Програма гуртка сучасного танцю

ПРОГРАМА ГУРТКА СУЧАСНОГО ТАНЦЮ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Фундаментом хореографічного мистецтва є класичний танець, який, як найбільш універсальна система, широко використовується в дитячій аматорській творчості, оскільки сприяє гармонійному фізичному та естетичному розвитку дітей, формує високу виконавську майстерність та сценічну культуру.

На сьогоднішній день значно зросла кількість дитячих хореографічних гуртків та колективів різних танцювальних напрямів, діяльність яких спрямована на комплексний розвиток дітей при домінуванні одного з видів хореографічного мистецтва. У зв’язку з цим виникає потреба у розробці нових програм, що розраховані на комплексне хореографічне виховання дітей. Таким чином, актуальність запропонованої навчальної програми полягає в тому, що вона передбачає синтез класичної (беручи її за основу), народно-сценічної, історико-побутової та сучасної хореографії, що сприяє гармонійному розвитку хореографічних здібностей гуртківців різних вікових періодів.

Навчальна програма реалізується у гуртку художньо-естетичного напряму хореографічного профілю та розрахована на вихованців 5-18 років.

При розробці програми була використана «Програма гуртка класичного

танцю» автора Л. Ю. Цвєткової («Збірник програм для творчих об’єднань

позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. Художньо-естетичний

напрям: Хореографія. Театр / А. Г. Божко, М. В. Вєліт, І. В. Валуйко та ін. – Суми: ТОВ Видавництво «АНТЕЙ», 2005»).

В програмі враховано основні вимоги, які визначені у Законі України «Про освіту», Законі України «Про позашкільну освіту», Законі України «Про охорону дитинства», наказі Міністерства освіти і науки України № 676 від 22.07.2008 «Про затвердження Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України» та листі Інституту інноваційних технологій і змісту освіти № 14.1/10-1685 від 05.06.2013 «Про методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти».

Метою навчальної програми є формування і розвиток хореографічних та творчих здібностей дітей засобами різних видів хореографії, збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації, духовно-естетичному самовдосконаленні та

професійному самовизначенні.

Завдання програми:

Навчальні:

формувати систему знань та уявлень про сутність, види та жанри хореографічного мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв;

ознайомити з різними видами хореографічного мистецтва: класичний, народно-сценічний, історико-побутовий і сучасний танець та їхньою термінологією;

навчити дітей прийомам самостійної та колективної роботи, самоконтролю та взаємоконтролю.

Розвиваючі:

розширити і збагатити художньо-естетичний та емоційно-естетичний досвід дітей;

опанувати художні вміння та навички в практичній діяльності;

розвинути хореографічні, музично-ритмічні, фізичні та творчі здібності, збагатити і ускладнити хореографічну лексику;

розвинути увагу, уяву, фантазію, спостережливість, пам’ять, волю, художньо-образне мислення;

розвинути у дітей активність і самостійність спілкування.

Виховні:

виховувати художні інтереси, смаки, духовні та морально-ціннісні орієнтири, потребу у художньо-творчій самореалізації та самовдосконаленні;

формувати загальну культуру особистості дитини, культуру поведінки та спілкування;

формувати почуття відповідальності, працьовитості, вміння працювати в колективі;

виховати здатність сприймати та інтерпретувати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки.

Навчальна програма розрахована на 10 років навчання:

початковий рівень – 2 роки навчання (діти 5-7 років): 144 год. на рік, 4 год. на тиждень;

основний рівень 5 років навчання (діти 7-14 років):

перший та другий роки навчання – 216 год. на рік, 6 год. на тиждень;

третій рік навчання – 324 год. на рік, 9 год. на тиждень;

четвертий та п’ятий роки навчання – 360 год. на рік, 10 год. на тиждень;

вищий рівень - 3 роки навчання (діти 14-18 років): 432 год. на рік, 12 год.

на тиждень.

