Фрідріх Шіллер «Рукавичка». Утвердження самоцінності людського життя в баладі Шіллера «Рукавичка»
Фрідріх Шіллер «Рукавичка». Утвердження самоцінності людського життя в баладі Шіллера «Рукавичка»
ознайомлення зі змістом балади, обговорення проблеми людської гідності, цінності життя й справжніх почуттів; вдосконалення навичок коментованого читання та аналізу художнього тексту; робота над різними перекладами; робота над виразним читанням; виховання культури зв’язного мовлення, культури аргументованої відповіді та роботи в парах.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Фрідріх Шіллер «Рукавичка». Утвердження самоцінності людського життя в баладі Шіллера «Рукавичка»»
Зарубіжна література 7 клас
Тема. Фрідріх Шіллер (1759-1805) «Рукавичка». Утвердження самоцінності людського життя в баладі Шіллера «Рукавичка»
Мета: ознайомлення зі змістом балади, обговорення проблеми людської гідності, цінності життя й справжніх почуттів; вдосконалення навичок коментованого читання та аналізу художнього тексту; робота над різними перекладами; робота над виразним читанням; виховання культури зв’язного мовлення, культури аргументованої відповіді та роботи в парах.
Обладнання: фотографія «Пам’ятник Ґете і Шіллеру у Веймарі», портрет Ф. Шіллера.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань і навичок учнів
1. Фронтальне опитування
1) Що вам відомо про баладу як літературний жанр?
2) Які бувають балади за темою?
3) Які ви можете назвати художні особливості балади?
5) Чим літературна балада відрізняється від фольклорної?
2. Повідомлення учнів про Ф. Шіллера
ІІ. Формування нових знань, умінь та навичок (із використанням фотографії пам’ятника і портрета письменника)
1. Коментоване читання балади українською мовою (переказ Б.Щавурського)
1) Читання фрагменту балади з початку твору до слів «І заричали і лягли»
Які описи є в цьому фрагменті? (Опис короля і придворних дам та опис хижаків)
Чому хижаків описано так яскраво і детально?
Яку картину створює автор, які почуття вона викликає?
2) Читання фрагменту балади від слів «Зненацька униз з балкона» до слів «То рукавичку принесеш»
Які два слова характеризують суть звернення красуні до свого лицаря? («Лицемірно», «їдко»)
Які неадекватні поняття містяться в рядку: «Якщо... твоя любов не знає меж, То рукавичку принесеш»? (В даному випадку маємо несумірне протиставлення - безмежне кохання і маленька рукавичка.) Слова красуні - це прохання, наказ чи заклик до випробування?
Чи міг би лицар відмовитися підняти рукавичку?
3) Читання фрагменту балади від слів «Делорж у гробовім мовчанні» до «Його красуні вже вітають очі»
Що підкреслює Шіллер у діях лицаря? («У гробовім мовчанні», «вертається неспішно», «немовби з ним не трапилось нічого», «зійшов спокійно»)
Чому Делорж так поводить себе? (Орієнтовні відповіді: через відчуття власної приреченості; чи презирство до дами; чи вміння добре володіти власними емоціями)
Учитель. Ви помітили, що кожний наступний з фрагментів, які ми читаємо, все менший за розміром? Нібито пружину стиснуто - і вона готова відскочити.
І ось останнє речення (три рядки) балади.
Що за звичаєм означає кинути рукавичку?.. А кинути будь-що людині в обличчя?
А повестись так із дамою на людях?.. Тоді чому поведінка лицаря зовсім не гідна шляхетної людини?
ІІІ. Розвиток зв’язного мовлення (робота в парах)
1) Що ми можемо сказати про головних героїв балади? Чи можемо ми за цим випадком зробити висновок про їхню вдачу?
2) Оцініть вчинок лицаря Делоржа.
3) Чому його дама посміла так вчинити з ним? Що, на вашу думку, зумовило її вчинок і відповідь лицаря?
4) На чиєму боці, як ви вважаєте, автор балади? Продовжте наступні словосполучення:
Що засуджує?...
Що підносить?...
5) Що послужило мотивом для написання цієї балади? Що Шіллер хотів довести цим твором?
IV. Робота над порівнянням перекладів балади
Учитель. Ми з вами, на жаль, не можемо прочитати Шіллера мовою оригіналу. Проте ми маємо змогу познайомитися з чудовими перекладами цієї балади.
Б. Щавурський сам визначив свій текст як переказ українською мовою, тож можна легко встановити, що він як джерелом користувався перекладом В. Жуковського.
Отже, перед нами тексти двох великих майстрів перекладу, знавців німецької мови і літератури, російських поетів В. Жуковського і М. Лермонтова.
До речі, В. Жуковському належать слова: «Перекладач прозою - раб. Перекладач віршами - суперник».
Слухаємо обидва переклади та висловлюємо свої враження...
Питання до порівняння перекладів М. Лермонтова і В. Жуковського балади Й. Ф. Шіллера «Рукавичка»
1. Балада починається зі вступу-опису короля і придворних. Хто з авторів приділяє цьому більше уваги? (У Лермонтова це другорядне, бо навіть поруч вживаються «король» і «царь»)
2. Чи однакова кількість звірів у баладі? Опис звірів на арені? (Лермонтов, на відміну від Жуковського, скорочує цей фрагмент.)
3. Порівняйте звернення до лицаря. (У Лермонтова - це не просто примха красуні, це спосіб життя: «Пытать я сердца люблю»; звернення на «ви» у Лермонтова, на «ти»- у Жуковського; у Жуковського - «слицемерной и колкой улыбкой», у Лермонтова «лукаво смеясь»; тобто красуня легковажно сприймає цю витівку).
4. Як лицар повертає рукавичку? (У Жуковського: «холодно приняв привет ее очей», у Лермонтова з поясненням: «Но, досады жестокой пылая в огне…»)
5. Які слова сказав лицар на прощання? (У Жуковського: «Не требую награды», тобто чогось зверху; у Лермонтова: «Благодарности вашей не надобно мне», тобто того, що винна, не зобов’язана)
6. Якого висновку ми дійшли? (Лермонтов звертає більше уваги саме на психологізм взаємин лицаря і красуні, показує, що красуня, не замислюючись, звикла наказувати заради примхи, ставить під загрозу людське життя.)
V. Робота над виразним читанням балади
Нагадуємо про конкурс виразного читання балад напам’ять.
VI. Підбиття підсумків уроку
Що нового ми дізналися на уроці, аналізуючи літературну баладу Ф. Шіллера «Рукавичка»?
VII. Домашнє завдання
Вивчити баладу напам’ять (за бажанням); підготувати повідомлення про Й. Ґете.