Виховна година на тему :"Ми Вам даруємо тепло своїх сердець..."

Благодатнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Амвросіївського району

Донецької області

Розробка відкритої

виховної години

у 5 класі

Ми Вам даруємо тепло своїх сердець!..

Підготувала Білик В. М.,

учитель української мови та літератури

Мета: виховувати любов, тепло, повагу до батьків; формувати навички вільного, цікавого спілкування, високу мовну культуру.

Обладнання: святковий плакат до 8 Березня, плакати з висловами: «Як під сонцем квітам, так з матір’ю дітям», «Хто бабусю має, той потіху знає», «Як тебе на голос не пізнати? Серце і життя моє, і кров. Найсвятіше слово наше – мати, рідна земля, правда і любов» (А. Малишко), фотолітопис нашого класу, презентація класного колективу.

Хід заняття

Учитель. Добрий день, шановна дорога родино! Так-так, саме родино. Я не помилилася, бо ми всі, присутні у цьому класі, це одна велика родина – батьки, діти, вчителі. Ми родина з того дня, як пролунав для нас перший дзвінок, з того часу, як уперше ми переступили шкільний поріг. Але в кожного з нас є своя сім’я. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють, тому що ми для них найрідніші - це наші батьки.

Сьогодні ми з вами зібралися напередодні Свята весни відсвяткувати родинне свято, вшановуючи матір.

Жіноча доля… Хто її розкаже?

Жіноча доля… Хто її збагне?

Їй на землі моїй чомусь найважче,

Жіноча доля вибрала мене.

Свято жінок приходить до нас із теплими промінцями сонця, з першим подихом весни, запахом мімози.

Учень 1. Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту

Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мама на білому світі жила.

Учень 2. Мама, матуся! Скільки тепла, ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не має меж.

Учень 1. Мама – це той дужий птах, що розкрив нам крила, дав дорогу в життя. Це людина, перед якою ми у вічному боргу.

Учень 2. Жінка – величне, дивне, ніжне слово.

Тобі вклоняємось сьогодні знову.

Ти – господиня гарна,

Добра, ніжна мати,

Яка не може жити в світі марно,

Все вміє і все хоче знати.

Учень 1. Готує, миє і прасує.

Страждає, вірить і сумує,

В світи незвідані мандрує.

Дітей і онучат плекає.

Кому і що потрібно, добре знає.

Ти, жінко, - ціла академія наук.

Сприймати вмієш все –

І радості, і безліч мук.

Учень 2. Ми любимо тебе, о добра жінко!

Бабуся, мама і сестричка-намистинка.

А вчителька моя – найкраща в світі.

Сьогодні вам даруємо пісні і квіти.

(Виходить дівчинка в українському вбранні.)

Дівчинка. Пречиста Діво, - о наша Мати!

Всі ми приходим Тебе вітати,

Бо нині свято в нашій родині:

У кожнім домі, у кожній хатині!

І ми приходим – маленькі діти,

Поклін глибокий Тобі зложити.

О, Мати наша! О, райська роже, -

Що ж тобі дати дитина може?..

Тож ми не вмієм гаразд молитись,

Але молитви будемо вчитись!

У кожну пору: вночі і в днину

Славитимемо Тебе Єдину!

За те, що світ нам у очі дала,

За те, що в душу любов послала…

Тому лиш правду будем любити –

За батька й неньку Тебе молити.

За батька, неньку, за всю родину,

За весь народ наш, за нашу країну.

Будемо вчитись Тебе шукати –

Молитись, вчитись і працювати!

О, дай малим нам правді служити,

Рости у правді і в згоді жити.

Дай нам для себе щастя здобути –

Твою опіку усюди чути.

Щоб всі росли ми розумні й дужі,

Щоб ясні й чисті були в нас душі.

Щоб ласка твоя на нас спливала –

Щоб наша країна хосен з нас мала.

Учень 3. Мама! Найдорожче слово в світі!

Де б не був ти, що б ти не робив,

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем, відданим тобі.

В дні важкі і в дні, на щастя щедрі,

Не забудь: вона завжди в тобі,

Тож живи, як мама, щиро й чесно,

І, як мама, світ оцей люби!

Учень 4. Ні з чим не зрівняти мамину посмішку.

Стільки вона нам дарує тепла!

Так одчайдушно щораз мені хочеться,

Щоб не зникала вона, а жила,

Щоб освітилися мамині очі,

І освятили для тебе всі дні.

Учень 5. Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

Учень 6. Коли не вмів ще й букваря читати,

Ходив, як кажуть, пішки під столом,

Любить людей мене навчила мати

І рідну землю, що б там не було.

Учень 7. Ми мам своїх любити вічно будем,

Вони життя нам радісне дали,

Стежину ми до хати не забудем,

Бо наші мами нас по ній вели.

Учень 8. Від щирого серця, простими словами,

Звертаюся я до рідної мами.

Рідна мамо, люба ти моя ненько.

Любов твою через усе життя я пронесу.

Ти моє серце, матінко рідненька,

Люблю тебе за ласку, за твою красу.

Спасибі, матусю, за ночі безсонні,

За лагідність серця і мудрість буття.

Без тебе, рідненька, не було б ні сонця,

Ні радості, щастя, не було б життя.

Учень 1. Мамо рідна! Хай святиться ім’я твоє!

Я – краплинка маленька твоя!

Усі квіти я складаю до ніг.

(Діти вручають мамам подарунки.)

Учень 2. Дорогі дівчатка!

Ми вас сьогодні всіх вітаєм

З весною і з жіночим днем,

І від душі усім бажаєм,

Щоб не було у вас проблем.

(Хлопчики вручають дівчаткам подарунки. Звучить пісня «Мамині руки».)

Учитель. Сім’я – ось та гавань і пристань, звідки ми з вами виходимо у широкий світ, ім’я якому – життя. Прекрасно, коли в сім’ї панують злагода, взаєморозуміння, повага. Через сім’ю діти вчаться добра. Недарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий пагінець одійде, від добрих батька і матері піде й добра дитина». Традиційна українська сім’я була великою: під одним дахом жило декілька сімей чи кілька поколінь. А у нас із вами теж велика сім’я. Тож зараз перед вами презентація нашого колективу.

Учень 1. Ми прийшли вас привітати

І про клас наш розказати.

Про життя наше щоденне,

Не святкове, повсякденне.

Учень 2. Діти ми усі веселі,

Кожен з різної оселі.

Маєм навички чудові,

Поважаєм рідну мову.

Учень 3. Ви із нами познайомтесь,

Зрозуміть нас не відмовтесь.

Наші думки поважайте,

Що не так, то вибачайте!

Учень 4. Свої здібності і силу

Розвиваєм раз у раз,

Щоби школі була втіха,

І щоб користь була з нас.

Учень 5. В своїх помислах прямуєм

До добра і до краси,

Щоби бути сильним духом

І чистішим від роси.

Учень 6. Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Наша класная родина,

Школа рідна – над усе!

Учень 7. Кожен учень має звіт

Про свої таланти –

Є в нас гарні співаки,

Є і музиканти,

Є спортсмени, є гравці,

Є ще й інші фахівці.

Учень 8. В нашій хаті й нині торжествують,

Славно і достойно презентацію святкують.

Вчителям і батькам бажаєм не старіти,

Щоб ваш вік у щасті молодів,

Вам привіт і дяка від наших школярів!

Учень 9. Найщирішу нашу вдячність

За роботу клопітку

Ми висловлюєм сьогодні

Класному керівнику!

Учень 10. Хоч іноді ми пустуни маленькі,

Хоч часто в класі ми здіймаєм галас й сміх,

Та тягнемось до вас, немов до неньки,

Бо знаємо, що любите нас всіх.

Звучить пісня «Первый учитель»

Учень 11. Класе мій рідний, моя ти родино!

Моя ти весела маленька країна!

Ти іскри радості даруєш нам,

Порив нашим незвіданим думкам.

Учень 12. Ми – фантазери!

Це – казка! Це – мрія!

Ніколи не згасне

У серці надія.

Все буде на краще,

І зможем ми з вами

Свій дім будувати своїми руками!

Учитель. Дивне створіння – жінка. Одним поглядом може викликати велике почуття, одним порухом брови розвіяти його на порох… Її люблять і зневажають, обожнюють і втоптують у бруд. І – стають перед нею на коліна.

Душею кожної сім’ї є мама. Мама – наше довідкове бюро і швидка допомога, скринька добрих порад. Мамині умілі руки вчать і своїх доньок шити, в’язати, готувати.

Конкурс для мам

Завдання: назвати, яке зображення мають грошові купюри (від 1 гривні до 500).

Конкурс для хлопчиків

• Коли день народження у вашої мами?

• Які квіти любить ваша мама?

