ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА В УМОВАХ КРЕАТИВНОЇ ОСВІТИ.

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА В УМОВАХ КРЕАТИВНОЇ ОСВІТИ.

ПРОФФЕСИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ ПЕДАГОГА В УСЛОВИЯХ КРЕАТИВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

PROFESSIONAL COMPETENCE OF TEACHER IS IN THE CONDITIONS OF KREATIVNOY EDUCATION

Ключові слова : інноваційна особистість,методологічна компетентність.

Ключевые слова: инновационная личность, методологическая компетентность,

Keywords: innovative personality, methodological competence.

Маючи поганих кравців – не матимемо гарного одягу,

поганих пекарів – їстимемо такий-сякий хліб,

а якщо матимемо поганих учителів,

то не буде в нас майбутнього.

Цицерон

Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття.

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною.

Таким чином, зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України.

Сучасний світ насичений новітніми технологіями наряду з соціальними проблемами та проблемами здоров’я, і від сучасного вчителя, як від наставника учнів, який повинен ввести їх в життя вимагається мати знання та навики, щоб допомогти учням вирішити нагальні проблеми, які постають перед ним в зв’язку з його прямими обов’язками. Вчитель повинен давати знання – це основне з його завдань.

Різнобічні процеси соціальної перебудови, оновлення гуманітарної практики, реформування загальноосвітньої школи вимагає від вчителя концентрації інтелектуальних ресурсів для задоволення соціальних запитів. Саме педагоги, спроможні до продуктивної творчої діяльності, управління розвитком навчально-виховного процесу, власної професійної компетентності, здатні задовольнити потреби суспільства у самоактуалізуючій та саморозвиваючій особистості випускника школи. Тому в загальноосвітніх школах важливо створити умови для становлення педагога-професіонала, здатного до дослідження та управління педагогічною діяльністю, що володіє інструментарієм діагностики процесу і результатів власної праці, способами обґрунтування шляхів і засобів його корекції та подальшого вдосконалення.

Ключову роль у реалізації сучасного виховного процесу відіграє учитель, який має усвідомлювати суть суспільних проблем, адже він працює не тільки над розвитком конкретних умінь і навичок учня, але й їх адаптацією у сучасному світі. Кожне покоління має справу з новими досягненнями, проблемами і турботами. І саме учитель першим вказує школяру стежку у складному інформаційному середовищі.

В даний час наука має у своєму розпорядженні певним обсягом знань, використання яких у педагогічній діяльності є важливою умовою становлення професійно компетентного педагога, педагога-дослідника, здатного вдосконалювати навчально-виховний процес, направляти його на вирішення завдань особистісного становлення та розвитку як учнів, так і самого педагога.

Впровадження інновацій у навчально-виховний процес є вимогою сьогодення. Зростання соціальних вимог до школи вимагає систематичного вдосконалення, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Сучасна школа потребує педагога нового типу – вчителя – дослідника. Саме тому важливо побудувати методичну роботу так, щоб кожен учитель сільської школи міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук, самореалізуватись у професійній діяльності. Тож організація роботи з педагогічними кадрами в школах повинна носити інноваційно–дослідно– експериментальний характер і бути спрямованою на :

• поєднання особистісно зорієнтованого, компетентнісно зорієнтованого, діяльнісного підходів, що враховують інтереси, запити, потреби та індивідуальний рівень професіоналізму та досвід роботи кожного педагога;

• безперервність педагогічної освіти та самоосвітньої діяльності вчителя;

• оптимальність відбору змісту, спрямованого на розвиток професійної компетентності педагога;

• формування готовності до роботи в умовах інноваційного розвитку освіти;

• багатоперспективність форм, методів і технологій роботи з педагогічними кадрами.

Під оптимізацією навчально-виховного процесу розуміють цілеспрямований вибір педагогами найкращого варіанту побудови цього процесу, який забезпечує за відведений час максимально можливу ефективність вирішення завдань освіти і виховання школярів .Ефективне вирішення педагогічних проблем залежить від чітко поставленої мети. Мета - передбачуваний результат діяльності окремої людини, групи людей. Зміст мети в певною мірою визначається засобами її досягнення. Особистість ставить перед собою мету на основі потреб, інтересів або ж усвідомлення і прийняття завдань, які висуваються людьми в силу соціальних зв'язків і залежностей.

Педагоги, які творчо ставляться до інноваційної діяльності, мають широкі й змістовні знання про нові наукові та новаторські підходи до навчання й виховання, володіють новітніми технологіями і створюють власні. Реалізація творчого потенціалу в інноваційному процесі для багатьох із них є найважливішим орієнтиром діяльності.

Педагогічний колектив, кожний вчитель має обґрунтувати й розробити варіант моделі методичної роботи з питань інноваційної діяльності в умовах сільської школи. Для досягнення цієї мети необхідно:

1. Створити умови для безперервної освіти та самоосвіти педагогів з метою підвищення рівня їхньої готовності до впровадження педагогічних інновацій в школі.

2. Сприяти розвитку творчих здібностей учителів, формуванню в них навичок дослідницької роботи, зацікавленості в оволодінні інноваційними технологіями шляхом ефективної роботи у міжшкільних фахових об’єднаннях, групах.

3. Підвищити рівень науково – педагогічної, методологічної компетентності, інноваційної грамотності вчителя.

4. Створити систему підтримки інновацій, передового педагогічного досвіду і реальних досягнень педагогів.

