - опитування, урок - захист оцінки, урок - консультація, урок - практикум, урок - семінар і т. д.
В якості прикладів іншого підходу до типу уроків за формою їх проведення можна привести такі блоки однотипних уроків:
▲ Уроки творчості: урок винахідництва, урок - виставка, урок - твори, урок - творчий звіт і т. д.
▲ Уроки, співзвучні з громадськими тенденціями: урок - громадський огляд знань, урок - диспут, урок - діалог і т. д.
▲ Міжпредметний і внутрішньокурсовий уроки: одночасно з двох предметів.
▲ Уроки з елементами історизму: урок про вчених, урок - бенефіст, урок - історичний огляд, урок - портрет і т. д.
▲ Театралізовані уроки: урок - спектакль, урок спогадів, урок - суд, урок - аукціон і т. д.
▲ Ігрові уроки: урок - ділова гра, урок - рольова гра, урок з дидактичною грою, урок - змагання, урок - подорож і т. д.
▲ Допоміжні уроки: урок - тест, урок - консультація і т. д.
Вибір форми уроку.
Вибір нетрадиційної форми уроку залежить від декількох факторів, основними з яких є:
- Специфіка предмета, групи;
- Характеристика теми (матеріалу).
На практиці доцільно поступати таким чином: спочатку визначити тему і тип уроку, вибрати групу, в якому він пройде, а потім, спираючись на перелічені фактори, вибрати конкретну нетрадиційну форму.
Вибір форм навчальної роботи.
При виборі форм навчальної роботи на уроці слід враховувати два головні чинники:
- Особливості та можливості обраної форми уроку;
- Характеристики групи (в тому числі, які форми навчальної роботи - індивідуальна, колективна, фронтальна).
Організація.
Цей етап у підготовці нетрадиційного уроку складається з підетапів:
* Розподіл обов'язків (між учителем і учнями);
* Написання сценарію уроку (з зазначенням конкретних цілей);
* Добір завдань та критеріїв їх оцінки, методів уроку і засобів навчання;
* Розробка критеріїв оцінки діяльності учнів.
Розподіл обов'язків.
У розробці та підготовці нетрадиційного уроку можуть брати участь:
· Викладач (група викладачів)
· Викладач і група учнів.
· Викладач і група.
· Учні.
Розробка сценарію уроку.
Придумування сценарію, мабуть, найбільш відповідальний і важкий етап при підготовці нетрадиційного уроку.
- Докладний план уроку (з вказівкою цілей уроку);
- Інструкції з проведення кожного етапу уроку;
- Список ролей учасників (ролі відразу розподіляються між учнями) і реквізиту;
- Добірку завдань, питань, вправ, задач і т. п. з рішеннями та критерії їх оцінки;
- Критерії оцінки діяльності учнів;
- Питання для аналізу уроку.
Підбір завдань.
Підбір завдань для нетрадиційного уроку (якщо вибрана форма уроку передбачає їх виконання) може виробляти вчитель самостійно або спільно з учнями (наприклад, коли вони готують завдання одне для одного). Необхідно встановити вимоги до завдань, практичних та творчих завдань і вправ:
1. Завдання повинні бути цікавими (за формою, змістом, сюжетом і т. д.; за способом рішення або несподіваного результату); вони повинні розвивати логіку, кмітливість, образне мислення і т. д.
2. Завдання повинні відрізнятися рівнем складності (для одного уроку), мати кілька способів рішення (і відповідей).
3. Завдання слід підбирати цікаві, повчальні, що мають практичну значимість і міжпредметний зміст.
4. Завдання повинні бути сформульовані так, щоб їх виконання було неможливим без доброго знання теоретичного матеріалу.
5. При повторенні (узагальнюючий урок), коли є можливість істотно урізноманітнити список завдань, корисно давати учням завдання «знайди помилку» або завдання, провокують помилку.
Завдання повинні бути безпосередньо пов'язані з вивченою темою, сприяти засвоєнню, закріпленню, вдосконаленню отриманих при її вивченні умінь і навичок.
6. Рішення задач по можливості повинні бути прості, доступні і легко здійсненні основною масою учнів.
Крім завдань можна використовувати ігри та створювати на уроці ігрові ситуації (наприклад, «П'ятий зайвий», «Чорний ящик»).
При різних формах навчальної роботи на уроці структура карток із завданнями може бути різна.
Індивідуальна робота.
