Мета: Сформувати в учнів знання про найцінніший серед напоїв, які виготовляють люди – про чай. Ознайомити з історією походження чаю, виникнення чаювання у Європі, а також зберігання чаю та його приготуванням. Охарактеризувати лікувальні властивості чаю.
Обладнання: Різноманітні упаковки чаю, посуд для заварювання чаю, чашки, плакати,малюнки, вислови відомих людей з даної теми
Вступне слово вихователя: Добрий вечір шановні гості! Сьогодні,ми зібралися нашою гуртожитівською родиною, за цім великим столом, щоб поговорити про свято, існування якого мало хто знав. Саме 15-го грудня відзначається Всесвітній день чаю. Серед різних напоїв, які виготовляють люди, найвідоміший і найпоширеніший це саме чай. Його п’ють у будь-якому куточку Землі. Він має лікувальні властивості, допомагає уникнути багатьох хвороб. Чай – це прекрасний корисний напій, який тамує спрагу, знімає втому, додає бадьорості, підіймає настрій. Для багатьох народів він такий же необхідний і незамінний, як і хліб.
І тому,щоб віддати шану цьому янтарному напитку, почаювати, поспілкуватися ми і зібралися в цьому залі. Бо чаювання - це завжди гарний настрій ,який так всім нам необхідний цими холодними грудневими вечорами.
Есть черный чай, зеленый, даже белый,
Смородиновый и из малины спелой
Напиток сей любим везде….
Для тех, кто в чай без памяти влюблен
День чая- праздник был учреждён!
А зараз, одні мої помічниці вас будуть пригощати чаєм, а другі, в цей час, розкажуть деякі цікаві факти з історії чаю.
Ведучі співають (на мотив «голубой вагон»)
1 куп. Если вы пришли сегодня в гости к нам
Будем рады чаем угостить
Вы поспели к нашим сдобным пирогам,
Вкус их всех вас может удивить
Припев: Скатертью, скатертью
Стол скорей накрывай
И наливай — ка всем ароматный чай.
В доброе, доброе
Каждому верится
Вот и здоровье ты чаем поправляй
2 куп. Знаем лучше доктора серьёзного —
Лечит чай и скуку и тоску.
Приглашаем всех и мы сейчас друзья
Выпить ароматного чайку.
Припев:
Вихователь: А зараз ми перевіримо хто найбільш знає назв чаю:Ймовірні відповіді : «Ахмат», «Липтон», «Бодрость», «Лисма», «Майский», «Индийский чай», «Цейлонский чай» и др.
В.І солодкий, і гіркий
Чай духмяний, запашний.
Зцілить хворь, і як на те
Навіть втому прожене.
В.Сил нових він додає,
Друзів всіх за стіл зове...
І з подякою весь світ
Славить чудо-еліксир!
Ведучі: Одна стародавня китайська легенда розповідає так: “Давним давно пастухи помітили, що досить вівцям пощипати листя однієї вічнозеленої рослини, що росте в горах, як вони починають пустувати, легко піднімаються на кручі. Пастухи вирішили випробувати чудодійну силу листя на собі. Вони висушили його, заварили, як робили з іншими травами, і стали пити цей запашний напій, відчуваючи прилив свіжої сили”. Дійсно, вперше чай стали пити в Китаї, де він відомий з давнини. У китайських письмових джерелах цей напій згадується за 2737 років до н.е.
ІІ. В одній китайській книзі дається такий опис властивостей чаю: “Чай підсилює дух, пом΄якшує серце, знищує втому, пробуджує думку, не дозволяє поселитися ліні, освіжає тіло...”
ІІІ. У давнину чай в Китаї цінувався дуже високо. Імператори дарували його за особливі заслуги. При дворі цей духмяний напій пили під час урочистих придворних церемоній. Поширенню чаю сприяв китайський імператор Кієнг Лон, який володів фабрикою, що виготовляла чайний посуд. На чашках була написана створена ним поема, що прославляла чай. Вважалося непристойним не знати віршів імператора, а тому росла слава напою.
ІV. У Китаї подрібнене чайне листя, спресоване у брикети, коржі чи кілограмові “дошки”, довго використовувалися як гроші. Чиновники стягували з населення податок – чайові.
V. Вирощування та виготовлення чаю в Китаї стало таким же таємним, як виробництво шовку, фарфору, паперу. Чайні плантації приховувались, суворо охоронялись від чужинців.
В. А зараз невеличкий конкурс. На сьогодні відомо декілька видів чаю. Відгадайте їх, переставив літери.
ОНЙРИЧ — ЧОРНИЙ
ЗЕЛИЕНЙ — ЗЕЛЕНИЙ
ЙЧЕВОНИР —ЧЕРВОНИЙ
ЛІБЙИ — БІЛИЙ.
