ДІВОЧА РОЗМОВА Про скромність і розкутість, соро і соромливість, розум і добру славу, красу і долю

ДІВОЧА РОЗМОВА
Про скромність і розкутість, соро
і соромливість, розум і добру славу, красу і долю

Хід бесіди

Класний керівник: Дорогі дівчатка! Настав той час, про який ви, напевно, мріяли змалечку, — вік вашої юності. Згадайте, як у дитинстві ви любили взути мамині туфлі на високих підборах і покрутитись перед дзеркалом, як задивлялись на модно вдягнутих, красивих молодих (дорослих!) дівчат і як хотілося вам швидше стати такими ж або ще кращими. І ось уже й на вас задивляються юнаки, викликаючи в душі збентеження, радість чи таємний смуток, захоплення або розчарування, гордість чи ображене почуття. Адже приходить пора кохання, про яке мріє кожна дівчина, — справжнє, велике, як у найкращих романах. Та приходить не зразу і не до всіх одночасно. І не треба летіти до нього, як метелик на світло, щоб, не дай Боже, не обпалити крила й не опинитись у болоті. Про гіркі, непоправні помилки і їхні сумні, часом трагічні наслідки нерозумного, сліпого кохання ми з вами розмовляли минулого навчального року. А цьогоріч на уроках літератури ви знайомились із трагічними образами зраджених дівчат, зокрема Катерини з однойменної поеми Т. Шевченка, і це не могло не викликати роздумів про занапащену долю через “дурний розум”. Не завадить ще раз порозмовляти в дівочому колі.

Незаперечним є те, що кожна дівчина хоче бути привабливою і подобатись хлопцям. І це природно, інакше й бути не може. Але краса — поняття багатогранне. “Не все те золото, що блищить”, — каже народна

мудрість. Часто ми вживаємо в своєму мовленні прислів’я, приказки, але рідко вдумуємось у глибину їхнього змісту. Давайте сьогодні пошукаємо в них того, що повчальне й корисне саме для дівчат.

Прочитавши з дошки згруповані прислів’я, ви будете визначати, якою темою вони об’єднані, і робити висновки, чого вони навчають та чи варто прислухатись до цих повчань.

(На дошці записані групи прислів' їв, приказок).

І. Не родись красна, а родись щасна.

Бог до вроди розуму не прив’язав.

Шия з намистом, а голова зі свистом.

Що природа дала, того й милом не відмиєш.

Як гарна Параска, то гарна й запаска, коли ж

вона як мулиця, то не вабить і спідниця.

Галя як краля, та тільки душа невмивана.

Руки білі, а сумління чорне.

За приємною душею може ховатися нікчемна душа.

Хто милий, той красен.

(Висловлювання дівчат).

Коментар учительки: Воістину, влучніше, краще від народу не скажеш. І ви правильно зрозуміли, що краса дівчини, як і взагалі краса людини, не обмежується зовнішньою вродою і сама по собі ще не приносить щастя. Потрібна і доля, і Божа воля, і вихованість, а найпаче — розум, щоб не втоптати цю красу в багно, дати їй ще більше розквітнути й засіяти.

Знову звернемось до прислів’їв.

ІІ. Дурний язик попереду розуму біжить.

Язик мій — ворог мій.

Усяка сорока від свого язика страждає.

Скажи слово на ніготь, то підросте на лікоть.

Мовчання — золото.

Брехливі вісті не стоять на місці.

Знає кума — знає півсела.

Не завжди кажи те, що знаєш, а завжди знай, що кажеш.

(Виступи дівчат зі своїми міркуваннями).

Учителька: У деяких дівчат є погана звичка — обмовляти, обливати брудом своїх ровесниць чи інших людей, поширювати плітки. Врешті- решт, ця “зброя” повертає своє вістря проти того, хто її вигадав і пустив у хід. Наведу вам ще одне прислів’я: “Білого лебедя як не чорни, а він пірне — все одно білий буде”. А ось та людина, яка намагається забруднити інших, найперше бруднить себе, свою душу, своє добре добре ім’я. А їх, як відомо, відмити значно важче, ніж лице чи одяг.

Ще кілька народних перлинок для розуму.

III. Пихатий дурному брат.

Погана дівка, що сама себе хвалить.

Нарядилась, як пава, а кричить, як гава.

Тихого та смирного і кури клюють.

Наперед не виривайся і ззаду не лишайся,

тільки в самім середочку, як барвінок у віночку.

(Висловлювання дівчат).

Учителька: Інколи дівчата, намагаючись виглядати стильними, сучасними, вільними й розкутими, втрачають відчуття міри й забувають про скромність, яка завжди прикрашала людину й ніколи не вийде з моди, не застаріє. Звичка виставляти себе, хвалитися своїми матеріаль­ними статками чи талантами, перевагою над кимось чи наявністю шанувальників — це ознаки самозакоханості, яка не прикрашає, а тільки спотворює; в очах розумної людини така “самохвалка” виглядає жалюгідною й ризикує потрапити в смішне становище. Дівчині личить почуття сорому. Сором — це наш надійний сторож від негідних слів і вчинків, він завжди йде поряд із совістю. Та не плутаймо потрібне кожному почуття сорому із зайвою соромливістю. Бути скромною — це не обов’язково “колупати піч” і боятись розкрити рота, бути тихонею. Згадайте Наталку Полтавку. Перша красуня на селі говорить про себе: “... дівка проста, некрасива, з добрим серцем, не спесива”. Дівчина скромна, однак не лізе в кишеню за словом, коли треба дати одкоша горе-залицяльнику пану возному. Але, зауважте, тримаючись з гідністю, вона зовсім не виявляє пихи чи зневаги до співбесідника, не принижує його людської гідності. Її слова не образливі, але влучні і мудрі.

Скромність зовсім не суперечить гідності людини, не применшує її ваги. Будьте вільними й розкутими, але відчувайте межу дозволеного, знайте, де закінчується допустиме в спілкуванні, а починається непристойне, вульгарне.

Коли вам випадає бути в товаристві людей старших за віком чи просто спілкуватись зі старшою людиною, не говоріть багато, особливо про себе, більше слухайте, будьте уважні до того, хто з вами розмовляє. Якщо вас хвалять, хай і заслужено, не виявляйте бурхливої радості, подякуйте за добре слово про вас і тактовно переведіть розмову в інше русло. Дуже неприємно, коли молода людина намагається бути центром уваги, перехоплює ініціативу, нав’язує свої думки. Так і напрошується прислів’я “Пусти бабу в рай, то вона й корову за собою приведе”, або ще різкіше — “Пусти свиню під стіл, то вона й ноги на стіл”.

Та знову звернемо увагу на дошку.

IV. Тільки той не помиляється, хто ні до чого не торкається.

Довіряй, та знай кому.

У хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій — і свій загубиш.

Щоб людину пізнати, треба з нею пуд солі з’їсти.

Не послухаєш батька-матері, то навчить тебе лиха година.

(Міркування учнів).

Учителька: Звичайно, молоду людину вабить товариство, їй хочеться бути в ньому прийнятою і визнаною. Але, прагнучи якнайшвидше стати “своїм” у новій компанії, дехто поступається власними принципами, боїться вирізнитись, бути “білою вороною”, забуває або нехтує тим, чого вчили його батьки, школа ...

Така “безхребетність” таїть у собі небезпеку. Про це не варто забувати, а дівчині — особливо. Коли ви познайомитесь із юнаком, не поспішайте входити в його дім, у його компанію, поки не переконаєтесь, що він за людина. Декому з вас, можливо, уже після 9-го класу доведеться навчатись далеко від дому, батьків, друзів, до яких ви звикли, яких знаєте, на яких можете покластись, яким можна довіритись. Треба буде влитись у нові колективи, знайти спільну мову з новими знайомими. Частіше згадуйте прислів’я, які ви щойно так мудро тлумачили. І хай для вас буде оберегом вимогливість до себе і до інших, розсудливість, дотримання правил пристойності й почуття людської гідності.

Хоча й кажуть, що людину “зустрічають по одежині, а проводжають по розуму”, все ж не варто чекати, поки вас будуть “проводжати”. Бо перше враження від людини таки багато вартує. Одяг має неабияке значення не лише як захист від холоду й спеки, а й для створення іміджу людини.

Думаючи про моду, не забувайте про красу, і навпаки. Дівчині передусім варто дбати, щоб одежа була їй до лиця. А те, що пасує одній і підкреслює її вроду, може мати зворотний ефект на іншій. При всій чарівності, властивій юнкам, усе-таки якщо не кожна людина, то багато хто має і якісь вади. І розумна й естетично розвинута дівчина вміє приховати свій невеличкий гандж і підкреслити кращі риси зовнішності.

Для прикладу, якщо в дівчини трохи вистовбурчені вуха, що краще: приховати їх під зачіскою чи виставити напоказ, начепивши дорогі сережки? Одяг, який щільно облягає тіло, підкреслює як непомірну худорлявість, так і зайву повноту фігури. Усе має значення: і фасон, і кольори, і аксесуари, і те, куди ви збираєтесь у тому чи іншому одязі — на заняття до школи, у філармонію, в театр чи на дискотеку. У наш час молодь любить ходити напівоголеною. І якщо це нормально, коли ви йдете на пляж чи стадіон, не викликає подиву на дискотеці, то вже ніяк не годиться для роботи в установі, тим більше для офіційного прийому чи для відвідування святого місця. Бувають такі місця і такі ситуації, коли ваш занадто відвертий вигляд ображає почуття інших людей і, природно, викликає негативне ставлення до вас.

Пам’ятайте: добра слава дівчини має важливе значення у вирішенні її долі. І дуже хочеться, щоб ви сприйняли нинішню розмову не як чергову “нотацію”, а як прояв турботи про ваше щасливе майбутнє, про вашу добру долю. Є два протилежні погляди на людську долю: одні вважають, що вона наперед визначена Богом, інші — що людина сама коваль свого щастя. Очевидно, і ті, й ті в чомусь мають рацію, але тільки частково. Бо для чого ж Бог наділив людину розумом? Отже, закінчимо нашу бесіду прислів’ям: “На Бога уповай і свій розум май”.