Романтичні і реалістичні риси неодноразового образу «філософа та скнари» Гобсека.

Тема: Романтичні і реалістичні риси неодноразового образу «філософа та скнари» Гобсека.

Мета: у процесі роботи над образом голов­ного героя повісті О. Бальзака «Гобсек» з’ясувати, чи дійсно гроші дають людині можливість бути володарем життя; від­повісти на запитання: «Що відбувається з людиною, коли вона підпадає під вла­ду грошей?»; розвивати критичне мис­лення учнів, мовленнєві вміння, емо­ційну сферу особистості дітей; сприяти вихованню найкращих моральних якос­тей дітей: відразу до скупості, черствос­ті, бездуховності.

Обладнання: монолог Скупого рица­ря з трагедії О. Пушкіна «Скупий Ри­цар», уривок з поеми М. Гоголя «Мерт­ві душі», фрагмент кінофільму «Май­стер і Маргарита» — «Сеанс чорної магії у Вар’єте».

Тип уроку: урок компаративного аналізу твору з використанням технології ін­терактивного навчання.

ХІД УРОКУ

1.Мотивація

Слово вчителя

Булгаковський Воланд каже, що «люди за­вжди любили гроші».

Давайте переглянемо фрагмент кіностріч­ки «Майстер і Маргарита».

(Перегляд фрагменту кінострічки «Майстер і Маргарита».)

— Якими побачив Воланд мешканців Мо­скви?

Так, люди втрачають здоровий глузд че­рез те, що можуть отримати гроші й речі задарма, забувають про елементарну при­стойність, перетворюються на жадібний натовп.

А навіщо людині гроші? Що вони можуть дати?

Прийом «Мікрофон»

Гроші можуть дати: домівку, їжу, одяг, на­вчання, предмети розкоші, ВЛАДУ. Ось влада, виявляється, дуже часто є найсильнішою потребою людини.

1. Оголошення теми та мети уроку

Учител ь. На прикладі героїв, які у світо­вій літературі є символом жаги до «жовтого металу», спробуємо розібратися, чи справ­ді гроші правлять світом, чи є вони умовою

щасливого життя, якими є наслідки «сліпого кохання» до «золотого теляти». Це і є темою нашого уроку.

3. Основна частина уроку

Повідомлення інформації для роботи

Упізнай героя (на ілюстраціях — Гобсек, Скупий Рицар, Скрудж, Плюшкін).

Учитель. Так, саме ці герої і допоможуть І нам у вирішенні проблеми.

Інтерактивна робота в групах

Об’єднання учнів у групи. Кожна група отри­мує необхідну для роботи інформацію: картки з уривками з художніх текстів: монолог Скупо­го Рицаря, опис зовнішності Плюшкіна, текст повісті «Гобсек».

Завдання: прочитати монолог Скупого Ри­царя, висловлювання Гобсека про можливості, які надають людині гроші; порівняти і життєве кредо обох героїв; зробити висновки щодо сенсу існування людини; презентувати відповідь.

На виконання — 10 хв.

Презентація відповідей дітей

Матеріалі для учителя

УРИВОК ІЗ ТВОРУ О. ПУШКІНА «СКУПИЙ РИЦАР»

«Так я... вознес мой холм

(денежный,— Прим, авт.) —

и с высоты его

Могу взирать на все, что мне

подвластно.

Что не подвластно мне?

Как некий демон

Отселе править миром я могу;

Лишь захочу — воздвигнутся

чертоги:

В великолепные мои сады

Сбегутся нимфы резвою толпою,

...И вольный гений

мне поработится;

...Я свистну — и ко мне

послушно, робко

Вползет окровавленное

злодейство...

Мне все послушно, я же —

ничему;

Я выше всех желаний, я спокоен;

Я знаю мощь мою: с меня

довольно

Сего сознанья...

Я царствую...

О, если б мог от взоров

нсдостойных

Я скрыть подвал! О, если б

из могилы

Прийти я мог,

сторожевою тенью

Сидеть на сундуке й от живых

Сокровища мои хранить,

как ныне!»

УРИВОК З ПОВІСТІ О. БАЛЬЗАКА «ГОБСЕК»

«Я достаточно богат, чтобы покупать совесть человеческую, управлять всессильными министрами... Я могу, если пожелаю, обладать красивейшими женщинами...

Таких, как я, в Париже человек девять- десять; мы — властителя ваших судеб.

Разве не любопытно проникнуть в чужую жизнь?

Вот здесь, в зтой холодной комнате, молит меня и спесивый купец, и самая надменная красавица, и самый гордый военный».

Висновок

Герої О. Пушкіна й О. Бальзака дуже схожі, У них однакова життєва філософія: головне, заради чого варто жити,— це гроші.

• Чи згодні ви з ними? Поясніть свою думку.

(На перший погляд, вони дійсно — «володарі» і світу, і чужих таємниць, і чужих життів. Але... тільки на перший погляд.

Якщо придивитися уважніше, томи побачи­мо, що життя насправді іде повз наших ге­роїв: і красиві жінки, і таланти, і таємни­ці — усе чуже, бо все це відбувається з інши­ми, а вони запишаються на узбіччі великого шляху під назвою «життя», хоч і з велики­ми грошима. Немає в них ані любові, ані не­нависті, ані рідних, нікого й нічого. Тільки купа грошей.

Виявляється, що всі необмежені можливості, могутність, влада — це все омана, яка яскра­во розкривається в кінці життя наших геро­їв: їхня смерть як кінець земного шляху, якщо так можна висловитися, некрасива, неес­тетична, самотня і жахлива, бо позбавлена елементарного людського співчуття. І це — найпереконливіший доказ того, що життя пройшло марно. Наші герої помилилися у ви­борі свого кредо. Гроші — не все, що є важ­ливим для людини.)

Учитель. Ще один яскравий приклад на доказ ілюзії про владу грошей — горезвіс­ний Плюшкін. Прочитайте опис його зовнішності.

Читання уривку з поеми І М. Гоголя «Мертві дуті»

— Про що говорить той факт, що Чічіков ніяк не може збагнути, чоловік чи жінка перед ним? ( Про те, що один з найбагатших поміщиків Росії внаслідок скнарості втратив людське обличчя.)

• Гоголь з болем говорить про те, якою страшною є така старість, і звертається до молоді: «Забирайте с собой в жизнь самое лучшее, что у вас есть, потеряете не поднимете потом».

4.Підсумки

- То що ж утілює образ Гобсека?

(Гобсек, як і інші згадані персонажі, утілює в собі, або символізує собою, згубну силу гро­шей, які непомітно для людини оволодівають нею: уже не вона володіє грошима, а вони — нею. Вони, гроші, стали її хазяїном, керують її життям: воно втратило всі свої барви, пе­ретворилося на «колекціонування» грошей.)

Учитель. Дервіль із жахом дивиться інко­ли на «папашу Гобсека» і запитує: «Невже все зводиться до грошей?»

Але життя самого Дервіля, Фанні Мальво, закоханої в молодого графа де Ресто Каміли Гранльє і є відповіддю на це запитання: «Ні, не все зводиться до грошей».

А життя скнар — це лише одна зі сторін життя, темна і безрадісна.

1. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольного твору за по­вістю «Гобсек»; скласти, за бажанням, моно­лог від імені Гобсека про нього самого; роз­повісти «приховану» біографію Гобсека.