Людина і природа в оповіданні Григора Тютюнника "Дивак"

Тема: Людина і природа в оповіданні Григора Тютюнника "Дивак"
Мета: - ознайомити дітей з біографічними відомостями про Г. Тютюнника;
- спробувати зануритися у світ його образів та думок;
- з'ясувати основні проблеми, які піднімає письменник та 
-проаналізувати художні засоби, якими він їх реалізовує;
- навчатися висловлювати свою думку й аргументувати її;
- виховувати любов та бережливе ставлення до природи, а також 
-гуманне ставлення та повагу до людей, які знаходяться поряд з нами
Тип уроку:  : засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника

Епіграф: "Ідеалом для мене завжди були доброта,

самовідданість і милосердя людської душі

в найрізноманітніших виявах".

Григір Тютюнник

ХІД УРОКУ

І. Формування (емоційного настрою)

- Починаємо урок. Я дуже рада вас бачити із задоволенням поспілкуємось з вами. Візьміться будь ласка за руки, погляньте одне на одного, посміхніться один одному. Побажайте всім людям і один одному лише добра. Потисніть долоньки. Ви передали один одному часточку свого тепла, своєї любові. Сьогодні на уроці ми будемо гарно працювати плідно всі разом, за потреби будемо допомагати одне одному, поважати думку кожного.

ІІ. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності

Сьогоднішній наш урок буде присвячений темі: "Людина і природа у творі

Г. Тютюнника "Дивак".

Метою нашого уроку буде:
1) дізнатися більше про письменника;
його образів та думок;
2) спробувати зануритися у світ
3) з'ясувати основні проблеми, які піднімає письменник та проаналізувати художні засоби, якими він реалізовує їх;
4) навчитися висловлювати свою думку й аргументувати її;
5) вчитися любити й берегти природу, а також поважати людей, які знаходяться поряд з нами.

-«Ідеалом для мене завжди були доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших виявах". Ці слова Григора Тютюнника, що є епіграфом уроку, допоможуть вам зрозуміти думки і почуття автора, які він хотів втілити у творі "Дивак". На скільки це йому вдалося, обговоримо в кінці уроку.

Релаксація.

Займіть зручне положення. Зробіть глибокий вдих, а потім видих. Заплющіть очі і розслабтесь. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги.

Уявіть над собою маленьке сонечко. Воно наближається до вас. Торкається промінчиками вашої голівки, личка. Зігріває теплом кожну клітинку мозку. Огортає легенько сердечко. Сердечко воно посміхається придивіться яке воно красиве.

Подякуйте за роботу яке воно виконує для вас. Сонечко проникає все ближче і ближче наповнює енергією ваше тіло ви стали такими як сонечко.

Літо. Серпнева спека стоїть, хатинка на пагорбі, біля хатинки пишається золотоголовий соняшник. На високому стрункому стеблі яскрава квітка. Вона так світиться поглядаючи на сонечко. Усміхається сонечко соняшник підставляє свою голівку. Погляньте на квіточку яка вона піднесіть її до обличчя, вдихніть її аромат, помилуйтеся нею попросіть квітку сонця стати символом нашого уроку.

Ручки, поворушіть пальчиками і відкрийте очі.

Контроль сприйняття навчальної інформації

Бесіда на закріплення образу

-Що ви бачили, що уявили?

-Який аромат відчули?

-Якої форми, кольору квітка?

-Якою була на дотик?

-Яка серединка?

Символьний етап

Малювання образона.

Покажіть який у вас вийшов соняшник?

Подивіться який у мене образ виявився.

Вступне слово вчителя

— Подивіться навколо себе. Що ви бачите? Усе це — дивовиж­ний світ природи, і людина в ньому посідає важливе місце. Природа допомагає людині, існувати, а ми за це повинні бути вдячні їй та пі­клуватися про неї: не забруднювати річки, не вирубувати дерева, не вбивати диких тварин задля розваги. Ми — одне ціле з природою та повинні взаємодіяти з нею дуже шанобливо, тоді й вона буде при­хильною до нас.

Багато письменників звертаються у своїй творчості до теми при­роди, але кожен описує її по-своєму, тому деякі описи навівають смуток, а інші — навпаки звертають увагу на найдрібніші деталі, які створюють прекрасний та неповторний образ. Хтось, описуючи природу, надає їй незвичайних барв та відтінків, що робить її майже фантастичною, а інший описує природу точно і лаконічно, такою як вона є. До таких митців належить і наш сьогоднішній гість — видатний український письменник Григір Тютюнник.

«В бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк,— дятел порається» — саме так описує автор зимовий ліс у творі «Дивак». Здавалось би, звичайний опис, але зверніть увагу, як авторські порівняння для трави та пеньків прикрашають його, і, не псуючи його реальності, допомагають нашій уяві змалювати яскраву картину зимового лісу. І таких описів у творі дуже багато, я сподіваюсь, що вони пробудять вашу уяву і привернуть вашу ува­гу до твору «Дивак».