Ведучі:І. Із Китаю чай починає свій тріумфальний похід по світу. У VІІІ ст. він проник до Кореї, Індії, Індонезії, Ірану, Монголії, Південно-Східного Сибіру та Середньої Азії. Хоча він став улюбленим напоєм більшості країн світу, але вирощувати його довгий час ніде не могли, а завозили з Китаю. Шлях чаю до європейських країн був важким і довгим.
ІІ. До Європи чай регулярно завозила англійська Ост-Індська компанія. Її купці у 1664 році подарували англійському королю Карлу ІІ 1 кг “китайського зілля”. Англійцям чай припав до душі і почав витісняти спиртні напої. Він підійшов мешканцям європейських країн з прохолодним кліматом і рятував їх від надмірного використання пива та вина. У наш час в Англії чаю п’ють більше, ніж в будь-якій іншій країні світу.
Лише у І половині ХІХ ст. стали вирощувати чай і в деяких інших країнах Азії. У 1824 році голландці створили чайні плантації на о.Ява, у 1834 році чай стали вирощувати в Індії. У нашій країні кущі чаю були висаджені у 1818 році в Криму у Никітському Ботанічному саду. Перші чайні плантації були закладені у 1833 році в Грузії під Батумі.
ІІІ. Спочатку не всі європейці уміли поводитися з чаєм. Збереглася розповідь про європейського моряка, який прислав своїй матері цінний подарунок (на той час) – фунт чаю. Вона запросила гостей до вишуканого заморського блюда. Зваривши весь фунт у посудині, вона злила непотрібну на її думку, гірку коричневу воду, розклала порціями виварене листя чаю і, заправивши сметаною, подала до столу.
Вихователь:А зараз вашій увазі конкурс загадок:
1.Есть загадки в нашем зале
До того мудреные
Кто загадки отгадает
Попадет в ученые.
В брюхе – баня.
В носу – решето.
На голове – пупок.
Всего одна рука
И та — на спине. (Чайник)
2.Бел, как снег,
В чести у всех.
В рот попал –
Там и пропал. (Сахар)
3.Что на сковородку наливают.
Вчетверо сгибают.
Да в сметану макают? (Блин)
4.Ножек четыре.
Шляпок одна.
Нужен, коль станет
Чаёвничать вся семья. (Стол)
5.Маленькое, сдобное
Колесо съедобное.
Я одна тебя не съем,
Разделю ребяткам всем. (Бублик)
6.Цветом жёлт и ароматен.
В чай кладут, и чай приятен.Только очень кислый он.А зовут его… (Лимон)
7.Он пыхтит как паровоз.
Важно кверху держит нос.
Пошумит, остепенится –
Пригласит чайку напиться. (Самовар)
Ведучі: У 1638 році російський цар Михайло Федорович Романов відправив своїх послів Василя Старикова і Василя Невєрова у Сибір з багатими дарунками монгольському хану. Той зустрів їх з почестями. Під час званого обіду гостей напували якимсь терпким гіркуватим напоєм. Стариков доносив царю: “Я не знаю, чи листя якогось дерева чи, то трави варять у воді, додаючи декілька крапель молока, а потім п’ють, і називають це вариво чаєм.” Проводжаючи російських послів, хан подарував царю хутра соболю, бобра, барса, чорний атлас, вишитий золотом і сріблом, а також 200 пакетів з написом “Бах-ча”. Ці слова так переклали царю “Чай для заварки”. Повернувшись до Москви і вручаючи царю дорогі дарунки від хана, посли з побоюванням передали йому пакетики з сушеним листям, посилаючись на твердження монголів про їх чудодійну силу. Лікар попробував дію відвару із цього листя на придворному, який був хворим. Той попив і підтвердив, що йому полегшало. От і стали лікувати цим напоєм царя та його наближених.Адже лікарі приписували йому здатність “освіжати й очищати кров” . Чай настільки прийшовся до смаку, що його пристрастилися пити щодня.
ІІІ. Чай для селян був недоступним. Вони пили його лише за особливих обставин. Тому й виник вираз “Чайком побалувати”. Більшість бідних не знали, як його заварити. У народі склали такого жартівливого вірша:
Читець:Раз прислав пан мені чаю
із наказом заварити !
А я зроду ще не знала
Як проклятий чай той пити.
Узяла я тоді водички
Висипала чай в чавун
Додала туди цибулі
Та ще й перчика стручок
Добре все це розмішала
Охолонути дала, та
В миски порозливавши
На стіл панський подала.
Гості з паном всі плювались, -
Сам він просто озвірів.
І відправив на конюшню
Мене висікти звелів.
Довго думала я з дива,
Чим могла не догодить,
Ну а потім здогадалась,
Що забула посолить.
