Із західноєвропейської поезії. Творчість провансальських трубадурів. Джуафе Рюдель «Канцюна» Бертран де Борн «Сирвента»

Тема: Із західноєвропейської поезії. Творчість провансальських трубадурів. Джуафе Рюдель «Канцюна» Бертран де Борн «Сирвента»

Мета: пробудити інтерес учнів до лірики трубадурів, зазирнути y глибiнь століть, відчути тогочасну історико- культурну атмосферу; місце Джауфре Рюделя та Бертра­на де Борна серед лірики трубадурів, провідні мотиви їх творчості; дати учням відомості із теорії літератури; по­няття про канцону, сирвенту; прослідкувати взаємозв'яз­ки між середньовічною літературою, її попередниками і наступниками.

Тип уроку: лекція з елементами бесіди.

Обладнання: зображення трубадура - мініатюрна рукопису XIII ст.

Словник до уроку

Трубадур - провансальський поет (від провансальсь­кого trobar - знаходити, вишукувати).

Канцона - найвищий ліричний жанр, вишуканий та оригінальний за будовою, головним чином на любовну те­му (прованс. cansos - пісня).

Сирвента - пісня на політичні та суспільні теми (Про­ванс. servis - служити, переносно: пісня прихильника).

Тєнсона - віршований диспут на любовну, поетичну або філософську тему (Прованс, tensos - суперечка).

Альба - пісня ранкової зорі, прославляє щасливу взаємну любов (прованс. alba - світанок).

Серена - вечірня пісня кохання (італ. sereno - нічна прохолода).

Хід уроку

І. Актуалізація набутих знань. 1. Героїчний епос епохи середньовіччя.

2. Поезія Сходу періоду середньовіччя.

2. Новий матеріал.

1. Організаційний початок.

2. План лекції (записують учні в зошити).

1. Епоха, в яку творили трубадури.

2. Провансальські поети.

3. Особливості їх лірики.

4. Жанрова різноманітність творів.

5. Майстри-трубадури.

6. Значення і подальший вплив лірики Провансу на розвиток літератури.

3. Лекція вчителя. Рицарська лірика виникла на півдні Франції, у Провансі, на межі ХІ-ХІІ ст. Завдяки вигідному географічному положенню (перехрестя мор­ських шляхів між романською Європою і Сходом), у Про­вансі здавна існували сприятливі умови для розвитку еко­номіки і культури. З римських часів на цих землях зберіга­лися культурні традиції, пізніше Прованс став провідником арабо-іспанської культури, в якій відбилися досягнення грецької і східних цивілізацій. Ранній розквіт міст, їхня не­залежність сприяли розвитку вільнодумства і світської освіти. Тут рано виник феодалізм; швидкий ріст виробни­чих сил у Каролінгську епоху сприяв висуненню Прованса в XI ст. в центр європейського розвитку. Багата і розвине­

на феодальна аристократія жадібно вбирала нові віяння, цінила освіту, мистецтво, витонченість. Саме в життєрадісному Провансі вперше були оспівані нові ри­царські морально-етичні цінності любові, культ «Прекрас­ної Дами». Прованс став і батьківщиною поезії нового нап­ряму.

Провансальські поети називались трубадурами. їхня творчість - це усвідомлений творчий процес. Вони цілеспрямовано прагнули досягти професійної майстер­ності й оригінального стилю. Змагаючись між собою, поети наполегливо працювали над метрикою, строфікою, римою, мелодією. Не випадково в їхньому постійному вжитку немало слів типу «кувати», «опрацьовувати», «тесати» та ін. «Гну я слово і стругаю // ради зручності і ладу, // вздовж скоблю і впоперек // перш ніж слово стане піснею», — підкреслює трубадур Арнаут Даніель. Найбільш вимогливі з поетів вважали не гідним для себе вживати вже відому метрику чи мелодію, тому вони ви­тончувалися у пошуках оригінальних строфічних форм, нових рим та ін.

У поезії трубадурів спостерігаються різні ступені складності. Так, на ранньому етапі був створений «темний стиль». Першими його представниками стали трубадури - аристократи, які хотіли бути зрозумілими тільки у вузько­му колі придворної еліти, естетично підготовленої до сприймання куртуазної концепції в ускладненій поетичній формі. Пізніше утверджується «ясний стиль». Поети цієї манери розуміли, що справжня цінність твору - в його доступності для всіх, їхня творчість звернена вже до ши­рокої аудиторії.

