КОНСУЛЬТАЦІЯ – ВИД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
КОНСУЛЬТАЦІЯ – ВИД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Індивідуальна та самостійна робота є невід’ємною частиною сучасного етапу розвитку освіти, яку студент добре запам’ятовує і від якої отримує найбільшу користь і для неї має відводитися істотне, а подекуди й найголовніше місце в навчальному плані. Несерйозний підхід до цієї роботи негативно позначиться на студентах і додасть головного болю викладачу, коли наприкінці семестру до нього натовпом ходитимуть спантеличені студенти, які в останню мить шукатимуть матеріали зі своєї теми і коли він перевірятиме купи рефератів, есе, звітів, курсових робіт тощо.
Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих індивідуальних завдань.
Види індивідуальних занять ВНЗ ІІ-ІІІ рівнів акредитації: консультація, індивідуальне завдання, курсова робота, дипломна робота.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Значна увага має бути приділена консультаціям, які супроводжують самостійну роботу студентів.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«КОНСУЛЬТАЦІЯ – ВИД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА »
6
«КОНСУЛЬТАЦІЯ –
ВИД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА»
«НАЙБІЛЬША ЦІННІСТЬ ВЧИТЕЛЯ–
НЕ ТІЛЬКИ СКАЗАТИ ТЕ, ЩО ПОТРІБНО,
А Й НЕ КАЗАТИ ТОГО, ЧОГО НЕ ТРЕБА»
ЦИЦЕРОН
У навчально-виховний процес вищої школи провідні науковці та викладачі XIX-XX впроваджували форми науково-дослідної роботи, які стимулювали розвиток інтелектуального творчого мислення студентів: «короткі диспути», «дискусії на лекціях», «повторення з розмірковуванням», «порпання в наукових книгах», «репетиції», «акваріуми», «лабіринти» тощо. Але такі форми проведення вимагали індивідуальної та самостійної підготовки студента.
Методологія сучасного процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студентів полягає в його переорієнтації з лекційно-інформаційної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти.
Індивідуальна та самостійна робота є невід’ємною частиною сучасного етапу розвитку освіти, яку студент добре запам’ятовує і від якої отримує найбільшу користь і для неї має відводитися істотне, а подекуди й найголовніше місце в навчальному плані. Несерйозний підхід до цієї роботи негативно позначиться на студентах і додасть головного болю викладачу, коли наприкінці семестру до нього натовпом ходитимуть спантеличені студенти, які в останню мить шукатимуть матеріали зі своєї теми і коли він перевірятиме купи рефератів, есе, звітів, курсових робіт тощо.
Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базуються і новітні інформаційні технології навчання. У структурі навчального навантаження студента відповідно до Болонського процесу за системою ЄКТС індивідуальна робота розглядається як один із основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.
Творча, евристична, наближена до наукового мислення і узагальнення робота можлива лише як результат організації самостійного навчання. Така робота повинна бути індивідуалізованою з урахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності.
Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача в позааудиторний час за окремим графіком з урахуванням потреб та можливостей студента.
Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих індивідуальних завдань.
Види індивідуальних занять ВНЗ ІІ-ІІІ рівнів акредитації: консультація, індивідуальне завдання, курсова робота, дипломна робота.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Значна увага має бути приділена консультаціям, які супроводжують самостійну роботу студентів.
Що таке консультація?
Дослівно термін «навчальна консультація» означає відповідь, роз’яснення викладача студентам з будь-якого навчального питання. Це одна з форм навчального заняття, яка виправдала себе щодо надання студентам допомоги в їх самостійній роботі.
З якою метою проводиться консультація у вищих закладах освіти?
Мета більшості консультацій – дати відповіді студентам на незрозумілі питання та застосування теоретичних положень до розв’язання практичних вправ, а також поглибити знання студентів з навчальної дисципліни. Консультації надають можливість проконтролювати знання студентів, скласти правильне уявлення про перебіг і результати навчальної роботи.
Які вимоги щодо проведення консультаційних занять?
Консультація проводиться в закріпленій аудиторії після занять, у дні та години, передбачені графіком викладача. Консультації пов’язують з лекційними, семінарськими і практичними заняттями, лабораторними роботами, підготовкою до заліків чи екзаменів. Не можна обмежуватися формою консультації «питання-відповідь», вона має переходити в бесіду зі студентами з найбільш складних та важливих проблем курсу, що вивчається.
Якісна характеристика консультаційних занять?
Висока якість засвоєння студентами матеріалу.
Які існують типи консультацій?
Протягом семестру проводяться поточні та семестрові консультації, перед контрольним заходом – передекзаменаційні консультації за графіком навчальної частини.
Консультації можуть бути обов’язковими, проводитися за бажанням студентів або з ініціативи викладача.
Для якої кількості студентів проводиться консультація?
Консультація може бути індивідуальною або проводитися для академічної групи чи потоку студентів. Це залежить від того, чи консультує викладач студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань (курсового та дипломного проекту), чи з теоретичних питань навчальної дисципліни або певних аспектів їх практичного застосування.
Чи треба студенту готуватися до консультації ?
Студентів потрібно привчати до думки, що до консультації треба готуватися, проробляти конспект, спеціальну літературу. Не потрібно перетворювати консультацію в «натаскування» студентів, вона повинна сприяти поглибленню знань з навчальної дисципліни
Що таке поточне консультування?
Поточне консультування – це надання педагогічної допомоги при розв’язанні різних завдань теоретичного або практичного характеру поточного матеріалу, з окремих тем або розділів навчальної програми. Воно може бути обов’язковим, проводитися за бажанням студентів або з ініціативи викладача. Студенти ставлять питання, а викладач зобов’язаний дати вичерпне пояснення, обмінятися думками з певної проблеми. Питання до консультації можуть подаватися в усній формі (безпосередньо під час консультації) та письмовій формі (заздалегідь).
Питання, які вирішуються на консультаціях, можна розділити на чотири групи:
- обумовлені прогалинами в знаннях;
- викликані неточним, неадекватним сприйняттям і осмисленням матеріалу;
- проблемні, орієнтовані на обговорення та полеміку;
- націлені на отримання додаткової інформації.
У процесі поточної консультації допускається діагностичне тестування знань студентів для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь та навичок, а також для перевірки ефективності методів та технологій навчання, які використовувалися під час аудиторних занять.
Можливі варіанти діагностичного тестування:
ЗАВДАННЯ ЗАКРИТОЇ ФОРМИ - множинний вибір – завдання на вибір однієї або кількох правильних відповідей;
ЗАВДАННЯ ВІДКРИТОЇ ФОРМИ – звичайні питання або питання на заповнення порожніх місць;
ЗАВДАННЯ ЗАКРИТОЇ ФОРМИ – завдання тесту з вибором відповіді з декількох запропонованих варіантів;
ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВІЛЬНОЮ ВІДПОВІДДЮ – коротка відповідь з відомим елементом;
ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВІЛЬНОЮ ВІДПОВІДДЮ – числове питання – відповіддю є число;
ВІДКРИТІ ЗАВДАННЯ З РОЗГОРНУТОЮ ВІДПОВІДДЮ –студент повинен записати відповідь у вигляді одного або декількох речень;
ЗАВДАННЯ ЗАКРИТОЇ ФОРМИ – альтернативні питання типу правильно /неправильно;
ЗАВДАННЯ ПЕРЕСТАНОВКИ – тести, у яких потрібно переставити елементи списку в потрібній послідовності;
ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ З КОРОТКОЧАСНИМ ПОДАННЯМ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДЕЙ;
МАТРИЧНА СИСТЕМА ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ;
МОТИВОВАНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ – кожен варіант відповіді доповнюється обґрунтуванням, цитатами з тексту.
У яких випадках проводиться групова консультація?
Групова консультація – це своєрідна обов’язкова форма проведення додаткового заняття, головним змістом якого є роз’яснення окремих питань, що є більш докладними або практично важливими. Проведення таких консультацій у системі професійної освіти дозволяє забезпечити максимальне наближення навчання до практичних інтересів та запитів кожного слухача з урахуванням його досвіду та ступеню індивідуального сприйняття матеріалу. Разом з тим, забезпечуючи активізацію пізнавальної діяльності слухачів, групові консультації є одним з найбільш результативних методів закріплення отриманих знань. Групові консультації проводяться у випадках:
коли є необхідність докладно розглянути практичні питання, які були недостатньо або зовсім невисвітлені в лекціях або проведенні інших видів навчальних занять;
з метою надання слухачам допомоги в самостійній роботі, підготовці їх до виконання практичних, лабораторних завдань, до написання рефератів, складання іспитів та заліків;
коли слухачі самостійно, без проведення лекцій та інших видів занять вивчають ті чи інші нормативні документи, інструкції, положення, постанови або методики, що мають галузеве значення;
при або після проведення виїзних занять з метою детального вивчення досвіду.
Наведіть приклад нестандартної форми проведення консультації в професійній освіті?
Однією з найпоширеніших форм проведення консультації в професійній освіті є «Прес-конференція». Консультація проводиться викладачем-спеціалістом із запрошенням висококваліфікованих спеціалістів в галузі проблеми, що вивчається, коли запитання студентів виходять за рамки тематики навчального курсу.
При організації такої форми додаткового заняття найбільш прийнятною є схема, коли слухачі, що були попередньо ознайомлені з профілем фахівців, що запрошуються, готують у письмовій формі запитання. Таким чином, запрошені консультанти мають можливість завчасно ознайомитися з питаннями, розподілити їх між собою, підготувати необхідний матеріал і доповнити один одного при відповідях.
Іноді організатори консультації збирають питання від слухачів з певної галузевої проблеми і вже відповідно до характеру цих питань підбирають склад консультантів.
Як підготуватися до обов’язкової консультації та консультації з ініціативи викладача?
Під час підготовки та проведенні обов’язкової консультації потрібно враховувати такі компоненти та вимоги:
скласти тезовий конспект для аргументованого пояснення складних питань, у яких студенти самостійно розібратися не можуть;
продумування та запам’ятовування вагомого матеріалу;
підбір прикладів та аналогів;
підбір ілюстрацій та ТЗН;
складання плану консультації;
відпрацювання прийомів дохідливості консультування: загальний стиль (художній чи академічний), логічна послідовність, контакт зі студентом чи з аудиторією, самоаналіз якості викладання.
Від чого залежить успіх консультації?
Успіх консультації залежить від ефективного педагогічного спілкування. Відомий психолог А.А.Леонтьєв визначив такі умови, при яких досягається повноцінне спілкування під час надання педагогічної допомоги студенту:
швидке та правильне орієнтування в обставинах під час бесіди;
правильне планування змісту пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування;
знаходження оптимальних засобів, які дозволяють без втрат часу донести доступність змісту матеріалу до студента;
забезпечення чіткого зв’язку зі студентом.
Контакт викладача зі студентом під час консультації може бути:
логічним – це контакт думок викладача та студентів;
психологічним – який полягає в зосередженні уваги студентів у сприйнятті та розумінні ними матеріалу, а також у внутрішній й емоційній активності у відповідь на дії викладача та інформацію, яка надходить від нього;
моральним – який забезпечує співдружність викладача та студентів. При відсутності цього контакту, наприклад в умовах конфлікту, пізнавальний процес буде утруднений або зовсім неможливий.