Розвиток комунікативних здібностей молодших школярів у ГПД під час прогулянок

« Розвиток комунікативних здібностей

молодших школярів у ГПД

під час прогулянок»

Вихователь ГПД,

спеціаліст вищої категорії

Біла Ірина Іванівна

м. Дніпродзержинськ - 2015 р.

Прогулянка – один із режимних моментів у ГПД,

який має велике значення для здоров’я дітей.

Мета:

Плануючи прогулянку, вихователь групи продовженого дня вирішує різні напрямки виховної роботи :

Прогулянка - це педагогічно організована форма активного відпочинку дітей. Вона вирішує, перш за все, завдання відновлення розумової працездатності, а також розширення кругозору дітей, розвитку їх пізнавальних інтересів, виховання навичок моральних взаємин.

Ставиться цілий комплекс завдань:

* Працювати над згуртуванням дитячого колективу, виробленням навичок культурної поведінки і дотриманням правил для учнів.

*Формувати в учнів риси товариськості, взаємодопомоги, порядності і доброти.

*Формувати особистісні риси громадянина України, наслідувати духовні цінності українського народу.

* Виховувати дітей на основі народної моралі та милосердя, розвивати кращі риси людського характеру, навчальні навички.

*Виховувати в учнів любов до рідного краю, до України, повагу до державних символів та народних традицій.

*Вчити дитину спостерігати і розповідати:

*Вдосконалювати процеси мислення, уявлення, увагу, пам’ять, сприйняття;

* Поповнювати запас знань;

* Розвивати зв’язне мовлення.

* Впроваджувати міжпредметні зв’язки на основі дидактичних розвиваючих ігор.

* Підтримувати тісний контакт з батьками учнів для спільного та правильного виховання дітей.

ВИДИ ПРОГУЛЯНОК

Існує досить багато видів прогулянок, які дають змогу урізноманітнити їх на протязі року. Кожна окрема прогулянка має свою мету і правила.

(діти грають у спортивні ігри: хокей, футбол, волейбол, катаються на лижах і ковзанах;

( цілеспрямоване спостереження молодших школярів за сезонними змінами в природі, особливостями рослинного і тваринного світу (у шкільному садку, найближчому сквері, парку);

(для відпрацювання, закріплення життєво необхідних навичок (культури поведінки, правил дорожнього руху);

(зміст цієї прогулянки визначається завданнями громадському житті школи або планами клубної роботи продовженого дня);

(ознайомити молодших школярів з історією свого міста, району, досягненнями в науці, мистецтв)і;

(за годину-півтора справжній похід не провести, але можна створити ситуації, де було б багато переміщень на місцевості, несподіваних відкриттів, випробувань навичок орієнтування, взаємодії, дисципліни (гра-пошук);

( її завдання - викликати у дітей емоційний підйом і організувати їх творчу діяльність (у спілкуванні з природою);

(на цих прогулянках можна повеселитися, побавитися, поспівати, пожартувати (катання з крижаної гірки, забавні змагання, розгадування цікавих завдань, шарад, показ фокусів).

( до міської бібліотеки, на пошту, до флотілії, в музеї, до пожежної та інших станцій тощо… )

Прогулянки дають дитині певний соціальний досвід проживання його дитячого життя, який просто не може виникнути на уроці або перед екраном телевізора. Дитина на прогулянці як би виходить у реальний світ і сам вибирає, з чим стикнутися, що споглядати, повз чого пройти, що перетворити по-своєму. Він сам вибудовує подія сьогоднішнього дня. Саме прогулянка, а ніяке інше заняття в режимі продовженого дня, дає дитині можливість відчути себе учасником життя.
Прогулянки дозволяють вихователю груп продовженого дня вирішувати цілий комплекс оздоровчо-гігієнічних і пізнавальних завдань.

Спортивні проводяться з метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загартування і зміцнення організму, фізичного їх розвитку, закріплення навичок поведінки у колективі. Особливістю цих занять є те, що вони проводяться у невимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: втоми, попереднього виду діяльності, активності учнів, погодних умов. При ознаках перевтоми необхідно перейти до легких вправ чи ігор або припинити їх виконання на деякий час. Оскільки перебування дітей на свіжому повітрі - важливий фактор загартування, зміцнення здоров"я, підвищення працездатності дітей, тому незалежно від пори року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі. Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять у спортивний зал, актовий зал, коридори. При проведенні години дозвілля на відкритому повітрі широко використовуються м"ячі, скакалки, обручі, санчата, лижі, ключки.