• Яку страву мама готує найкраще?

• Назвіть найулюбленішу пісню мами.

(Спочатку на ці питання відповідають письмово мами.)

Учитель. Знову і знову хочеться говорити про дівочу українську вроду. Українська дівчина… У ній є щось від стрімкості й прозорості швидкого потоку. «Ото як вийде, як заграє брівками, очима як стрельне туди й сюди, як тупне каблучками з мідними підковами…». І справді, славиться наша країна мелодійними піснями, своїми запальними танцями.

Інсценівка

Кайдашиха. Ой, люди добрі, куди це я забрела? Я ж на базар зібралася, ось і кошик взяла. Прийшла до одного місця, а далі не знаю, куди йти. Питаю у людей, один чоловік каже: «Йди до Рафіка, він довезе», - і показує рукою вбік. Людей багато ходить туди-сюди, а який із них Рафік? Питаю в одного: «Ви не Рафіком будете?».

• Ні, я Іван Васильович.

Питаю в другого, а він Петро Якович. Оце блудила, блудила, та й сюди прибула.

(Заходить Проня Прокопівна.)

Проня. Господи, чи все в мене в порядку, чи на місці, чи по-модньому? Браслета не забула, шляпка на місці, а книжки, книжки-то нема…

Кайдашиха. Це ж до кого ти чепуришся, краля розмальована?

Проня. А ваше яке діло? Якась ви не модна!

Кайдашиха. Якби ти була моєю невісткою, я б тебе відлупцювала за такі слова.

Проня. Фі, какіє ви необразовані. Я бачу, тут зібралися образовані люди. Я тож на фабрікє звьозд всє наукі до єдіной пройшла. Закрию глаза і бачу, як я серед ерудітов. Одному кажу: «Ваша папіроска шкварчить!». А він до мене: «То в грудях моїх шкварчить від любові до вас, Пронєчко!»

Кайдашиха. То, мабуть, темно на вулиці було, і він тебе не розгледів.

(Лунає пісня Вєрки Сердючки. Заходить Вєрка, танцює.)

Сердючка. Так, я не поняла. Що це тут за собраніє? Не встигла Вєра трохи випити, а вони вже зібралися.

Проня. Тут зібралися образовані звьозди.

Сердючка. Ви – звьозди? Це я звєзда – Вєра!

Кайдашиха. Ну диви, ну ти лишень подивись, і чиє це воно тут таке взялося!

(Лунає мелодія пісні «Погода в доме». Заходить Руслана писанка з парасолькою, співає.)

Писанка. Когда устал и воском тают силы

И с нервами своими не в ладу,

Кричать охота: «Господи, помилуй»,

Ты все забудь и лишь имей в виду:

Важней всего – погода в школе,

А остальное – суета.

Учить детей, а все, что кроме,

Легко уладить с помощью зонта.

Сердючка. І Писанка сюди пожаловала. Так, Руська, ану розкажи нам погоду на сьогодні.

Писанка. Дорогі жінки і дівчата! У цей святковий день гідрометцентр прогнозує чудову весняну погоду. На всій території Благодатного спостерігатиметься квітковий зорепад, вітер обіймів і кохання, на дорогах тільки жінки за кермом, тому що чоловіки роблять погоду в цей час біля плити на кухні.

Сердючка. Ну досить вже, пора звьоздам на сцену.

Конкурс «Я – зірка естради»

Декілька сімей заздалегідь готують номери художньої самодіяльності. Показ номерів.

1. Матуся декламує разом із донькою та сином свої вірші.

2. Матуся разом із донькою співають пісню «Чорнобривці».

3. Матуся разом із двома доньками танцюють танець.

Учень 2. У кожній квітці своя чарівність,

Так само, як у кожній жінці.

Треба лише вміти помічати,

Треба лише вміти бачити.

Треба лише вміти дивитися.

Учень 3. Тож вам, дорогі жінки, чарівні дівчата, вам, прекрасна половина людства, вам, кохані мами, бабусі, дружини, донечки, сестрички, ми бажаємо діамантових рос, щастя, наснаги, любові, міцного здоров’я і вічної весни.

Учень 4. Бо весна – це тепло,

Його нам не завжди вистачає,

Бо весна – це любов,

Від любові усе розцвітає,

Бо весна – це краса,

Вона світ від біди урятує.

Бо весна – це весна,

Кожен з нас її серцем відчує. Увесь клас виконує пісню Ассоль «Моя мама».