Можливі варіанти складання завдань:
- Всі учні отримують однакові завдання;
- Однотипні завдання з різними даними (або схожими формулюваннями);
- Різні завдання (за формулюванням, способу рішення, складності);
- Інші варіанти.
Групова робота.
Групам можна пропонувати:
- Однакові завдання (якщо група однорівнева);
- Завдання, рівнозначні за рівнем складності, але різні за формулюванням, способів вирішення, вихідним даним (для однорівневих груп);
- Завдання, що відрізняються рівнем складності (для різнорівневих груп); зокрема, якщо на уроці вирішується складне завдання, його можна розбити на кілька підзадач і розподілити по групах;
- Інші варіанти.
Методика оцінки на уроці.
1. Критерії оцінки роботи учнів розробляються викладачем (можливо, разом з учнями) заздалегідь і оголошуються останнім до або на початку уроку.
2. Оцінюватися можуть всі учні або тільки деякі з них (це залежить від активності на уроці, цілей уроку, специфіки обраної нетрадиційної форми).
3.Критерії оцінки можуть бути різні при різних видах роботи, формах навчальної роботи.
4. Групова робота оцінюється по-різному: може оцінюватися кожен член групи, робота всієї групи, (учні отримують однакові оцінки) або ж на групу «виділяється» певне число і учні самі «розподіляють» їх між собою (обговорення в групах).
5. Підсумкова оцінка зазвичай складається з оцінки за роботу на підготовчому етапі (якщо така проводилася) та оцінки, «заробленої» безпосередньо на уроці.
Аналіз
Заключним етапом проведення нетрадиційного уроку є його аналіз.
Аналіз - це оцінка минулого уроку, відповіді на питання: що вийшло, а що ні; в чому причини невдач, оцінка всієї проробленої роботи; погляд «назад», що допомагає робити висновки на майбутнє необхідно звернути увагу на наступні важливі моменти:
1. Проводити аналіз уроку можна в різних формах: усно «сонечко», тобто коли учні сідають колом і по черзі висловлюють свої враження, побажання, зауваження і т. д.; усно вибірково; письмово (наприклад, у формі анкетування).
2. Аналіз уроку можна проводити відразу після уроку («за гарячими слідами»), або якийсь час опісля (через кілька днів або через місяць), щоб перевірити: що залишилося в пам'яті); при бажанні можна проводити подвійний аналіз (в різний час).
3. Аналіз нетрадиційного уроку повинен відбуватися як на рівні групи, так і на педагогічному рівні, для чого на урок можуть бути запрошені інші викладачі.
Висновок
Підготовка будь-якої форми уроку вимагає від викладача великих витрат сил і часу, оскільки він виступає в ролі організатора. Тому перш ніж братися за таку роботу слід зважити власні сили і оцінити можливості. Для успішної підготовки уроку і його проведення викладач повинен мати ряд особистісних якостей і відповідати деяким вимогам, основними з яких є:
* Добре знання предмета і методики;
* Творчий підхід до роботи, винахідливість;
* Усвідомлене ставлення до використання різних форм уроку в навчальному процесі;
* Облік власного характеру та темпераменту.
Нетрадиційні уроки краще проводити як підсумкові при узагальненні та закріплення знань, умінь і навичок учнів. Як правило, вони присвячені якійсь конкретній темі, і для її розкриття вже потрібно володіти певним набором знань, фундаментом, на якому базується особистісне сприйняття і розуміння досліджуваної проблеми.
Відзначимо, що занадто часте звертання до подібних форм організації навчального процесу недоцільно, так як нетрадиційне може швидко стати традиційним, що в кінцевому рахунку призведе до падіння в учнів інтересу до предмета і навчанні.
Практична частина.
2.1. Методика проведення уроку з використанням мультимедійної техніки
Програми і технічні засоби, використані на уроці, несуть свою специфіку, сприяють удосконаленню традиційних методів навчання. Викладач на медіауроці виступає як консультант, що сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, більш повному засвоєнню ними навчальної інформації. Окрім того у викладача з’являється більше можливостей для індивідуальної роботи з учнями.
На уроці можна використовувати наступні методичні прийоми:
використання мультимедіа викладачем: відключити звук і попросити учня прокоментувати процес, зупинити кадр і запропонувати продовжити подальше протікання процесу, попросити пояснити процес.
Використання комп’ютера учнями: при вивченні текстового матеріалу можна заповнити таблицю, скласти короткий конспект, знайти відповідь на питання.
Контроль знань: тести з самоперевіркою.
Виступ учнів з мультимедійною презентацією: розвиває мову, мислення, пам’ять, вчить конкретизувати, виділяти головне, встановлювати логічні зв’язки.
Переваги мультимедійних технологій, в порівнянні з традиційними, багатовекторні:
можливість ефективної перевірки знань;
наочне представлення матеріалу;
різноманіття організаційних форм в роботі учнів і методичних прийомів в роботі педагога.
Учні з образним мисленням важко засвоюють абстрактні узагальнення, без картинки не здатні зрозуміти процес. Розвиток їх абстрактного мислення відбувається за допомогою образів.
МУЛЬТИМЕДІЙНІ АНІМАЦІЙНІ МОДЕЛІ ДОЗВОЛЯЮТЬ СФОРМУВАТИ У СВІДОМОСТІ УЧНЯ ЦІЛІСНУ КАРТИНУ ПРОЦЕСІВ І ЯВИЩ.
ІНТЕРАКТИВНІ МОДЕЛІ ДАЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ САМОСТІЙНО «КОНСТРУЮВАТИ» ПРОЦЕСИ, ВИПРАВЛЯТИ СВОЇ ПОМИЛКИ, САМОНАВЧАТИСЯ.
УРОК З ВИКОРИСТАННЯМ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ
РОЗРОБКА УРОКУ
Тема: «Обробка коміра з відрізною стійкою. З’єднання коміра з відрізною стійкою з горловиною».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Коментарі до уроку
Урок засвоєння нових знань з теми «Технологія виготовлення брюк» проводиться у кабінеті технології із застосуванням мультимедійних засобів навчання: комп’ютер – проектор – екран. Вибір даного типу уроку продиктований дидактичними цілями заняття, які поставленні з урахуванням програмних вимог, необхідного рівня знань і умінь учнів, місця уроку в системі уроків по даній темі.
Специфіці уроку відповідає рівень складності, зміст матеріалу, види, методи і прийоми роботи. На уроці застосовуються наступні методи:
словесний (бесіда, вступне слово викладача, повідомлення учнів);
практичний (творча робота учнів, аналіз проблемних завдань);
наочний (слайди, зразки)
Починається урок з визначення викладачем разом з учнями теми уроку і його мети нетрадиційним способом. Це мобілізує на роботу, зацікавлює учнів, робить зрозумілим кожну дію викладача на уроці. На початку уроку встановлюється зв’язок нового матеріалу з уже вивченим матеріалом. Це треба не тільки для того, щоб показати важливість матеріалу, що вивчається, але, головне, активізувати знання, підготувати учнів до сприйняття нових знань. На даному уроці мотивація процесу навчання здійснюється на всіх етапах.
Завдання викладача на даному уроці:
максимально активізувати учнів, організувати вивчення нового матеріалу так, щоб кожен учень зрозумів те, що пояснює викладач;
чітко визначити новизну пояснювального матеріалу, визначити зв'язок з раніш засвоєним матеріалом, встановити знання, яких бракує для сприйняття і розуміння нового.
Висновки і міркування корисно неодноразово повторювати за допомогою серії питань і, як правило, за допомогою учнів.
І тут на допомогу приходять мультимедійні засоби.
Предмет – Технологія виготовлення одягу
Спеціальність – Швачка, кравець
Тема уроку: «Обробка коміра з відрізною стійкою. З’єднання коміра з відрізною стійкою з горловиною.»
Мета:
навчальна – сформувати знання по деталям крою; ознайомити учнів з основними етапами обробки коміра.
розвиваюча – сприяти розвитку логічного мислення, розвитку пізнавального інтересу до технології, застосовуючи нові інформаційні технології.
виховна – сприяти вихованню в учнів впевненості в володінні обраною професією, наполегливості в досягненні мети.
методична – формування професійних знань, шляхом впровадження активних методів навчання.
Тип уроку: формування нових знань.
Вид уроку: бесіда, розповідь, робота з інструкційними картками).
Метод уроку: пояснювально-ілюстративний (мультимедійний).
Дидактичне забезпечення уроку: диск презентації уроку «Обробка коміра з відрізною стійкою. З’єднання коміра з відрізною стійкою з горловиною», зразки обробки коміра.
Матеріально-технічне забезпечення: комп’ютер, проектор, екран, слайди, зразки обробки коміра, деталі крою для обробки коміра.
Міжпредметні зв’язки: з матеріалознавством, конструюванням, спецмалюванням, виробничим навчанням.
Визначати технічні умови на технологічні операції.
Підготавлювати деталі крою коміра до пошиття.
