Скарби мого педагогічного досвіду

Скарби мого педагогічного досвіду

Танчак Г.І. Вчитель зарубіжної літератури Куйбишевського НВК Снігурівського району Миколаївської області

Маю педагогічного досвіду 40 років. У кожного вчителя свої секрети. Мої такі:

• учень рівний зі мною , ні я, ні хтось інший не має права його принижувати;

• учень – творець , дослідник, науковець;

• жартувати також люблю і вмію;

• кожну із 45 хвилин уроку оптимально використовую для пояснення , закріплення, засвоєння , творчості;

• мій авторитет не залежить від шкільних балів – він ґрунтується на моїх знаннях , поглядах, переконаннях, розумінні, почуттях;

• я і мої вихованці почуваємося щасливими, бо хочемо такими почуватися.

Перед собою як перед вчителем літератури ставлю наступні завдання:

• навчити дітей інтегрувати художній твір ;

• готувати школярів до самостійного життя, вчити їх застосовувати набуті знання в житті;

• активно відстоювати власну думку, не боятися труднощів;

• допомогти учням само реалізуватися як творчим особистостям;

• виховувати національно свідомого громадянина країни засобами літератури;

• формувати у дітей гуманістичний світогляд.

В моїй власній педагогічній лабораторії чітко чітко визначені напрями діяльності:

• організаторський;

• конструкторський;

• дослідницький.

Систему навчання намагаюсь будувати на принципах доступності навчання, радості пізнання, самоосвіти, індивідуальної та колективної творчості.

Однакову увагу приділяю як талановитим і здібним учням так і учням з постійною увагою чи послабленим здоров’ям.

Не один рік реалізовую науково – методичну проблему: формування гуманізму засобами літератури.

Діяльність моя базується на методах розвивального та інтерактивного навчання: проблемно – пошуковому та дослідницькому, групової творчої справи, моделювання літературних ситуацій, рольових іграх.

З метою оптимізації навчально – виховного процесу, соціального розвитку школяра намагаюсь впроваджувати методику особистісно орієнтованого навчання , що допомагає перетворювати учня на творчого та активного суб’єкта навчання, таку особистість , для якої знання літератури стають особистісно значущими. Для досягнення цього я спираюсь на соціальний досвід школярів, мотиваційну та емоційно – чуттєву сферу учнів, на створення яскравих уроків, де кожна дитина розкривається у взаємодії та творчій учнівській активності.

Створення умов для ситуації успіху надає можливість школярам висловлювати нові ідеї гіпотези, нетрадиційні способи розв’язання проблемних літературних завдань , виявляти при цьому оригінальність , винахідливість, уміння фантазувати. Все це допомагає підвищувати рівень навчальних компетенцій школярів.

Формування літературної компетенції засобами зарубіжної літератури

Дослідно – пошукова робота

Інтегровані уроки

Контекстні матеріали

Інтерактивне навчання

Формування літературної компетенції

Система контролю за рівнем навчальних компетенцій

Розвиток творчих здібностей

Основні напрацювання досвіду сформовані у тези.

Теза перша:

Чимало позитивних результатів маю у проведенні інтегрованих уроків. Поєднання змісту кількох навчальних дисциплін навколо однієї теми набула в моїй практиці значної популярності. Практика засвідчує підвищення рівня предметних компетенцій школярів, адже такі уроки характерні глибиною , високою інформативністю, фундаментальністю , різноплановістю.

Інтегровані уроки вимагають ретельної підготовки, правильного визначення навчальної , розвивальної та виховної мети, оптимального вибору форм, методів і прийомів навчальної діяльності учнів відповідно до їх психолого – виховних особливостей, здібностей, рівня підготовки як дітей, так і вчителя.

Успіх інтегрованих уроків залежить від того , наскільки вчитель контактує з учнями, , викликає їх на дискусії, міркування. Тому всі етапи такого уроку - вступне слово вчителя, повідомлення теми і мети, актуалізація опорних знань і життєвого досвіду школярів, засвоєння навчального матеріалу, проведення підсумків, оцінювання роботи школярів, домашнє завдання – повинні активізувати увагу і творчо – пізнавальні зусилля учнів.

Переконана , що опанування літературного тексту на інтегрованому уроці буде результативним за умови синтезу наукового і художнього типів пізнання. Взаємодія різних видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури спрямована на те, щоб розвивати не тільки логічне мислення, інтелект дитини, а й формувати її емоційно – почуттєву сферу. Тобто інтегровані уроки поєднують почуття та знання як школярів , так і педагога. Незважаючи на специфіку, такий урок є творчим. Підсумком праці вчителя та учнів.

Теза друга:

Як уже зазначалося на уроках зарубіжної літератури я навчаю образному баченню і логічному усвідомленню баченого, навчаю прагнути до розуміння себе та інших, і що головне, усвідомлення свого місця серед інших людей.

Внаслідок багаторічної діяльності склалася певна методика розвитку творчих здібностей учнів, яка й сприяє розумінню учнями себе і свого внутрішнього світу.