Групи формуються залежно від віку, року навчання та попередньої

підготовки дітей. До гуртка приймаються усі діти, які хочуть танцювати та не

мають протипоказань до фізичних навантажень.

Перші заняття кожного навчального року є організаційними. На них

розглядаються питання дотримання санітарно-гігієнічних норм, виконання

вимог правил безпеки, попередження дитячого травматизму, дотримання вимог

3

щодо зовнішнього вигляду, правил поведінки у приміщенні, на вулиці та у

громадських місцях.

При проведенні занять кожного з рівнів навчання перед вивченням

нового руху вихованці ознайомлюються з його термінологією, методикою

виконання та основними помилками, які можуть бути допущені у ході

засвоєння.

Навчальна програма початкового рівня (основи хореографії) включає в

себе не тільки базові хореографічні елементи, а й передбачає поступову

фізичну підготовку дітей із врахуванням вікових можливостей. До програми

увійшли сюжетні, ігрові та народні танці, що розвивають у дітей емоційність,

уяву, акторську майстерність тощо. Робота спрямована на активізацію і

розвиток хореографічних та творчих здібностей дітей, музикальності,

артистизму.

Програма основного та вищого рівня розрахована, перш за все, на

опанування класичної хореографії. Заняття з класичного танцю складається з

екзерсисів біля станка та на середині залу, adagio і allegro. Екзерсис біля станка

вивчається спочатку за дві руки обличчям до палки, в подальшому – за одну

руку; спочатку на цілій стопі, потім – на півпальцях. У екзерсисі біля станка

закладається фундамент знань майбутнього танцівника: робляться перші кроки

в освоєнні координації рухів і отримується апломб; вивчається постановка

корпусу, рук, ніг і голови; виробляється сила і еластичність м’язів, гнучкість

корпуса; розвивається виворотність ніг і танцювальний крок; закладаються

основи для стрибка; отримуються перші навички свідомості і виразності

виконання рухів. Після засвоєння основних рухів класичного танцю біля станка

починається вивчення екзерсису на середині залу, згодом додаються adagio та

allegro.

Разом з тим, зважаючи на комплексність навчання та різноманітність

видів та стилів хореографічного мистецтва, у навчальній програмі увага також

приділяється вивченню основ народно-сценічного, історико-побутового та

сучасного танцю, що розширює зміст програми, коло поставлених завдань та

передбачених для опанування гуртківцями знань, умінь та навичок.

З першого року основного рівня навчання починається вивчення

українського народно-сценічного танцю та народно-сценічного танцю країн

світу. Програмою передбачено вивчення рухів на середині зали, оскільки

основна увага приділяється класичному танцю. Попри це, при необхідності

керівники можуть проводити екзерсис біля станка за загальноприйнятою

методикою викладання народно-сценічного танцю.

Український народно-сценічний танець посідає чільне місце серед

культурних надбань українського народу, користується широкою популярністю

як на теренах України, так і за кордоном. Саме цим спричинено виокремлення

українського народно-сценічного танцю в окрему частину навчальної

програми, мета і завдання якої полягають в ознайомленні та навчанні

підростаючого покоління зразкам українського народного хореографічного

мистецтва з врахуванням регіональних особливостей побутування.

4

Народно-сценічний танець, загалом, сприяє розвитку м’язового апарату

гуртківців, виховує уміння передавати характер, стиль, манеру виконання

народних танців, сприяє вдосконаленню танцювальної техніки, розвиває

виразність та музикальність. Отже, основне завдання народно-сценічного

танцю полягає у вихованні у дітей вміння емоційно виразного виконання

танців, точної передачі національного стилю і манери виконання, розвитку

танцювальної та акторської майстерності.

З другого року основного рівня навчання розпочинається вивчення основ

історико-побутогово танцю. Поряд із класичним і народно-сценічним, історико-

побутовий танець є частиною світової хореографічної культури. Цьому виду

танцю судилося зіграти роль сполучної ланки між народним танцем та

професійною сценічною хореографією. Історико-побутовий танець

спрямований на вивчення хореографічних зразків різних історичних епох.