Трубадури, на відміну від вагантів, намагалися закріпити своє авторство. До нас дійшло близько 2540 пісень і 469 імен трубадурів (з них — ЗО жінок). Трубадури були люди різного суспільного становища: від королів, знатних феодалів до купців, ремісників, духовенства. Во­ни часто служили при дворах, виконуючі» обов'язки сек­ретарів та радників при особі сеньйора, впливали на політичне життя.

Центральною в ліриці трубадурів є тема кохання. Любов сприймається поетами як найвище благо, а здатність кохати - як обов'язковий показник душевної досконалості та курту­азної доблесті. Справжнім коханням вважалась «тонка», «ви­сока» любов, здатна розбудити в душі прекрасні, величні по­ривання. «Висока» любов була модною і престижною в ри­царському колі. Вона протиставлялась любові «без­глуздій», тобто грубо чуттєвій - участі «дурних багачів», старих, чванливих та скупих.

Образи дами та закоханого в неї рицаря позначені рисами традиційності. Це звичайно знатна заміжня жінка вишукано люб'язна, привітна, красива, розумна. Рицар, згідно з куртуазними засадами, повинен поклонінням пе­реконати даму в щирості своїх почуттів, заслужити її при­хильність.

Трубадури вважали найвищим ліричним жанром кан­цону - вишуканий та оригінальний за будовою вірш, го­ловним чином на любовну тему.

В поетичному фонді трубадурів є пісні на політичні та суспільні теми - сирвенти.

У жанрі канцони виступав Джауфре Рюдель (1140- 1170), який оспівав так звану дальню любов. У збірці «Біографії трубадурів» (XIII ст.), достовірність якої сумнівна, зворушливо розповідається про почуття поета до графині Тріполійської, в яку він закохався заочно. Щоб зустрітися із благородною красунею, поет відправляється як хрестоносець у далеку Сірію, але, захворівши в дорозі, вмирає в Тріполі на руках Прекрасної Дами. Зворушлива такою відданістю, графиня постригається в черниці. Ця легенда була дуже популярною в епоху романтизму.

Відомий поет Бертран де Борн (близько 1140-1215) - барон, володар замку Альта-форт, прославився своїми сирвентами, у яких яскраво відбилась феодально-ри­царська ідеологія. Де Борн цинічно оспівує криваві міжусо­биці, підступні набіги, жорстокі утиски селян.

Люблю я бачить, як погнав

Юрбу озброєний загін,

Як мчать отари серед трав,

А військо лине навздогін,

І видно над рікою,

Як замок між гірських горбів

Обложений з усіх боків,

І темною габою

Шеренги мерехтять бійців,

Що виглядають між ровів.

Данте хвалить його як співця війни («Про народне крас­номовство»), говорить про його щедрість («Бенкет»), але прирікає його на дуже важку кару за гріхи серед «зло порад­ників» у 8 крузі пекла: поет тримає там свою відрубану голо­ву в руці, «як ліхтар» («Божественна комедія»).

Як талановитий поет, він яскраво відобразив ідео­логію дрібного рицарства, завжди готового взятися за зброю і вимушеного, через економічні умови, жити війною. Його творчість цікава саме тому, що у найбільш талановитій формі виражає погляди і почуття тієї частини феодалів, до якої він належав.

Після незвичайно бурхливого життя Бертран де Борн пішов у монастир, де й помер.

У XIII ст. починається занепад провансальської поезії, який прискорюється розбійницьким нападом на багатий Прованс північно-французьких баронів. Так звані альбігойські війни, що тривали 20 років, призвели до повно­го зруйнування Провансу. Більшість трубадурів шукають притулку на чужині - в Італії, Іспанії, Німеччині, що сприяло поширенню їхнього мистецтва в цих країнах.

