Сатирико – метафоричний зміст твору, специфіка романтизмутвору «Крихітка Цахес».

Тема: Сатирико – метафоричний зміст твору, специфіка романтизмутвору «Крихітка Цахес».

Мета: розкрити головну думку твору Гофмана - сатиричне зображення Німеч­чини XIX ст.; удосконалювати вміння роботи текстологічний аналіз твору; ознайомити із поняттям «іронія»; роз­вивати образне мислення учнів, уміння висловлювати свою думку й обґрунтовування її; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність послідовність, доказовість, емоційність, уміння обстоювати власну точку зору.

Обладнання: портрет Гофмана, ілюстрації до твору, кросворд.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати

Учень характеризує творчість Гофмана як частину доби романтизму; вільно орієнту­ється в тексті та аналізує дії головних ге­роїв; уміє розкрити сатиричне змалюван­ня Гофманом філістерського світу.

Сатира — своєрідне дзеркало, у якому кожен, хто дивиться в нього, зазвичай пізнає обличчя всіх, крім свого.

Дж. Свіфт

ХІД УРОКУ

І .Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Стисла розповідь одного із учнів про творчість письменника

2.Гра «Набери бали»

Команди змагаються по рядах. Учитель зачитує речення з твору, учні знаходять неточність.

3. Розгадування кросворду

1. Як звали фею з казки «Крихітка Цахес»? (Рожа-Гожа)

2. «Найпотворніша людина у світі». (Циннобер)

3. Хто був найкращим другом Бальтазара? (Фабіан)

4.Як звали професора природничих наук? (Моїй Терпін)

5.Хто був закоханий у Кандиду? (Бальтазар)

6.Як звали одного з тих, хто першим роз­крив таємницю Циннобера? (Адріан)

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку

1.Робота над епіграфом уроку

— Прокоментуйте слова епіграфа.

Йди своїм шляхом, і нехай люди говорять що завгодно.

А, Данте

2.Словникова робота

Іронія (від гр.— насмішка) — іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; по­двійний смисл, коли сказане в контексті мови набуває протилежного значення.

ІУ.Робота над темою уроку

Учитель. Дисгармонія світу знаходить у творчості Гофмана своє відображення: в усіх його творах переплітаються, стика­ються найрізноманітніші контрастні об­рази. Одне з улюблених протиставлень, що кожного разу повторюється,— це ентузіаст та обиватель, філістер. Ентузіаст — визна­чення, що належить Гофману, але сам об­раз має традицію , в романтизмі, яка і була ним сприйнята. Естетичне сприйняття

романтики проголошували незмінним і віч­ним уособленням усього величного і пре­красного в житті, вищим критерієм реаль­ності. Образ художника постійно збагачу­ється, він протиставляється світу як енту­зіаст, безкорисливий служитель ідеалам краси, справедливості та гармонії, як гені­альний дух, який бачить світ з усіма його потворними явищами з якоїсь вищої, од­ному йому притаманної точки зору.

План роботи над темою уроку

І.Жанр твору Е. Т. Гофмана «Крихітка Цахес».

(Автор визначив жанр твору як «казка про реальне». Фантастична історія Ца- хеса — це водночас і сатирична історія тогочасної німецької дійсності.)

ІІ. Сатиричне змалювання філістерського світу.

1.Закони, за якими живуть мешканці кня­зівства.

(Мешканці князівства живуть за зако­нами практицизму: вони поклоняються золоту, плазують перед чинами. Жит­тя в князівстві нудне й нецікаве. Безду­ховна атмосфера породжує обивателів, або, як їх ще зневажливо називали в Ні­меччині, філістерів.)

1. «Просвітницька» діяльність Пафнутія Великого.

(Пафнутій Великий запровадив у країні «освіту»: за межі держави було вигнано фей та чарівників, вирубано ліси і наса­джено на їхні місця картоплю, зроблено щеплення проти віспи, а юнаків навчено співати на два голоси ранкові та вечір­ні молитви. «Освіта» порушила просте життя людей на лоні природи.)

1. Захоплення, князя Барзануфа.

(Наступник Пафнутія був великим ша­нувальником данзіцької золотої горілки та всіляких нагород.)

1. «Освіченість» найближчого радника князя Претекстатуса фон Мондшейна.

(Радник «мав найкращу освіту, найпри­ємніші звички, ніколи не иіутав «мене» і «мені», «вам» і «вас», виводив своє ім'я французькими літерами ще й розбірли­во».)

1. Наукова діяльність Моша Терпіна.

(Професор університету уславився від­криттям, що темрява постає через брак світла. Природу він вивчає за допомогою фізичних дослідів. Цей «науковець» зовсім не відчуває краси природи Увійшовши до вищого світу, він розпочинає нові «наукові дослідження з метою вивчення природи», а саме: вивчає вина в князівськом погребі, щоб установити, чим вино відрізняється від води.)

1. Найвродливіша дівчина князівства (Кандіда — вродлива дівчина, але не і освічена, полюбляє лише веселі розваги.)

III. Князівство Барзануфа Керепес - Німеччина за часів Гофмана.

(В образах твору Гофмана читач упізнає портрет німецького філістера початку XIX cm. Німеччина тих часів сумно у вилася своїм мілітаризмом та бюрократизмом. Сенс життя німецького філістера полягав у тому, щоб якнайкраще влаштувати свій побут, заприятелювати з начальством і точно виконувати його накази.)

У. Осмислення, узагальнення та систематизація матеріалу

Бесіда з елементами коментованого читання

• Назвіть головних героїв новели-казки

• Охарактеризуйте одного із героїв казки, аргументуючи свою думку цитатами.

• Звідки, на вашу думку, беруться цахеси (Цахесів породжує «хворе» суспільство, що втратило моральні й духовні орієнтири. Члени суспільства засліплені oблудними ідеями, самі породжують куми а потім самі ж і потерпають від них

• У чому небезпека цахесів для суспільства? (Цахеси, не приймаючи ніяких. моральних норм, ітимуть до досягнення своєї мети, не зважаючи ні на що. Історії людства відомі такі випадки (Гітлер, Сталін).)

• Що, на думку Гофмана, було причиною появи цінноберів? У чому він убачає порятунок «хворого» суспільства? (Причини їх появи Гофман убачає в занепаді духовності. Відображення духовності кож окремої людини, на його думку, може з нити й суспільство в цілому.)

• Як ви гадаєте, «Крихітка Цахес...» твір серйозний чи ні? Чому?

УІ. Підбиття підсумків уроку

«Мікрофон»

— Як ви розумієте опорні слова і поняття «іронія», «ентузіаст», «філістер», сатиричне змалювання філістерського світу?

VII. Домашнє завдання

Відшукати у творі сатиричні сюжети.