Під час прогулянок широко використовуються різноманітні ігри на місцевості та інші види фізичних вправ. Плануючи прогулянку, вихователь заздалегідь повідомляє про це учнів, пропонує їм, що одягнути, як підготуватися.

Прогулянки є тематичними і цілеспрямованими. У проведенні всіх заходів під час прогулянки, походу необхідно давати школярам більше самостійності і творчої ініціативи, не нав"язувати учням те, що їм не подобається. Всі фізичні вправи треба проводити в ігровій формі.

Час фізкультурних занять визначається режимом групи . У план кожного заняття, як правило, включають від 3 до 5 основних видів фізичних вправ з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, а також рухливі ігри чи естафети.

Вправи мають бути нетривалими і чергуватися з короткочасним відпочинком. Інтенсивні фізичні вправи і рухливі ігри слід чергувати із спокійними. «Спортивна година» не дублює урок фізкультури, але має певну структуру. Заняття починається з організації групи і пояснення його змісту. Після шикування в шеренгу, колону чи коло й усвідомлення завдань заняття

Під час прогулянок широко використовуються різноманітні ігри на місцевості та інші види фізичних вправ. Пропоную розглянути деякі ігри

Рухливі ігри

Ці ігри проводяться на свіжому повітрі. Вони сприятимуть зміцненню здоров’я дітей, піднімуть настрій і допоможуть відновити розумову працездатність.

«ВЕДМІДЬ І ДІТИ»

Навколо лави, що стоїть на майданчику, малюється крейдою коло. Це „ барліг ведмедя”. Вибраний за допомогою лічилки „ ведмідь” залазить у свій „ барліг” і „ лягає спати” на лаві. Всі діти-гравці бігають, стрибають навколо „ барлога” і голосно гукають, дратуючи „ ведмедя”: Ой, ведмедю волохатий, Годі лапу вже смоктати. Прокидайся, косолапий, Ану спробуй нас впіймати! „Ведмідь” прокидається, ричить і кидається на гравців, намагаючись впіймати будь-кого з них. Впійманих дітей „ведмідь” забирає до себе в „барліг”, садить на лаву і знову лягає спати. Гра продовжується доти, поки „ведмідь” не спіймає 4-5 дітей. Після цього із числа не впійманих дітей вибирається новий „ведмідь” і гра продовжується. Перемагає той, кого ведмідь жодного разу не забрав до „барлога”.

«КОНИКИ»

Діти поділяються на „коників” і „їздових”. На майданчику проводять лінію. На одному кінці стають „коники”, на другому – „Їздові”. „Коники”, тримаючись за руки, підходять до лінії, промовляючи: Тара-тара-тору, вийшли коні з двору. Сказавши це, вони розбігаються примовляючи: „цок-цок-цок”, а „їздові” ловлять їх. Зловивши, відводять на місце (двір). Коли всі „коники” переловлені, діти міняються ролями.

«ЯЩІРКА»

Розділіться на три команди. Намалюйте на майданчику велике коло. Одна команда шикується в колі. Гравці стають один за одним, тримаючись за пояс тих, що попереду. Це – „ящірка”. Друга команда – за колом. У них м’яч, яким вони намагаються „відбити хвіст у ящірки”. За сигналом „ящірка” починає рухатись так, щоб захистити останнього гравця в колоні. Гравці команди, що стоять поза колом, намагаються влучити м’ячем у „хвіст ящірки”, тобто „вибити” останнього гравця. Якщо м’яч попадає в нього, він виходить з гри. Тоді стараються влучити в наступного. Попередньо домовляються у скількох гравців треба вцілити (2-3), щоб відбити „хвіст ящірки”. Потім команди міняються місцями. Перемагає та команда, яка зуміє швидше відбити „хвіст ящірки”.

«Гусениця»

Учасники кожної команди шикуються в колони на відстані 2 м одна від одної, за стартовою лінією. Гравці приймають положення „ гусениці”. Ліву руку кладуть на ліве плече попереднього гравця, а правою підтримують його праву ногу, зігнуту в коліні, за гомілковий суглоб. За сигналом команди, стрибаючи на лівій нозі і зберігаючи рівновагу, стараються досягнути фінішної лінії. Перемагає та команда, гравці якої першими перетнуть фінішну лінію.