Удосконалити навички застосування термінології ручних, машинних та волого-теплових робіт.
Усвідомлювати матеріал уроку, як єдине ціле.
Застосовувати знання по обробці коміра на практиці.
Література:
Н.В.Батраченко «Технологія виготовлення жіночого одягу», Київ,
2000 р.
І.Н.Литвинова «Виготовлення жіночого легкого одягу», 2002 р.
Хід уроку
Структурні елементи
Дії викладача
Дії учнів
1
2
3
1. Організаційна частина
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Налаштування їх на роботу.
Організовують свої робочі місця. Уважно слухають.
2. Актуалізація опорних знань учнів
Створює проблемну ігрову ситуацію: з набору літер скласти слова, що мають відношення до обраної професії (комір, горловина, спинка, пілочка, ).
Слайд №2
Після відповіді учнів виводить на екран Слайд № 2.
Задає питання: визначте ключове слово, яке об’єднує решту слів, складених з літер.
Слайд № 2
Яке це слово? (комір)
Учні уважно слухають цільову установку. Працюють над завданням. Повідомляють про результат виконаної роботи.
Обговорюють в парах. Відповідають.
3. Повідомлення теми уроку
Повідомляє тему і мету уроку
Слухають. Роблять запис в конспекті.
4. Мотивація діяльності учнів.
Розповідає про особливість коміра.
Демонструє зразки комірів.
Слухають розповідь; переглядають зразки.
1
2
3
5. Повторення пройденого матеріалу
Задає питання учням з попередніх тем програми:
Що ви знаєте про слова, які ви склали з літер:
пілочка,
спинка,
горловина,
комір,
Підводить підсумок почутого на поставленні питання, аналізує, доповнює.
Слухають питання, обговорюють в парах, відповідають.
Уважно слухають.
6. Формування нових знань
Відповідно до плану роботи на уроці:
Знайомить учнів з деталями крою коміра
Слайд № 3
Розповідає учням етапи підготовки деталей до пошиття.
Розповідає про обробку коміра та з’єднання його з горловиною. Під час пояснення задає питання, допомагає учням самостійно знайти правильні відповіді, зробити логічні висновки.
Слайд № 4-14
Переглядають деталі крою на екрані та ті, що лежать на учнівських столах. Визначають деталі: назву, їх призначення. Записують в конспект.
Слухають пояснення, переглядають зразки і слайди, відповідають на питання, записують в конспекти.
7. Закріплення знань
Пропонує учням вирішити проблему: відповісти на питання за допомогою слайдів.
Слайд№ 15-17.
Переглядають слайди, обговорюють в парах, роблять запис в конспекті. Зачитують виконане завдання в слух, слухають пояснення викладача.
8. Підведення підсумків.
Аналізує діяльність учнів на уроці. Пропонує вибрати символ свого сприйняття нового матеріалу за такою схемою.
V знав рішення,
+ отримав нову інформацію,
? це мене зацікавило.
Слайд № 18.
Оголошує оцінки учням, які активно співпрацювали на уроці.
* Видає домашнє завдання.
Вивчити конспект. Пошити з паперових серветок макет коміра з відрізною стійкою.
Уважно слухають, переглядають слайд, обирають символ сприйняття нового матеріалу, відповідають на запитання, записують домашнє завдання в конспект.
Технологічна карта конструювання уроку з використанням засобів інформаційних технологій
Предмет
Технологія швейних виробів
Тема уроку
Обробка коміра з відрізною стійкою. З’єднання коміра з відрізною стійкою з горловиною.
Кудлай Олена Вікторівна
Актуальність використання засобів ІКТ
Зорове сприйняття матеріалу полегшить і урізноманітить урок.
Формуються навички і уміння інформаційно-пошукової діяльності.
Мета уроку
Ознайомити учнів з підготовкою деталей крою коміра, обробкою коміра з відрізною стійкою і з’єднанням його з горловиною.
Завдання уроку
навчальні
розвивальні
виховні
розширити і поглибити знання учнів з обробки комірів, ознайомити з деталями крою, підготовкою коміра до пошиття.
розвинути пізнавальний інтерес до технології, застосовуючи нові інформаційні технології.
сприяти наполегливості в досягненні поставленої мети.
Вид використовуваних на уроці засобів ІКТ (універсальні, ЦОР на CD-ROM, ресурси мережі Інтернет)
Універсальні (комп’ютер, проектор, екран).
Методичний опис використання ІКТ на уроці
Демонстрація слайдів на певних етапах уроку, контроль знань.