В.Тож, аби не відбувалося таких неприємностей ,необхідно вміти заварювати чай:
По-перше:Щоб отримати від чаю справжню насолоду та максимальну користь, його необхідно правильно зберігати, готувати та пити. При тривалому зберіганні чаю його ефірні масла вивітрюються і він втрачає свій аромат. Чай легко поглинає вологу та сприйнятливий до різних запахів. Тому його слід зберігати у фарфоровому, фаянсовому або скляному посуді із щільно закритою кришкою.
По-друге:Якість чайного напою залежить не тільки від сорту чаю, але й від способу його приготування. Необхідно кип’ятити лише відстояну холодну воду, щоб вивітрився запах хлорки. Знімати чайник з вогню необхідно в той момент, як тільки вода закипить. У передержаному кип’ятку аромат чаю зникає. Холодна кип’ячена вода також не годиться.
Зігрівши чайник для заварки або сполоснувши його окропом, в нього висипають суху заварку. Потім чайник заливають окропом на дві третини, а зверху прикривають полотняною серветкою.
Отвір на кришці та носик повинні бути закритими, щоб разом з паром не вивітрювався аромат. Настоюють чорний чай 5 хвилин, а зелений – 8 хвилин.
Якщо чай довго настоювати, то його якість погіршується. Чайник із заваркою не можна ставити на вогонь і кип’ятити. Не треба його також закутувати, бо від цього він псується. Чай необхідно заварювати поодаль від риби, сирого м’яса та інших продуктів із специфічними запахами. З чаю не можна знімати піну, бо у верхньому прошарку збираються ефірні масла, які створюють аромат. Можна перелити частину чаю із заварника і залити його знов, щоб він краще перемішався. Залишати чай на кілька годин, а тим більше на другий день не можна. При тривалому охолодженні чаю зникає аромат та погіршується смак.
П’ють чай маленькими ковтками. Не можна допускати, щоб гаряча рідина потрапляла до стравоходу і шлунку.
В. У ХVІІІ ст.в Росії винайшли самовар. Його виготовили на Уралі, потім почалося масове їх виробництво, особливо у Тулі. У трубу, яка знаходилася всередині самовара, засипали сухі шишки, деревне вугілля, підпалювали їх лучиною, роздмухували вогонь чоботом і вода закипала. Зверху на самоварі повинно бути гніздечко для заварного чайника. Самовар став таким же традиційним російським сувеніром, як матрьошка чи балалайка
В. Здавна народився добрий звичай – усією сім’єю збиратися за столом біля самовара. За чаєм обговорювали новини, сімейні справи
Сісти біля самовара раді були б, друже,
Він же сонячним пожаром, вилискує дуже
Самовар співа, гуде, тільки з виду сердиться,
хоче нас лікувать чайком, якщо хвороба держиться.
Краще лікаря й сестри, він лікує скуку.
пропонуємо чайком всім, лікувати тугу!
Хочу вам відкрить секрет і дати пораду:
Коли хворь вам трапиться – чаєм лікуватися.
Чай у спеку освіжить, а в мороз зігріє,
Сон рукою відведе, втому вашу переб΄є;
Крушить будь-який недуг, чай здоров΄ю – кращий друг!
Ведучі: Лікарі та вчені дійсно, встановили, що чай містить корисні біологічно активні речовини: кофеїн, танін, мінеральні солі, майже всі вітаміни, ефірні масла. Вони зміцнюють судини мозку, покращують роботу серця, обмін речовин, підвищують розумову та фізичну працездатність людини. З чаєм легко засвоюються білки, жири, вуглеводи. Навіть при надмірному харчуванні не буває ожиріння, якщо воно супроводжується чаюванням. Бідне харчування, але з чаєм - підтримує сили людини.
2.Чай посилює протидію застуді, інфекційним хворобам, різним запаленням. Чай знімає головний біль. Танін, що міститься в чаї, запобігає розладу шлунку. При отруєнні дається настій міцного чаю. Настій зеленого чаю нормалізує підвищений артеріальний тиск. При запаленнях очей, їх промивають міцним охолодженим розчином чорного та зеленого чаю, взятих порівну, або кладуть чайний компрес. При сонячних опіках допомагають компреси та примочки із теплого чаю.
3.Китайські вчені довели, що люди, які регулярно п΄ють зелений чай, рідше хворіють на рак шлунку. Чай також знімає шкідливий вплив радіоактивних речовин на організм.
Вихователь: Наше свято підійшло до кінця. Я думаю, що ви прослухали цікаву та корисну інформацію ,і мені б дуже хотілося ,щоб ви всі пішли звідсіля з гарним ,веселим настроєм, зігріті нашою душевною теплотою, чаєм та смачним частуванням. Всього всім найкращого!