Літературознавці:
1.Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівці Зінківського району на Полтавщині в селянській родині. Ось як він згадує роки свого дитинства: "У 33-році сімейство наше опухло з голоду, дід помер, а я в цей час - тоді мені було півтора року - перестав ходити (вже вміючи це робити), сміятися і балакать перестав. У 37-му заарештували батька, маючи на увазі політичний мотив, а у 1957 році прийшов папірець, який сповіщав, що батько ні в чому не винен і реабілітований посмертно".

2 літературознавець:
Я хочу розповісти про роки навчання майбутнього письменника. Школу він закінчив на Донбасі, потім навчався у Зінківському училищі. Служив моряком на Далекому Сході. Закінчив філологічний факультет Харківського університету, деякий час працював учителем на Донбасі.

3 літературознавець:
Писати почав Григір під впливом свого старшого брата Григорія Тютюнника, автора відомого роману "Вир". В середині 60-х років працював у редакціях і видавництвах Києва. Він є автором багатьох збірок прози ""Степова казка", "Ласочка" та ін.) У 1980 році удостоєний літературної премії ім. Лесі Українки, посмертно - Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка. Його проза відома далеко за межами України, перекладена різними мовами.

4 літературознавець:
У багатьох творах Григора Тютюнника головними героями є діти. Саме образ дитини для нього - найулюбленіший. У такому образі прозаїк утілював ті свої найглибинніші почуття, що давали йому потужний внутрішній поштовх творити нову художню реальність.

5 літературознавець:
Дитина - чисте, незіпсоване створіння. Саме образ дитини Тютюнник протиставляв злу. Цей образ у нього є критерієм моралі. Скрізь у письменника постає складний, дорослий світ, побачений зором дитини. В цьому плані проза Г. Тютюнника найбільше споріднена з творами Антуана де Сент-Екзюпері, що дивився на світ безпосереднім зором Маленького Принца.

Як ви розумієте назву оповідання "Дивак"? ("Незакінчене речення": "Григір Тютюнник дав назву оповіданню "Дивак", тому що ...)

Словникова робота.

Дивак — це той, хто своєю поведінкою та вчинками викликає здивування. Дивакуватий — це той, хто своєю поведінкою, учинками викликає здивування; трохи дивний.

Стислий переказ оповідання «Дивак». Робота над змістом твору.

- Хто є головним героєм оповідання Гр. Тютюнника «Дивак»?

- Що означає фразеологізм «біла ворона»? Чому так називали хлопчика?

- Де Олесеві краще: серед людей чи природи? Довести цитатами з тексту.

- Олесеві шкода ламати лід, та все-таки він зробив це. Як таке трапилось? (зачитати з тексту).

- Охарактеризуйте Олеся.

- Чи сприймали його в товаристві? Як його називали? Чому? (зачитати з тексту). Що проявляється у цьому епізоді: дивне чи звичайне для хлопчика?

- Чому герой так вчинив?

- Які думки були у хлопця, коли він притулився до льоду, що він уявляв? (зачитати з тексту).

- Отже, ми розглянули за змістом, як розкривається внутрішній світ, дивацтва Олеся у взаємодії з природою. Це є однією умовною частиною оповідання. З ким ще доводиться спілкуватися хлопчику і це є другою умовною частиною оповідання?

- Як поводить себе Олесь на уроці? Яка причина того, що хлопчик намалював дятла, а не горщик? Чи засвідчує цей вчинок неслухняність хлопця?

- Чи розуміють однокласники Олеся? (зачитати уривок з тексту, де про це йдеться). Як би ви почувалися в такій ситуації? До яких дій вдалися? Як зреагував Олесь на удар Федька? (зачитати з тексту і записати висновок у таблицю).

1. Зустріч з "героєм". Запропонувати одному з учнів зіграти роль Федька. (Учні дають йому питання).

Слово вчителя про Олеся:

Сам Олесь замислюється над своїм становищем у селі. Його тривожить думка, чому про нього кажуть "дивак". Олесь звертається до дідуся.

Читання в особах (розмова дідуся з внуком).

Запитання до учнів:

- Чи вважає дідусь Олеся диваком?

- Чого навчає дідусь?

- Хто підтримує хлопця? Чому?

Опрацювання твору «Дивак»

2.1.Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.

2.2. Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.

Цитатна характеристика описів природи у творі «Дивак»

4.1. Знайдіть та прочитайте цитати з тексту, які описують:

□ поведінку дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»);

□ природу навколо школи («По той бік мосту, через вигін, чер­воніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б’ють джерела»);

□ замерзлу річку («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льо­ду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пил­ком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»);

□ ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попис­кували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);

Вікторина «Знайди пару»

Установіть відповідність між предметом та його порівнянням у тексті.

1	Кілки у тинах	А	Мов ковдра на сіні
2	Смілка на зрізах пнів	Б	Як воляче око
3	Дим з бовдурів	В	Немов гра у жмурки
4	Лід на річці	Г	Як стрижені допризовник
5	Бульбашки води у річці	Д	Тополиними стовпами
6	Кружляння дерев	Є	Немов старий мед

Ключ: 1 г, 2 в, 3 д, 4 а, 5 б, 6 в

Рубрика «Вгадай — хто?»