На п’ятому році основного рівня навчання діти починають ознайомлення

з основами різних видів сучасного хореографічного мистецтва, а саме: рок-н-

ролл, твіст, стиль «диско», джаз-модерн, стиль «Хіп-хоп». Адже сучасні танці з

їх стрімкими ритмами, незвичайними і складними положеннями тіла добре

розвивають витривалість, координацію та пластику рухів, вестибулярний

апарат, серцево-судинну та дихальну системи.

Навчання за програмою вищого рівня спрямоване на допрофесійну

підготовку гуртківців та сприяє вибору подальшої професійної діяльності.

Вихованці набувають навичок самостійної творчої роботи з постановки

комбінацій та етюдів різних хореографічних напрямів.

Основними формами навчально-виховної діяльності є: колективні,

групові та індивідуальні заняття (навчально-тренувальні заняття, індивідуальні

заняття, репетиції, концертні виступи, фестивалі, перегляд театральних вистав

та концертів).

З метою розвитку та підтримки обдарованих та талановитих вихованців,

здобуття ними практичних навичок і для задоволення їхніх потреб у

професійному самовизначенні може застосовуватися індивідуальне навчання.

Кількісний склад груп, у яких проводиться індивідуальне навчання, становить

від одного до п’яти учнів (згідно з наказом Міністерства освіти і науки від

11.08.2004 № 651 «Про затвердження Положення про порядок організації

індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах» (із

змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 1123

(z1322-08) від 10.12.2008). Кількість годин на тиждень передбачена в наказі

Міністерства освіти і науки України № 676 від 22.07.2008 «Про затвердження

Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в

позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки

України»

Впровадження запропонованої програми спирається на такі основні

принципи: науковість; наступність; доступність; синтез; наочність; міцність

засвоєння знань; індивідуальний підхід; поступовий розвиток природних даних

5

гуртківців; чітка послідовність в оволодінні лексикою і технічними прийомами;

систематичність і регулярність занять; цілеспрямованість навчального процесу.

Методами опрацювання навчального матеріалу є:

- словесні: бесіда, розповідь, пояснення, інструктаж;

- наочні: метод ілюстрацій, метод демонстрацій, показу;

- практичні (тренувальні вправи, індивідуальні та творчі завдання);

- репродуктивні (відтворювальні вправи);

- частково-пошукові (виконання за зразком, під керівництвом педагога);

- пояснювально-ілюстративні (демонстрація наочного навчання,

організація сприймання, спостереження);

- самостійної роботи;

- методи стимулювання навчальної діяльності;

- методи формування пізнавального інтересу (пізнавальні ігри, навчальні

дискусії, створення ситуації успіху);

- контролю і самоконтролю.

Залежно від рівня навчання програма передбачає варіативність форм,

принципів та методів навчання.

Перевірка та оцінювання знань, вмінь та навичок здійснюється у ході

поточного та підсумкового контролю у формі проведення концертних виступів,

відкритих та підсумкових занять. У кінці кожного півріччя проводяться

відкриті підсумкові заняття, а в кінці кожного навчального року – звітний

концерт. Для розширення світогляду дітей, залучення їх до хореографічного

мистецтва, програмою передбачено відвідування концертів, участь у

різноманітних фестивалях і конкурсах, зустрічі з професійними хореографами,

а також участь членів танцювального колективу в інших культурно-масових

заходах.

Теми та розподіл годин навчально-тематичного плану вказано орієнтовно.

За необхідності в установленому порядку керівник гуртка може внести зміни до

кількості годин у межах кожного змістовного розділу. Враховуючи інтереси

вихованців, їх кількість у групі, стан матеріально – технічного забезпечення,

керівник гуртка може змінювати кількість теоретичних і практичних занять

(залежно від того, як швидко та якісно вихованці набувають практичних

навичок), а також самостійно обирати один або кілька напрямів роботи гуртків

основного та вищого рівнів, враховуючи обсяг часу передбаченого типовими

навчальними планами.