Провансальська лірика ХІ-ХІІІ ст. - це перший досвід європейської авторської лірики народною мовою. Станов­лення її нерозривно пов'язане з куртуазним феноменом. Мова Провансу повинна була передати всі тонкощі курту­азного кохання і служіння Дамі. У творчій лабораторії тру­бадурів вона досягла високої чистоти, вишуканості й ра­зом з тим зберегла близькість до розмовної народної мо­ви. Завдяки високим достоїнствам лірики трубадурів, про­вансальська мова на деякий час стала міжнародною мо­вою ліричної поезії.

Лірика Провансу ввібрала в себе кращі поетичні тра­диції попередніх століть. Вона тісно пов'язана з живо­творною народною традицією й античною поезією; відчутний у ній вплив арабо-іспанської любовної лірики, а також середньовічної латинської поезії, зокрема твор­чості вагантів. У свою чергу, творчість трубадурів лягла в основу багатьох літературних явищ і зумовила шляхи їх розвитку. Вона сприяла виникненню французької, іспанської та португальської поезії; безумовною є її роль у становленні німецького міннезангу.

Особливо значним був вплив Провансу на італійську культуру. Трубадури безпосередньо вплинули на станов­лення італійської лірики (зокрема, школи «Нового солодко­го стилю»). Вони значною мірою визначили погляди Данте на роль та значення народної мови (Данте. «Про народну красномовність»). Через Петрарку та петраркістів - впли­нули на європейську поезію загалом. У наступні століття зацікавленість поезією трубадурів проявили Війон, деякі романтики, пізніше - Гейне, Рембо, Ростан, Блок, в наші дні

1. Луї Арагон. Секрет великої популярності поезії Провансу

2. у прагненні особистості до створення нових морально- етичних ідеалів, вільних від християнського аскетизму та приниження людських почуттів. У своїх кращих проявах куртуазна лірика відобразила загальнолюдські ідеали, по­чуття й уявлення.

4. Аналіз поезій трубадурів.

а) Виразне читання «Канцони» Джауфре Рюделя.

Мені під час травневих днів

Приємний щебіт віддалік,

Зринає в пам'яті без слів

Моє кохання віддалік.

Навік я неспокійний став,

І не ростуть квітки між трав,

Як зимно у душі мені...

Запитання для бесіди:

• Кому присвячена канцона Джауфре Рюделя?

• Я|і переживання випали на долю автора твору?

• За допомогою чого найкраще Рюдель висловлює своє неповторне «Я»?

• Чому поет так обожнює Прекрасну Даму?

• Ваше враження від прочитаного.

б) Виразне читання сирвенти Бартрана де Борна.

Запитання для бесіди:

• Чому цей твір відносять до жанру сирвенти?

• 3 якими почуттями спостерігає автор написане?

• Які ідеали Бертрана де Борна відображені у творі?

• Які емоції викликає у вас прослухана сирвента?

III. Закріплення.

Мандрівка до Провансу XII століття.

1.Як називали мандрівних співців Провансу?

2.Які теми оспівували вони у своїх творах?

3.У якому жанрі створювалися їх поетичні шедеври?

4.Назвати особливості канцони.

5.У чому полягає своєрідність сирвенти?

6.Ліричний герой поезій Джауфре Рюделя. Який він?

7.Поетична спадщина Бертрана де Борна.

8.Яка подальша доля лірики трубадурів?

ІУ. Інтерв'ю з Рюделем:

• Що б ви побажали сучасним читачам?

У. Інтерв'ю з Бертраном де Борні

- Які риси треба виховувати в собі аби бути людиною з великої букви?

Висновок.

У період розквіту провансальської поезії створено ви­сокі поетичні зразки, в яких відкрито й пристрасно утверд­жувались любов до життя, кохання, повага до жінки. На цю особливість звернув увагу О.С.Пушкін: «Поезія прокину­лась під небом Південної Франції - рима відізвалась у ро­манській мові; ця нова прикраса вірша ... мала важливий вплив на словесність новітніх народів. Трубадури грали ри­мою, вишукували для неї різноманітні зміни віршів, вигаду­вали ускладнені форми...»

Впливу провансальської лірики трубадурів зазнали і на півночі Франції у II половині XII століття, її представни­ки називались труверами. В основному вони використо­вували жанри трубадурів. Оригінальними були ткацькі пісні, пісні про заміжжя і про хрестові походи.

Домашнє завдання: зв'язна розповідь «Мої вражен­ня від зустрічі з трубадуром