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УРОКУ
ЕТАП 1
Організаційний
Мета
Налаштувати учнів на сприйняття нового матеріалу.
Тривалість етапу
5 хв.
Основний вид діяльності із засобами ІКТ
Демонстрація слайдів.
Форма організації діяльності учнів
Колективна, по парах.
Функції викладача на даному етапі
Координатор дій.
Основні види діяльності викладача
Демонстрація слайдів і їх супровід.
Проміжний контроль
Самоперевірка по готовому рішенні.
ЕТАП 2
Робота над новим матеріалом.
Мета
Познайомити учнів з деталями крою, обробкою коміра з відрізною стійкою, з’єднанням коміра з горловиною.
Тривалість етапу
25 хв.
Основний вид діяльності із засобами ІКТ
Демонстрація слайдів.
Форма організації діяльності учнів
Колективна, по парах.
Функції викладача на даному етапі
Ведучий діалогу.
Основні види діяльності викладача
Демонстрація слайдів і їх супровід.
Проміжний контроль
Самоперевірка по готовому рішенню.
ЕТАП 3
Робота над пройденим матеріалом.
Мета
Закріпити наочне уявлення про комір і його підготовку до з’єднання з горловиною .
Тривалість етапу
10 хв.
Основний вид діяльності із засобами ІКТ
Демонстрація слайдів.
Форма організації діяльності учнів
По парах.
Функції викладача на даному етапі
Координатор дій.
Основні види діяльності викладача
Пояснення завдання.
Проміжний контроль
Обговорення питань, які викликали труднощі.
ЕТАП 4
Узагальнення вивченого, завдання додому.
Мета
Розвиток пізнавального інтересу до технології, застосовуючи нові інформаційні технології.
Тривалість етапу
5 хв.
Основний вид діяльності із засобами ІКТ
Демонстрація слайдів.
Форма організації діяльності учнів
Групова.
Функції викладача на даному етапі
Залучення до роздумів.
Основні види діяльності викладача
Аналіз результативності уроку.
Підсумковий контроль, підведення підсумків
Узагальнення знань з обробки коміра.
Висновок
Результатом використання нових інформаційних технологій, на мій погляд, є вільне і швидке протікання навчальної діяльності учнів, завдяки чому знімається стомлюваність (хоча, сама діяльність здійснюється при достатньо високій інтелектуальній і вольовій напрузі). Учень стає таким, що: шукає, прагне знань, невтомним, творчим, ініціативним, наполегливим іпрацелюбним. Активізуються всі психічні процеси (мислення, сприйняття, увага, пам’ять, уява), що сприяє продуктивності навчальної діяльності.
Учні легше і швидше засвоюють матеріал, проявляють готовність і прагнення до вдосконалення. Виключається необхідність суворого контролю процесу і результатів навчальної праці. Успішна навчальна пізнавальна діяльність зміцнює відчуття власної гідності, підвищує самооцінку і статус учня в колективі. Таким чином, методика навчання і вчення з використанням мультимедійної техніки виправдовує себе у всіх відношеннях:
підвищує якість знань,
просуває учня в загальному розвитку,
допомагає долати труднощі,
вносить радість до життя молодої людини,
піднімає особистість учня на вищий рівень,
створює сприятливі умови для кращого взаємопорозуміння між викладачем і учнем.
При використанні на уроці мультимедійних технологій структура уроку принципово не змінюється. У ньому як і раніше зберігаються всі основні етапи, зміняться, можливо, тільки їх тимчасові характеристики.
Учнів приваблює новизна проведення мультимедійний уроків. В аудиторії під час таких уроків створюються умови реального спілкування, при яких учні прагнуть виразити думки «своїми словами», вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається, в них пропадаєстрах перед комп’ютером. Учні вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмету. У них з’являється зацікавленість в отриманні вищого результату, готовність і бажання виконувати додаткові завдання.
Сучасний мультимедійний урок будується по тій же структурі, що і традиційний: актуалізація знань - пояснення нового – закріплення - контроль. Використовуються ті ж методи: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий тощо. Але використання мультимедійних засобів змінюють і розуміння сучасного навчального предмету як дидактичного феномену, і його структуру, і дидактичні функції. Внаслідок цього змінюються прийоми і методи його використання.
ТАКИМ ЧИНОМ, СУЧАСНИЙ МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ УРОК, ЦЕ ПЕРЕХІДНА ФОРМА ВІД ТРАДИЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДО ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ.