Открытое мероприятие ко Дню украинской письменности

Мета: поглибити знання учнів про українську мову, заохочувати до вивчення поезій. Виховувати любов до рідного краю, до художнього слова

Хід заняття

Ведуча. Сьогодні ми зібралися для того, щоб згадати найважливішу подію в житті нашої держави. Це час, коли з`явилося слово, народилася наша мова, те диво, без якого не існував би наш народ, країна, нація,бо…

Що без мови є народ?

Пустеля, прірва, невідомість.

Народ, позбавлений щедрот

Почути мову, а натомість

Він чує звірячі слова,

Слова не віддані, не щирі

Що паморочить голова.

Та схаменіться, ми ж не звірі!

В.Це відбувалося у сиву давнину,

А наслідки ми бачимо сьогодні,

Як люди мову вибрали одну,

І нею говорять мільйони.

(Інсценівка про Кирила і Мефодія)

Кирило: Я вчора бачив дивний сон,

Мені здається, то знамення,

Як всемогутній Посейдон,

Розклавши на піску каміння, хотів мені щось показати,

Якусь премудрую науку.

А я й не знав, що відказати,

Та міцно хвать його за руку

Мефодій: Не бачу я знамення тут,

Ти, брате, міцно спиш щоночі,

Не чуєш, як вітри гудуть,

А потім кажеш все,щ о хочеш.

Кирило: Послухай далі, не переч,

То Богова наука в тому,

Що камінець до камінця-

І ми отримаємо слово.

Мефодій: Ніяк я тямки не візьму-

Хіба то слово те каміння?

Кирило:Послухай, ось що я скажу,

Я в цьому бачу провидіння

Мефодій: Мені здається, все то- нісенітниця.

Кирило: І назва буде їм «Кирилиця»,

Як добре було б , коли звуки

З`єднались до купи і букви,

Тоді кожна літера мала свій знак

І їх об`єднати разом всіх отак.

Думки на письмі побачили б світ

І з`явиться слово міцне, як граніт,

І буде письмо те людям навіки,

Хай ним користуються всі, навіть діти.

Мефодій: Мені здається, марна справа

Із нічого робить алфавіт.

Одне питання в мене є.

Чи будуть вдячні нам за те?

Кирило:Не зволікай, сідай до столу,

Ми почнемо творити мову.

На заздрість всім нехай вона

Поєднує країни і міста.

В.: Пройшли роки. Десятки і століття,

Ми мову берегли як цінний дар,

Несли її через біду і лихоліття.

Передаючи з покоління мовний жар.

В.: Але життя не стоїть на місці. Все змінюється, розвивається. І прикладом цього є наша мова. Завдяки наполегливій праці багатьох відомих людей з`явились літери, алфавіт, письмо. Зусиллями мовознавців були відкриті різні мовні явища. І одним із таких явищ є частини мови.

Іменник: Є в світі слів багато,

Але дорожчі всіх – іменники:

Син, мати, оселя, дім, поріг.

А ще – слова «родина» і «ненька Україна».

Не забуваймо їх!

Прикметник: Мово моя, мово! Мово кольорова!

Ой, яке барвисте кожне твоє слово:

Щирий, добрий, золотий,-

Ось прикметник я такий!

Займенник: Є добрий друг в іменника,

В числівника й прикметника.

А звуть його займенником-

Така ось арифметика.

Як втомляться іменники

У реченнях стояти,

До себе звуть займенників

Від стоми рятувати.

Дієслово:

Трудитись, працювати.

Любити і чекати.

Сіяти, ростить, збирати.

Вирости - до зір дістати.

Скільки різних діє справ

На сьогодні я почав!

Прислівник: Зустрілося слово.

Спинилося слово:

Полюби мене калиново

Зникало в степу

І з`являлось, як мрево:

Полюби мене тополево.

Виходило вдаль

І верталося знову:

Полюби мене ще й калиново.

Усі: Всі ми любим нашу мову,

Наче пісню вечорову,

І служити будем їй,

Нашій мові дорогій.

В.: Спробуємо довести, що справа Кирила та Мефодія не була марною і що ми дійсно пишаємося тим,що сьогодні вміємо писати. Читати і думати саме українською мовою.

У: Слів умові мільйон, і кожне з них, лише торкни, виграє, неначе струна, неначе коштовний діамант. Мелодійні. Дзвінкі, вишукані… Ви на сьогодні повинні були на окремих листочках написати слово, яке, на вашу думку є найпоетичнішим і наймелодійнішим в українській мові.

(Словничок: ахнути, блакить, барвистий, вінчання, віхола, горлиця, гаптований, гречний, добродій, дивина, жаданий, замріяний, зоре цвіт, ладо, латаття, линути, мереживо, мальви, милосердя, ненька, небосхил, рута, чар-зілля, яблуневоцвітно, ясночолий)

(Листочки прикріплюють до Дерева мови).

У. Діти! У слові-велика сила. Словом можна вбити, а можна піднести до небес, можна розрадити. Діти, а яким може бути слово? Доберіть епітети до поняття «слово».(Словничок: дуже, величне, живуче, добре, безсмертне, величне, багате, мудре, дзвінке, ніжне запашне, невдале, зле, глибоке, цікаве, дивне, неповторне, мелодійне, поетичне).

Конкурси:

1. Відгадайте слово за поданими епітетами:

1. Золотава, холодна, мінлива,жовтогаряча,врожайна, сумна, прекрасна, багата, сумна, поетична (осінь)

2. Свіжий. Смачний, священний. Батьківський, пшеничний, твердий, пухкий, рум`яний, хрумкий, білий. Чорний-(хліб)

3. Легковажна, пуста, серйозна, розумна, працьовита, порядна, хороша, несправедлива, щаслива, ввічлива, гуманна, сувора, хвора, скромна, щедра, благородна, чуйна, сентиментальна-(людина).