Ніколи не зауважую, що хотіла би прочитати в їхніх творчих роботах. Можливо, саме тому вони відверті у своїх письмових висловлюваннях. Головне – не бути нетактовною, не толерантною , підказати дитині кращі сторони її роботи і не згубити ініціативи . Адже важливо допомогти кожному зрозуміти , що він хоче. Такою є моя педагогічна позиція.

Творчість учнів виявляється не тільки в письмових роботах . Часто організовую на уроках зарубіжної літератури експозиції ілюстрацій до художніх творів, авторські виставки дитячих малюнків.

Також звертаю увагу на формування акторських здібностей. Інсценізуючи окремий уривок з літературного твору, школярі не тільки застосовують акторську майстерність, а й вчаться аналізувати, яку мету ставив на даному етапі автор, тобто розкривають творчий задум письменника. Або ж намагаються підкреслити основні риси характеру героя. Інколи використовую не саму інсценізацію , а її елементи.

Теза третя:

Велике значення в практиці сучасного уроку надається розвитку наукового , творчого образного мислення школярів. Мети навчальної діяльності досягаю з допомогою інтерактивних методів навчання, які дають змогу докорінно змінювати існуючі стереотипи організації , змісту, навчального процесу, розвивають творчі здібності як учня, так і вчителя, переходять від пасивних до активних методів навчання . Практика інтерактивного навчання дуже різноманітна. Найбільш поширеним є проблемне навчання, дискусії, інсценування, «мозковий штурм», робота в мікрогрупах, рольові ігри, «чарівний стілець», «стоп – кадр», «займи позицію», «метод «ПРЕС», уявні прогулянки. Мої учні почувають велику радість від наслідків своїх зусиль і від активної участі в процесі «творення» уроку.

Теза четверта:

Величезного значення надаю дослідно – пошуковій праці учнів. Програми у літератури змінюються , одні твори до змісту включаються, інші – вилучаються. Але незважаючи на це , одним із завдань школи в здобутті учнями літературної освіти є формування в них наукового світ огляду на основі засвоєння системи літературних знань, найважливіших літературних фактів, теоретичних понять, закономірностей розвитку літературного процесу на доступному рівні, узагальнень світоглядного характеру, виховання відповідного ставлення до літературних знань як до необхідного складника загальної культури кожної людини. Тобто учитель має навчити дитину не тільки користуватися книжною інформацією , а й розуміти і відтворювати її, творчо застосовувати , переосмислювати , грамотно і естетично довершено передавати власні думки в усній і писемній формі. Виконання таких завдань можливе тільки через організацію пошуково – дослідницької роботи школярів. Тому акцентую увагу на активних методах навчання - частково – пошуковому, проблемного викладу, дослідницькому.

Теза п’ята :

У зв’язку з реформуванням освіти великого значення набули уроки контролю за знаннями учнів, тобто уроки тематичного оцінювання. Їхня мета – перевірити рівень навчальних компетенцій з певної теми.

Як і мої колеги , постійно працюю над удосконаленням тематичного оцінювання , намагаюсь виробити свою власну систему, яка б задовольняла б вчителя і учнів. На мій погляд система тематичного контролю не повинна бути дуже складною для підготовки , виконання й перевірки . Практикую виставлення «автоматичного» бала за тему тим учням , які протягом її вивчення показали високий рівень навчальних досягнень, активно працювали на уроках , писали цікаві твори. Його оголошую на початку уроку тематичного оцінювання. Інші учні відповідають на запропоновані запитання . За правильні відповіді на шість перших запитань учні можуть отримати шість балів. Ці запитання нескладні. В основному вони зорієнтовані на перевірку змісту вивчених творів. Певна відповідь на сьоме запитання дає можливість додати до свого «арсеналу» ще два бали. Це запитання з теорії літератури. Восьме запитання творчого характеру. Воно оцінюється в чотири бали. У такий спосіб кожен учень має можливість отримати 12 балів за вивчення теми. Принаймні , на складання і на перевірку тематичних завдань затрачається небагато часу. Інколи практикую взаємоперевірку відповідей на перші шість запитань. Це полегшує мою роботу.

Теза шоста:

На мою думку, велике значення у викладанні зарубіжної літератури мають контекстні матеріали. Не можна викладати літературу відірвано від загального історичного фону, епохи, до якої належав письменник. Звичайно , нерідко саме в контексті історії, досягнень інших мистецтв, особливостей філософії лежить розуміння твору літератури, що дуже важливо. Це та база , яка забезпечує поглиблене прочитання твору. Можливо через таке моє переконання на кожному першому оглядовому уроці я намагаюся подати фонові знання про епоху, в якій жив і працював автор.

Дуже актуальним в роботі є впровадження компетентнісно орієнтованого підходу та системи критичного мислення. Їх застосування допомагають мені створити суб’єкт – суб’єктні стосунки ( учень не стає , а є суб’єктом пізнання ). Використовую комп’ютерні технології під час організації самоосвітньої діяльності старшокласників з метою розвитку вмінь здобувати знання за допомогою ПК ( персонального комп’ютера ).