5. Презентувати методичний кейс проекту на широкий педагогічний загал.

6. Сформувати новий тип педагога – дослідника, якому притаманні:

• нові особисті та професійні якості, що сприяють його творчій самореалізації;

• науково – педагогічна, методологічна компетентності та інноваційна грамотність.

7. Забезпечити співпрацю з науковцями з метою задоволення потреб педагогічних кадрів у наукових знаннях, організації науково – дослідної роботи, дослідницької діяльності.

Невід’ємною складовою професіоналізму є дидактичні уміння і навички. Уміння підібрати і підготувати навчальний матеріал, наочність, обладнання; доступно, ясно, виразно, переконливо і послідовно викладати навчальний матеріал, стимулювати розвиток пізнавальних інтересів і духовних потреб, підвищувати навчально-пізнавальну активність учнів.

Сучасний учитель повинен володіти останніми науковими досягненнями в освітній сфері, інформацією щодо інноваційних педагогічних технологій, використовувати в педагогічній практиці

Будь-яка професія передбачає постійну роботу над собою задля безпосереднього росту як фахівця. Професія педагога окрім цього, вимагає самовдосконалення особистості вчителя. При всьому розмаїтті методів навчання й виховання особистість педагога була і залишається його головним інструментом.

Учитель не може не володіти такою якістю, як прагнення до творчості. Тільки творчий учитель, творча особистість, може навчати й виховувати творчу особистість учня. А для цього необхідно переглянути свої вміння, перебудувати свою роботу з учнями відповідно до вимог сьогодення, бути вчителем – творцем, вчителем – новатором.

Сучасний вчитель повинен володіти комунікативними здібностями, які виявляються в умінні вчителя встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, їх батьками, колегами, керівником навчального закладу.

Педагоги, які творчо ставляться до інноваційної діяльності, мають широкі й змістовні знання про нові наукові та новаторські підходи до навчання й виховання, володіють новітніми технологіями і створюють власні. Реалізація творчого потенціалу в інноваційному процесі для багатьох із них є найважливішим орієнтиром діяльності.

В нашій школі запроваджено реалізацію Міжнародного проекту «Intel®Навчання для майбутнього»

Моніторинг рівня володіння ПК вчителями закладу

Готовність педагога працювати в креативному навчальному закладі передбачає також наявність у нього теоретичних знань і професійних знань та умінь:

Принципово важливою умовою визнання професійної концептуальної відповідності педагога в креативній педагогічній системі є:

Педагогічні технології, що використовуються у сучасній освіті, створюють сприятливі умови для вирішення даного питання: інтерактивні техніки розвивають комунікативні навички та активність, проектні технології у навчанні створюють можливості для самостійних досліджень, тренінги допомагають опанувати нові соціальні ролі та отримати можливість експериментувати у сфері спілкування, проекти у виховній роботі – обрати вид діяльності відповідно до власних нахилів та уподобань.

Важливою рисою інноваційної особистості є внутрішня свобода. Для її становлення потрібно постійно створювати для учнів ситуації вибору, як в навчальній, так і в позакласній діяльності. Ситуація вибору стимулює пізнавальний інтерес, відчуття відповідальності та власної гідності. Вибір учнями напрямків та завдань для самостійної роботи, гнучка система організації навчально-виховного процесу з урахуванням здібностей, нахилів, побажань учнів і їх батьків, можливість реалізувати себе в обраних видах діяльності є головною умовою формування внутрішньої свободи та відповідальності особистості.

На мою думку, людина-вчитель – це поціновувач своєї професії. Наше майбутнє покоління залежить від мудрих педагогів, які мають чистий розум і щире, любляче серце, присвячують себе і свої "багатотомні" знання дітям, навчають жити і любити свою Батьківщину.

Складові методичної компетентності вчителя (загально методичні та спеціальні)?

Методична культура, методична творчість, методичне мислення, мобільність учителя.

Складові: науковість, системність, послідовність, перспективність, зв'язок з практикою, наочність, доступність.

- Е. Фромм: «Якщо людина хоче стати майстром у якому-небудь мистецтві, йому має бути підпорядковане все її життя. Власна особистість стає інструментом у практиці мистецтва, інструментом, який треба підтримувати в такому стані, щоб він міг виконувати свої особливі функції».

Професійна компетентність – це мистецтво, яке повинно постійно удосконалюватись

ЛІТЕРАТУРА.

1. Армейська Л. Нові підходи до організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників сільських навчальних закладів. // Імідж сучасного педагога. – 2012. - №6

2. Гузій Н. Основи педагогічного професіоналізму./К.: НПУ, 2004

3. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки:Вільний вибір.Відкритість. Діяльність.Зворотній зв'язок.Ідеальність:посідник для вчителів. – Луганськ,2004.

4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник – К., Академвидав, 2004 – 352 с.

5. Кремень В. Час вимагає учителя з новими якостями.//Освіта. -2006. -№33

6. Наволокова Н.П.Педагогічні технології та інновації: Навч. Посібник- Х.,Видавництво «Основа»,2012р.

Україна

Департамент управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Відділ освіти Синельниківської райдержадміністрації

Комунальний заклад освіти

Майська середня загальноосвітня школа

Виступ на тему :

«ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА В УМОВАХ КРЕАТИВНОЇ ОСВІТИ»

Автор: Ковтун Н.В.,

заступник директора школи

з навчально - виховної роботи