Учні вгадують персонажа твору за описом:

1. Персонаж, який розповідав казки. (Мати Наталка)

2. Персонаж, який полюбляв їсти мерзлу калину. (Олесь)

3. Персонаж, через якого Олесь покинув урок. (Учителька Матильда Петрівна)

4. Персонаж, якого замучило сумління. (Федько)

5. Персонаж, який уважав, що без насилля життя не може бути. (Дід Прокіп)

Вікторина «Де мій хвіст?»

Учитель читає речення з тексту, учні мають знайти в тексті його «хвіст» (кінець речення):

1. «Дивись, хата виходить, з бовдура дим валує, а на тину... (півень горланить, розчепіривши дзьоба ножицями)»

2. «Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк ... (дятел порається)»

3. «Олесь хотів дістати її і покуштувать, та ... (передумав — і при­тулився вухом до стовбура)»

4. «І ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папоро­ті, а в тій хатці... (він біля віконця сидить, рибку стереже)»

5. «Діти почали малювати, виводячи кожен своє ... (той жлуктичко, інший ринку або макітерку)»

6. «Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима спів­чутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду... (з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде)»

7. «Олесь біжить підтюпцем і раптом помічає, що дерева ... (теж біжать, кружляють, ховаються одне за одного, немов у жмурки грають)»

8. «Потім шукав осикові трухляки, ховав за пазуху і, нап’явши пальтечко на голову, дивився ... (світять чи не світять?)»

9. «Олесеві не хотілось пирога, але він зрадів примиренню і, щоб віддарувати товариша ... (хутенько занишпорив по кишенях, дістаючи звідти духмяні верчики хмелю, сухе листя різного карбування, плетене з прядива та волов’ячої шерсті ремезяче гніздо, схоже на башличок)»

10. «Коли набирали солому, дід... (часто сповзав із скирти, нанизу­вав солому на ріжняки і гуцав так, що аж ліса скрипіла)»

11. «Закортіло швидше туди, в село, де сніг ... (плете навколо елек­тричних ліхтарів густі рожеві сіті, й привітно світяться ві­кна в хатках)»

12. «А вночі крізь сон благав матір розповісти казку про ... (Івасика-Телесика, злякано зойкав, коли відьма гризла дуба, і радо сміяв­ся, коли гусиня взяла Івасика на свої крилята)»

Гра «Хто похвалить мене краще всіх»

Учням пропонується похвалити персонажів. Гру проводять за методом «ланцюжка»: кожен учень має висловити власну думку. Програє той, хто не зможе придумати, за що похвалити персонажа. «Ланцюжок» для кожного персонажа окремий.

1. Олесь: допитливий, не конфліктний, любить природу, захищає інших.

2. Федько Тойкало: сумлінний, піклується про інших, веселий, добрий друг.

3. Дід Прокоп: багато знає, навчає важливих речей, прожив довге життя.

Гра «Вірний товариш» .

Діти об'єднуються в команди (3-4). Допомагаючи один одному, із підручника вибирають та зачитують уривочки про дивацтво Олеся. Розкривають образ хлопчика-мрійника, хлопчика-дивака, який любить природу, розпізнає навколишній світ та хоче Добра всім…

«Прокіп хлюскав батогом і лаявся. А Олесь сердито сопів у нього над вухом і підбивав руку …

‒ Не бий,‒ благає Олесь.‒Бачиш: важко».

Практична десятихвилинка –6 - 7 речень «свого» закінчення оповідання (оцінювання п'ятьох–шістьох дітей класу після прочитання виконаних робіт)

«Народжувався новий день…Олесь прокинувся усміхнений і задоволений!Із ним завжди поруч його рідненька матусенька. Які ж казочки вона знає…Та й дід Прокіп мене любить. А ще весь світ природи д и в н и й

і прекрасний! Життя…»

IV. Підсумок уроку.

- Як ви ставитеся до таких людей, котрі в чомусь не схожі на інших, виділяються з-поміж "загальної маси"?

- Чого повчає твір?

- Як слова епіграфу співвідносяться з твором "Дивак"?

Рефлексія

- Що ви б порадили Олесеві?

- Що взяли ви з собою в життя з цього твору?

- Що вам сподобалось на уроці, а що – ні?

- Що нового ви дізналися?

Заключне слово вчителя.

Ми повинні пам’ятати повчання Григора Тютюнника, для якого «ідеалом завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її проявах», для якого «мало бачити. Мало розуміти. Треба любити. Нема загадки таланту. Є вічна загадка любові.», адже любов врятує світ, а ми все для цього будемо робити, бо кожен прийшов у цей світ для добра, щастя і любові.

Домашнє завдання.

Скласти план характеристики героя.
Твір "Чи легко бути диваком?" або "Що для мене означає доброта»