МАЛОРУХЛИВІ ІГРИ

Ці ігри ви можете провести у приміщенні, якщо на вулиці буде несприятлива погода. «Дощик»

Сядьте зручно, де хто забажає. Прислухайтесь до шуму літнього дощу за вікнами і спробуйте відтворити його наступними рухами. На рахунок „раз, два, три, чотири” – вказівним пальцем правої руки вдаряйте в долоню лівої руки. Тоді двома пальцями, трьома, чотирма, долонею, а потім долонями обох рук об стегна обох ніг і, на кінець, ступнями ніг об підлогу, щоб відтворити гуркіт грому. Щоб відтворити відхід дощової хмари, повторіть ті ж самі рухи у зворотньому порядку.

Гра в камінчики

Для цієї гри потрібно запасти торбинку з морськими, або річковими плескатими камінчиками. Гравці можуть сидіти навколо великого ігрового стола, або на застеленій підлозі. На кожного з гравців – по 5 камінчиків. Кожний гравець по черзі бере в руку свої камінчики, підкидає їх в гору і цією ж рукою старається їх впіймати. Виграє той, хто впіймає більше. Цю гру можна урізноманітнити ще такими завданнями: Взяти в руку 5 камінчиків, один з них підкинути до гори, решту швидко відкласти в сторону і встигнути цією ж рукою впіймати підкинуті. Підкинути в гору 2 камінчики, взяти 3 і встигнути впіймати підкинуті.

Зрозумій мене

Розділіться на дві команди з однаковою кількістю гравців і виберіть командирів. Поставте на видному місті пісочний годинник. Члени команди шикуються в колони на відстані витягнутої руки, зліва і справа від ведучого. За сигналом командири команд підходять до ведучого, а всі учасники команд повертаються до них спиною. Ведучий пропонує командирам витягнути картки, на яких написано слово, що називає добре відомий предмет ( шафа, телевізор, пилосос, і т.д. ) Завдання командирів – підійти до команди, повернути обличчям до себе першого гравця і мімікою та жестами пояснити йому, який предмет називає слово, написане на картці. Цим же способом перший пояснює другому, другий – третьому і т. д. Перемагає та команда, яка швидко ( поки у пісочному годиннику пісок пересиплеться з верхньої частини в нижню ) і правильно відгадає слово.

Прогулянки є тематичними і цілеспрямованими. У проведенні всіх заходів під час прогулянки, походу необхідно давати школярам більше самостійності і творчої ініціативи, не нав’язувати учням те, що їм не подобається. Всі фізичні вправи треба проводити в ігровій формі.

Під час прогулянок діти займаються орієнтуванням на місцевості, вчаться визначати сторони світу за різними ознаками (за деревами, пеньками, сонцем тощо), можна розучувати різні; пісні.

Швидкість руху під час прогулянки, екскурсії повинна бути невеликою, щоб найслабшому учневі було неважко.

Після проведення прогулянки вихователь повинен поцікавитися, що найбільше сподобалося учням, куди б вони хотіли піти у наступний раз. Ці побажання необхідно враховувати при плануванні роботи групи. Це піднімає їх інтерес, робить прогулянки, екскурсії цікавими.

Прогулянка в ліс - це спільний відпочинок, взаємне збагачення знаннями про природу, адже ліс - скарбниця народних лікувальних засобів, ягід, грибів, а також . наукових ідей та відкриттів.

Увійшовши в ліс, поясніть дітям причину того, чому кожне дерево різниться конфігурацією: одне струнке, інше - викривлене, одне з зеленою шапкою і голим стовбуром, інше - пишне від основи до верхівки. Не пройдіть повз старий пеньок, суху покручену гілляку, вивернуте дерево. Придивіться до них. Чи не нагадує вам їх вигляд якусь тварину, птаха?

Звертаємо увагу дітей на красу лісу, мальовничість лісової просіки, узлісся з пахучою високою травою і густим чагарником, на низько опущене гілля дерев або берег річки з лісовими хащами. Саме тут зароджується любов до природи, до рідного краю.

На пам’ять про прогулянку можна замалювати й сфотографувати пейзаж, а свої враження занотувати.