4. Співуча, оксамитова, солов`їна, засмічена, брутальна, ласкава, літературна, рідна, повільна, швидка, тиха, дзвінка –(мова).

5. Важка, легка, людська, натхненна, приємна, щоденна, сумлінна, корисна, копітка, титанічна, безкорислива—(праця).

У. Епітети прикрашають мову, роблять її багатою. А чи можна їх поєднати у вірш? Спробуємо? Є у творчому доробку нашого ведучого експериментальний вірш, який називається « Писанка». Послухайте і скажіть, у чому ж полягає експеримент?

Ведуча:

Писанка

Гарна, дивна, люба, чарівна.

Зоряна, чудесная, ясна.

Загадкова, мальовнича у свята,

Життєрадісна, промовиста, моя…

Великодня, тільки-но розписана, жива.

Кольорова, різнобарвна, живописная.

Красномовна, самобутня, не німа.

Заповітна мамина й бабусина краса.

Незнищенно вічна, славна, дорога,

Збережена, відроджена, багатая,

Освячена, заквітчана, омріяна в думках.

Уславлена, безсмертная і знана у піснях.

Покутська, лемківська, гуцульська і подільська,

Херсонська, харківська, одеська і волинська,

Полтавська, галицька, поліська ц буковинська

Барвиста закарпатська і славна запорізька.

Розкішна, візерунчаста, єдина,

Улюблена, казкова і велична

(усі слова – прикметники)

Поетична сторінка

Серед темної ночі

Серед ночі Київ

Криється туманом.

Розмовляє вітер

З бронзовим Богданом.

• Облітав я,- каже,

• Вулиці всі чисто.

Як змінився Київ,

Це прадавнє місто!

Де вітри гуляли-

Там нові квартали…

А Богдан зітхає:

• Що там ті квартали…

• Нині і кияни

• Зовсім інші стали.

Я сто літ на площі

Днюю і ночую,

Але дуже рідко

Рідну мову чую.

Дамочка-кияночка

До крамниці мамочка

Увійшла з дитям.

-Купи книжку, мамочко.

Он вона. Отам…

Мама здивувалася:

• Кніжечку ти хошь?

• Ето на украінском.

• Что ти в ней поймйош?

Кніжкі, моя доточка,

Нада понімать,

А на етой запросто

І язик сломать.

Трохи згодом дамочка

В булочну зайшла

• Купі , мама хлєбушек,-

• Мовила мала.

Мама не сказала їй:

• Хлєбушек ти хошь

• Ето же украінскій,

• Он же нехорош.-

Ні, тривоги в дамочки

У душі нема,

Що дитя об хлєбушек

Язика злама.

У. Стежте, щоб ваша мова була емоційною, образною, багатою, а такою її роблять фразеологізми, крилаті слова, приказки й прислів`я, що втілюють досвід усього народу.

Гра

(закінчити подане прислів`я)

• Спочатку подумай, а потім…(скажи)

• Не хочеш почути поганих й дурних слів- не (говори їх сам)

• Краще недоговорювати, ніж…(переговорити)

• Умій вчасно сказати і вчасно…(змовчати)

• Дав слово- … (дотримай його)

• Слово – не горобець:- …(вилетить- не спіймаєш)

• Шабля ранить голову, а слово… (душу)

• - Гостре словечко коле…(сердечко)

• Слово- не стріла, а …(ранить глибше)

• І від солодких слів буває…(гірко)

• Слово до слова зложиться…(мова)

• Птаха пізнають за пір`ям. А людину… (за мовою).

Гра

(завдання на кубі)

1. Розкажіть лічилку.

Лічилка

Зайчик весело стрибає.

Всіх до гурту закликає.

• Гей, хто хоче погуляти,

• Мусить пісню заспівати.

• Раз, два, три, чотири, п`ять

• Що ти хочеш заспівать?

1. Розкажіть скоромовки

Хитру сороку спіймати морока

А на сорок сорок морок.

1. Розкажіть смішинку.

Смішинка «Гусак безвухий»

Маленький Андрюха потилицю чуха:

Чом у мене вуз аж два, а гусак без вух?

«Відірву я вуха»,-думає Андрюха.

І приклею гусаку:»Хай він маму слуха»

• А хто із вас хотів би віддати свої вуха?

• Ні, немає таких. Виходить, що всі слухняні.

4.Розкажіть або проспівайте колискову пісню.

Колискова пісня

Пам`ятай, ночами,

Як ти був маленький.

Мама називала сином дорогеньким.

Підростеш ти, сину,

Вивчиш рідну мову,

Не забудь, дитино, пісню колискову.

1. Відгадайте загадки.

Маленька, менша від мачинки,

Ні з ким не стану на борню, а при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню.

Що це? (крапка)

По білому полю чорний кінь танцює. (ручка)

Тридцять три рідні сестрички, писані красуні,

На одній живуть сторінці й повсюди славляться. (букви)

6.Відредагувати речення:

Не сиди на полу. Самий кращий малюнок.Я не получаю газет.У твоєму диктанті зустрічаються помилки.

У кінці учні читають вислови про мову (розташовані по класі).

«Мова, позбувшись ідеального, перестає бути творцем матеріального».

«Мова-це кров, що оббігає тіло нації»

«Безсмертя народу-в його мові»

«Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову»

«Рідна мова на чужині ще милішою стає»

«Україно…одна в тебе мова. Не розтринькуй її задарма»

«Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає.